Законодавча база в галузі пожежної безпеки

Основним нормативним документом, що регламентує вимоги щодо пожежної безпеки, є закон України «Про пожежну безпеку», ухвалений Президентом України від 30 червня 1993 року №3747-ХІІ [25].

Цей закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їхньої діяльності та форм власності.

Стаття 2. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб. А забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях (будинках) – на їх власників або наймачів.

Стаття 5.Власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи (далі - власники), а також орендатори зобов'язані:

· розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;

· відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, та здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

· організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки;

· утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

· здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів пожежогасіння;

· проводити службове розслідування випадків пожеж.

Стаття 7.Державнийпожежнийнагляд за станом пожежноїбезпеки в населених пунктах і на об'єктахнезалежновід форм власностіздійснюєтьсявідповідно до чинного законодавства державною пожежноюохороною в порядку, встановленомуКабінетомМіністрівУкраїни.

На об'єктахприватноївласностіорганидержавногопожежногонаглядуконтролюютьлишеумовибезпеки людей на випадокпожежі, а також у випадкахвирішенняпитаньпожежноїбезпеки, щостосуються прав та інтересівіншихюридичнихосіб і громадян.

Державні інспектори з пожежного нагляду мають право проводити перевірки і обстеження у будь-який час у присутності власника чи його представника, надавати приписи керівникам (власникам) об’єктів, підприємств та притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб, винних у порушенні встановлених вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів і навіть застосовувати штрафні санкції до підприємства, установ та організацій за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

Проте можна стверджувати, що на сьогодні відсутній належний контроль державного інспектора з пожежної безпеки у зв’язку з:

по-перше, власники підприємств мають свою охорону і без їх дозволу перевірку здійснити практично неможливо;

по-друге, штрафні санкції до підприємств та їх власників на сьогодні дуже малі (чисто умовні). Наприклад, за 1 т викиду пилу SiO₂у повітря підприємство сплачує 3грн, хоча захворіти можуть сотні і навіть тисячі людей.

по-третє, підтвердженням цього також є неймовірне збільшення пожеж: лише за два останні роки (з 2009р. до 2011р) їх кількість зросла на 16775 пожеж або на 38,11%.

Другим важливим документом нормативної бази в галузі пожежної безпеки є «Правила пожежної безпеки для закладів освіти і організацій системи освіти України», затверджені Наказом Міністерства освіти України і ГУДПО МВС України 30.09.1998 №348/70

Правила встановлюють загальні вимоги до учасників навчально-виховного процесу щодо пожежної безпеки і є обов’язковими до виконання у закладах освіти, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості.

Загальні положення Правил визначають:

· відповідальність за пожежну безпеку закладів несуть їх керівники;

· навчання та перевірка знань з пожежної безпеки керівних педагогічних працівників і спеціалістів проводиться один раз на три роки;

· згідно НАПБ Б.02.005-94 осіб, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки не допускають до роботи, а студентів – до гуртожитків.

Поиск по сайту: