Доходний метод щодо оцінки нематеріальних активів: (сутність, методи)
Нематеріальні активи підприємства: сутність і класифікація.
Нематеріальні активи – це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми та контролюються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, для адміністративних потреб чи надання в оренду іншим юридичним або фізичним особам.
Основними економічними властивостями нематеріальних активів є такі: - не мають матеріального змісту (або матеріально-речовинна форма яких не має істотного значення в процесі їхнього використання); - забезпечують власникам права та привілеї; - створюють для власників певну вигоду.
Класифікація нематеріальних активів здійснюється за такими напрямками: І. За складом нематеріальні активи підрозділяють на чотири основні групи: - інтелектуальна власність; - майнові права; - відкладені, або відстрочені, витрати; - гудвіл.. ІІ. За строком корисного використання виділяють нематеріальні активи: - функціонуючі (працюючі) – об’єкти, використання яких приносить підприємству доход у дійсному періоді; - не функціонуючі (непрацюючі) – об’єкти, що не використовуються з якихось причин, але можуть використовуватися в майбутньому. ІІІ. За оборотністю (тривалістю використання) виділяють нематеріальні активи: - поточні –використовуються в діяльності підприємства не більше року, тому що швидко втрачають свою споживчу вартість. - довгострокові –більше року. Їх вартість частинами переноситься на вартість на вартість виробленого з їх допомогою продукту (амортизується). ІV. За ступенем відчуження нематеріальні активи поділяються на: - відчужувані –здатні цілком передаватися при їх продажу,передаванні,оренді - невідчужувані –залишаються у власності підприємства-власника при частковому переданні прав на їх використання. V. За ступенем впливу на фінансові результати підприємства: - об’єкти нематеріальних активів, здатні приносити доход безпосередньо, за рахунок упровадження їх в експлуатацію; - які опосередковано впливають на фінансові результати. VІ. За ступенем правової захищеності: - нематеріальні активи, що захищаються охоронними документами (авторськими правами); - не захищені охоронними документами (авторськими правами). VІІ. За ступенем вкладення індивідуальної праці працівниками : - власні - розроблені особисто працівниками або засновниками підприємства; - пайові – розроблені разом з іншими фіз. або юр особами на пайових умовах; - придбані зі сторони – об’єкти, що отримані від інших фізичних або юридичних осіб, за плату або безоплатно.
Доходний метод щодо оцінки нематеріальних активів: (сутність, методи).
Дохідний підхід до оцінки майнових прав інтелектуальної власності ґрунтується на застосуванні оціночних процедур переведення очікуваних доходів у вартість об'єкта оцінки. Він застосовується для оцінки майнових прав інтелектуальної власності у випадку, коли можливо визначити розмір доходу, що отримує або може отримувати юридична чи фізична особа, якій належать такі права, від їх використання.
Основними методами дохідного підходу є метод непрямої капіталізації (дисконтування грошового потоку) та метод прямої капіталізації доходу.
Метод дисконтированих доходів припускає перетворення за визначеними правилами майбутніх доходів, очікуваних інвестором, у поточну вартість оцінюваних нематеріальних активів.
Метод прямої капіталізації досить простий й у цьому його головна і єдина перевага. Однак він статичний, прив'язаний до даних одного найбільш характерного випадку, і тому потрібна особлива увагащодо правильного вибору показників чистого доходу й коефіцієнтів капіталізації. Розрахунок поточної вартості нематеріальних активівданим методом виконується в три послідовних етапи:
1. Розрахунок щорічного чистого доходу.
2. Вибір коефіцієнта капіталізації. повинен бути ув'язаний з раніше вибраним показником доходу, що капіталізується.
3. Розрахунок поточної вартості нематеріальних активів.