Визначення шляху доведення до відома учнів очікувань вчителя

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗРОБКИ ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ

Визначення мети (очікуваних результатів) уроку Слід передбачити з'ясування таких питань: які знання учні мають засвоїти і на якому рівні; - якими вміннями, навичками вони повинні оволодіти;які цінності в собі учні можуть сформувати. Як уже зазначалось раніше, обов'язковим елементом струк­тури інтерактивного уроку має бути представлення учням очі­куваних результатів їх діяльності на початковому етапі уроку.

Вибір показників (критеріїв) оцінювання результатів діяльності Далі вчителю необхідно поставити собі запитання: «Як я зможу переконатися, що учні досягли цих результатів?» Відпо­відь на це запитання може утворити цілий список дій: що по­винні вміти робити учні, якщо урок був результативним. Ці дії учнів і будуть показниками (або критеріями) оцінки. Викори­стовуючи ці критерії, вчитель зможе краще сформулювати очі­кувані навчальні результати, висловивши їх через дії учнів. На­приклад: «Після цього уроку учні зможуть: пояснювати, які соціальні норми існують у суспільстві, і розрізняти їх, наводи­ти приклади різних норм; отримати навички розробки пра­вил групового життя; сформувати та висловити власне став­лення до необхідності дотримуватись соціальних норм».

Визначення мети оцінювання У цьому вам допоможе список можливостей оцінювання, вміщений вище. Очевидно, що метою не завжди буде вистав­лення оцінок. Вдосконалення уроку, визначення рівня роз­витку і можливостей учнів також повинні бути метою оцінювання.

Вибір конкретної стратегії( способу) оцінювання Залежно від мети й обраних показників (критеріїв) оцінювання можна вибрати різноманітні стратегії (методи, прийоми) Оцінювання. Як правило, єдиних ре комендацій для вибору стратегії не існує. Один педагог може вибрати метод спостереження і скласти список показників. Ін ший педагог надасть перевагу завданню написати невеличкий нарис-міркування (есе) з викладом своїх думок з даного питання. Третій може використовувати цілих три методики оцінювання однієї і тієї ж теми. Наприклад, під час оцінювання рольової гри вчитель може:» (а) оцінити якість індивідуальної участі учня в грі; (б)провести тест-опитування, у якому потрібна конкретна
відповідь: «так» або «ні»; (в) попросити учнів написати вдома есе, в якому потрібно висловити свою думку стосовно того, що відбувалось, та аргументувати її. Використання кількох стратегій допоможе не тільки
виставити оцінку, а й одержати зворотний зв'язок стосовно
ефективності навчання.

Вибір ткали оцінювання уроку Залежно від мети і конкретної стратегії оцінювання треба вибрати шкалу оцінювання кожного з обраних показників; (критеріїв), Інколи потрібно буде застосувати, наприклад стобальну або десятибальну шкалу, рівень стартових комуніка­тивних спроможностей учнів можна оцінити через категорії «високий», «середній», «низький» тощо. Глибину засвоєння; тієї чи іншої конкретної навички (наприклад, активного слу­хання) можна простежити, звернувши увагу на частоту її вико­ристання (наприклад, чи часто учень Перефразовує й уточнює те, що він почув від свого співрозмовника). Тоді оцінку можна висловити через категорії «завжди використовує», «використовує достатньо часто», «"рідко», «не використовує». Якщо вам потрібно поставити оцінку, то шкала оцінки, оче­видно, повинна вкладатися в дванадцятибальну систему. На­приклад, оцінка «використовує достатньо часто» може відпові­дати 7 балам.

Визначення шляху доведення до відома учнів очікувань вчителя

Спеціалісти з оцінювання вважають, що дуже важливо за­здалегідь повідомляти учням очікувані результати, показники (критерії) оцінювання, мету оцінювання, конкретні стратегії (методи) оцінки, а також шкалу оцінювання. Це допоможе учням виконувати роботу свідомо, старанно, знаючи, що від них очікує і вимагає педагог. Учитель може довести до відома учнів свої вимоги по-різному.

Можна, наприклад, показати підготовлені форми для оціню­вання і роз'яснити, що означає кожний критерій і кожний рі­вень оцінки. Можна обмежитися простою розповіддю або розпо­віддю з обговоренням. Або, наприклад, якщо в учнів мають бути слухання в ролі членів парламенту або учасників шкіль­них зборів, педагог може показати їм відеоматеріали про ре­альні парламентські дебати (або про щось подібне). Вчитель та­кож може показати на прикладі цих матеріалів, як би він оцінив окремих учасників дебатів, слухань, зборів, використо­вуючи обрані критерії. Учні також можуть потренуватися в оці­нюванні, використовуючи запропоновані критерії. При підго­товці і плануванні заняття треба враховувати час для виконання даного пункту рекомендацій.

19. Мотивація:

Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів Мета — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того* чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель. Часто буває доцільно долучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів. Формулювання результатів інтерактивного уроку для спри­яння успішності навчання учнів має відповідати таким, вимогам: висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчи­теля, і бути сформульованими таким чином: «Після цього уроку учні зможуть...»; чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очіку­ється після уроку. щоб було зрозуміло, як можна виміряти Такі результати, коли вони будуть досягнуті, наприклад: якщо після Вашого уроку учні вмітимуть «пояснювати суть явища та наводити приклади подібних явищ» — це легко перевірити і виміряти в оціночних балах, врахувавши, наприклад, точність і пов­ноту пояснення і кількість прикладів, що наведено; бути коротким, ясним і абсолютно зрозумілим і для учнів, і для самого учителя, і для батьків учнів, і для інших вчите­лів, і для директора школи або завуча, який має перевіряти Ваш урок з огляду на те, чи досяг він очікуваних результатів. Для того щоб почати з учнями спільний процес руху до ре­зультатів навчання, в цій частині інтерактивного уроку потрібно: назвати тему уроку або попросити когось з учнів прочитати її;

якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання звернути на це увагу учнів; попросити когось з учнів оголосити очікувані результати текстом посібника або за Вашим записом на дошці, зробленим заздалегідь, пояснити необхідне, якщо йдеться про нові поняття, способи діяльності тощо;

нагадати учням, що наприкінці уроку Ви будете перевіряти наскільки вони досягли таких результатів. Якщо це важливо, треба також пояснити учням, як ви будете оцінювати їхні досягнення в балах (ґрунтовніше про оцінювання мова йти­ме у наступних розділах цієї книжки).Цей елемент уроку має займати не більше 5% часу заняття.

Надання необхідної інформації Мета цього елементу, етапу уроку — дати учням достати інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні за дання, але за мінімально короткий час. Це може бути міні-ле^Кція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформацією за допомогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку можна подавати і формацію для попереднього домашнього вивчення. На самої уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо практичні поради, якщо необхідно прокоментувати терміни організувати невеличке опитування. Ця частина уроку займає близько 10-15% часу.

Інтерактивна вправа — центральна частина заняття її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення ре­зультатів уроку. Інтерактивна частина уроку має займати бли­зько 50-60% часу на уроці. Обов'язковою є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи: Інструктування — вчитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконан­ня завдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам (2-3 хв);Об'єднання в групи і (або) розподіл ролей (1-2 хв);Виконання завдання, при якому вчитель виступає як органі­затор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці один з одним (5-15 хв); Презентація результатів виконання вправи (3-15 хв);Рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих ре­зультатів, що досягається шляхом їх спеціального колектив­ного обговорення або за допомогою інших прийомів-(5-15 хв;Рефлексія є природним невід'ємним і НАЙВАЖЛИВІШИМ компонентом інтерактивного навчання на уроці. Вона дає можливість учням і вчителю: усвідомити, чого вони навчились; пригадати деталі свого досвіду й отримати реальні життєві уявлення про те, що вони думали і що відчували, коли вперше раз зіткнулись з тією чи іншою навчальною техноло­гією. Це допомагає їм чіткіше планувати свою подальшу ді­яльність вже на рівні застосування технологій у подальшій пізнавальній діяльності та у житті;

оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу і спланувати чіткі реальні кроки його подальшого опрацювання;

порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуття­ми інших й інколи скоригувати певні позиції; як постійний елемент навчання привчати людину рефлексувати в реальному житті, усвідомлюючи свої дії та прогно­зуючи подальші кроки; учителям — побачити реакцію учнів на Навчання та вносити необхідні корективи. рефлексія здійснюється в різних формах: у вигляді індивідуальної роботи, роботи в парах, групах, дискусії, в письмовій усній формі. Вона завжди містить кілька елементів: фіксації того, що відбулось, визначення міркувань та почуттів щодо отриманого досвіду, плани на майбутній розвиток. Рефлексія застосовується після найважливіших інтеративних вправ, після уроку, після закінчення певного етапу навчання. Підбиття підсумків ( рефлексія) уроку Вчителю варто задуматися над тим, що підбиття підсумків — це дуже важливий етап інтерактивного заняття.

Методика проведення рефлексії на уроці включає такі етапи:

1. Зупинка дорефлексійної діяльності. Всяка попередня діяльність має бути завершена чи призупинена. Якщо виникли труднощі в розв'язанні проблеми, то після рефлексії її роз­в'язання може бути продовжене.

2. Відновлення послідовності - виконаних дій. Усно чи письмово відтворюється все, що зроблено, в тому числі і те, що на перший погляд здається дріб'язковим.

3. Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору її ефективності, продуктивності, відповідності поставленим зав­данням тощо. Параметри для аналізу рефлексійного матеріалу вибираються із запропонованих учителем.

Виявлення і формулювання результатів рефлексії. Та­ких результатів може бути виявлено кілька видів: предметна продукція діяльності — ідеї, пропозиції, зако­номірності, відповіді на запитання тощо; способи, які використовувались чи створювались в ході діяльності;гіпотези щодо майбутньої діяльності.5. Перевірка гіпотез у наступній діяльності.

20. Ротаційні (змінювані) трійки