Поряд з нормами цивільно-правового захисту прав на ОІВ, чинним законодавством передбачена також кримінальна відповідальність. Кримінальна відповідальність наступає тільки тоді, коли матеріальна шкода у 200 і більше разів перевищила неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Якщо матеріальна шкода у 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то матеріальна шкода вважається заподіяною в особливо великому розмірі. Так, незаконний випуск під своїм ім'ям чи присвоєння авторства на чужий твір науки, літератури чи мистецтва, а також незаконне відтворення чи поширення такого твору, присвоєння авторства на чужі об'єкти
промислової власності чи розголошення без згоди автора змісту винаходу, корисної моделі чи промислового зразка до офіційної публікації про них визнається карним злочином.
Законодавство України передбачає також кримінально-правові санкції за незаконне зазіхання на комерційну таємницю. Карним злочином є незаконний збір з метою використання відомостей, що становлять комерційну таємницю (промислове шпигунство), якщо це наносить великий матеріальний збиток суб'єкту підприємницької діяльності. Як покарання передбачається застосування до порушника штрафу у розмірі від 200 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавляння волі від 2-х до 5-ти років тощо.
Залучення до кримінальної відповідальності конкретних винуватців злочину не виключає вимог про відшкодування заподіяного збитку.
Особливий випадок - захист прав на ОІВ при перетинанні кордону. Митним кодексом України (ст. 74) товари й інші предмети, виготовлені з порушенням прав інтелектуальної власності, не можуть як імпортуватися, так й експортуватися через митний кордон України.
У судовій процедурі вирішення спорів важливе місце займають докази. Розрізняють три форми доказів: "документальний доказ" - доказ, наданий у письмовому вигляді чи у вигляді будь-якого документа; "речовий доказ" - доказ, що існує у вигляді предметів; " показання свідків" - усні показання експерта. Наявність охоронного документа - патенту чи свідоцтва, є важливим доказом.
Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди ТRІРS
Угода ТRІРS є однією з найважливіших угод Світової організації торгівлі (СОТ). Необхідною умовою для вступу України до СОТ є обов'язкове виконання угоди ТRIPS. Ця угода визнана світовим співтовариством як правовий документ, що охоплює питання, пов'язані з охороною прав на ОІВ, які розглядаються як товар.
Відповідно до вимог частини III Угоди ТRІРS "Захист прав інтелектуальної власності" країни-учасниці зобов'язуються забезпечити на своїй території дію таких процедур, які дозволяють здійснювати заходи, що запобігають порушенню законодавства у сфері охорони прав інтелектуальної власності та їх недопущення.
Стаття 41 Угоди ТRІРS зазначає, що законодавство кожної країни повинно мати норми, що дозволяли б удатися до ефективних дій, спрямованих проти будь-якого порушення прав інтелектуальної власності, включаючи термінові заходи для запобігання порушень і правові санкції на випадок подальших порушень.
Угода ТRІРS передбачає захист прав інтелектуальної власності за допомогою адміністративних процедур, цивільно-правові способи захисту прав, а також карні процедури і штрафи, що можуть бути застосовані до порушників прав.
Подальше удосконалення національного законодавства України здійснюється з урахуванням вимог цього важливого міжнародного нормативного акта.
Підсумовуючи все сказане, можна констатувати, що сьогодні в Україні вже сформована законодавча й організаційна системи державних органів, які прямо або опосередковано забезпечують захист прав у сфері інтелектуальної власності.
Питання для самоконтролю
1.У чому полягає різниця між правовою охороною і правовим захистом прав інтелектуальної власності?
2. У чому полягає призначення системи захисту права інтелектуальної власності?
3. Які дії визнаються порушенням права на об'єкти промислової власності?
4. Які дії визнаються порушенням авторського права і суміжних прав?
5. Назвіть, будь-ласка, які Ви знаєте категорії спорів щодо права інтелектуальної
власності?
6. Дайте, будь-ласка, характеристику юрисдикційної і неюрисдикційної форм захисту
права інтелектуальної власності
7. У чому полягає неюрисдикційна форма захисту права інтелектуальної власності?
8. В яких органах здійснюється загальний порядок захисту права інтелектуальної
власності?
9. В яких органах здійснюється спеціальний порядок захисту права інтелектуальної
власності?
10. Спори між якими суб'єктами права інтелектуальної власності розглядаються в
господарських судах?
11. Спори між якими суб'єктами права інтелектуальної власності розглядаються в судах
загальної юрисдикції?
12. У чому полягає адміністративний порядок захисту права інтелектуальної власності?
13. Які існують типові види адміністративних стягнень за порушення права
інтелектуальної власності?
14. У чому полягає цивільно-правовий спосіб захисту права інтелектуальної власності?
15. Що може вимагати власник права на об'єкт інтелектуальної власності від порушника
при розгляді спору у судовому порядку?
16. Який термін позову існує для застосування цивільно-правових санкцій за порушення
права інтелектуальної власності?
17. Коли наступає кримінальна відповідальність за порушення права інтелектуальної
власності?
18. Який максимальний розмір штрафу за порушення права інтелектуальної власності
може бути визначений у рамках кримінальної відповідальності і на чию користь
перераховуються ці кошти за визначенням суду?
19. Який максимальний термін позбавлення волі передбачений законодавством України
за порушення права інтелектуальної власності?
20. У чому полягає захист прав інтелектуальної власності відповідно до Угоди ТRІРS?