Поняття інтелектуальної власності. Роль цивільного права в охороні та використанні її результатів

Поняття і загальні положення про виключні права

Інтелектуальна діяльність – властивість, здатність людини реалізувати природний інтелект з метою отримання нових знань.

Інтелектуальний ресурс – спроможність особистості завоювати і нагромадження, творити та використовувати знання.

Інтелектуальний товар – це знання, які мають комерційну цінність або товар, який заснований на знаннях.

Інтелектуальна власність –це сукупність прав, які виникають щодо ряду нематеріальних об’єктів – результатів інтелектуальної діяльності і засобів індивідуалізації.

Право інтелектуальної власності – це закріплення за конкретною особою монополії на використання результату інтелектуальної діяльності та випуску цього об’єкта в економічний обіг..

У законодавстві України закріплений принцип пропрієтарної теорії та теорії виключних прав.

Інші підходи до розуміння права інтелектуальної власності

1. Теорія особистості відносить права на результати інтелектуальної діяльності до особистих прав.

2. Теорія інтелектуальних прав відносить права на результати інтелектуальної діяльності до окремої групи, яка не входить в класичну групу об’єктів цивільного права.

Поняття інтелектуальної власності. Роль цивільного права в охороні та використанні її результатів

Право інтелектуальної власностів об’єктивному розумінні – являють собою право інтелектуальної власності або сукупність правових норм, які регулюють підстави виникнення, зміни, припинення, а також порядок здійснення і захисту суб’єктивних прав на результати інтелектуальної діяльності і засоби індивідуалізації.

Право інтелектуальної власностів суб’єктивному розумінні – виключні суб’єктивні права конкретного суб’єкта на результати інтелектуальної творчої діяльності і прирівняні до них засоби індивідуалізації юридичної особи, індивідуалізації продукції, робіт, послуг.

Вихідні положення у розумінні природи права інтелектуальної власності:

Ø дуалізм інтелектуальних прав – право інтелектуальної власності і право власності не співпадають.

Ø вичерпність права на розповсюдження – перелік прав є вичерпним, кім випадків зазначених у статті 16-19 Закону України «Про інтелектуальну власність».

Ø обмеженість права інтелектуальної власності – обмеженість інтелектуальних прав, строком, територією та ліцензіями.

Ознаки права інтелектуальної власності:

1) абсолютний характер відносин інтелектуальної власності (Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом – ч.3 ст. 418 ЦК);

2) суб’єкт права інтелектуальної власності, має право вчиняти щодо належних йому результатів інтелектуальної, творчої діяльності будь-які дії, не заборонені законом; в той же час він може заборонити усім іншим особам вчиняти ці дії без його дозволу.

3) зміст права інтелектуальної власності складають майнові та особисті немайнові права;

4) неможливість застосування правомочності володіння до об’єктів права інтелектуальної власності;

5) можливість перебування об’єктів права інтелектуальної власності в користуванні одразу великої або невизначеної кількості осіб;

6) збереження змісту права інтелектуальної власності (можливість використання) після відчуження цих прав.

Право інтелектуальної власності є інститутом цивільного права, що означаєКожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності.

Інші галузі права регулюють окремі групи відносин інтелектуальної власності, а саме:

конституційне право: усі результати інтелектуальної, творчої діяльності людини отримали назву „об’єкти інтелектуальної власності”;

адміністративне право: систему органів управління;

митне право: митні обмеження;

податкове право: обсяг відрахувань, податковий режим;

кримінальне право: злочини в сфері ІВ;

трудове право:ІВ визначається як об’єкти господарського права ;

господарське право:знаходиться в господарському обігу .

Поиск по сайту: