ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬГО СЕРЕДОВИЩА

Вступ

Темою даної дипломної роботи є «Методика проектування радіорелейної лінії зв’язку». При розробці програмного продукту використовується комп'ютер та периферійне обладнання, що розташоване в обчислювальному центрі. Всі розробки з точки зору охорони праці регулюються Законом України «Про охорону праці»[18] та іншою нормативною документацією.

Загальна характеристика приміщення

Об'єм приміщення, в якому знаходяться працівники не повинен бути меншим ніж 20 м³, а площа — не менша, ніж 6 м² на людину з урахуванням максимального числа працюючих у зміну. Приміщенням, в якому виконується завдання, є машинний зал довжиною 18 м, шириною 9 м, та висотою 2,8 м, в якому знаходиться 18 робочих місць, що цілком відповідає вимогам НПАОП 0.00-1.28-10[19].

Загальна характеристика приміщення

Робота за комп'ютером характеризується підвищеною розумовою напругою, нервово-емоційним навантаженням, значною напругою зорових аналізаторів та досить високим навантаженням на м'язи рук.

Під час роботи за ПЕОМ виконується напружена зорова робота за наступних умов освітлення: мінімальний розмір об'єкта розрізнання складає 0,3÷0,5 мм; яскравість знака (яскравість фону) — від 35 до 120 кд/м²; контраст — середній (від 3:1 до 1,5:1) згідно з НПАОП 0.00-1.28-10[19]. Оператор має право на 10 хвилин перерви на кожну годину праці. Умови роботи за важкістю та напруженістю повинні відповідати I та II категоріям згідно з НПАОП 0.00-1.28-10[19].

Перелік небезпечних та шкідливих факторів

При роботі за комп'ютером на людину впливають ряд шкідливих і небезпечних факторів, класифікуються відповідно до ГОСТ 12.0.003-74*[3]. У таблиці наведено перелік небезпечних і шкідливих факторів.

Таблиця -перелік шкідливих та небезпечних факторів

Продовження таблиці

1.10 Підвищена або понижена вологість	Вентиляція і кондиціонування	φ = 40 ÷ 60%	ГОСТ 12.1.005-88*[26]
1.11 Підвищена рухливість повітря	Вентиляція	≤ 0,1 м/с	ГОСТ 12.1.005-88*[26]
2 Хімічні
2.1 Що проникають через органи дихання	Статична електрика, накопичена на поверхні комп'ютера. Нерегулярне вологе прибирання	ГДК = 10 мк	ГОСТ12.1.005-8*[26]
3.1 Психофізіологічні фактори
3.2 Розумова напруга	Відповідальність, складність задачі	Категорія роботи - напружена	НПАОП 0.00-1.28-10[19]
3.3 Перенапруга аналізаторів	Складність задачі	Зниження витривалості до вихідного 40-50%	НПАОП 0.00-1.28-10[19]
3.4 Емоційне перенаватаження	Відповідальність, складність задачі, комунікація	Подовження часу реакції на світло та звук до вихідного 40-50%	НПАОП 0.00-1.28-10[19]

Питання виробничої санітарії

Мікроклімат виробничого приміщення

На працездатність людини великий вплив чинить мікроклімат приміщення. Навколишнє середовище визначається діючим на організм людини сполученням вологості, температури та швидкості руху повітря. Робота дослідника не потребує фізичних навантажень, але оскільки робота відноситься до нервово-напруженої праці, то умови мікроклімату в приміщенні відповідають нормальним значення у відповідності до ГОСТ 12.1.005-88*[26] . Параметри мікроклімату наведені у таблиці

Таблиця — Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія робіт	Період року	Температура t, °C	Відносна вологість φ, %	Швидкість руху повітря , м/с
Легка а1	Холодний	22 ÷ 24	40 ÷ 60	≤ 0,1
Легка а1	Теплий	23 ÷ 25	40 ÷ 60	≤ 0,1

Для забезпечення комфортних умов у холодний період року діє загальна система опалення. а у теплий - вентиляція (штучна. Механічна припливно-витяжна) та кондиціонування згідно зі СНиП 2.04.05-91*У[27].

Природне освітлення

Освітлення -важливий фактор для працездатності оператора. Оскільки розряд зорової роботи ІІІ. тому необхідно використовувати суміщене освітлення.

У приміщенні використовується природне бічне освітлення. Світло проникає крізь бічні світлові прорізи. Природне освітлення нормується за допомогою коефіцієнта природної освітленості (КПО) згідно з ДБН В. 2.5-28-2006[23], III розряд. Нормоване значення КПО (e_N) визначається в залежності від поясу світлового клімату наступним чином:

= e ∙m_N,

Де = 1,2% - коефіцієнт природної освітленості для ІІІ розряду зорової роботи. згідно з ДБН В. 2.5-28-2006[23];

M_H = 0,9 - коефіцієнт світлового клімату.

H- номер групи забезпеченості природним світлом приміщення (орієнтація світлових прорізів на північний захід).

Таким чином:

= 1,2 ∙ 0,9 = 1,08%

Штучне освітлення

Приміщення з робочими місцями, які оснащені комп'ютерами, може бути обладнане системою загального рівномірного освітлення.

Дане робоче місце розташоване в машинному залі, що оснащений загальним штучним освітленням. Штучне освітлення нормується згідно з ДБН В. 2.5-28-2006[23].

Для забезпечення комфортних умов зорової праці високої точності необхідно дотримуватися наступних норм освітлення, що наведені в таблиці

Таблиця - Характеристика виробничого освітлення

Шум та вібрація

Шум та вібрацію в машинному залі створюють пристрої для друку та вентиляція системних блоків ПЕОМ.

Дотримання нормативних значень вібрації та шуму досягається завдяки використанню якісного обладнання, що виготовлене з використанням новітніх шумопоглинальних та віброізолюючих матеріалів.

У робочому приміщенні рівень звукового тиску, рівень шуму еквівалентні рівні шуму відповідають вимогам ГОСТ 12.1.003-83*[24]

Рівень шуму складає 45дБ(А), що не перевищує норму L = 50 дБ(А), згідно з ГОСТ 12.1.003-83*[24]. Оптимальними заходами для зниження рівня шуму є оброблення стін машинного залу шумопоглинальними матеріалами.

Оскільки рівень вібрації в приміщення незначний, засоби захисту від вібрації не розглядаються.

Допустимий рівень іонізації повітря приміщення

Іонний склад повітря в машинному залі може значно змінюватись під дією випромінювання від моніторів. Для підтримки необхідної концентрації позитивних та негативних іонів у повітрі робочих зон застосовують наступні заходи та обладнання: зволожувачі. кондиціонери, примусову вентиляцію (провітрювання, системи загально обмінної припливно-витяжної вентиляції,пристрої місцевої вентиляції), захисні екрани, що заземлені.

Рівні іонізації повітря приміщення згідно з НПАОП 0.00-1.28-10[19] наведено в таблиці

Таблиця - Оптимальні рівні іонізації повітря в приміщенні 3 ПЕОМ

Допустимі параметри електромагнітного неіонізуючого випромінювання та електростатичного поля.

Електромагнітні поля високої інтенсивності призводять до перегріву тканин та впливають на органи зору;

помірної інтенсивності викликають порушення діяльності центральної нервової та серцево-судинної систем, порушення біологічних процесів у тканинах та клітинах;

малої інтенсивності -підвищення стомлюваності, головні болі, випадання волосся.

Гранична напруга електростатичного поля становить 15кВ/м, що відповідає вимогам ГОСТ 12.1.045-84[22] та не перевищує значення
Е ≤ 20 кВ/м.

Для захисту від пливу електромагнітних полів застосовуються наступні заходи: захист часом (обмеження часу перебування в зоні джерела електромагнітного поля); захист збільшенням відстані (60÷80 см від екрана); метод екранування робочого місця або джерела випромінювання електромагнітного поля.

Допустимі рівні неіонізуючого та іонізуючого випромінювання електромагнітного та електростатичного полів на робочих місцях згідно з ГОСТ 12.1.045-84[22] наведені в таблиці

Таблиця - Допустимі параметри електромагнітних неіонізуючих випромінювань та електричного поля

Електробезпека

Джерелом живлення комп'ютерів є однофазна трипроводова мережа (фазний провід, нульовий робочий провід, нульовий захисний провід): напругою 220 В, частотою 50 Гц, потужністю 2 кВт.

Машинний зал за небезпекою ураження електричним струмом відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою, оскільки можливе одночасне доторкання людини до металевих конструкцій споруд, що мають з'єднання з одного боку з ґрунтом. а з іншого - з металевим корпусом електрообладнання відповідно до ПУЭ-87[28].

В приміщенні обчислювального центру прокладена шина повторного заземлення (провідник, яким заземлюється), яка відповідає вимогам ГОСТ 12.1.030-81*[29] та з'єднується із заземленою нейтраллю електроустановки.

Електробезпека електричних приладів забезпечується комплексом конструктивних, схемно-конструктивних та експлуатаційних засобів та способів захисту.

Конструктивні заходи електробезпеки

Конструктивні заходи електробезпеки запобігають можливості дотику людини до струмопровідних частин. Всі вимірювальні прилади виконані в захисних корпусах. Розкриття кришок корпусів слід проводити тільки після від'єднання приладу від мережі живлення. Згідно з ПУЭ-87[28] ступінь захисту оболонок та корпусів апаратури прийнята не нижче ІР-44, де перший знак "4" - захист від твердих тіл розміром більше 1 мм, другий знак "4" - захист від бризок відповідно до ГОСТ 14254-80[30].

Схемно-конструктивні заходи елеткробезпеки

Схемно-конструктивні заходи електробезпеки забезпечують безпеку дотику людину до металевих та струмопровідних частин електричних апаратів при випадковому ушкодженні їхнього ізоляції та виникнення електричного потенціалу на них.

Зважаючи на той факт, що напруга менше 1000В, але більше 42В, то згідно з ГОСТ 12.1.030-81*[29] з метою захисту від ураження електричним струмом застосовується занулення.

Згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75*[31] приймаємо І клас захисту від ураження електричним струмом персоналу, тому що комп'ютер має робочу ізоляцію та елементі заземлення, що забезпечують безпеку дотику людини до металевих неструмопровідних частин електроприладів при випадковому пробої їхньої ізоляції та виникнення електричного потенціалу на них.

Експлуатаційні заходи електробезпеки

До основних експлуатаційно-технічних заходів електробезпеки відносять: захисне заземлення: занулення; вирівнювання потенціалів; малу напругу; електричне розподілення мереж (за допомогою розділових трансформаторів); захисне вимкнення; ізоляція струмопровідних частин (робоча, додаткова, підсилена. подвійна); компенсація струмів замикання на землю; огороджувальні пристрої; електрична попереджувальна сигналізація; блокіровки. Допоміжними технічними засобами, що використовуються при обслуговуванні та експлуатації ЕУ, вважають плакати - знаки безпеки/небезпеки; засоби індивідуального захисту, запобіжне улаштування, дерев'яні решітки, гумові килими.

Пожежна безпека

Причинами виникнення пожежі в робочому залі можуть бути: несправність електропроводки, коротке замикання електричних ланцюгів, перегрівання апаратури, блискавка.

З точки зору пожежної безпеки відповідно до ПУЭ-81[28] клас зони приміщення П-IIа (приміщення, в якому горючі речовини знаходяться у твердому або волокнистому стані без виділення пилу та волокон).

Категорія приміщення згідно з НАПБ Б 03.002-2007[33] за вибуховою, пожежо-вибуховою та пожежною. небезпекою відноситься до категорії В,
оскільки в примещіння наявні тверді горючі матеріали, здатні при взаємодії з киснем повітря або один з одним тільки горіти.

Ступінь захисту вогнестійкості будівлі відноситься до II згідно з ДБН В 1.1-7-2002[34], оскільки будівля відноситься до будинків з несучими та огороджувальними конструкціями з цегли та залізобетону.

Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 і більше грозових годин на рік, тобто для умов міста Харкова, встановлено III рівень блискавкозахисту відповідно до ДСТУ Б.В. 2.5-38:2008[35].

Пожежна безпека згідно з ГОСТ 12.1.004-91[32] забезпечується
системами запобігання пожежі, пожежним захистом та організаційно-технічними заходами. У системі пожежного захисту передбачені аварійне виключення і перемикання апаратури, система сповіщення - звукова сигналізація.

Пожежна безпека людини забезпечується використанням вуглекислотного вогнегасника ВВК-5, ємністю 5 літрів відповідно з речовиною гасіння вогню малої електропровідності. Застосування пінних вогнегасників включено, тому що ЕОМ може перебувати під напругою. Машинний зал відповідає всім вимогам пожежної безпеки.

Охорона навколишнього середовища

Основною ідеєю охорони навколишнього середовища є використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, попередження та ліквідація негативного впливу будь-якої діяльності на навколишнє середовище. Розвиток комп'ютерної техніки викликав забруднення природного середовища електромагнітними випромінюваннями. Мірою забруднення ЕМП є напруженість поля. Їх дія на людину перш за все позначається на нервовій системі.

В Україні охорона навколишнього середовища виконується відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"[36].

При виконанні дипломної роботи основними джерелами забруднення в приміщенні є: відпрацьоване канцелярське приладдя, відходи паперу, побутова сміття. Відходи збираються та утилізуються відповідним чином.

Індивідуальне завдання. Вимоги до робочого місця при роботі з ПЕОМ.

Раціональне планування робочого місця має забезпечувати: найкраще розміщення знарядь і предметів праці, не допускати загального дискомфорту, зменшувати втомлюваність працівника, підвищувати його продуктивність праці. Площа робочого місця має бути такою, щоб працівник не робив зайвих рухів і не відчував незручності під час виконання роботи. Важливо мати також можливість змінити робочу позу, тобто положення корпуса, рук, ніг. Проте доцільно виключати або мінімізувати всі фізіологічно неприродні і незручні положення тіла.

Головними елементами робочого місця оператору ПЕОМ є робочій стіл та крісло. Основним робочим положення є положення сидячі. Робоча поза сидячі викликає мінімальну втомленість. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок у розміщення предметів, засобів праці, документації. Те, що необхідно для виконання роботи частіше, розташоване у зоні легкої досяжності. Моторне поле - простір робочого місця, в якому можуть здійснюватися рухи людини. Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмежена дугами, що описуються максимально витягнутими руками при їхньому русі у плечовому суглобі.

Оптимальна зона - частина моторного поля робочого місця, обмежена дугами, що описують передпліччя при русі у ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і відносно нерухомим плечем.

а — зона максимальної досяжності;

б — зона досяжності пальців при витягнутій руці;

в — зона легкої досяжності;

г — оптимальний простір для грубої ручної праці;

д — оптимальний простір для тонкої ручної праці.

Рисунок — зони досяжності рук в горизонтальному положенні

Оптимальне розміщення засобів праці та документації у зонах досяжності: відеотермінал розміщується в зоні а (в центрі); системний блок розміщується у спеціальній ніші стола; клавіатура - у зонах г да д; маніпулятор "миша" - у зоні в праворуч; сканер - у зонах а та б (зліва); принтер - у зоні а(праворуч); документація, що необхідна під час роботи - зоні легкої досяжності долоні - в, інша, що не використовується постійно - у висувних шухлядах робочого стола. На рис. зображено розміщення основних та периферійних складових.

а - сканер;

б - монітор;

в - принтер;

г - поверхня робочого стола;

д - клавіатура;

е - маніпулятор типу “миша”.

Рисунок — ПЕОМ на робочому місці

Вимоги до ергономічності робочого місця описані в ДСанПіН 3.3.2.007-98[21].

Висота робочої поверхні робочого столу з ВДТ має регулюватися в межах 680÷800 мм, а ширина і глибина - забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рекомендовані розміри: 600÷1400 мм, глибина — 800÷000 мм).

Робочий стіл повинен мати простір для ніг заввишки не менше ніж 600 мм, завширшки не менше ніж 500 мм, завглибшки (на рівні колін) не менше ніж 450 мм, на рівні простягнутої ноги - ніж 650 мм.

Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з кутом і нахилу сидіння та спинки і за відстанню від спинки до переднього краю сидіння поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим. Регулювання за кожним із параметрів має здійснюватися незалежно, легко і надійно фіксуватися.

Поиск по сайту: