Кредити надаються після укладення кредитної угоди, що в ній для кожного позичальника індивідуально визначено конкретні умови кредитування з тим, щоб забезпечити мінімальний ризик. Для здійснення банківського контролю за вчасним погашенням кредиту, а також нарахуванням процентів кожна конкретна позичка видається з окремого позичкового рахунка на підставі спеціального банківського розпорядження.
Кредити надаються суб'єктам господарської діяльності переважно у безготівковій формі:
- оплатою платіжних документів з позичкового рахунка;
- переказом коштів на розрахунковий рахунок позичальника в
- іншому банку.
Для розрахунків із населенням домашніми господарствами можуть бути передбачені й готівкові видачі.
Вибір варіанта надання кредиту здійснюється банком, виходячи з особливостей проекту кредитування, за домовленістю з позичальником, а за потреби - з його банком.
Видача кредиту здійснюється разово або поступово за графіком, обумовленим у кредитному договорі. Довгострокові інвестиційні кредити можуть надаватися в міру виконання будівельно-монтажних робіт (поетапно).
Суб'єктам господарської діяльності з безперервним циклом виробництва, а також позичальникам з бездоганною репутацією можуть бути відкриті кредитні лінії. Розмір кредитної лінії, строки її використання, періодичність погашення і відновлення обумовлюються у кредитному договорі на її відкриття. За зміни умов виробництва й реалізації продукції (проведення робіт, надання послуг) та через інші об'єктивні причини банк може задовольнити додаткову потребу позичальника у кредиті в межах наявних кредитних ресурсів на умовах, передбачених у додатковій кредитній угоді. За обслуговування кредитної позичальник сплачує банку-кредитору комісію, що нараховується на всю суму відкритого кредиту.
У разі, коли банк не має можливості задовольнити повністю кредитну заявку позичальника через недостатність кредитних .
ресурсів, а відмова в кредиті економічно невигідна обом сторонам, банк може надати позичку спільно з іншим банком на підставі угоди про спільне кредитування.
Порядок погашення позики.Основне фінансове зобов'язання позичальника, яке випливає з кредитної угоди, полягає у своєчасному поверненні боргу.
Порядок погашення бажано встановлювати, виходячи з доходів від інвестиційного проекту. Банки здебільшого віддають перевагу періодичному внесенню коштів на погашення, оскільки він поступово зменшує кредитний ризик протягом періоду кредитування. «Амортизаційний» порядок пов'язаний з меншим ризиком для банку, тому ці позички можуть надаватися під менший процент, ніж позички з разовим погашенням.
Порядок повернення позички визначається у кредитному договорі та здійснюється з дотриманням календарних строків платежів. За домовленістю з позичальником, виходячи з особливостей проекту кредитування і джерел надходження виторгу, погашення позички може здійснюватися списанням коштів з розрахункового (поточного) рахунка позичальника на підставі платіжного доручення позичальника або ордера-розпорядження банку.
Якщо розрахунковий рахунок позичальника відкрито в іншому банку, погашення кредитного боргу та сплата процентів здійснюється платіжними дорученнями позичальника, а за умови визнання боргу позичальником - платіжною вимогою (інкасовим дорученням) його банку. У разі неможливості позичальника сплатити борг його стягують з гарантів (поручителів) у порядку, встановленому чинним законодавством.
Коли позичальник не може повернути борг у встановлений кредитною угодою термін, він зобов'язаний заздалегідь (до настання терміну погашення) повідомити банк про це, обґрунтувавши причини невиконання умов договору, і вказати новий термін погашення позички.
Після розгляду отриманої інформації банк може відстрочити погашення позички, як правило, зі збільшенням процентної ставки за користування кредитом. Банк може вимагати від позичальника додаткової інформації, необхідної для прийняття рішення про пролонгацію позички чи віднесення її на прострочку. За результатами аналізу поданої інформації банк готує висновок про доцільність надання відстрочки. При цьому відстрочення погашення позички за відсутності «форс-мажорних» обставин та об'єктивних причин, визнаних банком, має надаватися тільки під підвищений процент.
Рішення про відстрочення повернення кредиту оформлюється у вигляді додатка до кредитного договору. Строкове зобов'язання позичальника переоформлюється на новий термін погашення спеціальним написом із зазначенням нової дати та обгрунтуванням такої зміни.
За деякими видами кредиту (наприклад револьверним) переоцінка простроченого платежу може бути виконана тільки наприкінці терміну дії угоди.
До інших фінансових зобов'язань позичальника, які випливають з кредитної угоди, належать сплата процентів за користування кредитом, комісійні платежі банку, пеня за прострочені виплати тощо. Якщо переказаної суми коштів не вистачає для виконання всіх прострочених і строкових зобов'язань, то платежі, здійснюються у такій послідовності:
- прострочені зобов'язання з виплати процентів та погашення позички;
- пеня на проценти та на позичкову заборгованість;
- строкові платежі процентів;
- комісійні;
- строкові платежі на погашення позичкової заборгованості.
Якщо позичальник не повернув кредити у строк, визначений угодою, або порушив інші її умови, банк має право:
• припинити дальшу видачу кредиту;
• використати заставне право;
стягнути заборгованість з гаранта у повному обсязі; достроково стягнути суму заборгованості;
порушити (відповідно до статті 5 Закону України «Про банкрутство») у судових органах справу щодо неплатоспроможних боржників.
Безнадійна кредитна заборгованість погашається за рахунок резервного фонду банку.