Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Соціально-психологічна атмосфера в закладах культурно-дозвіллєвої діяльності



Сьогоднішня дійсність така, що все частіше психічний стан людей, їх настрій у всіляких галузях нашого життя визначаєть­ся негативними процесами, зміною духовно-моральних відно­син, які складаються в суспільстві. Тому в культурно-дозвіллєвій діяльності з'являється поняття „соціально-психологічна атмос­фера". Стали звичними поняття „атмосфера суспільства" (регі­ону, колективу), „театральна атмосфера" (святкова, клубна, спортивна) і т. ін. Створення сприятливої життєдіяльності є одночасно і засобом для успішного здійснення цілей реформу­вання нашого суспільства, самоціннісно нових ідей. Вивчення соціально-психологічної атмосфери аудиторії установ дозвілля дасть можливість зробити крок на шляху збагнення цього ма­ловідомого феномена в технології культурно-дозвіллєвої діяль­ності, осмислити специфіку аудиторії клубу як одну з різнома­нітних моделей людської спільності із соціально-психологічних позицій, розкрити резерви і переваги педагогічних можливос­тей культурно-дозвіллєвої діяльності перед іншими формами масового впливу. Провести якісні, інноваційні зміни в техно­логії культурно-дозвіллєвої діяльності актуальна проблема, оскільки на фоні стрімкого зростання аудиторій масових кому­нікацій (насамперед ТВ, шоу-програм, нічних клубів) педа­гогічні можливості аудиторії здаються обмеженими, вичерпани­ми, легко замінними і не відповідають сучасній динаміці життя. Обґрунтування змісту і специфіки соціально-психологічної ат­мосфери в культурно-дозвіллєвих установах, визначення шляхів її оптимізації, дозволяють найбільш повно висвітити весь комплекс явищ, пов'язаних із взаємодією людей у даній спільності, осмислити її феноменологічну суть, акумулювати відповіді на численні питання побуту, роботи, відпочинку лю­дини. Тому виникає необхідність керувати аудиторією, її емоц­ійним станом на основі законів спілкування і сприйняття.

Поняття „атмосфера" широко використовується в науковій літературі. Говорячи про специфіку масово-аудиторних форм культурно-дозвіллевої діяльності, автори посилаються на особ­ливу, неповторну клубну атмосферу. Але єдиного розуміння суті цього явища немає. В соціальній психології це явище щодо інших форм колективної життєдіяльності досить давно і глибо­ко вивчене. Чітко визначено поняття соціально-психологічного клімату, яке, на відміну від соціально-психологічної атмос­фери, більш стійке і менш піддане ситуативним змінам. Обидва ці поняття означають психічний стан тієї чи іншої спільності, під яким мається на увазі переважний психічний настрій її членів, що виявляється, насамперед, у відносинах людей до спільної діяльності і один до одного. Багаторічний досвід вив­чення цього питання показує, що психічний настрій аудиторії можна і діагностувати, і прогнозувати, і свідомо регулювати.

Останніми роками теорія культурно-дозвіллєвої діяльності усе інтенсивніше стикається із соціальною психологією. При­діляєтеся увага й ефекту соціально-психологічної атмосфери клубної аудиторії, підкреслюється необхідність її формування, вказується на ряд факторів, які мають вплив на її становлення.

Поняття соціально-психологічний клімат і соціально-психологічна атмосфера стали науковими термінами завдяки працям

У культурно-дозвіллєвій діяльності принципово можна вико­ристовувати теорію соціально-психологічного клімату колекти­ву і його духовної атмосфери для розуміння соціально-психо­логічної атмосфери аудиторії установ дозвілля.

В установах культурно-дозвіллєвої спрямованості доміну­ють відносини емоційно-особистісного характеру, тому що на перший план виходять потреби в емоційному колективному контакті в умовах публічності. Ця потреба у видовищному, публічному спілкуванні настільки необхідна людям, що часто здобуває провідне значення в самих різних аудиторіях (в те­атрі, кіно, на спортивних змаганнях, клубі), превалюючи над естетичними і гностичними потребами. Виходячи з осмислен­ня теорії соціально-психологічного клімату і феномена публіч­ності, можна визначити соціально-психологічну атмосферу аудиторії установ дозвілля як такий психічний стан аудиторії, під яким мається на увазі переважний психічний настрій лю­дей, який виявляється на рівні їхньої емоційної сприйнятливості культурно-дозвіллєвої програми.

Нині очевидна тенденція соціально-психологічного підхо­ду до проблеми аудиторії установ дозвілля, тому що вже не звичайна сукупність особистостей стоїть за цим широким по­няттям. Активно шукаються шлях зближення з глядачем, учас­ником. Максимально наблизитися до глядача, слухача, читача прагнуть усі інститути масового впливу, однак найбільші мож­ливості для цього маються в аудиторії клубу, де є всі умови для пильної персоніфікованої уваги до членів аудиторії, для нала­годження міжособистісних контактів у їхньому середовищі.

Не менш ефективний і високоперсоніфікований підхід до аудиторії - максимальне виявлення особистості кожного учас­ника програми. Орієнтація на більш високий рівень особистісно-орієнтованого спілкування в процесі організації аудиторії установ дозвілля може послугувати створенню такої атмосфе­ри, в якій зростає можливість, по-перше, рішення актуальної проблеми, як не втратити в масовій аудиторії окрему людину; по-друге, реалізація головної мети спілкування в клубній ауди­торії - сприяння пізнанню людьми один одного; по-третє, сти­мулювання зростанню індивідуальної значимості кожної особи­стості, гармонії її розвитку. „Дійти до кожного" необхідно не тільки в груповий, але й у масовій роботі установ дозвілля, найбільше, що аудиторій форми роботи залучають основну мас) населення, яке воліє епізодично відвідувати дозвіллєві програ­ми. В основі інтересу цих людей лежить погреба „ подивитись на інших і показати себе", реалізувати неусвідомлену, але насущну потребу в публічній увазі, визнанні, самовираженні.

Нещоденність, емоційна піднесеність соціально-психологічно і атмосфери масової форми культурно-дозвіллєвої програми полегшує можливість, особливо під час свята або обряду, прояви ти позитивні почуття, сприяє високій оцінці людьми один од­ного. Це винятково важливо, тому що оцінка оточуючих, що є істотним фактором прояву соціальної активності людини, в умо­вах публічності здобуває ще більше значення. Виходить, атмосфера аудиторії може слугувати формуванню і ствердженню по­зитивної Я-концепції у членів аудиторії на підставі доброзичливого, емоційно-безпосереднього відношення один до одного, сприяти розвитку особистості, підвищенню рівня її соц­іально-психологічної культури. Оптимальна соціально-психоло­гічна атмосфера аудиторії установ дозвілля характеризується як колективний емоційно-позитивний настрій аудиторії, орієнтова­ний на максимальне виявлення неповторних індивідуальностей у своєму середовищі, що виявляється в піднесеній психо­емоційній активності кожного її члена (як споглядальної, так і діяльної), відзначається високим ступенем увага й інтересу один до одного. Така атмосфера розширює об'єктивні можливості соціаль­ного самоствердження особистості й сприяє зростанню соціаль­но-психологічної культури людей.

Оцінка реального стану психічного настрою аудиторії уста­нов дозвілля ускладнюється тимчасовою обмеженістю ситуа­тивних та імпровізованих за своїм характером культурно-дозвіллєвих програм. Оскільки діагностування атмосфери - це, насамперед, визначення рівня емоційної вродженості в комун­ікативні відносини, де головним критерієм цієї атмосфери є наявність або відсутність контакту в комунікативних зв'язках в аудиторії і з аудиторією. Крім того, для визначення атмосфе­ри дуже значимим є критерій емоційної задоволеності-незадоволеності членів аудиторії. Ці моменти в сукупності з динаміч­ністю емоційної картини досліджуваного явища зажадали особливого інструментування самих прийомів дослідження, що було підставою для вибору як основного інструмента діагнос­тики даного явища прийому запису індивідуальних емоційних станів, розробленого для емпіричного вивчення соціально-пси­хологічного клімату. Перевага цього прийому полягає в тому, що його легко перевести на мову гри, щоб зробити досліджен­ня природним, а не стороннім моментом програми, що є одним з досить важких і необхідних завдань у визначенні шляхів її діагностики. Правомірні способи перекладу опитування в ігро­ву і наочно-образну форму.

Фахівці установи культури не обмежуються тільки цими методами при діагностиці атмосфери. Це пояснюється складн­істю досліджуваного явища. Часом буває, коли ігрова ситуація і методи запису не ефективні, і тоді тільки візуально можна зафіксувати динамічні явища, для чого застосовують традицій­ний метод фіксації глядацьких реакцій. Проте, для вивчення даної атмосфери цих методів недостатньо. Тому пропонується модель обліку ступеня включеності в комунікативну діяльність даних потенціалів у сукупності з урахуванням процесів відоб­раження аудиторії в індивідуальних емоційних станах.

Оцінка реального стану соціально-психологічної атмосфери аудиторії відбувається на підставі інформаційних даних про індивідуальний емоційний стан кожного члена аудиторії і на основі його відношення до оточуючих, зокрема, міри включеності в комунікативну діяльність членів аудиторії. Через при­зму цієї оцінки можна судити не тільки про рівень емоційно-психологічної включеності членів аудиторії в комунікативну культурно-дозвіллєву програму, але тим самим і про рівень психологічного, духовного комфорту особистості в умовах пуб­лічного спілкування і про ступінь розгортання психічного по­тенціалу аудиторії в цілому, про величину уваги й інтересу один до одного членів аудиторії, а також про сціально-психо- логічний клімат в установах проведення дозвілля.

Спираючи на цей метод, необхідно вирішити головне зав­дання у справі оптимізації даної атмосфери - створити соціально-педагогічні умови, що сприятимуть утриманню в полі колек­тивної уваги кожного члена аудиторії, і практичні можливості, які сприятимуть подоланню психологічних бар'єрів. Для цього пропонується здійснити особистісно-орієнтований підхід до аудиторії в процесі:

- передкомунікативного і посткомунікативного періодів підготовки культурно-дозвіллєвої програми (індивідуальний під­хід в оголошенні учасників майбутньої зустрічі, персональна ува­га до кожного з них до початку і по закінченні програми з ме­тою формування в них відчуття власної особистісної значущості, почуття впевненості, що їхня присутність в аудиторії бажана);

організації груп публіки (створення в середовищі публі­ки контактних груп-снільпот, у яких їхні члени мають мож­ливість безпосередньо спілкуватися і взаємодіяти один з одним, що полегшує керування аудиторією, сприяє утриманню в полі колективної уваги й уваги творців програми кожного присут­нього, розкриттю можливостей з індивідуалізації масового впливу, стимулюванню міжособистісного спілкування, забезпе­ченню психологічним комфортом, захищеності кожного присут­нього). Контактні групи можуть бути реальними і сконструйо­ваними.

Тут велика роль належить лідерству по веденню програми. Це відхід від традиційного розуміння ролі лідер-ведучого в аудиторії конферансьє, актора-виконавця, витівника, розпо­рядника, - визначення основної функції ведучого як регулю­вальника запланованих і спонтанних дій, імпровізацій на ос­нові максимального використання можливостей усіх членів аудиторії. У культурно-дозіллєвій програмі важливе виявлення пасивно-споглядальних моментів. Особливу увагу треба при­ділити використанню колективного лідерства, змінюваності лідерів, створенню умов для самовираження максимально мож­ливої кількості членів аудиторії, розкріпаченню ініціативи лю­дей, виявленню неформальних лідерів, які володіють ефектом особистісного притягання, що необхідно для формування такої соціально-психологічної атмосфери в аудиторії, у якій найбільш повно реалізуються сутнісні риси діяльності установ дозвілля.

Визначаючи ведуче значення реалізації особистісних потен­ціалів, які характеризують рівень соціально-психологічних до­магань і можливостей людини в комунікативній діяльності для формування оптимальної атмосфери в аудиторії, не треба зни­жувати необхідність обліку інших факторів, під впливом яких може складатися атмосфера високого рівня, але іншого типу. Насамперед, варто виявити позитивну соціально-психологічну атмосферу клубної аудиторії в двох основних типах. Один з них (атмосфера першого типу) акумулює в собі відчуття, усві­домлення публікою цілісності і цінності своєї спільності як су­купності неповторних індивідуальностей. Інший (атмосфера другого типу) характеризується цією самою психологічною єдністю, вираженою в почутті багатомірного „МИ", де кожний ідентифікує себе з усіма. Атмосфера другого типу найчастіше трапляється в клубній аудиторії. У її рамках відбувається уподібнення себе іншим і інших собі, причому „інший" в аудиторії абстрактний, має дуже узагальнені характеристики, тоді як ат­мосфера першого типу виникає на основі проникнення у світ один одного. Дві цінності - „особистісна автономія" і „почуття спільності" - знаходять тут своє вираження в нерозривному зв'язку. В умовах такої атмосфери респонденти більш розкуті, різноманітніша палітра їх індивідуальних емоційних станів.

Обидва типи свідчать про те, що контакт у середині аудиторії і з аудиторією відбувся, тому ми говоримо цю сформовану атмосферу. Ситуативна згуртованість публіки знаходить у них своє відображення і, навпаки, ця атмосфера об'єднує публіку. Разом з тим, ресурси педагогічних можливостей атмосфери першого тину значно багатші. Усього можна зафіксувати шість основних типів, які характеризуються: наявністю або відсутністю контак­ту в аудиторії і з аудиторією; рівнем орієнтації масового впливу на життєдіяльність локальної спільності, до якої належать ті, що зібралися, і рівнем індивідуально-особистісної орієнтації масового впливу. Першим двом описаним типам властива позитивна, емоційно-піднята атмосфера з високим рівнем присутності і го­товності до активності. Двом іншим властива негативна атмос­фера активного або пасивного неприйняття інтересу до дії і до виливу. Але в кожній дозвіллєвій програмі є зони спокійної, ур­івноваженої і несформованої атмосфери. Також має свою специф­іку офіційна атмосфера. Досвід показує, що динамічне явище атмосфери може в одній і тій самій програмі перетерплювати кількаразові зміни, виявляти можливість використання різних способів фіксації рівня розгорнутості потенціалів, домагань і можливостей людини в комунікативній діяльності та фіксації глядацьких реакцій для спостереження за перманентним розвит­ком даної атмосфери.

Оскільки всі культурно-дозвіллєві програми присвячені тим чи іншим подіям, місцю і часу дії, то вони мають різні атмосфери.

Розробляючи методику регуляції атмосфери для різних типів дозвіллєвих закладів, доцільно в основу покласти по­рівняльну характеристику соціально-психологічної атмосфери в аудиторії клубних вечорів, вирішених традиційно, і реалізації цих самих програм в умовах, які пропонує, диктує кожний член аудиторії. Щоб одержати надійну соціально-психологічну інформацію, було здійснено виміри досліджуваної атмос­фери в ідентичних ситуаціях в аудиторіях різних культурно- дозвіллєвих установ. Стало очевидно, що рівень атмосфери, сформований за обумовленим методикою шляху, як правило, перевищує рівень подібної атмосфери на традиційному вечорі. Особливо помітна різниця в емоційному самопочутті членів святкової і повсякденної аудиторій. Там, де атмосфера форму­валася цілеспрямовано, глядачі відповідно відчули свою осо­бистіну значимість. Тут спостерігалося збереження емоційно­го ефекту від клубної зустрічі на більш тривалий час, готовність людей повторити її, виникнення нових дружніх контактів у дозвіллєвому середовищі.

Можна помітити не тільки пряму, а й зворотну залежність у ланці „інтенсивність активності особистості в аудиторії — колективна увага до особистості в аудиторії". Разом з тим, не можна зневірювати розуміння необхідності перетворення учас­ника масової програми в активно діючу дію, тому що відчуття себе рівноправним, значимим в аудиторії не менше, а часом більш важливе, ніж безпосередньо-діючий, видимий прояв ак­тивності. При аналізі глядацьких реакцій помічено, що найбільш діючі реакції, яскраві позитивні серед тих членів ауди­торії, хто виявлявся в центрі колективної уваги (у складі всієї спільності чи окремих груп і поодинці). Це особливо спостері­гається в ході імпровізаційних ситуацій, коли індивідуальна своєрідність людей виявляється найбільше яскраво. Ці й інші моменти вказують на те, що публічна увага до людини слугує не тільки задоволенню її насущних потреб, але й специфічним засобом пізнання людьми один одного.

Розроблені прийоми регуляції атмосфери аудиторії допо­магають планувати і прогнозувати атмосферу вже на сценар­ному рівні. Більше того, кардинальне переключення уваги автора-сценариста з завдання створення видовища на створення необхідної атмосфери в аудиторії стимулює його творчий по­шук. Можна знайти багато конкретних способів того, як ви­довищну програму в клубі виконати разом з публікою, як втяг­нути в орбіту колективної уваги кожного з присутніх. Конкретні ігрові ситуації, впливають на розгортання особистісного потенціалу людини, сприяють розкріпаченню його сутнісних сил, підвищенню психоемоційної активності. Важливо також створити своєрідну скарбничку творчих знахідок у цій сфері організаторської діяльності.

Вивчення соціально-психологічної атмосфери дозвіллєвої, клубної аудиторії переконує в тому, що основним показником клубного характеру аудиторії є її соціально-психологічна атмос­фера, а саме: спрямованість, орієнтація колективного психоло­гічного настрою на виявлення, висвітлення конкретної життє­діяльності спільності, до якої належать ті, що зібралися, а також особистостей, її складових. В умовах такої атмосфери емоційно-безпосередньої, доброзичливої уваги та інтересу до людини в аудиторії масового спілкування розширюються об'єктивні можливості соціального самоствердження особистості, через реалізацію її потреб у публічному визнанні, публічній увазі, публічному самовираженні, що стимулює її соціальну і творчу активність. Завдяки цьому можна найбільш повно реалізувати головну мету спілкування в клубній аудиторії - пізнати людь­ми один одного, сформувати новий позитивний досвід людсь­ких відносин, що, в свою чергу, сприяє зростанню соціально-психологічної культури людей, а значить, і удосконаленню їхньої соціальної життєдіяльності в цілому.

Таким чином, соціально-психологічна атмосфера дозвіллє­вої аудиторії відбиває міру ситуативної емоційної згуртованості її членів, міру їхньої емоційної задоволеності та особистісної самореалізації. Саме це є істотним фактором цих явищ. Рухаю­чись через призму осмислення специфіки соціально-психолог­ічної атмосфери дозвіллєвої аудиторії, відкриваються істотні переваги масово-аудиторних форм культурно-дозвіллєвої діяль­ності перед іншими аудиторіями масових комунікацій на шля­ху індивідуально особистісної орієнтації масового впливу. Ці переваги характеризуються широким можливостями:

- подоланням формально-рольових нахилів контакту і пси­хологічних бар'єрів у спілкуванні;

- задоволенням людських потреб, нереалізованих в інших сферах соціальної життєдіяльності, і, насамперед, потреб у публічній увазі, публічному визнанні, публічному само­вираженні, у ствердженні образу самого себе в ході публ­ічного спілкування;

- пізнанням людьми один одного.

Основним показником сприятливої соціально-психоло­гічної атмосфери дозвіллєвої аудиторії є рівень реалізації потреб людини, орієнтованих на спілкування з іншими, на увагу до нього інших і адекватну оцінку своєї участі в спільній діяльності.

Безліч моделей соціально-психологічної атмосфери дозвіл­лєвої аудиторії знаходять своє вираження в шести основних типах позитивного і негативного плану. Найбагатшими ресур­сами педагогічних можливостей володіє атмосфера, яка харак­теризується психологічною єдністю „МИ" як сукупністю непов­торних індивідуальностей. Регуляція соціально-психологічної атмосфери дозвіллєвої аудиторії з метою її оптимізації потребує реалізації індивідуально-особистісного підходу до аудиторії в процесі організації передкомунікативного і посткомунікативиого періоду клубного масового заходу, а також безпосередньо в комунікативному періоді: груп у середовищі публіки; простору клубного залу; лідерство по веденню програми зусиллями публіки.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.