За легендою 2800 poкiв тому могутній цар Нувуходоносор II взяв дружиною прекрасну Семіраміду. Micтo Вавилон - столиця держави Навуходоносора, стояла на випаленій сонцем рівнині, де не було ані клаптика зеленої трави. Молода цариця серед усієї цієї спеки почала сумувати i марніти. I тодi за велінням царя у Вавилон були зігнані тисячі полонених i рабів, зібрали найвідоміших будівельників i архітекторів. I незабаром поруч з царським палацом виросло величезне спорудження у формі східчастої піраміди з чотирма чи сімома уступами. На кожному уступі був насипаний шар родючої землі i висаджені найрідкісніші та найпрекрасніші дерева i квіти, привезені воїнами Навуходоносора з походів з різних куточків світу. По зовнішньому краю кожної тераси росли кучеряві та повзучі рослини, що переходили з однєї тераси на іншу й у такий cпociб поєднували вci 7 самостійних садів у єдиний ансамбль, тому сади i прозвали «висячими». У літню пору, коли температура повітря доходила до 50 °С, весь Вавилон знемагав під палючим сонцем, в той час як сади Семіраміди, беззупинно поливані рабами цвіли i розросталися. Проіснувало це чудо близько 2 сотень poкiв, поки у результаті розпаду держави Навуходоносора сади не прийшли у запустіння, а потім сталася велика повінь, фундамент підмило i сади завалилися. Археологам так i не вдалося знайти руїни «висячих садів», але те, що вони існували, - історичний факт.
VІ зупинка. Галікарнаський мавзолей
Всього за 110 км від храму Артеміди в Ефесі розміщене невеличке турецьке місто Галікарнас. Одним із його правителів був цар Мавсол, який захотів спорудити собі монументальний надгробок. Грецькі зодчі сатир і Пифей взялися за спорудження п’яти ярусної східчастої піраміди. Сучасників дивували розміри піраміди, витрачені на неї кошти, а головне досконалість художнього оздоблення. На велетенському мармуровому п’єдесталі стояв храм, оточений 39 колонами, на яких тримався дах у формі 24- ступінчастої піраміди. Простір між колонами був пишно оформлений скульпторами. Загальна висота споруди- 49 метрів (як 16-ти поверховий будинок).
На фризах і барельєфах, створених видатними скульпторами були зображені змагання на колісницях, битва амазонок, боги та інші міфологічні персонажі, Однак цими шедеврами цар Мавсол вже не зміг помилуватися, він помер, коли гробниця ще не була закінчена. Його дружина Артемізія, яка була йому і сестрою взялася добудувати мавзолей. Вона вирішила побудувати пам’ятник і собі- на даху мавзолею поставили четвірку коней, якими правив не візник, а царська пара- Мавсол і Артемізія.
Артемізія теж не дожила до закінчення будівництва. Вона померла всього через 2 роки після свого чоловіка мавсола і завершення будівництва виявилося під сумнівом