ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТОЧНОСТІ ВИГОТОВЛЕННЯ ЗВАРНИХ КОНСТРУКЦІЙ

Деформації, викликані зварюванням, є однією із головних причин, які призводять до відхилення дійсних розмірів металевих конструкцій від проектних. Для зменшення деформацій застосовують різні методи регулювання теплового стану металу зварного з'єднання, активне навантаження деталей при зварюванні й компенсацію деформацій. Тепловий стан металу зварного з'єднання регулюють такими способами:

– використовують зварювання таких видів, які потребують менше тепловкладення (механізоване дугове зварювання замість ручного дугового, зварювання тертям замість дугового тощо);

– зменшують об'єм наплавленого металу і переріз зварних швів;

– використовують попередній та супровідний підігрів для зменшення різниці температур між окремими частинами зварюваного виробу;

– регулюють теплові процеси за рахунок охолодження зони зварювання водою, повітрям, тепловідвідними підкладками й пастами.

Способами активного навантаження зварюваних елементів є розтяг деталей в процесі зварювання, вібраційна обробка під час зварювання та проковування швів. Найефективнішим засобом попередження деформацій є їх компенсація. Для цього використовують такі заходи:

– довгі шви механізованим способом зварюють «на прохід», а ручним дуговим зварюванням — зворотноступінчастим способом;

– при зварюванні багатопрохідних швів кожний наступний шар виконують у протилежному напрямку;

– при зварюванні листових конструкцій в першу чергу зварюють поперечні шви, які з'єднують листи в довгі смуги, а потім їх зварюють між собою;

– при зварюванні двотаврових балок спочатку виконують
стикові з'єднання стінок і тільки після цього зварюють поясні шви;

– при зварюванні виробів із симетричним розташуванням багатошарових швів, зварюють за методом урівноваження деформацій;

– деформації повинні бути рівні за величиною та зворотні за зварювальним напрямком;

– необхідно передбачати раціональну послідовність виконання складально-зварювальних операцій.

Якщо при зварюванні не вдається уникнути виникнення деформацій, то виріб випрямляють холодним (механічним впливом), тепловим безударним і комбінованим способами (нагрівання з механічною дією). Холодне випрямлення виконують під пресом або вантажем, прокатуванням роликами, у вальцях тощо. Цей спосіб використовують для видовження волокон зони зварних з'єднань. Теплове безударне випрямлення виконують нагріванням смуг, плям і трикутників без розплавлення поверхні (газовими пальниками, струмами високої частоти, електричною дугою). Тепловий спосіб використовують для скорочення волокон основного металу з метою компенсації скорочення зварних з'єднань. Сумарна величина залишкових пластичних деформацій при вирівнюванні залежить від температури нагрівання, потужності джерела нагрівання, розташування місця нагрівання, залишкових напруг, жорсткості конструкції, кріплення виробу та ін.

Оптимальну температуру при випрямленні визначають за умови одержання максимальних залишкових деформацій скорочення при мінімальних зворотних пластичних деформаціях видовження. Приклади деформованих елементів, зварних вузлів і режими їх випрямлення місцевим нагріванням наведені в табл. 8.1.

Комбінований спосіб передбачає нагрівання виробу з використанням механічного впливу із застосуванням скоб, прихватів, стяжок, домкратів або ударів кувалди (молотка). Цей спосіб використовують для скорочення волокон основного металу, щоб компенсувати скорочення зварних з'єднань.

Поиск по сайту: