На земній кулі вода розподілена дуже нерівномірно. Більша частина її поверхні зайнята океанами та морями, які утворюють єдиний Світовий океан. Із загальної площі земної кулі (510 млн км2) Світовий океан займає 361 млн км2, або 71 %, а суша - 149 млн км2, або 29 %. Площа океанів майже в 2,5 раза більша за площу суші. Суша розташована переважно в північній півкулі, де займає 100 млн км2, або 39 %; у південній півкулі вона займає лише 49 млн км2, або 19 %. Площа водної поверхні в північній півкулі дорівнює 155 млн км2, тобто 61 %, а в південній - 206 млн км2, або 81 % площі півкулі.
На поверхні суші вода зосереджена в річках, озерах, болотах і льодовиках. Загальна площа цих водних об'єктів становить близько 20 млн. км2, або 15 % суші. Якщо не враховувати льодовики, то на решту водних об'єктів суші припадає всього 5,9 млн. км2, або 4 % площі суші. Крім того, вода просочується в ґрунт і гірські породи, проникаючи на глибину до 16-20 км, і формує підземні води. Вода міститься також у повітрі і є складовою частиною живих організмів. Розподіл води по окремих частинах гідросфери земної кулі наведено в табл. 2.1, з якої видно, що загальна кількість води на земній кулі становить 1388 млн. км3, з якої 1338 млн. км3, або 96,4 %, зосереджено в океанах і морях.
До підземних вод відносять гравітаційну воду, яка знаходиться в тріщинах і шпарках водонасичених шарів земної кори. Розрахунок природних запасів підземних вод верхньої частини земної кори зроблено до глибини 2000 м. Вони становлять 23,4 млн. км3. Точно визначити об'єм підземних вод дуже важко, оскільки невідома нижня межа Їхнього поширення. Значно коливається також вміст води в різних гірських породах. Так, за даними російського вченого М. Львовича, у літосфері знаходиться 60 млн. км3 води, за іншими даними, - 86,4 млн км3. Наведена в табл. 2.1 величина запасів підземних вод характеризує лише ті води, які беруть участь у кругообігу води в природі.
Ґрунтова волога, на відміну від підземних вод, тісніше зв'язана з погодними умовами: у вологі сезони вона накопичується в ґрунті, а в сухі - витрачається на випаровування з різних поверхонь і на транспірацію рослинністю. Практично вся ґрунтова волога міститься у двометровому шарі, її загальні запаси становлять 16,5 тис. км3.
Значно поширені на земній кулі льодовики. Вони займають площу понад 16 млн км2, а їхній сумарний об'єм становить 25,8 млн км3 (разом із постійно залягаючим сніговим покривом). Понад 99 % площі льодовиків і запасів води в них знаходиться в полярних районах, в основному в Антарктиці та Гренландії.
Багаторічна (вічна) мерзлота поширена на площі 21 млн. км2 (14 % суші). Більша частина її зосереджена в північній півкулі; у південній півкулі нею зайнято близько 1 млн км2. Об'єм льоду в районах багаторічної мерзлоти приймається рівним 300 тис. км3.
Озера на поверхні суші зустрічаються більш-менш рівномірно на всіх континентах, проте найбільше їх в областях антропогенового зледеніння та безстічних областях. Сумарна площа озер усіх материків становить 2,06 млн. км2, а об'єм води - 176,4 тис. км3. З них 91 тис. км3 припадає на води прісних озер, а 85,4 тис. км3 - на солоні озера. Більша частина озерних солоних вод зосереджена в найбільшому солоному озері - Каспійському морі (його площа - 374 тис. км2, об'єм води - 78,2 тис. км3), а найбільшим прісним озером є Байкал (його площа - 31,5 тис. км2, об'єм води - 23 тис. км3).
Близько 2,7 млн. км2, або майже 2 % суші, займають болота. Найбільше їх у північній півкулі, переважно в лісовій зоні Азії, Європи та Північної Америки. На інших континентах болота мають обмежене поширення. Сумарний об'єм болотних вод світу становить приблизно 11,5 тис. км3 .
Кількість води в руслах річок безперервно змінюється з року в рік і від сезону до сезону залежно від зміни кліматичних факторів стоку - опадів і випаровування. Ці коливання для різних річок є, як правило, не синхронними, тому одноразовий сумарний запас води в руслах річок визначається для середніх умов виходячи з припущення, що в даний момент на всіх річках проходить середня багаторічна витрата води. Сумарні одноразові запаси води в руслах річок світу оцінюються в 2120 км3. Незважаючи на те, що об'єм цих вод на земній кулі дуже малий (лише 0,0002 % загальних запасів води на Землі і тільки 0,015 % прісних вод), вони мають дуже важливе значення для людини, тому що є безперервно відновлюваним джерелом водних ресурсів.
З водою нерозривно пов'язане життя на земній кулі. Геосфери, де розвиваються живі організми і відзначаються сліди їхньої діяльності,складають біосферу. До неї входить частина атмосфери (тропосфера, 10-12 км від поверхні Землі), гідросфера і частина літосфери (кора вивітрювання, на глибину до 2-3 км). У всіх частинах біосфери вода є необхідною речовиною для підтримання і розвитку життя. Кількість біологічної води, тобто води, яка міститься в живих організмах і рослинах, порівняно з кількістю інших видів води дуже незначна – всього 1120 км3. Наведений об'єм біологічної води є орієнтовним, тому що кількість біомаси (а в ній у середньому міститься 80 % води), за підрахунками різних дослідників, коливається від 3,6 - 1011 до 3,6 • 101⁴ т.
В атмосфері вода перебуває у вигляді водяної пари, крапель води і кристалів льоду. Повітряними течіями вона переноситься з одних районів в інші і, конденсуючись за певних умов, випадає у вигляді атмосферних опадів. Загальна кількість її становить 12,9 тис. км3 і зосереджена в основному (90 %) в нижніх шарах атмосфери (від 0 до 5 км).
Таблиця 2.1. Розподіл запасів води на земній кулі по окремих частинах гідросфери