 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Вплив стресу на здоров’я людини
План Вступ 1. Поняття стресу 2. Стрес і стресори 3. Вплив стресу на здоров’я людини 4. Подолання стресу 5. Профілактика стресів у повсякденному житті Висновок Список використаної літератури
Вступ Людина має природне прагнення дбати про свою безпеку, почувати себе захищаю, відчувати комфорт. Як відомо, негативні стресові ситуації позбавляють нас всього цього, проте остаточно позбутися їх не в змозі та це й не потрібно. Адже помірний короткочасний стрес для людини є навіть корисним. Проте ми повинні знати як вберегти своє фізичне і психічне здоров’я від надмірного стресового напруження, як подолати стресову ситуацію і в цілому мати загальне поняття про цю категорію. Мета даної роботи - дати характеристику стрес і стресовим ситуація в житті людини. Завдання роботи полягає у окресленні поняття стресу, причин його виникнення, впливу на людину та засобів боротьби з ним. Об’єктом дослідження є власне стрес у всій його різноманітності. Предмет дослідження – стрес як неминуче явище і невід’ємна частина життєдіяльності людини.
Поняття стресу Ми живемо в динамічному світі, що постійно змінюється і розвивається. Ми не завжди можемо повністю контролювати своє життя через різноманітні несподіванки. Якщо з приємними жодних проблем не виникає, то не приємні можуть спровокувати різні ситуації: проблеми в сім’ї, на роботі, фінансові труднощі, захворювання. Все це у повсякденній мові прийнято називати стресом. Термін «стрес» походить від англійського слова stress – тиск, напруга. Вперше він був запропонований канадським ученим, фізіологом та ендокринолог Гансом Сельє для позначення неспецифічної реакції організму на дію подразника. Він же дав таке визначення поняттю стрес: «органічний, фізіологічний, нервово – психічний розлад; порушення обміну речовин, викликане чинниками подразнення». Сучасна наука це поняття трактує аналогічно. Умовно стрес можна поділити на позитивний (приносить користь організмові) та негативний (завдає непоправної шкоди здоров’ю людини). Прикладом позитивного стресу може бути стан спортсмена перед змаганнями чи артиста перед виходом на сцену. Доведено, що саме при помірному стресі розум і тіло людини функціонують найбільш ефективно. Будь – який стрес підвищує в організмі рівень норадреналіну – гормону страху й агресії, який змушує серце битися набагато частіше, ніж у стані душевного спокою. За легкого стресу рівень норадреналіну підвищується в 2,5 – 4 рази, за сильного – у 20 – 25 разів. У ході розвитку стресу виділяють три стадії: - стадія тривоги. Ця стадія розпочинається разом з появою подразника, що провокує стрес. Змінюються психічні функції: виявляється підвищений особистісний контроль ситуації, вся увага концентрується на подразнику. Це нормальна реакція на ненормальні обставини, стан, що виникає в людини, яка пережила щось таке, що виходить за рамки звичайного людського досвіду. Подразник викликає певні фізіологічні зміни: відбувається порушення симпатичної нервової системи; гіпоталамус посилає хімічний сигнал у гіпофіз, змушуючи його підсилити виділення адренокортикотропного гормону, який у свою чергу потрапляє з кров'ю у надниркові залози і викликає секрецію кортикостероїдів (адреналіну і норадреналіну). Під дією адреналіну збільшується артеріальний тиск, частішає пульс, збільшується кровотік в м'язах, і одночасно знижується в таких органах, як шлунково-кишкового тракту, нирки і т.д. Прискорюється обмін речовин, згортання крові, збільшується психічна активність. Дихання стає частим і переривчастим. Також у цій фазі відбувається підвищення концентрації цукру в крові (гіперглікемія), а так само зморщування тимусу (вилочкової залози, яка відповідає за імунітет організму). У шлунково-кишковому тракті з'являються кровоточиві виразки. Відбуваються на цій фазі зміни функціонально неоднозначні, і не завжди корисні для організму (наприклад, підвищення артеріального тиску - необхідний компонент фізіологічної мобілізації - при деяких серцево-судинних захворюваннях може призвести до інсульту чи інфаркту). - стадія опору (стійкості) . Наступає у випадку, коли фактор, що викликав стрес продовжує діяти. Тоді організм захищається від стресу, використовуючи «резервний» запас сил з максимальним навантаженням на всі системи організму; посилюється секреція кортикостероїдів (гормони, які мають виражену дію на водно-сольовий вуглеводний і білковий обмін), виявлення зникають, організм проявляє підвищену стійкість (адаптується) до дії стресора; - стадія виснаження. Зменшуються можливості організму протистояти стресові, знижується загальна опірність організму. Стрес «захоплює» людину і може призвести до хвороби. Стрес у людини проявляється через такі ознаки: неможливість зосередитись на будь – чому; занадто часті помилки в роботі; погіршення пам’яті; постійне відчуття втоми; дуже швидке мовлення; думки зникають; безпричинні болі голови, болі в шлунку та спині; робота не надає колишнього задоволення; втрата почуття гумору; різко зростає кількість випалених цигарок (у курців); пристрасть до алкогольних напоїв; постійне відчуття голоду або навпаки втрата апетиту.
Стрес і стресори За своєю структурою стрес є комбінацією стресора і стресової активності. Стресори – це фактори, що здатні потенційно викликати стресову реакцію. Стресова реактивність – зміна фізіологічного стану організму (збільшення напруження м’язів, посилення серцебиття, підвищення артеріального тиску, збільшення потовиділення, підвищення рівня холестерину в крові, соляної кислоти в шлунку тощо). Розрізняють психологічні та фізіологічні стресори. Психологічні – стимули, які сигналізують про біологічну чи соціальну значущість подій: сигнали загрози, небезпеки, переживання, образи, необхідність розв’язання складних завдань та ін.. Фізіологічні – ті, що безпосередньо впливають на тканини тіла: біль, холод, висока температура, надмірні фізичні навантаження та ін.. Відповідно до двох видів стресорів розрізняють фізіологічний та психологічний стреси, причому останній стрес поділяється ще на інформаційний та емоційний. Інформаційний стрес виникає в ситуації інформаційного перевантаження, коли людина не може впоратися із завданням або не може прийняти правильне рішення в необхідному темпі при високій відповідальності за наслідки цього рішення. Отже, інформаційне перевантаження виникає тоді, коли інформаційне навантаження перевищує можливості людини за умови високої мотивації до виконання роботи. Емоційний стрес спричинюють сигнальні подразники. Він виникає в ситуаціях загрози, образи, зневаги, а також у конфліктних ситуаціях, коли людина тривалий час не може задовольнити свої біологічні чи соціальні потреби. Універсальними психологічними стресорами, що викликають у людей емоційний стрес, є словесні подразники, які викликають особливо сильну та тривалу дію. Стресори поділяють на особисті та навколишнього середовища. До перших належать проблеми в особистому житті, втрата роботи, втрата близької людини, конфлікти на роботі, недолік сну, ризик, дефіцит часу, грубе слово, незаслужена образа. До других токсини, спека, холод, шум, освітлення, мікроби, віруси, отрути, ризик, дефіцит часу тощо. Тривалі стресори викликають викликають виражену симптоматику стресу.
Вплив стресу на здоров’я людини Наука стверджує, що життя без стресу неможливе. Життя за своєю природою і є головним джерелом стресів, викорінити його ми не можемо, проте ми маємо змогу влаштувати своє особисте життя так, щоб максимізувати кількість позитивних стресів і мінімізувати кількість негативних. Люди по різному реагують на стреси. Виокремлють типи чотири реакції людського організму на стресові ситуації. Перший тип – пасивність. Вона проявляється у людини, адаптаційний резерв якої недостатній і організм не здатний протистояти стресу. Виникає стан безпорадності, безнадійності, депресії. Але така стресова реакція може бути тимчасовою. Другий тип - активний захист від стресу. Людина змінює сферу діяльності і знаходить щось більш корисне і придатне для досягнення душевної рівноваги, що сприяє поліпшенню стану здоров'я (спорт, музика, робота в саду або городі, колекціонування тощо). Третій - Активна релаксація (розслаблення), що підвищує природну адаптацію людського організму - як психічну, так і фізичну. Ця реакція найбільш дієва. Четверта – реакція стресу. Людина свідомо чи підсвідомо намагається пристосуватись до нової ситуації. Якщо їй вдається пристосуватись, то стрес не матиме на організм значного впливу, а якщо адаптація успішно не пройде, то негативні стреси, що тривають довго, надто часто повторюються або дуже сильні, можуть вражати всі системи організму і часто стають причиною численних хвороб. Це пояснюється тим, що при тривалій дії стресу людина постійно перебуває у стані психічного напруження і на остові накопичення останньої виникає та чи інша хвороба. Найбільш типовим порушенням нормальної функціональності організму людини внаслідок стресу є психічна травма - афективне відображення в свідомості індивідуально значущих подій в житті, що надають гнітюче відчуття неспокою. Психічна травма як психологічне поняття включає в себе усвідомлене сприйняття якихось індивідуально значущих, неприємних подій, їх переробку у вигляді переживань і розвиток більш-менш тривалого стану афекту або психічного стану з негативним емоційним знаком. Констатація психічної травми означає не тільки наявність негативних емоцій, але й відсутність їх відреагування. Психічна травма зумовлює такі первинні симптоми: порушення сну, патологічні спогади (нав'язливий повернення до екстремальної ситуації), нездатність згадати - амнезія на деякі події (уникнення всього того, що нагадує про найбільш екстремальних моментах), надчутливість (підвищена пильність до нового виникнення екстремальності), підвищену збудженість. Це триває протягом місяця. Потім з’являються вторинні симптоми: депресія, тривога, імпульсивна поведінка, алкоголізм, соматичні проблеми, порушення відчуття часу. Реакцією організму на стрес також є так звана «чикагська сімка» захворювань – нейродерміт і псоріаз, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, неспецифічний виразковий коліт, бронхіальна астма, гіпертонія, тиреотоксикоз (порушення роботи щитовидної залози), ревматоїдний артрит. Ці хвороби є наслідком психологічних стресів, а не фізіологічних. Також часто в стрес лежить в основі таких хвороб, як: діабет, коронна хвороба, закрепи, проноси, виразка шлунку, синдром роздратованого кишечника, алергія, втома, труднощі концентрації, уваги і пам`яті, головний біль, безсоння, депресія, паніка, дегенеративні зміни хребта, гастрит, дерматит, ішемічна хвороба серця, «окислювальний стрес» (зменшується кількість вітамінів в організмі) та ін. 4. Подолання стресу Суспільство не є безпорадним перед стресовими ситуаціями. На сьогодні існує велика кількість методів протидії стресам, що є важливим для життя людини, її психічного і фізичного здоров’я. Подолання – це мінливі психічні та поведінкові зусилля, якими людина відповідає на вимоги, що висуваються стресом. Стрес можна подолати з допомогою таких методів.1) Зміна погляду на проблему, її інша інтерпретація. Наші думки з приводу стресової ситуації є провідним чинником, який впливає на результат події. Уявімо гіпотетичний випадок: Ольга надягла на себе сукню, підійшла до дзеркала і заплакала. Що трапилось? Розглянемо цю ситуацію детальніше. Ольга підійшла до дзеркала, побачила своє відображення і, скоріше за все, побачене їй не сподобалось. Вона могла подумати про те, що має надлишкову вагу або недостатньо гарне обличчя, тому її ніхто ніколи не покохає. Тепер уявімо, що Ольга розмірковувала інакше. Вона могла подумати, що має надлишкову вагу, тому їй слід сходити до дієтологоа, щоб отримати консультацію і спробувати скинути кілька кілограмів. Чи заплкала б ольга в даному випадку? Навряд чи. Отже, сприймати ситуацію як стресову чи не сприймати залежить від самої людини. Але якщо ми прагнемо мати хороше здоров’я, то все-таки варто бути розсудливими і уникати негативного сприйняття подій;2) Визначення причини стресу. Щоб подолати стрес, потрібно подолати його причину. Для прикладу, чоловік незаслужено отримав догану на роботі, але своє обурення і незгоду з цим висловити побоявся. Розлючуй він прийшов додому і вступає в конфлікт з дружиною, результат – подружжя місяць живе окремо. Отже стресова ситуація – сварка чоловіка і дружини. Проте причиною цього є не погана дружина, а не висловлена конструктивним способом агресія чоловіка на роботі. Тому, людина має усвідомлює з чим саме вона повинна боротись;3) Визначення своїх емоцій (сором, агресія, сум). Щойно ми усвідомлюємо свої емоції, їх інтенсивність зазвичай знижується. Визначити свою емоцію не завжди просто, адже всім нам досить часто не можна виражати свої емоції з тих чи інших причин.4) Оцінка інтенсивності своїх емоцій. Стрес обов’язково буде сильнішим, якзо ми вважатимемо подію, що сталася катастрофічною. Потрібно наводити якнайбільше аргументів на користь того, що ця ситуація не є безвихідною і такою, що ми не переживемо. В більшості випадків результатом цього стане зменшення емоції, а відповідно й стресу;5) Виконання фізичних вправ. Дозована ходьба, оздоровчий біг, плавання, велоспорт, рухливі ігри та інше є ідеальними засобами зняття напруги, вони покращують сон і не мають вікових обмежень;6) Виконання справ, що приносять задоволення. Спілкування з друзями, коханою людиною, прогулянки на свіжому повітрі, заняття своїм хобі, відпочинок на природі та інші позитивні фактори допоможуть відволіктись від негативних та переоцінити їх. Потрібно виробляти у собі вміння відпочивати у стресових ситуаціях;7) Здорове харчування. Допоможе обмеження вживання кухонної солі, насичених жирів та холестерину, достатнє споживання калію, кальцію, магнію;8) Спеціальне харчування. У разі виникнення стресової ситуації до раціону харчування потрібно додати чорний чай, горіхи, вітамін С, ягоди, вуглеводи, банани;9) Відмова від тютюну та алкоголю. Адже це не лише тимчасове вирішення проблеми, а й шкода здоров’ю не менша, ніж від стресу;10)Музика, читання, спів. Ніщо так не розслабляє і не заспокоює як слухання спокійної музики;11) Зберігання позитиву і активності. Ніколи не потрібно скаржитись на проблеми, жаліти себе. Потрібно шукати вихід із ситуації, що склалася і вірити у хороший результат свої зусиль, не покладати рук і боротися;12) Гарячі ванни. Дана процедура також помітно розслабляє і знімає напругу, особливо якщо ванни приймати з хвойним екстрактом та морською сіллю;13) Підтримка близьких. Підтримки варто шукати лише серед тих, кому дійсно довіряєм. Тільки такі люди зможуть стати для нас опорою в тяжкій життєвій ситуації. Людина в стані стресу може звернутися за допомогою і підтримкою до інших. Вона не повинна долати стрес самотньо. Підтримка друзів та близьких може дуже допомогти;14) Сміх вголос, гумор. Згідно з дослідженнями, навіть очікування сміху піднімає рівень гормонів, які протистоять стресу і сприяють розслабленню - такий ефект може тривати до 24 годин. Читайте комікси, анекдоти, кривляйтеся до себе в дзеркалі, поки живіт не стане просто надриватися від сміху;15) Ароматерапія та фітотерапія. Вони діють заспокійливо та нормалізують сон. Ароматами, які знімають напругу це - лаванда, лимонний бальзам, ромашка і герань;16) Акупресура. Самостійний масаж біологічно активних точок шкіри зазвича є дуже дієвим. 17) Віра в Бога. Віра в Бога пропонує звільнення від стресу шляхом зміни уявлення людини про саму ситуацію, про вимоги до себе, про можливість і важливість справлятися з цими вимогами. Той, хто вірить, що Бог його любить, сприймає неприємності набагато спокійніше, тому що сприймає їх або як заслужений наслідок своїх дій, або як випробування.18) Допомога іншим. Дієвим способом подолання стресу є також надання допомоги іншим. Люди набувають сили, коли це роблять.19) Релаксація. Для подолання стресу можуть використовуватись різноманітні релаксаційні методики світової практики: - аутогенна релаксація за Шультцом спрямована на концентрацію уваги на різних групах м’язів та їх свідоме глибоке розслаблення;- релаксація за Джекобсоном, яка полягає в максимальному напруженні та розслабленні груп м’язів, сприяє так званому зняттю «затисків» та відновленню контролю над тілом;- дихальні вправи, якими можна займатись де завгодно і скільки завгодно. Тривалість однієї вправи 3 – 5 хв. Правильне дихання допомагає нам розслаблятись в стресовій ситуації, це дає можливість більш раціонально підійти до вирішення проблеми. Дихати потрібно повільно та глибоко (але не занадто глибоко). Між вдихами невелика пауза. Вдихи потрібно робити животом і діафрагмою, але не грудьми та ребрами;- Масаж. Ця методика використовується в багатьох культурах для зняття напруженості та зміцнення здоров’я. Ідеальний час для масажу – ранковий, він може стати частиною умивання чи душу. Рекомендується використовувати рослинну олію, яку перед застосування потрібно підігріти;- Сон. Він є дуже вадливим як для попередження стресу, так і для того, щоб з ним впоратись. Ритм сну та активності повинен відповідати ритму зміни дня і ночі. 5. Профілактика стресів у повсякденному житті. Кількість стресових ситуацій залежить від способу життя, і яке воно у нас буде здоровим і активним чи нездоровим і пасивним залежить тільки від нас самих. Спосіб життя - це наша повсякденне життя з ранку до пізнього вечора, щотижня, щомісяця, щороку. Складовими частинами активного і релаксационного життя є і почав трудового дні й режим харчування, і рухової активності, і якість відпочинку і сну, і стосунки з оточуючими, і реакція на стрес, й багато іншого. Щоб мати хороше здоров’я і запобігти стресам потрібно:1) працювати не більше 8 годин щодня;2) дотримуватись ритмічного режиму харчування, бути помірним в їжі й одержувати задоволення від цієї помірності;3) посміхатись і виявляти якнайбільше оптимізму, спілкуючись з людьми;4) регулярно робити фізичні вправи на свіжому повітрі;5) заповнювати дозвілля хобі і одержувати від нього задоволення;6) зосереджуватись на сьогоденні й подолати звичку зациклюватись на минулому та майбутньому. Ми живемо в теперішньому, тому потрібно брати від нього все можливе, переживати кожен момент того, що існує зараз;7) не починати чергової роботи, не завершивши попередньої. Нову справу треба розпочинати без страху, інакше вона здасться важчою, ніж є насправді;8) треба накреслювати реальні терміни закінчення тієї чи іншої роботи;9) потрібно ставити перед собою реальні завдання, а досягши мети відзначати свій успіх і вітати з ним;10) почуття слід виявляти відкрито, а коли це не можливо, спробувати позбутися напруги, що з ним пов’язана;11) не варто постійно вдаватися до підтримки інших у вирішені власних проблем;12) потрібно приймати гарячі ванни, гуляти на свіжому повітрі, проводити релаксацію, слухати музику, спілкуватися з друзями, відпочивати, займатись спортом тощо.Висновок Отже, - «органічний, фізіологічний, нервово – психічний розлад; порушення обміну речовин, викликане чинниками подразнення»; результат особливої взаємодії людини і навколишнього середовища; - умовно стрес можна поділити на позитивний (приносить користь організмові) та негативний ( негативно впливає на організм людини); - у ході розвитку стресу виділяють три стадії: стадія тривоги, опору і виснаження; - ознаки стресу: неможливість зосередитись на будь – чому; занадто часті помилки в роботі; погіршення пам’яті; постійне відчуття втоми; дуже швидке мовлення; думки зникають; безпричинні болі голови, болі в шлунку та спині; робота не надає колишнього задоволення; втрата почуття гумору; різко зростає кількість випалених цигарок (у курців); пристрасть до алкогольних напоїв; постійне відчуття голоду або навпаки втрата апетиту; - стресори – це фактори, що здатні потенційно викликати стресову реакцію; - розрізняють психологічні та фізіологічні стресори, відповідно до двох видів стресорів розрізняють фізіологічний та психологічний стреси, причому останній стрес поділяється ще на інформаційний та емоційний; - стресори поділяють на особисті та навколишнього середовища; - найтиповіші захворювання, що можуть бути викликані стресом: «чикагська сімка» захворювань – нейродерміт і псоріаз, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, неспецифічний виразковий коліт, бронхіальна астма, гіпертонія, тиреотоксикоз (порушення роботи щитовидної залози), ревматоїдний артрит. Діабет, коронна хвороба, закрепи, проноси, виразка шлунку, синдром роздратованого кишечника, алергія, втома, труднощі концентрації, уваги і пам`яті, головний біль, безсоння, депресія, паніка, дегенеративні зміни хребта, гастрит, дерматит, ішемічна хвороба серця, «окислювальний стрес» (зменшується кількість вітамінів в організмі), психічна травма та ін.; - стес долають такими методами: міна погляду на проблему, її інша інтерпретація; визначення причини стресу; визначення своїх емоцій; оцінка інтенсивності своїх емоцій; виконання фізичних вправ; виконання справ, що приносять задоволення; здорове харчування; спеціальне харчування; відмова від тютюну та алкоголю; музика, читання, спів; зберігання позитиву і активності; гарячі ванни; підтримка близьких; сміх вголос, гумор; ароматерапія та фітотерапія; самостійна акупресура; віра в Бога; допомога іншим; медичні препарати; релаксація; - профілактика стресу передбачає такі заходи: працювати не більше 8 годин щодня; дотримуватись ритмічного режиму харчування; посміхатись і виявляти якнайбільше оптимізму, спілкуючись з людьми; регулярно робити фізичні вправи на свіжому повітрі; заповнювати дозвілля хобі і одержувати від нього задоволення; зосереджуватись на сьогоденні й подолати звичку зациклюватись на минулому та майбутньому; не починати чергової роботи, не завершивши попередньої; треба накреслювати реальні терміни закінчення тієї чи іншої роботи; потрібно ставити перед собою реальні завдання; почуття слід виявляти відкрито, а коли це не можливо, спробувати позбутися напруги, що з ним пов’язана; не варто постійно вдаватися до підтримки інших у вирішені власних проблем; потрібно приймати гарячі ванни, гуляти на свіжому повітрі, проводити релаксацію, слухати музику, спілкуватися з друзями, відпочивати, займатись спортом тощо.
Поиск по сайту: |