Від повстання до Національно- визвольної війни

Богдан Хмельницький як важлива

Постать в історії України

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ №2

З курсу «іСТОРІЯ уКРАЇНИ»

Виконала студентка І курсу

заочного факультету, 11 групи

Глазатова А. В.

Перевірив доцент Н.Ф.Щербина

Одеса - 2014

Структура роботи

Вступ 3

1. Народження та освіта. Одруження.

Шлях до гетьманства 4

2. Від повстання до Національно- визвольної війни 5

3. Погляд сучасників на досягнення Хмельницького

як видатного полководця ті витонченого дипломата 7

4. Останні роки життя Хмельницького 8

Висновок 9

Список використаной літератури 10

Вступ

Відомо, що реалізація назрілих у надрах суспільства тенденцій розвитку не відбувається автоматично, сама собою, а потребує напруження і колосальних зусиль з боку їх соціальних носіїв. І саме в переломні періоди історичного процесу різко зростає потреба в державних діячах великого масштабу, спроможних не лише відчути напрям суспільного поступу, а й згуртувати передові сили суспільства та спрямувати їх на реалізацію поставленої мети. На щастя, на арені політичного життя XVII ст. з’явилася справді титанічна постать діяча, котрому вперше після занепаду княжої Русі вдалося розрубати гордіїв вузол соціальних, економічних, культурних, цивілізаційних та політичних проблем. Нею був Богдан Хмельницький.

Ця людина справила помітний вплив на шляху становлення українського суспільства, державних інституцій, характеру соціально-економічних відносин на теренах козацької України, формування нації та розвиток її самосвідомості. Він виявився першим і, на превеликий жаль, останнім політичним діячем України в її історії впродовж ХІІІ-ХХ ст., який зумів об’єднати більшість станів і груп населення у боротьбі за незалежність.

Народження та освіта. Одруження. Шлях до гетьманства

Богдан Хмельницький — одна з найважливіших фігур в українській історії. Народився він 27 грудня 1595 року (6 січня 1596 року за новим стилем). Місцем народження є хутір Суботів, Чигирин. Спавжнє ім’я Зиновій, Ьоггданом його назвали пізніше за воєнні досягнення. Його батько- шляхтич роду, чигиринський староста Михайло Хмельницький дав йому найкращу на ті часи освіту: Богдан Хмельницький навчвався в Київській братській школі, потім у Львівській Єзуїтській колегії.

Закінчивши навчання, повернувся до Чигирина, брав участь у поході Сагайдачного на Москву. Під час польсько- турецької війни його батько загинув, а Богдан потрапив у полон і провів там 2 роки, аж поки його не викупили побратими старого Хмельницького. Після повернення з полону він одружився з Ганною Сомко, сестрою гетьмана Якима Сомка, і оселився на батьківському хуторі Суботів. Незабаром Богдан став чигиринським сотником. Він брав участь у багатьох походах на Крим.

У Хмельницьких було шестеро дітей. Ганні Сомківні допомагала доглядати за господарством та виховувати дітей пані Мотрона. Коли Ганна померла, лишивши на руках вдівця малих дітей, матір їм замінила пані Мотрона.

Навесні 1647 р., коли Хмельницький був у поході, чигиринський староста Чаплинський напав на його хутір Суботів, убив його молодшого сина, захопив у полон пані Мотрону і вигнав усю родину Хмельницького з хутора. Хмельницький викликав Чаплинського на герць, але той замість чесно битися, влаштував засідку, до якої Хмельницький ледве не потрапив. Тоді він разом із старшим сином Тимошем поїхав на Запоріжжя, де й почалась його блискуча кар’єра я видатного воїна, дипломата, однієї з найвидатніших постатей в історії України.

Від повстання до Національно- визвольної війни

Восени 1647 р. Він розпочав активні переговори щодо організації антипольського повстання, але через донос був заарештований. Завдяки допомозі друзів йому вдалось втекти і разом із сином Тимошем в грудні 1647 р. він вирушив на Запоріжжя.

На початку квітня 1648р. Б. Хмельницький, заспокоївши і перехитривши гетьмана Миколая Потоцького, таємно відправився в Бахчисарай, де уклав угоду з кримським ханом Іслам-Гіреєм III. 18 квітня Б. Хмельницький повернувся на Січ і був урочисто зустрінутий кошовим отаманом, курінними старшинами і пішим військом. На другий день на січовому майдані зібралось до тридцяти тисяч запорожців. Тут кошовий отаман разом з Хмельницьким оголосив про початок великої військової операції проти Польщі. Хмельницькому вручили військові клейноди: хоругву, бунчук, печатку і булаву.

На початку весни 1648 р. козацька армія під проводом Б. Хмельницького завдала перших нищівних поразок польському війську. Переможні Жовтоводська й Корсунська битви мали своїм наслідком розгром польських військ, підняття бойового духу Війська Запорозького і впевненість у можливості перемоги, але й сприяли розгортанню визвольного руху по всій Україні. Почався процес покозачення селян і міщан. Велику роль у цьому відігравали універсали Богдана Хмельницького, у яких він закликав населення виганяти ненависне панство і вливатися у ряди повстанського війська з метою повного визволення України. Після Корсунської битви Б. Хмельницький та Тугай бей пішли на Білу Церкву. На цьому шляху козацьке військо зросло до 30 тисяч чоловік. У цей же час перед Хмельницьким постала проблема стосунків між козаками і татарами. Головне ж було в тому, що татари не тільки захоплювали собі більшу частину здобутих трофеїв, а й грабували українські міста і села. Хмельницькому, якому потрібна була швидка татарська кіннота, ледве вдалося залагодити конфлікт. Перед гетьманом стояв цілий ряд важливих завдань: формування полків, відправка козацьких загонів на допомогу селянам-повстанцям в інші регіони України, вирішення згаданої вище татарської проблеми. У ході визвольної війни українського народу виникла козацька держава. Зразком організації державного життя була Запорозька Січ. У 1649-1650рр. Б. Хмельницький займається великою державною діяльністю: він зміцнює козацьку адміністрацію, проводить адміністративно-територіальний поділ підвладної території на полки і сотні. Полковники, сотники й міські отамани мали на підвладних їм територіях адміністративну, судову й військову владу. Були введені контроль за фінансами, оподатковування населення, охороною торгівлі та ремесла. Здійснювались активні дії по налагодженню дипломатичних зв'язків.

Білоцерківський мир 1651р. на певний час призупинив державне будівництво, але воно знову пожвавилося після Батозької битви 1652р. Державний апарат управління створювався під безпосереднім керівництвом Б. Хмельницького і з допомогою сильного старшинського угруповання, вихідців з української шляхти й заможних козаків - людей освічених і енергійних. Серед соратників Б. Хмельницького шляхетського походження були Іван і Данило Виговські, Григорій Гуляницький, Григорій Лісницький, Павло Тетеря та інші, котрі, включившись у боротьбу проти панування Польщі, прагнули збудувати свою вільну й незалежну державу. Державною емблемою України був герб Війська Запорозького - козак із шаблею при боці й рушницею на лівому плечі. Європейські держави визнавали суверенітет України, надсилали до неї своїх представників, укладали договори. Б. Хмельницький розумів, що, рано чи пізно, йому знадобляться союзники у війні проти Польщі. Саме ними спочатку стали татари і турки, згодом довелось просити допомоги у Московії. Останнє виявилось великою помилкою Хмельницького, бо Московія мала загарбницькі плани на Україну, виправити яку великому гетьману завадила доля.

Поиск по сайту: