Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Значення коефіцієнта температурної стратифікації

ГДК для забруднюючих речовин в атмосфері населених пунктів

 

Речовини Максимально разова, мг/м3 Середньо-добова, мг/м3
Азотна кислота по молекулі по вуглеводному іону   0,4 0,006   0,4 0,006
Аміак 0,2 0,2
Діоксид азота 0,085 0,085
Бензол 1,5 0,8
Бензин нафтовий ( в перерахунку на С ) 1,5
Бензин сланцьовий ( в перерахунку на С ) 0,05 0,05
Бутан -
Бутилен
Дихлоретан
Марганець і його сполуки ( в перерахунку на MnO2 ) - 0,01
Миш’як ( неорганічні з’єднання, в перерахунку на As ) - 0,003
Пил нетоксичний 0,5 0,15
Ртуть металева - 0,0003
Сажа ( кіпоть ) 0,15 0,05
Свинець і його з’єднання ( крім тетроетилсвинцю, в перерахунку на Pb) - 0,0007
Свинець сірчаний - 0,0017
Діоксид сірки 0,5 0,05
Сірководень 0,008 0,008
Сірковуглець 0,03 0,05
Оксид вуглецю
Нітробензол 0,008 0,008
Оксиди азоту - 0,04
Сірчана кислота 0,3 0,1
Фтороводень (пари) 0,02 0,005
Хлороформ - 0,03
Хлор 0,1 0,03
Оцтова кислота 0,2 0,06
Ацетон 0,35 0,35

2. Розрахунок максимальної приземної концентріції забруднюючих речовин

Оцінка небезпечного забруднення повітря потребує попередньо­го визначення забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери. Максимальна приземна концентрація, яка виникає при несприятли­вих метеорологічних умовах визначається по формулі:

С max = , (4)

де А - коефіцієнт, який залежить від температурної стратифіка­ції атмосфери, значення якого встановлюється в залежності від місця розміщення джерела забруднення (табл.2);

М - інтенсив­ність викиду забруднюючої речовини, г/с (табл. 3);

F - безрозмірний коефіцієнт, який враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі

 

 

H - висота джерела викиду над рівнем землі, м;

- безрозмірний коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу місцевостіне,

= 1-4;

приймається рівний 1, якщо в радіусі 50 висот труб Н від джерела перепад висотних відміток місцевості не перевищує 50 м на 1 км;

∆Т - різниця між температурами вики­даємої і газоповітряної суміші і оточуючого атмосферного повітря, °С;

V1 - витрати газоповітряної суміші, м3/с;

m і n - кое­фіцієнти, які враховують умови виходу газоповітряної суміші з

гирла джерела викида;

m і n визначаються в залежності від параметрів f, υм, ύм , f е:

 

f =


(5)

 

де ω0 - швидкість виходу газоповітряної суміші, м/с;

Д - діа­метр гирла джерела викиду, м;

υм - небезпечна швидкість повітря­ного потоку, м/с;

f, f е і - параметри виходу газоповіт­ряної суміші.

 

Таблиця 2.

Значення коефіцієнта температурної стратифікації

 

Назва району і його розміщення Значення коефіцієнта А
Райони Середньої Азії південніше 400 північної широти, Читинська область  
Європейська територія СНД, райони Росії південнішє 500 північної широти, райони Нижнього Поволжя, Кавказу, Далекий Схід, територія Сибіру і Середньої Азії    
Європейська територія СНД і Уралу 50-520 північної широти, за винятком перечисленких вище райо­нів і України    
Європейська територія СНД і Уралу північніше 520 північної широти ( за винятком Центру Європейської території Росії ), а також для України    
Для розміщення на Україні джерел висотою менше 200 м в зоні 50-520 північної широти, а південніше 500 північної широти  
Для Московської, Тульської, Рязанської, Володимирської, Калузької і ІванІвської областей Росії  

 

 

Коефіцієнт m визначається по формулам:

 

при f <100 (6)

при f 100 (7)

 

Для f е < f < 100 коефіцієнт m визначається при f = f е . Коефіцієнт n при f < 100 визначається по формулам:

 

n = 1 при υм > 2 (8)

при

(9)

n = 3 при (10)

Величина максимальної приземної концентрації шкідливих речовин СМ при несприятливих метеорологічних умовах утворюється на відстані ХМ від джерела викиду. Величина ХМ визначається по формулі:

(11)

Коли коефіцієнт відстань від джерела викиду до місця з максимальною приземною концентрацією СМ, визначають за формулою:

 

(12)

 

де d – безрозмірний коефіцієнт, при знаходиться по формулі:

 

при VM 0.3 (13)

при 0,3 VM 2 (14)

при VM > 2 (15)

 

Якщо f >100 або 0, значення d знаходять за формулами:

 

при V (16)

при 0,3 (17)

при > 2 (18)

 

Для всіх об’єктів, які забруднюють атмосферу, розраховують норми на ГДВ гранично допустимі викиди – це кількість шкідливих речовин, яка не повинна перевищуватися під час викиду в повітря забруднюючих речовин за одиницю часу, щоб концентрація забруднювачів на межі санітарної зони не була вищою за ГДК.

Значення ГДВ (г/с) для одиночного джерела з круглим устям у випадку, коли фонова концентрація забруднювачів Сф < ГДК, знаходять за формулою:

 

(19)

 

Якщо або , ГДВ визначають за формулою:

 

(20)

 

Санітарно якісні зони (СЗЗ) – це ділянки землі навколо підприємств, які створюють з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров’я людини. Вони мають вигляд парків, скверів. У цих зонах цих зонах можна розміщувати адміністративно-службові приміщення, склади, гаражі, депо, торгові центри.

Розміри СЗЗ залежать від шкідливості виробництва і діляться на 5 класів: 1-й клас – хімічні, нафтопереробні заводи, алюмінійові та мідеплавильні заводи, СЗЗ – 1000 м; 2-й клас – цементні, акумуляторні, гіпсові, вапнякові та азбестові заводи, СЗЗ – 500 м; 3-й клас – ТЕС, керамзитові, залізобетонні та асфальтобетонні заводи, СЗЗ – 300 м; до 4-го класу відносяться підприємства металообробної промисловості, машинобудівельні заводи, електропромисловість, СЗЗ – 100 м; до 5-го класу відносяться підприємства легкої промисловості, СЗЗ – 50 м.

В СЗЗ забороняється будувати, розміщувати школи, зони відпочинку, лікарні. В цих зонах висаджуються переважно пило стійкі дерева та дерева, що мають бактерицидні властивості (береза, шовковиця, дуб, сосна, піхта).

 

 

ЗМІСТ ЗВІТУ

1. Назва практичної роботи.

2. Дати визначення поняття гранично допустимих концентрацій.

3. Привести розрахунок забруднення атмосфери шкідливими речовинами по методичці, згідно свого варіанту по табл. 3.

4. Розрахувати максимальну концентрацію забруднюючих речовин в повітрі для свого регіону при максимальній температурі влітку і при мінімальній температурі взимку.

5. Зробити висновок про вплив температури повітря на концентрацію забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери.

6. Розрахувати значення ГДВ по кожному інградієнту.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Білявський Г.О. та ін. Основи загальної екології. К., «Либідь», 1995.

2. Сборник законодательных, нормативных и методических документов для экспертизы воздухоохранных мероприятий. Л., «Гидрометеоиздат», 1986.

 

Таблиця 3. Характеристика джерела забруднення повітряного басейну Коефіці-єнт який враховує рельєф місце-вості  
Діаметр гирла джерела викиду, м 1,4 1,6 1,6 1,2  
Місце розташу-ванняпромислового об’єкта Україна півден-ніше 500 півн. шир. Україна північ-ніше 520 півн. шир. Україна півден-ніше 500 півн. шир. Україна півден-ніше 500 півн. шир., Рекреацій-на зона  
Темпе-ратура повітря, С0 2,5 1,5  
Інтенсив-ність викиду 3-1 речовини, г/с 4,2 Оксид азоту 5,0 Оксид Сірки 3,5 Оксид азоту 3,8 Оксид азоту  
Інтенсив-ність викиду 2-1 речовини, г/с Діоксид сірки 10,5 Діоксид сірки 3,8 Оксид вуглецю 3,5 Оксид вуглецю  
Інтенсив-ність викиду 1-1 речовини, г/с 15,5 Зола 10,0 Зола 5,8 Зола 3,0 Зола, пил  
Темпера-ура газо повітря- ної суміші, С0  
Швидкість викиду газопо-вітряної суміші, м/с 7,5  
Висота джерела викиду, м  
Число джерел викиду  
№ варіанту  
 
1,7 1,3 1,3 1,5 1,2 1,0 1,5 1,2 0,5
Кавказ Україна північ-ніше 520 півн. шир. Україна півден-ніше 500 півн. шир., Рекреацій-на зона Середня Азія Далекий схід Урал Московсь-ка обл.. Україна півден-ніше 500 півн. шир. _»_
-1 -5
5,5 Оксид азоту 2,0 Бутилен 2,0 Оксид азоту 8,0 Оксид азоту 9,5 Оксид вуглецю 5,0 Оксид вуглецю 15,0 Оксид азоту 10,4 Дихлоретан 3,0 Оксид азоту
4,8 Сіркову-лець 5,0 Бутан 3,0 Сіркову-лець 3,8 Діоксид сірки 10,5 Сіркову-лець 14,5 Сіркову-лець 4,5 Діоксид сірки 4,8 Бутилен 13,5 Оксид вуглецю
10,5 Пил 11,0 Сажа 9,0 Сажа 3,0 Оксид вуглецю 8,5 Пил 3,8 Діоксид сірки 3,0 Оксид вуглецю 3,5 Бутан 10,5 сажа
10,5 8,5 7,0 5,0 7,5 11,5 10,0 8,0 8,5
 
0,5 0,5 1,6 1,6 1,8 1,4  
Кавказ Україна північ-ніше 520 півн. шир. _»_ Кавказ, рекреаційна зона Далекий схід Україна півден-ніше 500 півн. шир.  
-2  
4,5 Бутилен 3,0 Оксид азоту 5,0 Оксид азоту 6,0 Оксид азоту 8,0 Оксид азоту 3,0 Оксид азоту  
13,8 Бутан 4,0 Діоксид сірки 20,0 Діоксид сірки 18,0 Діоксид сірки 10,0 Діоксид сірки 10,0 Діоксид сірки  
7,5 Сажа 15,0 Зола 15,0 Зола 5,0 Оксид вуглецю 4,0 Оксид вуглецю 3,9 Зола  
 
10,0 10,0 10,0 10,0 12,0 8,0  
 
 
 
                           

 

 

Додаток 1

Дано   1.        
D= 1,4   f= 0,812698      
w0=   V1= 12,3088      
H=   Vm= 2,398779      
ΔT= 122,5   V'm= 0,485333      
М1= 15,5   fe= 91,45561      
М2=   m= 0,928127      
М3= 4,2   n=      
η=   Cmax1= 0,278789      
А=   Cmax2= 0,215837      
F=   Cmax3= 0,075543      
ГДК1= 0,15            
ГДК2= 0,5   2.        
ГДК3= 0,4   j1= 1,858594 за межами нормы d= 13,67447
      j2= 0,431674 у межах норми Хм= 410,2341
      j3= 0,188857 у межах норми    
               
               
               
      3.        
      ГДВ1= 87,83333      
      ГДВ2=      
      ГДВ3= 6,3      
               
               
               
               
      4.        
ΔT=            
      f= 0,642294      
      m= 0,958317      
      Vm= 53,73333      
      n=      
               
      Cmax1= 0,266141      
      Cmax2= 0,206045      
      Cmax3= 0,072116      
               
               
               
      4.        
ΔT=            
      f= 1,244444      
      m= 0,871638      
      Vm= 27,73333      
      n=      
               
      Cmax1= 0,301777      
      Cmax2= 0,233634      
      Cmax3= 0,081772      

 

 

Додаток 2

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.