Загальні рекомендації по вирішенню конфліктних ситуацій:
Тема 4. Поняття конфлікту.
План.
Поняття «конфлікту».
Типи конфліктів.
Причини зародження конфліктів.
Шляхи подолання конфліктів.
1. Конфлікт – це протиріччя, що виникає між людьми, колективами в процесі їхньої спільної діяльності через непорозуміння або протилежності інтересів, відсутність згоди між двома та більше сторонами.
Найбільш загальне визначення конфлікту (від лат. "соnflictus") - зіткнення протилежних інтересів, поглядів.
Конфлікт також можна визначити як відсутність згоди між двома або декількома сторонами, які можуть бути конкретними особами або групами.
Більш повне визначення конфлікту – протиріччя, які виникають між людьми, колективами в процесі їх проживання чи спільної трудової діяльності через нерозуміння або протилежності інтересів, відсутність злагоди між двома або більше сторонами.
Конфлікти різного рівня (від особистих до державних) – це повсякденні процеси, які часто можуть супроводжувати людську життєдіяльність.
Конфлікти – це одна із закономірностей життя, яка свідчить про розмаїтість людських інтересів і потреб.
Багато людей сприймають історію людства як безкінечну розповідь про конфлікти і боротьбу.
На сучасному етапі розвитку суспільств конфлікти проявляються у сфері бізнесу і політики.
Суть конфлікту полягає в тому, що кожна сторона намагається робити все для того, щоб була прийнята їх точка зору чи досягнута їх мета і заважає протилежній стороні робити теж саме.
2. Види конфліктів:
Залежно від сфери життєдіяльності людей конфлікти поділяються на:
- виробничі,
- громадські,
- політичні,
- побутові.
Залежно від особистісного рівня і кількості учасників конфлікти поділяються на:
• внутрішньоособистісні, які виникають на рівні однієї особистості (наприклад на рівні безпосередньо викладача або студента);
• міжособистісні, які виникають між двома особистостями (наприклад між двома студентами);
• внутрішньогрупові, які виникають всередині групи, зокрема між конкретною особою і групою;
• міжгрупові, які виникають між соціальними групами, причому як всередині організації, так і за її взаємодії з оточенням (наприклад, між двома підрозділами в організації).
Від форми прояву конфлікти можуть мати такі форми:
- відкриті конфлікти –у формах: дискусій, запитів, прийняття декларацій, законів, страйків, мітингів
- приховані конфлікти -саботаж, невдоволення.
- масовий протест— це є активна форма конфліктної поведінки. Протест може бути організованим і стихійним, прямим чи непрямим, набувати характеру насильства чи системи ненасильницьких дій
- страйк— це є форма трудового конфлікту, тому що в ній виражається потреба в оновленні, зміні існуючої форми життєдіяльності
Сучасний страйк — це є заздалегідь підготована акція з чітко сформульованими цілями, попередньо обговореними в колективах, що спирається на визнаних лідерів, очолюється конкретним керівним органом (страйкомом, робітничим комітетом), який користується підтримкою преси, якоїсь частини парламенту і населення.
Причини конфліктів.
Конфлікти виникають з багатьох причин, і їх можна характеризувати по-різному.
Основними причинами конфліктів є:
> обмеженість ресурсів (матеріальні цінності – земля, корисні копалини);
> відмінності в цілях (шлях розвитку чи світогляд);
> відмінності в цінностях та уявах;
> відмінності в манерах поведінки;
> відмінності в рівнях освіти;
За причинами виникнення конфлікти можна класифікувати у такий спосіб:
• конфлікти ролей - зіткнення різних соціальних ролей, які виконуються однією людиною або декількома людьми (групами);
• конфлікти бажань - зіткнення кількох бажань у свідомості однієї людини або зіткнення свідомостей декількох людей (груп) з приводу того самого бажання;
• конфлікти норм поведінки - зіткнення цінностей, норм поведінки, життєвого досвіду при взаємодії та спілкуванні людей (груп).
4. Конкретними засобами вирішення конфлікту є:
1 вирішення проблеми, що стала причиною його виникнення;
2 компроміс, що базується на взаємних розумних поступках;
3 поступове згладжування протиріч;
4 відсторонення конфліктуючих від безпосереднього спілкування на певний час, повне припинення стосунків між ними
Також виділяють такі шляхи:
а) попередження конфлікту;
б) управління конфліктом;
в) прийняття оптимальних рішень у конфліктних ситуаціях;
г) розв'язання конфлікту.
Шляхи виходу з конфлікту:
- конструктивний (гумор, поступки, компроміс, співробітництво, усвідомлення позиції сторін),
- необхідно незамикатисянавласномустані (наприклад, на свою образу) або своїх думках. Треба спробувати налаштуватися на партнера, подумки стати на його місце і уявити, які події привели його в цей стан,
- необхідно і дуже уважно вислухати все сказане,
- не забезпечити очікуваного результату, не варто говорити: «Ви грубіян або «Ви мені грубите», а краще сказати: «Мене ображають ваші слова», «Я засмучений» тим, як ви зі мною розмовляєте».Іноді корисно також сказати про емоційний стан партнера, наприклад: «Мені здається, вас це дуже засмучує»
- дуже важливо дати партнеру відчути, що ви шанобливо ставитеся до його особистості. Необхідно при цьому уникати погроз, спроб використовувати партнера у своїх інтересах на шкоду його власним,
- дайте партнерові відчути його значимість, цінність його суджень і думок,
- у разі необхідності звертайтесь до фактів, аргументуйте свою точку зору,
- якщо побачите, що в чомусь має рацію партнер, відразуж визнайте свою помилку і постарайтеся запропонувати вихід із ситуації. Це дасть йому можливість зрозуміти, що ви чесна і сумлінна людина,
- якщо ви бачите слабкімісця в партнера, повторіть їх в уповільненому темпі. Це дозволить співрозмовникові подивитися на свої висловлювання з боку і побачити власну помилку без вашого прямої вказівки на неї і тим полегшить її визнання, дозволить зблизити позиції,
- гумор - прекрасний спосіб зняття емоційної напруги, але користуватися ним треба дуже обережно. Нерідко і невдалий жарт може стати приводом для конфлікту,
- підкресліть свою близькість зі співрозмовником, знайдіть щось спільне між вами,
- покажіть, що ви розумієте стан співрозмовника. Це особливо ефективно, коли партнер молодший за вас або має більш низький статус у цій ситуації (наприклад, він - прохач, а від вас залежить сказати «так» чи «ні»).
Загальні рекомендації по вирішенню конфліктних ситуацій:
визнати існування конфлікту, тобто визнати наявність в учасників протилежних цілей і методів;
визнати необхідність проведення переговорів, домовившись заздалегідь (по телефону) і продумавши, чи є можливість вирішення конфлікту без посередників;
заздалегідь визначити коло питань, що становлять предмет конфлікту; на цьому ж етапі визначити, що у вашому сприйнятті предмета конфлікту - домисли, а що - конкретні факти;
постаратися подивитися на предмет конфлікту неемоційно;
зайняти позицію опонента, уявити, як конфлікт бачить він; визначити для себе, на який компроміс ви готові і що може бути метою переговорів;
відкрите спілкування.
Ключ до розв'язання конфліктів - це вироблення взаємовигідних рішень шляхом переговорів.