Пожежна безпека в лікувально – профілактичних установах

Причини пожеж.

Забезпечення пожежної безпеки в лікувально-профілактичних, аптечних та навчальних закладах є одним із важливих напрямків ефективної діяльності зазначених установ. Дотримання основних вимог пожежної безпеки сприяє збреженню життя та здоров’я працюючих, хворих, відвідувачів та студентів, а також матеріальних цінностей.

Пожежа це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров’ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

Пожежна небезпека це можливість виникнення та розвитку пожежі у будь-якій речовині. Причиною виникнення пожежі є горіння різних речовин та предметів. Горіння являє собою екзотермічну реакцію окислення речовин, яка супроводжується виникненням диму та полум’я. Для виникнення горіння необхідно: а) наявність горючої речовини; б) окислювача (кисню); в) джерела запалювання.

Розрізняють такі поняття як займання, самозаймання та тління.

Під займанням розуміють виникнення горіння під впливом джерела запалювання.

Самозаймання - це виникнення горіння без джерела запалювання.

Тління - горіння без випромінювання світла.

Основним нормативним документом, який регламентує вимоги щодо пожежної безпеки є Закон України «Про пожежну безпеку» (17.12.1993р.) та “Правила пожежної безпеки в Україні” (А.01.001-2005)

Ці документи визначають загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулюють відносини державних органів, юридичних та фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності тощо.

1. Порушення організаційного та технічного забезпечення системи пожежної безпеки.

2. Порушення правил пожежної безпеки медичним і допоміжним (технічним) персоналом як результат недотримання вимог технологічного процесу.

До першої групи причин пожеж в закладах охорони здоров’я слід віднести такі порушення, що випливають з недотримання організаційних заходів та вимог.

Перш за все, це недостатній рівень системного вирішення завдання пожежної безпеки в установі. Сюди належать недостатній рівень опрацювання організаційних завдань, організаційно-методичних заходів та технічного забезпечення пожежної безпеки.

Вимоги системності у вирішенні завдань пожежної безпеки випливають з необхідності створення як розгалуженої технічної основи пожежної безпеки, так і забезпечення її постійної функціональної готовності.

До другої групи причин пожеж в установах охорони здоров’я мають бути віднесені:

- порушення правил електробезпеки при користуванні електричним обладнанням, наприклад, при використанні автоклавів, при користуванні електроопалювальними та освітлювальними приладами (несправність електропроводки, користування несправним електрообладнанням);

- використання несправної або неправильне використання електродіагностичної та електролікувальної апаратури операційних, кабінетів функціональної діагностики, рентгенодіагностичних кабінетів, лабораторій, фізіотерапевтичних кабінетів та ін.

- порушення правил техніки безпеки при користуванні газоопалювальними приладами;

- недотримання правил техніки безпеки в операційних (пошкоджена електропроводка, відсутність надійної вентиляції, порушення у системі подачі та відведення наркотичних і газопарових сумішей, недотримання вимог безпеки праці щодо запобігання іскроутворення, накопичення статичної електрики та ін.);

- неправильне збереження та використання кисню в балонах;

- порушення правил пожежної безпеки при кремації трупів, спалювані сміття та ін.;

- порушення техніки безпеки на складах і у підсобних приміщеннях, особливо, при збереженні паливно-мастильних матеріалів, легкозаймистих матеріалів;

4. Універсальні запобіжні заходи і безпечна організація праці медичних сестер.

Універсальні заходи безпеки спрямовані на зниження ризику зараження ме­дичних працівників та пацієнтів інфекціями, які передаються через кров та інші біологічні рідини. Оскільки неможливо виявити усіх інфікованих па­тогенними мікроорганізмами, що передаються через кров, захист медичних працівників і пацієнтів повинен базуватись на концепції, відповідно до якої, всі медичні працівники та пацієнти вважаються інфікованими. Кров та ін­ші біологічні рідини необхідно вважати інфекційно - небезпечними, тому при роботі з ними слід дотримуватись заходів безпеки. Медичні співробітники повинні обов’язково дотримуватися універсальних заходів захисту від інфек­цій, що передаються через кров та інші біологічні рідини, при роботі з паці­єнтами незалежно від віку, соціального статусу або належності пацієнта до певної групи, наявності проявів захворювання чи даних про ВІЛ-статус.

За рекомендаціями ВООЗ [18], до універсальних заходів безпеки належать:

• миття рук з милом до та після маніпуляцій;

• у разі безпосереднього контакту з кров’ю та іншими біологічними ріди­нами використання захисних засобів - рукавичок, халатів і фартухів, які не промокають, засобів захисту обличчя та очей (маски, окуляри, екрани);

• дезінфекція інструментів і обладнання, яке може бути забруднене біологічними рідинами;

• правильне збирання та обробка забрудненого м’якого інвентарю;

• використання тільки одноразових голок і шприців;

• термінова утилізація голок (не надягаючи на них захисний ковпачок), покладених після використання у тверді вологонепроникні контейнери (не допускаючи їх переповнення), які герметично закриваються.

Поиск по сайту: