Ліст. Ноктюрн “Мрії кохання”

Знайомство з програмами, які до нас дійшли, дає змогу зробити висновок про величезну вагу, якої набули твори західно-європейської класики. Помітне місце приділялось інструментальним перекладенням ітранскрипціям популярних арій та уривків.

Бах-Гуно. Ave Maria. Бобі Фарел.

Варіації, фантазії, капріччіо та попурі на теми народних українських пісень хоч і не часто, але звучали з концертної естради. Відомо, що в репертуарі Ліпінського були п’єси з українською ладопісенною основою. В репертуарі Серве був твір “Спогади про Київ”. Піаніст Дрейшок закінчив одне з своїх виступів п’єсою “Прощання з Харковим”. Ліст написав дві п’єси на українські теми: “Думка”, “Скарга”.

Глінка. “Скарга”.

Отже, побутове музикування, інструментальне і вокальне, яке мало особливо міцні традиції на Україні, у 18-19 ст. дедалі швидше розвивалося:

- збільшувалась кількість музикуючих;

- урізноманітнювався інструментарій;

- розширювався репертуар.

У другій половині 19 ст. українська музика звучить поза межами України.

Відповідно до розвитку вокального мистецтва з'являлись виконавці-вокалісти, з яких здобули собі світову славу Саломея Крушельнщька, Олек. Мишуга, М. Загорська, Г. Алчевський, М. Микиша, М. Іванов, О. Петров, Цесевич, Южин, М. Вольгемут-Литвиненкову, Паторжинського, О. Колодуб, скрипаля Рачинського, піаністів Шпаковського та П. Селецького.

Із інструменталістів здобула собі світову славу феноменальна піаністка Любка Колесса, піаніст Тарас Микиша (син співака), лауреат міжнародних конкурсів у Відні й Будапешті. Композитор В. Косенко був знаменитим піаністом, віолончеліст Богдан Бережницьий, віолончелістка Христя Колесса (що йде слідами своєї сестри), скрипаль Роман Придаткевич (Америка), піані­стка Дар'я Гординська-Каранович, піаністи Роман Савицький, Галя Левицька, Володимир Божейко і т. д.

Помітну роль у налагодженні мистецьких контактів відігравали приїзди на Україну російських і західно-європейських композиторів, інструменталістів, співаків. Вони демонстрували свої досягнення, знайомились з творчими здобутками українських митців Нижанківський, Рубець, Січинський, Сокальський, Людкевич, Лисенко, Вербицький, Калачевський, Гулак-Артемовський, Пащенко, Єдличка, Витвицький, Заремба, Воробкевич, Рачинський, Калачевський,

Визначте жанровий різновид вокальної музики:романс-арія, романс-дума, драматична сцена, романс-монолог, поема, вальс, застільна пісня, балада, східна арія, дума.

Лисенко. Романс „Безмежнеє поле”.

Камерно-інструментальна музика початку 20 ст. характеризується напруженим пошуком нових виразних засобів для глибшого відображення духовного світу свого сучасника ( “Роздуми на березі Дніпра”, “Думка-шумка”, “Старий бандурист”, “Музичні враження”), передреволюційної атмосфери в країні („Гетьмани”,“Дума про Україну”, “Спогад про Полтаву”, “Чумаки”, “Слов”янський альбом”, “Український ноктюрн”, “Коломийка”, “Українські вечори”).

Майже для всіх музикальних жанрів у цей період характерне посилення психологічних моментів – розкриття духовного світу людини, тонке змалювання картин природи, звуження ліричного моменту до мотивів розпачу, втечі від дійсності („До ластівки”, „Сирітка”, „Ой, одна я, одна”, „Садок вишневий”).

Чимало виникало напівдилетантських творів, в яких переважали мелодраматичність, одноманітність змісту, шаблонні засоби музичної виразності.

На початку 20 ст. подією музичного життя України стала інтерпретація піаністами власних творів. Особливого розголосу набули авторські концерти. Розвиток традицій фортепіанної гри був пов’язаний з діяльністю О.Горовиця, важливою рисою артистичної діяльності якого було прагнення до розширення репертуару, до вибудови програми.

Чайковський. Сюїта „Пори року”. Жовтень. Горовиць.

На Україні відбувалися постійні гастролі видатних представників світового фортепіанного мистецтва. Слухачі віддавали належне таланту таких музикантів, як С.Рахманінов, О.Скрябін, О.Танєєв, Падеревський, А.Рубінштейн.

Поиск по сайту: