Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Поняття мотиваційних станів



Понягтя мотиву. Функції характеристики та структура мотиву.

Мотив – складне інтегральне (системне) психологічне утворення. Такі погляди на мотив існували і раніше, але за певних обставин не брались до уваги. Вундт – мотив як поєднання уявлень і почуттів, перші з якого служать основою вчинку, другі – його спонукальною причиною. Узнадзе – мотив як складне психічне утворення, яке виникає в результаті багатоетапного процесу мотивації. Леонтьєв – мотив як системне утворення особистості, як системний спосіб організації активності людини.

Структура кожного конкретного мотиву (основи дії) буде складатися із поєднання тих компонентів, які обумовили прийняте людиною рішення. Тому кожна окрема дія буде характеризуватися своєю конфігурацією будови мотиву.

Функції мотиву:

спонукаюча - відображає енергетику мотиву;

направляюча – пов`язана із виникненням потребнісного стану, який викликає мобілізацію енергії;

стимулююча – пов`язана з продовженням спонукання при здійснені наміру. Відображає напруження потреби, поряд із значущістю цілі (дозволяє говорити про силу мотиву);

регулятивна – направлена на стабілізацію функціонуючої системи за допомогою контролю;

організуюча – здійснює мисленнєву організацію діяльності (задум);
смислоутворююча – оцінює життєве значення для суб`єкта об'єктивних обставин і його дій в цих обставинах, надає їм особистісного змісту;

захисна – піднімає істину ціль власною версією індивіда, з метою створення раціональної діяльності. Так званий феномен мотивування.

Характеристики мотиву:

Динамічні (енергетичні) – визначають силу і стійкість мотиву;

Змістовні – відображають повноту усвідомлення структури мотиву,впевненість у правельності прийнятого рішення,направленість мотиву, зорієнтованість на зовнішні або внутрішні чинники пояснені мотиву.

Сила мотиву визначається інтенсивністю мотиваційного збудження, яке залежить від: функціонування гіпоталамно-ретикулярних центрів, психологічних факторів, динаміки емоційних процесів. Сила мотиву значно більша при інтенсивній мотивації.

Стійкість мотиву розуміють як інертність потреби і ригідність установок, світогляду, цінностей людини, його схильностей і інтересів.


Поняття мотиваційних станів.

Мотиваційні станилюдини – є психологічним відображенням умов, які необхідні для життєздатності людини як організму, індивіда, особистості.

Дане відображення необхідних умов здійснюється у вигляді інтересів, бажань, прагнень, схильностей і потягів.

Інтерес (лат. Interest – має значення) – вибіркове відношення до предметів і явищ в результаті розуміння їх значення і емоційного переживання значущих ситуацій.

Бажання– це усвідомлені потяги, які перейшли у діючу думку щодо можливості чим-небудь володіти або що-небудь здійснювати.

Прагнення. Якщо потреба, за якихось обставин, не може бути задоволеною, але така ситуація може бути створена, то створення такої бажаної ситуації називається прагненням.

Пристрасть – це стійке, емоційне прагнення до відповідного об`єкту, потреба в якому домінує над всіма іншими потребами і надає відповідної направленості всій діяльності людини.

Потяг – інстинктивне бажання, яке спонукає індивіда діяти в напрямку задоволення данного бажання.

Під «схильністю» розуміють:

1.Певну спрямованість на відповідну діяльність;

2.Професійну спрямованість;

3.Соціальну спрямованість особистості;

4.Потребнісне відношення до діяльності, до якої індивід найбільш придатний і ін.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.