Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

Основні законодавчі акти про охорону праці

Основними законодавчими актами про охорону праці є:

- Конституція України

- ЗУ «Про охорону праці»

- ЗУ «Про охорону здоров’я»

- ЗУ «Про пожежну безпеку»

- ЗУ «Про ядерну енергію та про радіаційний захист»

- Кодекс законів про працю.

Згідно ЗУ «Про охорону праці» існують наступні гарантії і права громадян щодо охорони їх праці:

Ст. 6 Права громадян про охорону праці при укладанні трудового договору. При укладанні трудового договору громадянин має бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, про небезпечні і шкідливі виробничі фактори на підприємстві, про пільги і компенсації, про права працюючих в таких умовах.

Ст. 7 Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи якщо створилась виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров’я або небезпечна для навколишнього середовища.

Ст. 8 Соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань. Всі працівники підлягають обов’язковому страхуванню від нещасних випадків та професійних захворювань.

Ст. права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці.

Працівники зайняті на роботі з важкими та шкідливими умовами праці мають право на оплачуванні перерви санітарно – оздоровчого характеру, на скорочення тривалості робочого часу, на додатково оплачувану відпустку, на пільгову пенсію, на оплату праці в підвищеному розмірі.

Ст. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я.

Ст. Відшкодування моральної шкоди

Під моральною шкодою розуміється страждання заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психологічного впливу, що спричиняють погіршення або позбавлення реалізації ним своїх звичок і бажань або погіршення відносин з оточуючими людьми.

Охорона праці жінок та неповнолітніх

Згідно із ст. 174 КЗпП забороняється застосування праці жінок на важких роботах та на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці та у підземних роботах.

Встановленні норми щодо підіймання і переміщення важких речей жінками:

- При підійманні та перевищені вантажів при чергуванні з іншими роботами не більше 2-х раз на годину можна підіймати до 10 кг.

- При підійманні та переміщенні вантажів постійно до 7 кг.

Забороняється робота у нічний час за винятком тих галузей де це викликається необхідністю.

Вагітних жінок і жінок,які мають дітей до 3-х років забороняється залучати до роботи у надурочний час та до робіт у святкові дні, забороняється відправляти у відрядження.

Жінок, які мають дітей від3-х до 14-ти років або фінок, які мають дітей інвалідів не можна залучати до надурочних робіт та відправляти у відрядження без їх згоди.

Згідно із ст. 178 КЗпП вагітним жінкам надається відпустка тривалістю 126 календарних дні.

Згідно із ст. 184 КЗпП забороняється знижувати вагітним жінкам з/п, відмовляти у прийнятті на роботу,звільняти жінок, які мають дітей до 3-х років.

Забороняється приймати на роботу неповнолітніх, але згідно ст. 188 КЗпП як вийняток дозволяється приймати на роботу осіб, які досягли 15р. зі згодою одного із батьків.

Забороняється залучати неповнолітніх до роботи у нічний час та до надурочних робіт.

Тривалість робочого тижня для осіб від 14 до 15р., для осід від 16 до 18р. – 36 год., після 18р. – 40 год. При цьому з-п зберігається у повному обсязі.

Відпустка для неповнолітніх передбачається у літній час або за їх бажанням у інший час ст. 195.

Забороняється скорочувати неповнолітніх з роботи без дозволу Комісії у справах по неповнолітніх ст. 198.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

Згідно із ст. 49 ЗУ « Про охорону праці» працівники притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності за правопорушення законодавства з охорони праці.

Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні стягнень у вигляді догани та звільнення з роботи.

Адміністративна відповідальність полягає у накладанні на посадових осіб винних у порушенні законодавства про охорону праці грошових штрафів. Накладати штрафи мають право особи Держпромгірнагляду України.

Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника так і власника.

Кримінальна відповідальність настає тоді, коли створена небезпека життю або здоров’ю людини, розглядається у судовому порядку.

Поиск по сайту: