Розрахунок мережі освітлення

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

Для здійснення даного розрахунку по охолоджувальному цеху підприємства ВАТ „ Чернігівський молокозавод ” необхідні такі дані: колір стін та стелі – білий висота приміщення Н – 6м, ширина приміщення В – 42м, довжина А – 48м, висота робочої поверхні Н_{роб.пов.} – 1м, висота звису Н_звис – 0м. Враховуючи потрібну точність спостережень приймаємо норму освітлення Е = 200 лк [13, с.114].

Визначаємо розрахункову висоту Н_р, м

h_р=H-(h_звис+h_{роб.пов}) (2.1)

де H – висота приміщення м;

h_звис – висота звису м;

h_{роб.пов} – висота робочої п оверхні м.

h_р=6-(0+1) =5м

В залежності від типу світильника визначаємо рекомендоване значення

Визначаємо відстань між світильниками L, м

L = h, (2.2)

де - коефіцієнт співвідношення L/Н_р.

L = 1 5 = 5м

Визначаємо кількість світильників в ряду N_а

, (2.3)

де А – довжина ряду м.

м (2.4)

світильників

Визначаємо кількість рядів N_b

, (2.5)

де В – ширина приміщення м.

рядів

Визначаємо кількість світильників в цеху N

(2.6)

світильників

Визначаємо індекс приміщення i

(2.7)

Метод коефіцієнту використання світлового потоку розраховується за формулою F, лм

(2.8)

де Е_н – нормована освітленість в приміщенні лк;

S – площа приміщення м²;

Z – коефіцієнт мінімальної освітленості;

N – кількість світильників;

- коефіцієнт використання світлового потоку;

k_з – коефіцієнт запасу.

Примітка - k_з = 1,3; Z = 1,2; = 0,56; [7, c.153].

лм

Коефіцієнт відображення робочої поверхні та стелі

ρ ­_стіна­=70%

ρ _стеля­=50%

ρ _{підлог­а­}=30%

Світловий потік однієї лампи, лм

F= лм

Приймаємо лампу ЛДЦ-65-3050

Фактичне освітлення приміщення Е_ф, лк

(2.9)

де Е_н – нормована освітленість приміщення лк;

F_л – світловий потік який надає світильник лм;

F_р – розрахунковий світловий потік світильника лм.

лм

Допустимі значення

1,2Е_н > Е_ф > 0,9Е_н

240>205>180

Приймаємо світильник ЛТБ4 х 65

Потужність освітлювальної установки Р, кВт

(2.10)

Перевірка освітленості точковим методом

Точковий метод використовується під час перевірки розрахунків освітлення, а також при прямих розрахунках: загального, локалізованого освітлення. місцевого освітлення, освітлення негоризонтальних площин, і зовнішнього освітлення. Точковий метод враховує тільки освітленість від світлового потоку, що безпосередньо потрапляє від світильника в розрахункову точку, якщо контрольна точка освітлюється декількома світильниками, то аналогічно визначаємо освітленість кожного з них, а дані підсумовують.

Точковий метод дає самі точні результати, але розрахунки великі по об’єму, тому розроблені допоміжні таблиці. умовної освітленості для окремих

світильників, в залежності від розрахункової висоти і від віддалі проекції світильника на горизонтальну площину до контрольної точки.

Рисунок 2.1 – План розміщення світильників

(2.11)

Таблиця 2.1 – Дані розрахунку для точкового методу

	Ліва сторона	Права сторона
№	L1	P1			Е	L2	P2			Е
		2,5		0,5			2,5	7,6	0,5
		2,5		0,5			2,5	7,6	0,5
		7,5		1,5			7,5	7,6	1,5
		12,5		2,5			12,5	7,6	2,5
		17,5		3,5	1,2		17,5	7,6	3,5	1,2
		22,5		4,5	1,2		22,5	7,6	4,5	1,2
		27,5		5,5	1,2		27,5	7,6	5,5	1,2
		32,5		6,5	0,7		32,5	7,6	6,5	0,7
		37,5		7,5	0,5		37,5	7,6	7,5	0,5

Визначаємо сумарне значення Е, лк

= (100 4)+20+20+4+4+(1,2 4)+0,7+0,7+1 =457,6 лк (2.12)

Знаходимо щільність світлового потоку F^', лм/м

(2.13)

де n – кількість ламп в світильнику.

=2833 лм/м

Освітленість в контрольній точці Е_ф, лк

(2.14)

лк

Розрахунок підтверджується.

Розрахунок місцевого освітлення

В цеху, крім загального освітлення, потрібно також встановити місцеве освітлення для машин, які потребують більшої точності. Для місцевого освітлення використовують світильники, які встановлені на кронштейнах: висота 0,4 м. відстань 0,5 м. нормативна освітленість складає 200 лк. Оскільки на всіх машинах світильники установлюються на однаковій висоті, даний розрахунок використовуємо для всіх машин, на яких є місцеве освітлення.

Необхідний світловий потік F_л

(2.15)

лм

Вибираємо світильник МО-36 з лампою потужністю 60Вт, 36В, 950 лм.

Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях:

Для розрахунку освітлення невеликих приміщеннях застосовується метод питомої потужності. Спочатку визначаються параметри освітлювальної установки (тип та кількість світильників, нормовану освітленість, коефіцієнт

запасу та площу приміщення, розрахункову висоту). Потім згідно таблиць, для визначеного типу світильника приймають значення питомої потужності, знаходять розрахункову потужність освітлювальної установки і вибирають лампу, потужність якої близька до розрахункової.

Розраховуємо освітлення для додаткових приміщень.

Розраховуємо площу приміщення S, м²

(2.16)

де а – довжина приміщення м;

b – ширина приміщення м.

S = 7×6 =42м²

Розрахункова потужність світильників Р_р, кВт

Р_роз = р•S (2.17)

При люмінесцентних лампах Вт

Приймаємо світильник ШОД 2х40 [7, c.152]

Розрахунок для інших приміщень проводимо аналогічно, дані заносимо до таблиці 2.2.

Таблиця 2. 2 – Дані для розрахунку освітлення підсобних приміщень.

При проектуванні мережі електричного освітлення керуються наступними основними положеннями: від щита низької напруги заводської підстанції прокладають самостійно чотирьох провідну живлячу лінію до розподільчого щита, які встановлюються в цеху; від щита через розподільчу мережу живляться освітлювальні щити до яких підключаються окремі групи світильників через групові лінії. В якості освітлювальних щитків використовують шафи типу: ЩО.

Розрахунок зводиться до вибору перерізу і марки проводів на допустимий нагрів ( по струму навантаження ) з перевіркою на допустимі втрати напруги і на мінімум провідності матеріалу.

Рисунок 2.2 – Розподіл навантажень

Визначаємо момент групових ліній М_{тп.грп.л}, кВт•м

L×P, (2.18)

де момент навантаження на проміжку лінії, кВт·м

861 288,6×2 224,25×2 81,6 39×4 33,15×2 29,9×2 35,75×2 40×2 35,1×2 29,25×2 33,8×2 118,8 =2707,75 кВт·м

Переріз кабелю від ТП до СП розраховуєт ься за формулою S, мм²

(2.19)

де U – допустимі втрати напруги %;

С – перехідний коефіцієнт.

Примітка - для алюмінієвих кабелів С = 44 [10, c.108]

мм²

Приймаємо кабель від ТП до СП ААШВ 4×25 [10, c.108]

Дійсна втрата напруги для лінії ТП – СП, U, % .

(2.20)

%

Допустима втрата напруги для лінії СП групових ліній U, %

% (2.21)

Переріз кабелю від СП до ЩО S, мм²

мм²

Приймаємо кабель від СП до ЩО АВВГ 4×6 мм² [10, c.108]

Дійсні втрати напруги для групових ліній U, %

%

Допустимі втрати напруги групових ліній U, %

% (2.22)

Переріз групових ліній S, мм²

(2.23)

мм²

Приймаємо кабель АВВГ 4×4мм² [10, c.108

2.2 Розрахунок електричних навантажень

Всі дані машин використовуємо з таблиці 1.1

Сумарна встановлена потужність потужних струмоприймачів ΣР_у1=1025,5кВт.

Групуємо споживачі по однаковим показникам коефіцієнта використанні і коефіцієнту потужності.

Максимальна середня активна потужності Р_см.гр1,кВт

, (2.12)

де k_в - коефіцієнт використання установки;

Р_у - встановлена потужність машини, кВт.

Максимальна середня реактивна потужність Q_см.гр1, квар

, (2.13)

де tgφ - тангенс кута φ установки.

Сумарна максимальна середня потужність всіх струмоприймачів P_см, кВт

, (2.14)

де ΣP_см - сума потужностей всіх груп машин, кВт.

Сумарна максимальна середня потужність всіх струмоприймачів Q_см, квар

, (2.15)

де ΣQ_см - сума потужностей всіх груп машин, квар.

Середньозважений коефіцієнт використання k_в.ср

(2.16)

де - потужність середньо максимальна

- потужність установлена

Ефективне число

(2.17)

де - сумарна потужність

- максимальна потужність

Коефіцієнт максимума [19. с.87] k_м=1,05

Розрахункова активна потужність шинної зборки Р_р, кВт

(2.18)

Розрахункова реактивна потужність Q_p, квар

(2.19)

Середньозважений коефіцієнт tgφ

(2.20)

Повна потужність шинної зборки S_p, кВ·А

(2.21)

Розрахунковий струм шинної зборки I_p, А

(2.22)

де U – напруга мережі, В.

А

По таблиці 30 [19. с.76] вибираємо шинопровід , Ін= 1600 А.

2.3 Компенсація реактивної потужності

Коефіцієнт потужності, cosφ

, (2.23)

де S_н-повна потужність,кВ∙А.

Повна потужність цеху S, кВ∙А

(2.24)

Визначаємо tgφ

(2.25)

Енергопостачаюче підприємство встановило cosφ=0,95, що відповідає tgφ₂=0,33.

Визначаємо потужність компенсуючого пристрою:

(2.26)

Встановлюємо дві конденсаторно-компенсуючі пристрої УКМ-0,4-110-10-У3 потужністю по 110 кВАр кожна. Загальна потужність вибраних конденсаторних установок складе 220 кВАр.

Недокомпенсована реактивна потужність складе,кВАр

(2.27)

2.4 Вибір типу,числа і потужності трансформаторів в підстанції

Охолоджувальний цех відноситься до ІІ категорії надійності електропостачання.

Коефіцієнт завантаження .

Номінальна потужність трансформатора ,кВ·А

(2.28)

де n – кількість трансформаторів,шт.

Коефіцієнт завантаження дійсний

(2.29)

Перевірка трансформатора в аварійному режимі

(2.30)

Умова роботи трансформатора в аварійному режимі

(2.31)

Трансформатор вибрано вірно.

Таблиця 2.3 – Параметри вибраного трансформатора

Тип трансформатора	S,кВ∙А	U1,кВ	U2,кВ	Втрати,кВт		g
ТСЗЛ-1600∕10		А10	00,4			5,5	01,4%

2.5 Розрахунок і вибір мереж напругою вище 1000В

Струм кабельної лінії, І_м

(2.32)

Економічний переріз,q_ек

(2.33)

де - економічна щільність струму.

Вибираємо кабель перерізом 3·25мм².

Втрати напруги

(2.34)

Втрати напруги

(2.35)

Вибраний переріз по втраті напруги підходить.

2.6 Розрахунок і вибір мереж напругою нижче 1000В

Для силових мереж до 1000В переріз проводів і кабелів вибирається по нагріву довготривалим струмом. За розрахунковий приймається максимальний струм дільниці живлячої мережі. Вибір перерізу провідників розподільчої мережі до індивідуальних струмоприймачів робиться по номінальному їх струму.

Вибір захисту і перевірка вибраних перерізів по умовам захисту виконуються в залежності від необхідності захисту мережі тільки від к.з. чи від к.з і перевантажень.

Живлячі мережі перевіряються на втрату напруги з урахуванням допустимої її втрати 5%.

Розраховуємо розрахунковий струм для відгалуження від шинопровода до силового пункту СП1.

Сумарна розрахункова установлена потужність струмоприймачів Р_уст,кВт

(2.36)

де n – кількість машин;

Р_1...Р_n – потужності двигунів машини.

Сумарна максимальна середня потужність всіх струмоприймачів Р_см, кВт

Сумарна максимальна середня потужність всіх струмоприймачів Q_см, кВАр

Коефіцієнт максимума [19. с.87] k_м=1,11

Розрахункова активна потужність зборки Р_р, кВт

Розрахункова реактивна потужність зборки Q_p, квар

Повна потужність зборки S_p, кВ·А

Розрахунковий струм зборки I_p, А

А

Вибираємо 3 кабелі марки ВВГ 4х95мм² І=225А

Розрахунок струму відгалужень до промислових машин визначається як сума номінальних струмів двигунів

Номінальний струм двигуна І_н1, А

Розрахунковий струм прядильної машини, ,А

(2.37)

де - пусковий струм першого двигуна, А

- номінальни й струм другого двигуна, А

- номінальний струм третього двигуна, А

- номінальний струм четвертого двигуна, А

Вибираємо провід марки ВВГ 4-х жильний 4х35мм² ,І_н=120А

Розрахунок інших струмоприймачів, кабелів до СП та відгалужень до робочих машин проводимо аналогічно, Розрахункові дані по струмопроводах зводимо до таблиць.

СП1 – 1 компресор

СП2 – 1 компресор

СП3 – 1 компресор

СП4 – 1 компресор

СП5 – 1 компресор

СП6 – 1 компресор

СП7 – 1 компресор

СП8 – 1 компресор

СП9 – 8 градирні

СП10– 4 насоси « льодяна вода »

Таблиця 2.4 Відгалуження до СП

Найменування		Тип і марка кабелю	Кількість кабелів	Переріз
СП1		ВВГ		4х90
СП2		ВВГ		4х90
СП3		ВВГ		4х90
СП4		ВВГ		4х70
СП5		ВВГ		4х70
СП6		ВВГ		4х70
СП7		ВВГ		4х35
ПР8		ВВГ		4х35

Таблиця 2.5 Відгалуження до промислових машин

Найменування		Марка кабелю
Чесальний апарат CR-24	82,2	АВВГ4х16
Прядильна машина ПБ-132-Ш1	84,25	АВВГ4х16
Тематекс	250,35	АВВГ 4×120
Кондиціонер	228.78	АВВГ 4×95
Витяжка	217,64	АВВГ 4×95

Розрахунок мережі освітлення

При проектуванні мережі електричного освітлення керуються наступними основними положеннями: від щита низької напруги заводської підстанції прокладають самостійно чотирьохпровідну живлячу лінію до розподільчого щита, які встановлюються в цеху; від щита через розподільчу мережу живляться освітлювальні щити до яких підключаються окремі групи світильників через групові лінії. В якості освітлювальних щитків використовують щити типу: ЩО.

Розрахунок зводиться до вибору перерізу і марки проводів на допустимий нагрів ( по струму навантаження ) з перевіркою на допустимі втрати напруги і на мінімум провідності матеріалу.

Розрахуємо момент та переріз кабелю від шинопровода до ЩО1.До інших ЩО знаходимо аналогічно,так як потужності їх приблизно рівні.

Момент потужності

, (2.38)

де момент потужності на проміжку лінії, кВт·м

М=20 х16+ 2 х (64,5·2+59,5·2+54,5·2+49,5·2+44,5·2 +39,5·2+

+37·2+42·2) =1884

Переріз кабелю від шинопровода до ЩО1 S, м²

де С – перехідний коефіцієнт який залежить від марки провідника і кількості жил в лінії;

втрати напруги в лінії, %.

Приймаємо кабель чотириильний марки АВВГ перерізом 6мм²(4 6мм²)

Втрати напруги від шинопровода до ЩО ΔU, %

(2.39)

%

Втрати напруги на лінії від ЩО до крайнього світильникаΔU₂, %

(2.40)

Момент потужності М, кВт·м

М=64,5·2=129кВт·м

Переріз проводу S, мм²

Вибираємо провід 2,5мм² марки АВВГ(2х2,5мм²).

Розрахунок аварійного освітлення проводиться аналогічно. Виділяється із робочого освітлення 10% на аварійне.

2.7 Заходи з енергозбереження

Забезпечення економії електроенергії в цеху гарантується правильною експлуатацією технічного обладнання і впровадженням новітніх технологій, а також встановленням нового і більш економного обладнання яке забезпечить більш надійну і прибуткову роботу цеху і повністю всього підприємства.

На підприємстві застосовується раціональне використання електричної енергії, не залишаються ввімкненими верстати та інше технологічне обладнання, якщо воно не виконує безпосередньо технологічних процесів. Встановленні і замінені лампи

розжарювання на люмінесцентні або лампи ДРЛ, які більш економні і забезпечують надійну освітленість цехів, в яких потрібна нормативна освітленість. Встановлені конденсаторно-компенсуючі пристрої, для компенсації реактивної енергії, за допомогою яких підприємство менше платить за реактивну енергію і тим самим зберігається бюджет підприємства.

2.4 Монтаж електроустаткування цуху

Монтаж силової мережі цеху проходить у дві стадії. Перша стадія пов'язана безпосередньо з заготівельними роботами, а друга стадія пов'язана з монтажними роботами силових елементів схеми. Перша стадія проходить в майстернях або заготівельних приміщеннях. Тут проводять зборку та комплектацію силових пунктів (щитів управління, освітлення, розподільчих та силових пунктів). Також здійснюється заготівля кабелів та труб в яких будуть прокладатися ці кабелі. Зборку труб проводять на місці монтажу та установлення щитів та прокладення кабелю. У зв'язку з тим що в даному цеху велика ймовірність пошкодження кабелю та проводки яка прокладена на бетонній підлозі. Кабельну проводку від якої заживлюється технологічне обладнання прокладають в підлозі в спеціально заготовлених каналах. Другий етап заключається в установці вище перерахованого силового обладнання на заплановані проектом місця.

Перш ніж змонтувати електричну машину або апарат, слід переконатися в тому, що виконання відповідає умовам середовища, де їх встановлюють. Електричні машини і апарати вмонтовують так, щоб вони були доступні для огляду і ремонту. Частини машин і місця сполучення, що обертаються, їх з механізмами (муфти, шківи, ремінні передачі і т.п.) захищають від випадкових дотиків огорожами; корпуси електричних машин і пускорегулюючих апаратів заземляють. Апарати управління мають в своєму розпорядженні ближче до електричних машин, в місцях, зручних для обслуговування, там, де це доступно з погляду умов навколишнього середовища і технології виробництва. Електричні машини і апарати залежно від їх маси і габаритів поступають на монтаж від заводів-виробників в зібраному або розібраному вигляді у відповідній упаковці. Частини машин, схильні до корозії, покривають шаром технічного вазеліну або яким-небудь іншим мастилом; шийки валів покривають антикорозійним мастилом. При прийманні електричних машин і апаратів під монтаж перевіряють їх цілісність, відповідність заводських табличок вимогам проекту і комплектність. Щоб уникнути пошкодження машин і апаратів їх розпаковують обережно в закритому, сухому і чистому приміщенні, недоступному для сторонніх осіб, і встановлюють на підкладках.

Безпосередньо перед початком монтажу проводять ревізію і регулювання електричних машин і регулювання апаратів. При ревізії перевіряють кріплення обмоток, наявність дошки з вивідними затисками, справність активної сталі, відсутність вм'ятин, іржу, стан виведень обмоток, колектора і щіткових пристроїв у машин постійного струму і контактних кілець у машин змінного струму, шийок валів, правильність з'єднань обмоток, величини зазорів, опір ізоляції обмоток. У електричних апаратів перевіряють і регулюють одночасність включення контактів, роботу механізмів зачеплення і спрацьовування і ін. Виявлені дрібні дефекти усувають власними силами. Для усунення серйозних дефектів апарати відправляють на завод-виробник або в спеціальні ремонтні майстерні.

Панелі розподільних щитів, щитів управління і захисту, що відноситься до апаратів управління, встановлюють в щитовому приміщенні або безпосередньо в цеху на заздалегідь підготовленій підставці. Установку починають з середньої у ряді панелі. Панелі вивіряють по рівню і сполучають між собою і з тими, що направляють за допомогою болтів або електрозварюванням. Після цього розпаковують прилади і апарати, чистять їх, ще раз перевіряють справність рухомої і контактної систем, відсутність обривів і комплектність, встановлюють на панелі і підключають до них дроти вторинної комутації.

Під корпуси реле ставлять прокладки з електрокартону, а болти забезпечують гумовими шайбами. Потім зняті для зручності транспортування збірні шини встановлюють на місце і налагоджують прилади і апарати. Всі прилади і апарати розташовують строго вертикально, за винятком тих, які за умовам нормальної роботи повинні знаходитися в горизонтальному або похилому положенні (тут повинна бути дотримана строга горизонтальність установки або прилад повинен бути укріплений точно під необхідним кутом нахилу).

Станції управління в майстерні збирають в щити (ЩСУ), вмонтовуючи на сталевому каркасі, потім перевозять на майданчик і встановлюють в спеціальні приміщення або на майданчиках в цехах, поблизу від обслуговуваних ними електродвигунів. При установці на каркасі станцій управління між ними залишають невеликі зазори. Панелі кріплять до каркаса болтами. Іноді панелі магнітних станцій (звичайно одиночні) вмонтовують в шафах і у такому вигляді відправляють в цех.

Магнітні пускачі, контактори, пускові ящики і інші апарати встановлюють в комплекті з кнопками управління. Магнітний пускач разом з кнопковою станцією, а часто і ціла група магнітних пускачів, що встановлюються в одному місці, одночасно з опорною конструкцією є монтажні вузли і блоки, що виготовляються в централізованих майстернях. Такі готові вузли встановлюють на заготовлені наперед місця. Магнітні пускачі і контактори встановлюють в строго вертикальному положенні; нормальна висота їх установки від підлоги 1500-1700 мм. Металеві конструкції, на яких кріплять пускові пристрої, а також металеві кожухи магнітних пускачів, кнопок управління і контакторів надійно заземляють, підключаючи до них відгалуження від заземлюючої шини або будь-якого іншого заземлюючого провідника.

Пускові реостати з масляним охолодженням встановлюють на металевій або залізобетонній конструкції і кріплять до неї чотирма болтами. Висоту конструкції для установки реостата вибирають з таким розрахунком, щоб маховичок реостата знаходився на висоті 700-800 мм від підлоги. Реостати з повітряним охолодженням встановлюють на металевих конструкціях, укріплених на стіні, із зазором між опорною поверхнею і секціями реостата 50-100 мм для кращого їх охолоджування.

Кулачкові контролери і командоапарати вмонтовують подібно до пускових реостатів з масляним охолоджуванням. Контролер або командоапарат встановлюють безпосередньо на опорній поверхні або через додаткову конструкцію по схилу і рівню так, щоб висота штурвалу над підлогою була не більше 1100 мм. При їх установці слід забезпечити хороший огляд робочого місця і зручність управління.

2.9 Удосконалення технічних рішень

В апаратно-прядильному цеху однією з причин невиробничого використання електроенергії є простій веретен із-за обриву тісьми, який на кільцепрядильній машині викликє простій одночасно чотирьох веретен. При цьому відбувається нераціональне використання електроенергії на освітлення даної дільниці, роботу витяжного приладу і відсос мички в волокнозбірник. Для усунення цих недоліків пропоную модернізацію прядильної машини яка полягає в наступному.

На прядильній машині додатково нашивається тісьма через кожні дві чверті веретен. Для того щоб запасна тісьма не заважала при роботі, її закладають в зазор між головним барабаном і корпусом; кільце прикріплюють гвинтом до корпусу машини. При обриві тісьми робітниця знімає з кільця запасну тісьму і заправляє її о барабану і блоки веретен. В цьому випадку робітниця затрачує на усунення обриву близько 2 хв, що на 0,5% знижує вихід пряжі в відходи і зменшує невиробничі витрати електроенергії приблизно до 200 кВт·год на одну прядильну машину.

Також пропоную провести модернізацію по вирівнюванні розрідженого повітря в усіх місцях системи мичковловлювача за допомогою встановлння конусних шайб дифузорів на початку системи і шайб збільшенго об΄єму в її кінці. В кожній системі було встановлено по 6 ступенів шайб з діаметрами, розміри яких указані нижче.Там же наведені порівняльні значення тиску при використанні шайб і без них.

Таблиця 2.6 – Порівняльні значення тиску

Ділянка повітреводу діаметром,мм	d1=16	d2=18	d3=20	d4=22	d5=24	d6=26
Розрідження повітря при використанні шайб,Па
Без шайб

Рис.2.2 Схема встановлення конусних дифузорів в системі мичковловлювача

Бачимо, що модернізація розрідженого повітря в кінці системи в вісім разів менше, чим на початку, в той час як використання шайб дозволило вирівняти розрідження. Такий захід дозволив знизити обривність на 20% і зменшити потужність, яка споживаэться електроприводом приблизно на 25%.

Поиск по сайту: