Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Основні хронологічні дати для засвоєння з І модуля

1 млн. рр. до н.е. поява першої людини на території сучасної України
1 млн. – 10 тис. до н.е. палеоліт
ІХ-VI тис. до н.е. мезоліт
VI-IV тис. до н.е. неоліт
IV-ІІІ тис. до н.е. енеоліт, або міднокам’яний вік. Трипільська культура
ІІ – поч. І тис. до н.е. епоха бронзи
ІХ – поч. VII ст. до н.е. кіммерійська культура на території України
VII – поч. ІІІ ст. до н.е. скіфська культура на території України
VII ст. до н.е. – ІV ст. н.е. грецькі міста-держави в Північному Причорномор’ї
ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е. Розселення сарматів
І–II ст. н.е. перші згадки про слов’янські племена римських авторів
ІІІ-IV ст. черняхівська археологічна культура
вторгнення гунів
Сер. V-VII ст. антський період в історії слов’ян
VI ст. про слов’ян пишуть візантійські історики Йордан, Прокопій Кесарійський та Іоанн Ефеський
Кін. V ст. заснування Києва
Кін. ІХ ст. утворення Київської Русі
882-912 Князювання Олега в Києві
Не пізніше IX ст. поява писемності в Київській Русі.
912-945 князювання Ігоря
945-964 регентство княгині Ольги при Святославі
964-972 князювання Святослава Ігоревича
978-1015 князювання Володимира Святославовича
перша релігійна реформа князя Володимира Святославича, спроба реформувати язичництво
друга релігійна реформа князя Володимира. Офіційне запровадження християнства на Русі, початок нового культурного процесу
989–996 побудова князем Володимиром у Києві церкви Богородиці (Десятинної церкви), зруйнована монголо-татарами 6 грудня 1240 р.
1019-1054 князювання Ярослава Мудрого
устав Ярослава Мудрого («Руська Правда»)
Близько 1036 князь Мстислав, який став князем у Чернігові, будує там Спаський собор
Ярослав Мудрий після смерті Мстислава розпочав будівництво в Києві «Града великого», до ансамблю якого входили Софійський собор, Золоті ворота, Георгіївський та Ірининський монастирі й інші кам’яні церкви
заснування Ярославом Мудрим в Софії Київській першої відомої на Русі вітчизняної бібліотеки
ІІ пол. XI-XII ст. будівництво собору Михайлівського Золотоверхого монастиря, церкви Спаса на Берестові в Києві
Близько 1037 написання славетним книжником, філософом, письменником-публіцистом Іларіоном першого давньоруського релігійно-філософського твору «Слово про закон і благодать»
заснування Києво-Печерського монастиря (лаври)
Ярослав Мудрий самочинно поставив Іларіона у загальноруські митрополити без погодження з константинопольським патріархом, Іларіон став першим митрополитом з руських
Близько 1050 1114 роки життя Аліпія (Алімпія) – відомого давньоруського живописця, монаха Києво-Печерського монастиря
1056–1057 написане «Остромирове Євангеліє» – найдавніша точно датована книга, що збереглася до наших днів
1056–? народився Нестор-літописець. Рік смерті невідомий
1070-1088 будівництво Михайлівського собору Видубицького монастиря за наказом Всеволода Ярославича
70-ті роки XI ст.–1115 Борисоглібський храм-мавзолей у Вишгороді під Києвом. Собор зруйновано ще за стародавніх часів і археологічними дослідженнями виявлені лише фундаменти споруди.
укладення «Правди Ярославичів»
1073 та 1076 Укладання другої найдавнішої книги – Ізборника Святослава
1073–1089 спорудження Успенського собору Києво-Печерського монастиря, який підірваний 3 листопада 1941 р., а в роки незалежної України відбудований і 28 серпня 2000 р. освячений
?–1095 за даними «Києво-Печерського патерика», помер Агапіт – перший відомий руський лікар, мощі якого зберігаються у ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Рік його народження невідомий
написана невідомим автором найдавніша літописна пам’ятка Волинського краю – «Повість про осліплення Василька». У ній розповідається про трагічну долю теребовлянського князя Василька Ростиславича, якого осліпив волинський князь
1108–1172 роки життя Добродії-Євпраксії Мстиславівни – внучки Володимира Мономаха, першої руської жінки-лікаря, автора трактату «Мазі»
побудова в Києво-Печерському монастирі Троїцької надбрамної церкви, яка збереглася до нашого часу
1108-1113 на замовлення князя Святополка Ізяславича будують собор Михайлівського Золотоверхого монастиря. Під пізнішими нашаруваннями добре збереглися стародавні первісні форми споруди, але у 1935 р. собор зруйновано в зв’язку з намірами будівництва помпезної урядової площі.
укладання монахом Києво-Печерського монастиря Нестором літопису «Повісті врем’яних літ» – головного і в багатьох випадках єдиного джерела з історії східного слов’янства і Київської Русі з перших століть н.е. і до 1110 р.
перша літописна згадка про будівництво мосту через Дніпро
Укладання «Повчання» Володимира Мономаха дітям – пам’ятки давньоруського письменства
1113-1125 князювання Володимира Мономаха в Києві
1113—1125 збудовано церкву Спаса на Берестові за Володимира Мономаха, яка була палацовим храмом князівської резиденції в Берестові. В ній ховали князів династії Мономаховичів, зокрема у 1157 р. сина Володимира Мономаха, засновника Москви князя Юрія Довгорукого. З 1240 р. до XVII ст. церква стояла зруйнованою до того часу, коли архімандрит Петро Могила відбудував її західну частину, а фундаменти східної частини засипав землею.
1125-1132 князювання Мстислава Володимировича
1132-1136 майстри князя Мстислава на його замовлення будують у Києві на Подолі церкву Богородиці Пирогощі
київським митрополитом без дозволу константинопольського патріарха було висвячено Климента Смолятича. який став другим після Іларіона митрополитом з руських
1151–1202 роки життя Ігоря Святославовича – Новгород-сіверського та чернігівського князя, героя «Слова о полку Ігоревім»
1152-1187 князювання Осмомисла в Галичині
був збудований князем Ярославом Осмомислом Успенський собор – найбільший храм Галича
1154-1157 князювання в Києві Юрія Долгорукого
початок будівництва у Володимирі-Волинському за князя Мстислава Мстиславича Успенського собору, що зберігся до наших днів. Зруйнований татарською навалою, собор відбудовано в XVII ст. в стилі західноєвропейського бароко. Згодом його також зруйнували, руїни відбудовано в первісному вигляді наприкінці XIX ст. за проектом А.В. Прахова та Г.І. Котова.
зруйнування Києва володимиро-суздальським князем Андрієм Боголюбським
похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича на половців
згідно з дослідженнями деяких вчених, було написане «Слово о полку Ігоревім» – найвидатніша пам’ятка оригінальної давньоруської художньої літератури
перша згадка назви «Україна» в Київському літописі
в Овручі князем Рюриком Ростиславичем споруджено церкву св. Василія
Сер. XII ст. Кирилівська церква в Києві, збудована Мономаховою онукою Марією Мстиславівною на спомин свого чоловіка — київського князя Всеволода Ольговича (помер 1146 р.). Церква була собором феодального «вотчого» монастиря, що належав чернігівській династії князів Ольговичів
утворення Галицько-Волинського князівства
побудовано церкву Пантелеймона в селі Шевченкове під Галичем, де містився позаміський монастир. Вона єдина споруда стародавнього Галича, що збереглася до наших днів. Датування здійснено на підставі графіті того часу на стіні, проте немає сумніву, що її збудовано раніше, можливо, за часів Ярослава Осмомисла. Церква стоїть на пагорбі над Дністром.
1215–1230 складання «Києво-Печерського патерика» – визначного твору агіографічної літератури – літератури про житія святих
за літописом, князь Данило Романович збудував Холмський замок який згодом сильно укріпив (який з часом отримав назву «оборонний ґородок»), а на незначній віддалі від нього збудував оборонні споруди — Вежу в Білявині і Вежу в Столпні. Дата заснування Холму докладно не встановлена, однак, саме сюди Данило переніс свою столицю з Галича. в Холмі мали резиденцію його наступник, князь Шварно Данилович, потім Лев Данилович і його нащадки Андрій і Лев Юрієвичі, врешті Юрій (Болеслав) II. 1392 Холм дістав Магдебурзьке право.
1240, грудень зруйнування монголо-татарами Києва
1228-1264 князювання Данила Романовича
Сер. ХІІІ ст. на замковій княжій горі збудований князем Данилом Романовичем Холмський собор Богородиці
Данило Галицький заснував у Галичі церковну митрополію, що перебрала на себе функції загальноруської. Митрополитом було призначено одного з подвижників князя — печатника Кирила.
коронування Данила Галицького як короля Русі в Дорогочині
цим роком датована перша письмова згадка про Львів, яка міститься у Галицько-Волинському літописі і фігурує в контексті опису пожежі в Холмі. Львів був заснований князем Данилом Галицьким, як удільне місто для його сина Льва близько 1250 року. Після смерті Данила, князь Лев переніс до Львова столицю Галицько-Волинської держави. Згодом, у 1303 році, Львів став центром Галицької митрополії Константинопольського патріархату. У 1356 році йому було дароване Маґдебурзьке право.
1264-1301 князювання Лева І Даниловича
ХІІІ ст. написаний книжником з оточення Володимира Васильковича та присвячений історії Галичини і Волині. Зберігся в Іпатіївському літописному зведенні. Охоплює події 1201—1292 років. Вважається головним джерелом з історії Галицько-Волинського князівства. Особливістю «Галицько-волинського літопису» є те, що він спочатку був літературним твором без поділу на літа. Хронологію в ньому проставили згодом переписувачі. Літопис є також цінним джерелом з вивчення української мови. Адже в ньому багато характерних для неї слів, зворотів і прислів’їв
був виготовлений у князівському скрипторії князя Володимира Васильковича так званий «Паренесис» — збірник «Повчань» Єфрема Сирина.
1301-1315 князювання Юрія І Львовича
утворена Галицька митрополія — митрополія Константинопольської православної церкви, що мала в підпорядкуванні Галицьку, Перемишльську, Володимирську, Холмську, Луцьку та Турівську єпархії. Як митрополія, існувала з перервами до 1347 року, коли була перетворена на звичайну єпархію Київської митрополії. У 1371 році відновлена, як Галицька, Волинська і Литовська митрополія. У 1401 році втретє підпорядкована Київській митрополії. Першим митрополитом Галицьким був грек Ніфонт. У 1305 році він помер
1315-1323 князювання Андрія та Лева ІІ
1323-1340 князювання Болеслава – Юрія ІІ
1340-1385 князювання Любарта Гедиміновича на Волині
Папа Римський створив католицьку архієпископію — митрополію в Галичині і підпорядковані їй єпископії в Перемишлі (фактично почала діяти з 1377 р.), Холмі (діяла з 1419 р.), Володимирі. Згодом було створено єпископії в Кам’янці, Луцьку, Києві, а з 1414 р. центром митрополії став Львів.
Близько 1397 переписувачем протодияконом Спиридоном спільно з київськими майстрами підготовлено великоформатний (302 мініатюри) збірник афоризмів, правил поведінки, практичних порад — Київський псалтир — один з найвизначніших пам’яток українського рукописного книжкового мистецтва. Поряд з малюнками канонічного змісту книжку прикрашають анімалістичні, батальні, історичні, пейзажні, побутові сюжети.
перша звістка про годинник на ратушевій вежі у Львові. Зберігся опис механізму цього годинника: були там колеса, шнури з кам’яними тягарями, полотняні крила, дзвони, з яких один вибивав години, другий чверті; таблиці зі вказівками й цифрами були по чотирьох боках вежі, прикрашені між іншим зображенням Сонця й Місяця.
перше відоме православне братство було засноване у Львові при храмі Успіння Божої Матері. На той час воно було суто релігійно-благодійним і лише наприкінці ХVІ ст. основною його діяльності стає оборона православної віри і рідного народу.
«Ліствиці» — аскетичний твір, що був укладений в Києво-Печерському монастирі
львівський громадянин Степан Дропан для матеріальної підтримки подарував Онуфріївському монастирю у Львові свою власну друкарню. Саме до монастиря Св. Онуфрія через 112 років, у 1572 р., приїхав Іван Федорович, щоби відродити друкарство в місті.
1460-1462 складено нову редакцію Києво-Печерського патерика печерським книжником Касіяном.
слов’янський першодрукар Фіоль Швайпольт, уродженець міста Нойштадт у Франконії (Німеччина) прибув до Кракова і на засоби багатого міщанина Яна Тужона (Яна Турзо) заснував друкарню на кириличних шрифтах, виготовлених Рудольфом Борсдорфом з Бравншвайґу.
1481-1482 Юрій Дрогобич був ректором університету медицини та вільних мистецтв у Болоньї.
у Римі в друкарні Еухаріуса Зільбера було видано написаний латиною науковий трактат «Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора мистецтв і медицини Болонського університету».
З 1483 та з 1494 на замовлення православної церкви книги слов’янською мовою друкувалися на Балканах глаголицею та кирилицею відповідно. Вони були надруковані «священником Мніхом Макарієм от Чорної гори».
Фіоль Швайпольт перший надрукував книги церковно-слов’янською мовою: «Осьмогласник», «Часословець», «Тріодь пісну» і «Тріодь цвітну».
у Цетиньї видруковано Макарієм другу частину «Октоїху», «Псалтир», «Требник» та «Євангеліє»
після перенесення своєї друкарні до Угровлахії (Румунія) внаслідок завоювання в 1499 році Чорногорії турками, Макарій видає «Служебник» та ін. твори.
Книги для Балкан видає Божедар Вукович у Венеції
у Празі розпочав свою видавничу діяльність Франциск Скорина, за три роки випустив 23 книги, серед них «Псалтир»
ІІ-й або Старий Литовський Статут складався з 243 артикулів, об’єднаних в 13 розділах, в яких були зібрані норми судово-процесуального, кримінального, цивільного та господарського права. Провідною думкою цього кодексу була охорона інтересів держави і, зокрема, шляхти, а особливо магнатів.
1556-1561 Пересопницьке Євангеліє – визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст. Один із перших українських перекладів канонічного тексту четвероєвангелія.
в маєтку Г. Хоткевича І. Федоров і П. Мстиславець заснували першу друкарню, яка видала Псалтир та Часослов
ІІ-й або Волинський Литовський Статут складався з 367 артикулів у 14 розділах, здійснив адміністративно-політичну реформу держави (поділ на повіти), а також поширив привілеї рядової шляхти.
заснування І. Федоровим у Львові першої друкарні в Україні
видання перших книг – «Апостола» і «Букваря»
заснування в Острозі школи (колегії), де вивчалися діалектика, астрономія, грецька й латинська мови, першим ректором був Г. Смотрицький та друкарні
вихід з друку Острозької Біблії
заснування школи Львівського Успенського братства, а з 1591 р. – також братської друкарні
Г. Смотрицький написав перший полемічний твір – «Ключ до царства небесного»
ІІІ-й Литовський Статут містив 488 артикулів, розбитих на 14 розділів. Він позначався засвоєнням багатьох польських юридичних понять у наново систематизованому і значно поширеному кримінальному й цивільному праві Статуту, а особливо в остаточному закріпленні привілеїв шляхти і в повному закріпаченні селян. Юридично запровадив кріпосне право на Брацлавщині (тепер Вінницька і частина Хмельницької області) і Придніпров’ї
Брестська церковна унія
єзуїт П. Скарга у книзі «На захист Берестейської унії» виступив за об’єднання церков
православний полеміст острозький шляхтич М. Броневський написав «Апокрис»
заснування Почаївського монастиря (лаври)
Поч. XVII ст. Густинський літопис — український літопис. Складався у Густинському монастирі (у селі Густиня, нині Прилуцького району Чернігівської області). Оригінал Густинського літопису не зберігся. Авторство і час написання достовірно не встановлено. Густинський літопис містить виклад історії України з часів Київської Русі до 1597 року включно і має назву «Кройніки»
видання М. Смотрицьким великого полемічного твору, літературної перлини «Тренос» («Плач»)
заснування Київського братства й школи при ньому; заснування архімандритом Єлисеєм Плетенецьким друкарні Києво-Печерської лаври – першої друкарні в Києві
у друкарні Києво-Печерської лаври вийшла в світ перша київська друкована книжка «Часослов»
заснування друкарні в Почаївському монастирі
єрусалимський патріарх Феофан в Успенському соборі Києво-Печерської лаври висвятив у київські митрополити Іова Борецького та, крім нього, ще шість єпископів на провінційні кафедри. Ним самим за підтримки запорізького козацтва на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним в Україні відбулося канонічне відновлення православної церковної ієрархії, скасованої за умовами Берестейської церковної унії 1596 р.
онука Костянтина Острозького Анна-Алоїза Ходкевич, ревна послідовниця єзуїтів, заснувала в Острозі єзуїтський колегіум
заснування Києво-Могилянської колегії
припинення існування Острозької академії
Кін. 30-х рр. XVII ст. Острозький літописець — найраніший український літопис. Весь літопис обіймає період з 1500 до 1636 року
заснування Львівського університету – важливого осередку освіти і науки в Галичині. Нині – Львівський національний університет імені Івана Франка
перша документальна згадка про вертеп
підпорядкування православної Київської митрополії московському патріарху
заснування українцями в Москві Слов’яно-греко-латинської академії – першої вищої школи в Росії
завдяки заходам гетьмана України І. Мазепи Київський колегіум за указом Петра І офіційно став Києво-Могилянською академією
Проголошення в Бендерах П. Орликом «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького»
вийшов указ Петра І про вилучення із церков україномовних книг, про заборону друкувати в Україні будь-які книги, крім церковних
в Глухові, який став центром культурного життя Лівобережної України, була створена спеціальна музична школа
заснування Перемишльського колегіуму, який відіграв значну роль у підготовці національних, релігійних і культурних діячів на західних землях України
почалося будівництво царського (Маріїнського) палацу в Києві
заборонено викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії
завершилось будівництво Андріївської церкви у Києві
відкриття у Глухові першої в Україні книжкової крамниці
заснування в Умані дендрологічного парку «Софіївка». Тепер це – дендрологічний парк «Софіївка» Національної академії наук України
заснування дендрологічного парку «Олександрія» у Білій Церкві
видання «Енеїди» І. Котляревського
відкриття Харківського університету
відкриття у Києві першого стаціонарного театру
відновлення Галицької митрополії
у Харкові вийшов «Украинский вестник» – перший в Україні літературно-художній, науковий і громадсько-політичний журнал
у Львові засновано Оссоленіум (Львівський інститут Оссолінських) – культурно-освітню установу (бібліотека і музей)
відбувся перший спектакль «Наталка Полтавка» за п’єсою Івана Котляревського
на базі Києво-Могилянської академії відкрито вищий богословський навчальний заклад
в Одесі відкрито першу в Україні публічну бібліотеку
Заснування Київського університету ім. св. Володимира
в Полтаві відкрито губернську публічну бібліотеку
в Житомирі почалося видання першої газети «Волынские губернские ведомости»
вперше вийшов друком «Кобзар» Т.Г. Шевченка
1845-1847 діяльність Кирило-Мефодіївського товариства
у Львові було створено Головну руську раду – політичну організацію національної інтелігенції та духівництва
у Львові вийшла перша українська газета «Зоря Галицька»
у Львові було створено українське культурно-освітнє товариство «Галицько-руська матиця»
почала виходити газета «Киевский телеграф», яку царський уряд заборонив у червні 1876 р.
у Києві відкрито першу в Росії недільну школу
у Києві засновано осередок української інтелігенції «Громада»
1861-1862 видання у Петербурзі українського громадсько-політичного і літературно-художнього журналу «Основа»
Валуєвський циркуляр – не дозволяти друку книг українською мовою
в Одесі на базі Рішельєвського ліцею відкрито третій в Україні університет – Новоросійський
засновано Київську російську публічну бібліотеку (нині це – Національна парламентська бібліотека України)
у Львові засноване товариство «Просвіта»
відкрито першу в Києві світську музичну школу (нині це – Київське музичне училище імені Р. Глієра)
Заснування у Львові наукового товариства ім. Т. Шевченка
у Глухові засновано перший в Україні педагогічний (учительський) інститут
засновано Чернівецький університет
Емський указ Олександра ІІ, який забороняв видавати та ввозити з-за кордону літературу українською мовою; заборона театральних вистав українською мовою
відкрито Феодосійську картинну галерею
відкрито Одеський оперний театр
між Одесою та Миколаєвом встановлено першу міжміську телефонну лінію в Україні
1897–1908 існування Київського товариства старовини і мистецтв.
заснування Київського політехнічного інституту
заснування Національного Історичного музею України у Києві
відкрито оперний театр у Львові
в Лубнах (нині – Полтавської області) зусиллями родини Шеметів вийшла перша україномовна газета на терені Наддніпрянської України «Хлібороб»
у Києві почала виходити перша українська щоденна газета «Громадська думка»
у Києві засновано «Молодий театр» – театр шукань, що працював на студійній основі під керівництвом Л. Курбаса
заснування Української Академії мистецтва (згодом Художнійінститут) в Києві
створено Національну бібліотеку Української держави
заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету
у Києві указом гетьмана П. Скоропадського засновано Українську Академію наук, першим президентом якої було обрано В. Вернадського
засновано Дніпропетровський університет
Директорія затвердила закон про вищий орган Української автокефальної православної церкви
заснована Одеська кіностудія художніх фільмів
створена в Києві Державна українська мандрівна капела (скорочено – «Думка»)
створення Національного академічного українського драматичного театру імені Івана Франка (Київ)
Всеукраїнська православна церковна рада проголосила Українську православну церкву автокефальною
створення Українського вільного університету у Відні –першого в історії європейської культури вузу на еміграції (5.10.1921р. перенесений до Праги, а з літа 1945 р. – у Мюнхен)
Раднарком УРСР прийняв постанову про створення Всеукраїнської надзвичайної комісії з боротьби з неписьменністю
на церковному соборі у Києві створено Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ) під проводом В. Липківського
заснування Лесем Курбасом одного з перших українських театрів «Березіль»
В.І. Ленін дав директиву про висилку за кордон видатних представників російської інтелігенції, серед якої були і вихідці з України
створено Волинський сільськогосподарський політехнікум (нині – Державний агроекологічний університет України)
в Харкові відбулася перша в Україні радіопередача
засновано Канівський державний музей-заповідник «Могила Т.Г. Шевченка»
1921-1925 Діяльність у Львові таємного Львівського університету
у Києві створено Російський драматичний театр (нині – Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки)
у Києві вийшов перший номер «Літературної газети» («Літературна Україна»)
створено ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників).
заснування кіностудії імені Олександра Довженка
Шахтинський процес
Утворення у Відні Організації Українських Націоналістів (ОУН)
створено організацію письменників Західної України «Гроно»
завершився Надзвичайний собор Української автокефальної православної церкви, який під тиском більшовицьких каральних органів ухвалив розпуск УАПЦ
суд над групою української наукової та творчої інтелігенції, так званий «Процес Спілки визволення України»
на екрани вийшов фільм О. Довженка «Земля»
прийнято постанову ЦК КП(б)У про припинення українізації
розпочав роботу I з’їзд письменників України
1932-1933 Голодомор в Україні
створено Національний симфонічний оркестр України
у Києві утворено Спілку радянських художників України
Київському державному університету присвоєно ім’я Тараса Шевченка
на честь 125-ї річниці від дня народження Т.Г. Шевченка у Києві відкрито пам’ятник Великому Кобзареві
відкрито меморіальний музей і пам’ятник Т.Г. Шевченкові на його могилі в Каневі
заснування Історичної бібліотеки України
у Львові відбувся «Процес 59-ти» проти західноукраїнської інтелігенції
у Києві гітлерівці розпочали арешти представників української інтелігенції — активних членів ОУН
засновано Державний заслужений академічний український народний хор імені Г. Верьовки
УРСР увійшла до ООН як член засновник
у Львові розпочався собор Української греко-католицької церкви, ініційований каральними органами, який ухвалив рішення про ліквідацію Берестейської унії та об’єднання з Руською православною церквою. Початок ліквідації Української греко-католицької церкви
1946-1947 голодомор в Україні
у Києві відкрито Державний літературно-художній музей Т.Г. Шевченка
затверджено державні символи: гімн, герб і прапор
у Києві вступив у дію перший в Україні телевізійний центр
100-річчя від дня народження І. Франка
відкрито Виставку досягнень передового досвіду в народному господарстві (ВДНГ)
відкрився І з’їзд журналістів України. Створено Спілку журналістів України
у Києві створено клуб творчої молоді «Супутник» у складі студентів театрального інституту, художників, літераторів Леся Танюка, Івана Драча. Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Алли Горської
обов’язковою стала восьмирічна освіта
Почав діяти Київський метрополітен
засновано товариство культурних зв’язків із українцями за кордоном «Україна»
100-річчя від дня смерті Т. Шевченка
встановлена республіканська премія імені Т.Г. Шевченка за видатні твори літератури, мистецтва (нині – Державна премія імені Т.Г. Шевченка)
суд у Львові над членами Українського робітничо-селянського союзу
11-15.08.1962 Космічний політ українського космонавта П. Поповича
у Римі засновано Український католицький університет св. Климента
150-річчя від дня народження Т. Шевченка
1967 – 1968 закриті судові процеси над представниками української інтелігенції у Києві, Львові, Івано-Франківську
100-річчя від дня народження Лесі Українки
Відзначено 250-річчя від дня народження Г. Сковороди
відкрито Державний музей книги та книгодрукування України
відкрито в с. Пирогово Музей народної архітектури і побуту
у Києві створено «Українську групу сприяння виконанню гельсингських угод»
відкрито в Києві меморіальний комплекс «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр.»
святкування 1000-річчя хрещення Русі
розпочався перший фестиваль української пісні «Червона рута»
опубліковано проект програми Народного Руху України
установча конференція ухвалила рішення про відновлення діяльності Наукового товариства імені Т. Шевченка
у Києві розпочалася десята сесія Верховної Ради УРСР, що прийняла «Закон про мови в Українській РСР», котрий надав українській мові статус державної.
Всеукраїнський православний собор у Києві проголосив патріархат УАПЦ і обрав митрополита Мстислава (у миру – Степан Іванович Скрипник) першим патріархом Української автокефальної православної церкви.
Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про освіту»
Міністерство юстиції України зареєструвало Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Т.Г. Шевченка
Верховною Радою України прийняті «Основи законодавства України про культуру»
УПЦ і УАПЦ провели об’єднавчий собор, який ухвалив об’єднати Українську православну церкву і Українську автокефальну православну церкву в єдину Українську православну церкву – Київський патріархат (УПЦ-КП). Об’єднавчий собор заявив, що головою УПЦ — Київський патріархат вважає патріарха Мстислава (Скрипника), який помер 11 червня 1993 р.
після 175-річної вимушеної перерви відбулося офіційне відкриття недержавного міжнародного університету «Києво-Могилянська академія», який став спадкоємцем славетного навчального закладу – першої і довгий час єдиної вищої школи у всій Східній Європі
І Конгрес українців
Україна (UA) підключена до Інтернету
Академію наук України проголошено Національною
Оксана Баюл, юна фігуристка, завоювала першу Олімпійську золоту медаль для незалежної України
створене Міністерство культури і мистецтв України
Верховна Рада України прийняла Конституцію – Основний Закон України
вступ України до Ради Європи
почато перехід на 12-річну середню освіту
                     

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.