 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
СТРУКТУРА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
з курсу «Стереохімія»:
ЗМІСТ ПРОГРАМИ Модуль1. Змістовий модуль 1. Місце стереохімії в хімії. Предмет стереохімії. Лекція №1. Рівні організації матерії. Сили, що зумовлюють організацію атомів. Атомний та молекулярний рівні організації матерії. Лекція №2. Стереохімічні особливості атома Карбону. Гібридизація. Перший, другий, третій та четвертий валентні стани атома Карбону. Фактори, які визначають геометрію молекули (довжина зв’язку, валетні кути). Теорія відштовхування електронних пар валетної оболонки.
Змістовий модуль 2. Конформації (поворотні ізомери) алканів. Лекція №3. Внутрішня ротація. Конформації похідних алканів (1,2-дигалогенопохідних, 1,2-діолів). Торсійний кут (кут обертання). Формули Ньюмена. Лекція №4. Залежність потенційної енергії етану та н-бутану від величини торсійного кута. Фактори, які змінюють геометрію молекул (об’єм атомів, дипольний момент, водневий зв’язок).
Змістовий модуль 3. Стереохімія циклів. Лекція №5. Типи напруження в циклах. Тричленні, чотирьохчленні, п’ятичленні цикли. Циклопропан –“бананові” зв’язки. Цис-, транс-ізомери. Конформації циклогексану та його заміщених: крісла, човна (ванни) та скривленого човна. Моно- та дизаміщені циклогексану. Лекція №6. Аксіальні та екваторіальні положення замісників у циклогексані. Енергетика конформаційних перетворень циклогексану. Геометрична та оптична ізомерія в аліциклічному ряді. Змістовий модуль 4. Геометрична ізомерія. Лекція №7. π-Діастереомери. Цис-, транс-ізомери алкенів. Е,Z-номенклатура геометричних ізомерів. Визначення конфігурації геометричних ізомерів. Лекція №8. Ізомерія азометинів, оксимів, гідразонів, амідів та основ Шіффа. Синтез геометричних ізомерів. Змістовий модуль 5.Оптична ізомерія. Лекція №9. Асиметрія та хіральність. Хіральний атом Карбону. D- і L-стереоізомери (енантіомери). Знак обертання площини поляризації світла енантіомерами. Рацемати. Оптична чистота. Методи розділення рацематів. Вальденівське обертання. Схема приладу для визначення кута обертання площини поляризації світла. Лекція №10. Проекційні формули Фішера. R,S-номенклатура енантіомерів. Система Кана-Інголда-Прелога. Визначення порядку старшинства замісників. Встановлення конфігурації хірального центру на основі правил послідовного старшинства. Стереохімія молекул, що містять більше одного хірального центра. σ-Діастереомери. Їх властивості. Лекція №11. Стереоселективний синтез. Розщеплення рацематів відбором кристалів і кристалізацією. Розщеплення через діастереомери. Біохімічне одержання оптично активних речовин. Асиметричний синтез. Енантіомерія з аксіальною хіральністю. Стереохімія похідних аллену. Атропоізомерія. Змістовий модуль 6. Стереохімія природних сполук. Лекція №12. D- і L-стереоізомери моносахаридів. α- і β-Аномери моносахаридів. Конформації молекул моно-, оліго- та полісахаридів. Лекція №13. Білки. Первинна, вторинна, третинна та четвертинна структури білка. α–Спіраль. Нуклеїнові кислоти.
Тематичний план практичних занять з курсу «Назва дисципліни»:
Зміст самостійної та індивідуальної роботи з курсу «Назва дисципліни»:
ФОРМИ КОНТРОЛЮ Схема системи оцінки знань студентів з курсу «Назва дисципліни»:
Кількість балів, яку набрав студент з курсу «Назва дисципліни», визначається як середнє арифметичне кількості балів з відповідних модулів дисципліни. Загальна кількість балів складає 100%. Переведення кількості набраних балів в оцінку здійснюється згідно схеми:
Поиск по сайту: |