Театри бойових дій у Першій світовій війні

Заняття №2

Тема: Початок Першої світової війни. Воєнна кампанія 1915-1916р.р

Мета: 1 визначити причини війни та цілі воюючих держав; пояснити привід до війни та як відбувався вступ у війну великих держав; охарактеризувати розгортання воєнних дій у 1914р.-1916р.; пояснити нові поняття та терміни;

2 розвивати вміння учнів аналізувати та узагальнювати історичний матеріал;

3 виховний момент – усвідомлення учнями трагічності історичного явища – війна, для населення воюючих держав.

Обладнання: атлас, роздатковий-дидактичний матеріал.

Основні терміни: шовінізм, Липнева криза 1914р., план Шліффена, бліцкриг, геноцид.

Основні дати: 01.08.1914р. – 11.11.1918р. – Ісв., 18.08-21.09.1914р. – Галицька битва, 05-12.09.1914р. – Битва на Марні, 22.04.15 – перше вдале використання хімічної зброї біля м.Іпра, 02-12.16р. – Верденська битва, 07.11.16р. – битва на Соммі

Структура заняття:

Організаційний момент: перевірка присутніх.

Актуалізація опорних знань та мотивація учнів:

1. Коли та за яких умов було утворено Троїстий союз та Антанту?

2. Що таке гонитва озброєння та на що вона була спрямована?

Вивчення нового матеріалу:

План

1. Причини та початок Першої світової війни.

2. Початок війни (План Шліффена, Бліцкриг).

3. Воєнні події та кампанії 1914-1916р.р.

Закріплення нових знань.

Підсумки лекції:

Рекомендована література:

1. Т.В.Ладиченко, С.О.Осмоловський «Всесвітня історія», 10 кл., профільний рівень, К.: «Генеза», 2010р.

2. П.Полянський «Всесвітня історія», 10 кл., рівень стандарту, академічний рівень, К.: «Генеза», 2010р.

3. ______________________________________________________________________________________________________________________________________

4.______________________________________________________________________________________________________________________________________

Заняття №___

Тема: Початок Першої світової війни. Воєнна кампанія 1915-1916р.р

Мета: визначити причини війни та цілі воюючих держав; пояснити привід до війни та як відбувався вступ у війну великих держав; охарактеризувати розгортання воєнних дій у 1914р.; пояснити нові поняття та терміни; розвивати вміння учнів аналізувати та узагальнювати історичний матеріал; виховний момент – усвідомлення учнями трагічності історичного явища – війна, для населення воюючих держав.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: атлас, роздатковий-дидактичний матеріал.

Основні терміни: шовінізм, Липнева криза 1914р., план Шліффена, бліцкриг, геноцид.

Основні дати: 01.08.1914р. – 11.07.1918р. – Ісв., 18.08-21.09.1914р. – Галицька битва, 05-12.09.1914р. – Битва на Марні.

Хід уроку:

Організаційний момент: перевірка присутніх.

Перевірка домашнього завдання:

1. Назвіть економіні, політичні та соціальні стадії розвитку країн Європи та світу.
2. Визначте основні напрямки розвитку політичного, економічного та соціального життя світу.
3. Визначте найрозвиненіші країни світу та поясніть чим вони різняться?
4. Зазначте створені військово-політичні союзи, визначивши дати, причини та умови їх формування?

Актуалізація опорних знань учнів:

1. Коли та за яких умов було утворено Троїстий союз та Антанту?
2. Що таке гонитва озброєння та на що вона була спрямована?

Вивчення нового матеріалу:

Записати поняття:

• Шовінізм – одна з агресивних форм націоналізму, для якої характерна проповідь непереможності та вийнятковості своєї нації, її зверхності над усіма націями.
• Бліцкриг – («блискавична війна») теорія ведення агресивної війни, розрахована на капітуляцію противника в найкоротші строки внаслідок раптового нападу на нього й швидкого просування в глиб країни
• Геноцид – повне або часткове знищення окремих груп населення за расовими, національними чи релігійними ознаками, що вважається одним із найтяжчих злочинів проти людства.
• План Шліффена – ведення війни одночасно на два фронти, проти Франції та Росії.

План

1. Причини Першої світової війни.

01.08.1914р. – 11.11.1018р. – Перша світова війна. Її розпочали 8 провідних держав світу, а закінчили вже 33 держави, 1,5млрд. осіб прийняла участь у бойових діях. Загальна протяжність фронтів досягла 3000км.кв. держави витратили 208млрд. доларів.

Війна була результатом загострення суперечностей між провідними державами світу на поч. ХХст. У цих державах:

· Збільшувались видатки на озброєння → процес мілітаризації економіки;

· Шовіністична пропаганда розпалювала національну ворожнечу;

· Правлячі кола схилялися до здійснення загарбницьких планів силою зброї;

· Систематичне виникнення нових міжнародних конфліктів.

Між провідними державами світу посилювалися економічні суперечності, боротьба за ринки збуту своєї продукції та джерела сировини. Загострювалося протистояння між двома воєнно-політичними блоками європейських держав (які саме блоки?). Особливо непримиренними Англія та Німеччина. Ініціатори розв’язання війни – правлячі кола Німеччини та Австро-Угорщини.

Плани воюючих сторін:

Німеччина планувала захопити великі території Європи: (знайти на карті)

Ø Бельгія, Голландія, Україна, Прибалтика і т.д.;

Ø «встановлення економічного панування Німеччини у Середній Європі»,

Ø Захоплення Бельгійського та Французького Конго, щоб створити величезну німецьку «Середню Африку»;

Ø Встановлення контролю над Єгиптом;

Ø Оволодіння Африканським узбережжям Атлантики;

Ø Витіснення британців із басейну Середземного моря;

Ø Закріплення на Близькому Сході та у Китаї;

Ø Отримати з Франції 40млрд. франків контрибуції (що таке контрибуція?), а з ВБ та США - по 30млрд. доларів.

А-У планувала:

Ø Підкорити Сербію, Болгарію, Чорногорію;

Ø Заволодіти нафтовими родовищами Румунії;

Ø Встановити панування на Чорному, Адріатичному та Егейському морі.

Італія планувала: (вагалася у визначенні своїх цілей, з початком війни почала переговори) у переговорах із союзниками не отримала задоволення, а від Антанти запропонувала більші території, ВБ погодилась надати позику/→ перехід Італії на бік Антанти.

ВБ планувала:

Ø Збереження колоніальної імперії;

Ø Ослаблення Німеччини – підірвати економічну могутність;

Ø Претендувала на німецькі колонії;

Ø Захоплення у Туреччині Месопотамії (суч Ірак) та Палестину.

Франція:

Ø Повернути Ельзас і Лотарингію (були під владою Нім. у 1871р. – франко-пруськ війна);

Ø Привласнити багатий вугіллям Саарський басейн та інші нім землі по лівому березі Рейну.

Росія:

Ø Зруйнувати Нім. та Австр. вплив у Туреччині та на Балканах;

Ø Досягти сприятливого режиму контролю над чорноморськими протоками Босфор і Дарданелла;

Ø Захопити Зх. укр. землі.

2. Початок війни (План Шліфена.)

Приводом до початку Ісв став айстро-сербський конфлікт. 28.06.1914р. – у боснійському м.Сараєво Гаврило Принцип, член таємної організації «Млада Босна», що боролася за об’єднання всіх південнослов’янських народів, убив наступника айстро-угорського престолу ерцгерцога Франца Фердінанда, який прибув для проведення військових маневрів на кордоні з Сербією (у сербів 28 червня – день трауру по сербам, які загинули у битві з турками на Косовому полі у 1389р.). Серби сприйняли цей візит як образу.

У Відні результатів розслідування не дочікувалися, а ім.-р Нім. Вільгельм ІІ запропонував Австрійському ім.-ру Францу Йосифу «покінчити із сербами», «зараз або ніколи», використавши сараєвське вбивство як привід до війни 23 липня сербський уряд отримав ультиматум А-У. (Див. роздруківку). Сербам погрожувала А-У розірванням дипломатичних відносин, у разі не прийняття повністю ультиматуму. Провідні держави зайняли вичікувальну позицію. За 10хв. До закінчення терміну (48год.), Сербія прийняла умови, окрім участі австрійської поліції у розслідуванні (вбивства) на території Сербії/→ для А-У привід до розірвання дипломатичних відносин і оголошення війни/→28/29.07.1914р. почали бомбардування Белграда.

На початку війни Антанта переважала Троїстий союз за кількістю людських і матеріальних ресурсів, але Німеччина переважала за якістю підготовки та оснащення армії + розвинута мережа залізниць Німеччини дозволяла їй швидко перекидати війська з одного на інший фронти. Сили Антанти ще послаблювала незлагодженість дій командування,на відміну від країн Троїстого союзу.

План ведення війни Німеччиною був розроблений ще за рік до початку війни. Начальник генерального штабу Німеччини Г. фон Мольтке надав імператору план, розроблений на основі плану бліцкригу його попередника А.фон Шліффена, який передбачав ведення війни одразу на два фронти,проти Франції та Росії. Головна ідея була в тому, щоб швидко закінчити війну на одному фронті та перекинути війська на інший, т.т. не затягувати війну, т.я. людські та матеріальні ресурси Німеччини не були розраховані на довгу війну.

Згідно цього плану, перший масивний удар мав бути здійснений на Францію через слабку та нейтральну Бельгію/→закінчити цю війну до того, як Росія закінчить мобілізувати свої війська. А потім, разом із А-У завдати нищівної поразки Росії на Східному фронті.

Але Мольтке при зміні плану, дещо ослабив основну групу, що мала нападати на Францію.

Вступ у війну великих держав.

На допомогу Сербії прийшла Росія, 29.07.1914р. вона здійснила часткову мобілізацію у воєнних округах, спрямованих проти А-У + на Балтійському та Чорному морях. Першочергова мета Росії було збереження свого авторитету. Німеччина одразу виступила на боці А-У, висунувши ультиматум Росії припинити мобілізацію, на що не отримала відповіді та

Ø 01.08.1914р.оголосивши загальну мобілізацію. → оголосивши війну Росії.

Ø 03.08.1914р. – оголосили війну Франції, висловившись про порушення нейтралітету Бельгії;

Ø 04.08.1914р. – вторглася на територію Бельгії.

Ø 04./05.08.1914р. – на допомогу Франції та Бельгії у війну вступила ВБ;

Ø Серпень 1914р. – Японія оголосила війну Німеччині, з метою захопити Нім колонії у Тихому океані, встановити контроль над Кореєю та Далеким Сходом;

Ø Жовтнь 1914р. – на боці Троїстого союзу у війну вступила Османська ім., для захоплення Російського Закавказзя.

Урізних регіонах сформувалися основні та другорядні театри воєнних дій. (Основними були Західний та Східний фронти). (див. дод.1).

На початку війни воюючі країни охопила хвиля націоналізму та патріотизму, підтримувана урядовою пропагандою. Але враховуючи те, що надії на блискавичну війну зникли, то ця хвиля змінилася хвилею пацифізму (за відмову від війни). Але на початку війни таке відношення населення сприяло активній мобілізації сил.

3.Воєнні дії 1914р.-1916р.

Студенти заповнюють табл.: (як варіант)

Головними театрами бойових дій були: Західний фронт (на західному кордоні Німеччини), Східний фронт (на східному кордоні Німеччини), північ Італії, Балкани, Османська імперія та німецькі колонії.

Бойові дії на Західному фронті було відкрито 4 серпня німецьким вторгненням (його ударну силу становили майже 60 дивізій) у Бельгію та Люксембурґ в обхід фортифікаційних споруд на французько-німецькому кордоні. Німці ж, відповідно до розробленого у 1905 р. начальником німецького генерального штабу Альфредом фон Шліффеном плану («план Шліффена»), обійшли французьку оборону, яка перетворилася на нікому не потрібний своєрідний «музей бойової техніки»...

На розгром Франції за «планом Шліффена» відводилося не більше одного місяця. Після цього німецькі війська мали бути залізницями перекинуті на Схід і розгромити російську армію. Проте події для німців розгорталися не зовсім так, як вони передбачали. Насамперед, німецькі дивізії наразилися на «незапланований» опір Бельгії (особливо опиралися фортеці Любеж і Антверпен), а тим часом французи вступили в Ельзас-Лотарингію і рушили на Берлін. Ціною надзусиль французьку армію було зупинено й німецькі війська, захопивши Бельгію і Північну Францію, досягли р. Марни.

На початку вересня вони, подолавши опір 92 франко-англо-бельгійських дивізій, були вже у Шантільї, за 25 км від Парижа. Та темпи наступу почали гаснути. Армії Антанти під орудою французького генерала Жоффра зненацька для німецького командування перейшли у контрнаступ і відкинули німців до р. Ени.

!!! Під час битви на Марні (початок жовтня 1914 р.) на фронті завдовжки 230 км 5 німецьких армій (900 тис. чол.) зазнали поразки від 5 французьких армій і англійського експедиційного корпусу (1082 тис. чол.) й відступили. Фронт стабілізувався по лінії р. Іпр (північна Бельгія) - м. Верден (Франція). На полі битви залишилося близько 600 тис. убитих і поранених з обох боків.

Тим часом на Східному фронті, щоби відволікти сили Центральних держав від Парижа, у середині серпня дві російські армії (генералів П. Ранненкампфа і О. Самсонова) вторглися у Східну Пруссію. Через неузгодженість між російськими командувачами і, навпаки, завдяки чудовій взаємодії німецьких генералів Гінденбурґа і Людендорфа німецькі війська оточили російські армії й у серії воєнних операцій, відомих як битва під Танненбергом, розбили їх. У цій битві Росія втратила 20 тис. убитими, 92 тис. полоненими і всю артилерію. Генерал О. Самсонов наклав на себе руки. У середині вересня росіяни залишили Східну Пруссію.

!!! Майже одночасно з наступом у Східній Пруссії 8-а російська армія генерала О. Брусилова атакувала німецькі й австро-угорські війська в Галичині. Під час Галицької битви (серпень-вересень 1914р.) російські війська зайняли Львів, але на територію Німеччини прорватися не зуміли. У цій битві з обох боків брали участь 1,5 млн вояків. Перекинувши два додаткові армійські корпуси, Центральним державам вдалося зупинити О. Брусилова, але сили австрійської армії на Східному фронті були настільки підірвані, що вона могла вистояти лише за німецької підтримки.

!!! Успішно для російського командування складалася ситуація на Балканах, де серби прикували до себе значні австрійські сили під Белградом. Однак невдачі Центральних держав були з лихвою відшкодовані вступом 1 листопада у війну на їхньому боці Туреччини. Дався взнаки багаторічний сильний вплив на цю країну Німеччини. Тепер вона стала цінним набутком Центральних держав, адже вони отримували міцну опору на стратегічно важливому Середньому Сході. Понад те, турки відкрили для німецького флоту Боспор, що дало змогу німецьким кораблям атакувати російські порти і флот на Чорному морі.

З кінця літа 1914 р. настала «сидяча», або «окопна», війна - війська копали шанці й не вели масштабних бойових дій. У вологих шанцях набагато більше солдатів гинули від хвороб, ніж від куль противника.

Для британців «сухопутна» війна стала сюрпризом. Чи не кожний британець був у душі моряком; цілі покоління англійців виховувалися на романтичних історіях морських пригод і перемог британського флоту; кожний з них вважав себе неперевершеним експертом у морських справах.

Упродовж багатьох років британський флот суперничав з німецьким, тому завдяки обачливості Вінстона Черчілля, який тоді обіймав посаду морського міністра Великої Британії, до кінця липня1914 р. було проінспектовано усі бухти і за 5 днів до початку війни приведено флот у бойову готовність. Начищений впродовж 1914 р. до сліпучого блиску, швидкісний британський флот викликав захват і впевненість серед співвітчизників.

(Перший успіх прийшов до британських моряків тоді, коли в Тихому океані австралійський крейсер «Сідней» потопив німецький корабель «Інден». Проте масштабні бойові дії велися лише в Південній Атлантиці. Тут німецька ескадра адмірала Шпее затопила два британські судна біля узбережжя Чилі, але у грудні 1914 р. сама була потоплена ескадрою адмірала Стерді.) – інфа +.

Наприкінці 1914 р. німецький флот зосередився у Балтійському морі й контролювався англійцями з морської бази Скапа Флоу. Моря стали вільними від надводних кораблів, а підводна війна німецьких підводних човнів ще не розпочалася...

У цілому воєнна кампанія 1914 р. завершилася на користь Антанти, адже німцям не вдалося досягти головної мети під час блискавичного наступу - завдати поразки Франції з подальшим перекиданням військ проти Росії.

У 1915р. на Зх. Фронті встановилося затишшя, фр англ. командування прагнуло виграти час, щоб відносити сили та модернізувати армію. Нім вирішила перенести сили на Сх фронт, щоб примусити Росію укласти сепаратний мир, але їм це не вдалося.

Тим часом на Зх фронті дії зводились до відсічі німцями атак Антанти в Шампані, Артуа та Фландрії.

!!! 22.04.1915р. під час атаки під м.Іпр (Бельгія) німці використали вперше вдало хімічну зброю, чим порушили Гаазьку угоду про заборону використання хімічної зброї та почали «хімічну війну». Тоді ж почали використовувати протигази для захисту (дивитися на картинку).

!!! У квітні 1915р. фр та англ здійснили десантну висадку щоб перекрити Босфор та Дарданеллу, але вони були блоковані Туреччиною.

!!! У квітні завершились перемовини з Іт/→підписання 26.04.1915р. Лондоської угоди, яка гарантувала права встановлення протекторату над Албанією,отримання Третино, Трієсти та інших австр обл., які заселені італійцями/→03.05.1915р. – розірвано угоду Італії з Троїстим союзом, 23.05.15р. оголосила війну А-У.

На Сх фронті Росія гостріше почала відчувати нестачу зброї та припасів, особливо що їй требо було постійно проводити передислокацію, щоб відволікати увагу нім від Зх фронту + завдяки шпигунам Нім добре знала сильні та слабі сторони Росії, а Нім формувала нові 2-і армії.

!!! 02.05.1915р. а-у війська прорвали російський фронт між Горлице та Тарнувом та перейшли в наступ. Цей (Горлицький) прорив створив сприятливі умови для подальшого спільного наступу (а-у+нім), розпочали наступ на Польщу та Литву. Росія в цей час відступала. /→ на кінець кампанії 1915р. на Сх фронті було захоплено Пол., Литву, ч.Латвій та Білорусії,Галичину, Буковину та ч.Волині (джерело №10 стр.172). Але Росія змогла зупинити просування окупантів. Сх фронт розтягнувся від кордонів Румунії до Ризької затоки.

!!! На поч. вересня 1915р. Болгарія приєдналася до Троїстого союзу/→ айстро-болгаро-нім-турецька угода = Четверний союз. У жовтні 1915р. Нім, А-У та Болг війська напали на Сербію та Чорногорію, Росія допомогти не могла, а фр та англ. не встигли, навіть не допоміг створений ними Салонікський фронт. / → Чорногорія та Сербія капітулювали, що відкрило прямий зв’язок А-У та Нім із Тур.

!!! Кампанія 1915р. продемонструвала, що Нім не може досягти вагомого успіху на Сх, тому спрямували сили на Зх. Почали з фортеці Верден,ворота на Париж. Нім вперше використали вогнемети, але фр подвоїли свої війська, чим і завдали поразки німцям. Запеклі бої відбувалися протягом декількох місяців, але Верден не захопили – «Верденська м’ясорубка» або «млин Мааського району» – найбільша та найдовша битва Ісв. (див дж. №11 стр.173).

!!! Успіху під Вереденом фр завдячують у значній мірі діям на Сх фронті – Брусиловський прорив (04.06-20.09.1916р.) (дж.№12 стр.173) – російські війська прорвали фронт одразу в 4-х місцях, на що не очікували Нім., а відповідно не могла зосередитися. /→ росіяни знову оволоділи Зх. Укр.

Під впливом цих подій у війну вступила Румунія на боці Антанти, з ч.Буковини, Банат та Трансильванію – 28.08.1916р. оголосила війну А-У. але самотужки протистояти не могли, тому Росії довелося їм допомагати. /→ утворився Румунський фронт.

!!! 01.07.1916р. бр та фр війська почали підготовку до наступу на р.Соммі, де вперше використали танки у підтримку артилерії. Але це не допомогло фр-бр військам прорвати лінію фронту.

Війна на морі.

А-У та Нім готувалися до війни на морі, але бр флот- переважав. Тому наприкінці 1914р. нім зазнали поразки у Південній Атлантиці та опинилися у блокаді. Моря були поділені між державами:

· Британія – Північне море,

· ВБ таФр – Середземне море,

· Росія – Чорне море,

· Німеччина – Балтійське море,

· А-У – Адріатичне море.

Нім та А-У прагнули змінити ситуацію за рахунок підводних човнів. У лютому 1915р. нім оголосила води, що омивають ВБ, зоною бойових дій, де будь-який корабель, навіть нейтральних країн,буде знищено без попередження. (07.05.1915р. – постраждала «Луїзітанія» - трансатлантичний лайнер, зі 1198 чол. 1195 загинуло). /→ уряд США виступив з вимогою обмежити підводну війну, через значні екон та людські втрати. Нім командування видало такий наказ, але командири підводних човнів не виконували його.

!!! 31.05-01.06.1916р. біля берегів Ютландії відбулася єдина за всю війну велика морська битва (бр та нім флоти). Нім так і не вдалося прорвати блокаду, тому з поразкою вони відійшли до баз.

Ці, Верденська та битва на Соммі, продемонстрували не можливість досягти перелому в ході війни єдиною битвою.

!!! З огляду на те, що війна затягнулася, можна говорити про виснаження країн: Кін 1916р. – поворотний момент в ході війни

ü Нестача ресурсів (зброї, продовольство);

ü Нестача робочої сили на підприємствах, особливо тих, що забезпечували армію, почали використовувати жінок, за меншу з/пл. та довший робочи день (до 12 год.);

ü Нестача чоловічої робочої сили на селі – перебої з продуктами харчування.

Відповідно така ситуація призводила до незадоволення населення, почалися антивоєнні виступи, активізувався рух пацифістів (за мир, проти війни).

Закріплення нових знань.

1. Які події стали приводом до війни?
2. Що таке «План Шліффена»?
3. Чиєю перемогою завершилась битва на Марні?
4. Які цілі переслідували воюючі держави?
5. Яка роль Сербії та Бельгії у Ісв?

Підсумки уроку:

Ø Ісв стала результатом боротьби провідних держав за панування у світі;

Ø Війна мала загарбницький характер із боку всіх держав-учасниць, крім Бельгії та Сербії, що стали жертвами агресії;

Ø На кінець 1914р. на всіх фронтах війни бойові дії завершилися в основному на користь Антанти;

Ø Розрахунок на бліцкриг – не виправдався/→ війна затягувалась.

Домашнє завдання: конспект

Заняття №2

Додаток 1

Театри бойових дій у Першій світовій війні

Додаток №2

Поиск по сайту: