Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Лелеки і народна творчість



Наш край здавна називався лелечим. Можливо, це тому, що на солом’яних стріхах наших предків любили мостити свої гнізда лелеки.

Лелека побудує світлу хату,

Своїх пташат поставить на крило,

І будуть радо діти усміхатись,

Як лелеча та злинуть над селом.

Лелека на обійсті людини. Подивіться на нього, коли він стоїть у гнізді. Спокійно, немов господар, окидає поглядом подвір’я, дбайливо оглядає гніздо, пильно охороняє дружину, а потім і молоде потомство. Нам затишно і добре, коли десь недалеко клекочуть лелеки.

З великою любов’ю і симпатією писав про нього А. Малишко у вірші «Бусол»:

Він прилітає з далекого краю,

Не спочиваючи, лине і лине –

Здається, нас віті миліше немає,

Як наше подвір’я, стара яворина.

Стоїть вона здавна, листом багата,

Бува зашумить, а бува не шелесне.

І то він шукає її і хату,

І те, що прожито, як сон чудесний.

Спочине звечора в темному лузі,

Де в синій заваді чайка заклигиче.

А потім купається собі в галуззі,

Гніздо лаштує, буслиху кличе.

Давно спаруватись, як птицям гоже,

Пір’я назносять, кладуть між віток.

І хлопці вже чули, чи брешуть, може,

Як розмовляли вони про діток.

Ім’я цього птаха покрите безліччю легенд, про них складено багато оповідей, прислів’їв. Ось деякі з них.

1)Лелека колись був людиною. Одного разу дав йому Бог великий мішок і наказав кинути у прірву. Але попередив, що в мішок заглядати не можна. А чоловік цікавий був. Взяв та й подивився, що ж то в тому мішку є. А там — змії, вужі,жаби... Чоловік не встиг закрити мішок, як ті гади порозлазились. З тих пір за непослух Бог перетворив його у лелеку і наказав визбирати все те,що він випустив з мішка. Ось лелека і виконує волю Бога: збирає жаб, вужів, ящірок, а визбирати все - не сила.

2)Вороги напали на місто і обложили храм, в якому шукали порятунку жителі. Одна жінка побачила біля дзвіниці лелеку. Протягнувши йому спо­вите немовля, почала благати: "Лелеченько-серденько, врятуй його ". Почув лелека, підхопив немовля і врятував від неминучої загибелі.

3)Підібрали господарі пораненого лелеку і помістили у хліві, бо почав па­дати сніг. Годували, доглядали, а па весну випустили на волю. Та не міг літа­ти птах. Коли господар гнав пасти худобу, він шкутильгав за ним на пасо­вище. Коли занеміг господар і не міг уже бігати, лелека завертав худобу.

А наступної весни він знайшов собі пару і побудував нове гніздо. Ви­вели в ньому малят і полетіли на осінь в теплі краї. Засумували госпо­дарі. А коли засвітило весною сонце, лелеки повернулися знов і вже кожної весни прилітали до гнізда.

4) Давно це було, коли на українську землю нападали орди кочівників. Налетять, підпалять хати, виженуть худобу, заберуть у полон жінок та дітей. А малюків кидали на призволяще на згарищах. Це побачили лелеки і стуком дзьобів почали кликати козаків на допомогу. Але далеко були козаки, не почули птахів. І тоді птахи підходили на крила заплаканих малюків, піднялися високо-високо над землею. Почули своїх дітей козаки і кинулись наздоганяти ворогів, а лелеки кружляли над ними, вказуючи дорогу. Наздогнали козаки завойовників і порубали. З того часу лелекам в Україні завжди раді.

5) А ви знаєте, чому лелеки мають червоні ноги і дзьоб, а крила - чорні?

У селі знайшли лелеку з поламаним крилом, виходили, випустили на волю. Одного раду зайнялася хата, а там були два маленькі хлопчики. Прилетів лелека. Закружляв над хатою, заклекотав, кинувся у вікно, крізь яке йшов дим.

Врятував лелека хлопчиків, але дуже обпік собі ноги і дзьоб, що стали, мов розжарені вуглики. З того часу у лелеки червоні ноги і дзьоб та чорні крила.

Господарі віддячили лелеці і поставили на ясен колесо від воза. щоб

він там у гнізді виводив своїх малят.

6) Цікавою є легенда про відліт птахів.

Лелеки відлітають тільки вночі. Вдень вони відпочивають. Це помітили ще наші предки. Птахи вимушені так робити тому, щоб не скористалися ними солов’ї, бо ця сіра маленька пташка, якій важко долати нелегку дорогу, користується "безкоштовним " проїздом: сідає на лелеку і полегшує собі маршрут. Ось чому лелеки летять вночі. Але іноді солов’ї ухитряються примоститися. Тому, де збираються лелеки, завжди є і солов’ї.

7) А ось ще одна цікава історія. Одного разу діти пасли худобу на вигоні посеред якого стояв дуб з лелечим виїздом. Ураз до дітей донісся кволий крик пташеняти. Вони підняли голови і завмерли від несподіванки: бусол силоміць витяг з кубла пташеня , викинув його геть. Діти подумали, що то випадковість. І один з пастушків, склавши пташеня у кашкет, повернув його назад у кубло. Та птах знову викинув дитинча. Коли хлопчик розповів цю історію вдома, мама вгамувала його розпач.

Так часто буває. Це на сухе літо. 1 бусли, знаючи, що не прогодують виводок, зменшують свою сім'ю. Може птахи і справді наділені природнім інстинктом передбачати явища природи, а може, і це підтверджують орнітологи, відбувається природній добір: кволих чи дефективних малюків у такий спосіб вилучають із сімейства.

Як би там не було, але ми добре знаємо, як піклуються про своїх дітей бусли, як дбайливо доглядають своє потомство. Можливо, тому в народі склалось повір'я про те, що лелеки приносять дітей. Часто можна спостерігати, як діти, побачивши лелеку, кричать: “Бузьку, бузьку, принеси мені Маруську”. Люди казали, що лелеки приносять весну. З їхньою появою хлібороби починали висівати ярі культури, садити городину. Народ склав про них веснянки, прислів'я, загадки.

ВЕСНЯНКА

Із краю-вирію

Бузьки вилітають.

До нашої хати

Дороги питають.

Гей, летять ви, бузьки,

Попід небом синім,

А не там, де кружляють

Плуги на царині.

А ми прилетіли,

Звисока дивитись,

Ой, чи ви нас ждали,

Ой, чи ви смутились?

У народі кажуть...

♦ Прадавні германці вважали, що лелека – родич бога грому Гора і доказом цього є його червоний дзьоб. Мабуть, тому й існує повір'я, що блискавка ніколи не поцілить у дім, на якому оселився лелека.

♦ У Західному Судані існує повір'я, що вбитий стрілою лелека забирає стрілу з собою на небо і потім смертельно вражає мисливця. У Південній Німеччині та Швейцарії вважають: якщо лелека прилетів весною чистим (дощі вимили його в дорозі) - рік буде сухим, якщо брудним - дощі він приніс з собою.

♦ Поблизу того місця, де оселився лелека, добре родитимуть фрукти.

♦ Існує цікаве повір'я: хто перший побачить у селі лелеку, той повинен тричі присісти, промовляючи слова:

Ой, ти, бусю-пташе,

Розвесели село наше.

Тоді він цілий рік буде здоровий.

♦ Поганою прикметою вважалося видирання лелечих яєць. Якщо хтось знищить або забере з гнізда лелечі яйця, то лелека принесе у дзьобі жарину і запалить хату кривдникові.

Присів’я

♦ Прилетів лелека – весну приніс здалека.

♦ З’явились бузькові лапи – не забирай з грядки сапи.

♦ Лелеки летять тільки до добрих людей.

Прикмети

♦ Якщо у серпні бузьок бродить – дощ буде.

♦ Якщо бузьки відлітають вчасно - будуть сильні і довгі морози.

Загадки про лелек

1. Які ноги, такий ніс,

По болоті ходить скрізь.

Хату на хаті має,

Всім жабам рахунок знає.

2. Довгий дзьоб він має,

Жаб, вужів, він поїдає,

Крила має чорно-білі,

Прилітає навесні.

В вирій він летить далеко,

Як зовуть його ? … . (Лелека).

3. З вирію він прилітає,

Дуже довгі ноги має.

І літає він у нас,

І клекоче повсякчас.

4. Летів птах через дах,

Сів на воротях

У червоних чоботях.

5. Підкотивши своє штання,

Опустивши він зі стайні,

Влаштувався на роботі

У найближчому болоті,

Та не бійся, не загруз,

Наш чорнявий … . (Чорногуз).

2.7. Ми повинні оберігати лелек та допомагати їм

Лелеки потребують опіки з боку людини, бо багато птахів гине від дротів електромереж під високою напругою. Гинуть від природних стихій – бурі, холоду, пізніх снігопадів та злив, Буває, дуже рано прилітають птахи додому, рятуючись від полювання в Африці, а тут на них чекають морози.

 

Бувало, що лелека не відлітав у вирій, але люди не забували про птаха і всю зиму підготовлювали його, адже ці птахи легко приручаються. Можна спостерігати, як лелека походжає разом з господарськими птахами на подвір’ї серед зими. Є надія, що і лелека 2014 року знайде гідне місце для зимівлі, бо мешканці села вже стурбовані долею сусіда, що не полетів у вирій. Мешканці села Ставчани не допустять чорного майбутнього для білого лелеки. Йому для щастя від людей потрібно тільки місце для гнізда, а все інше подарує рідна земля.

 

ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА

Об’єкт досліджень

Лелека білий – розповсюджений і загальновідомий в Україні вид. Це вже добре вивчений об’єкт, але саме він задає чимало запитань. Окрім того, лелеки великі птахи, на відкритих просторах що дає можливість швидко зібрати дослідницький матеріал, легко ідентифікується, близько підпускає до себе. Спостерігаючи за лелеками, можна легко виражати динаміку чисельності популяції.

Одна із загадок лелеки білого – стрімкий рій чисельності по всій території з початку 2000 року. На думку вчених швидкий ріс популяції чисельно пов’язаний з покращенням умов зимування і кормової бази у місцях гніздування.

Методи досліджень

Для вивчення життєдіяльності лелек застосовують ряд методів:

Моніторинг. Велося спостереження за лелеками протягом літа. При цьому спостереженні дані охоплюють місце гніздування лелек певного села і у самому селі.

Проводилась інвентаризація гнізда білого лелеки:

- Обліковувались всі гнізда птахів;

- Враховувались зменшення гнізд;

- Обстежувались способи розташування;

- Визначався ступінь безпечності гнізд;

- Велись спостереження за гніздами що були заселені птахами;

Результати спостережень оброблялися за допомогою статистичного методу. Далі представлені у вигляді таблиць.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.