ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Анатомія людини

ПРОГРАМА

для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів

І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю

5.12010101 “Лікувальна справа”

Київ

АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ

Укладачі:

Г.В. Годлєвська — викладач-методист, викладач вищої категорії природничо-наукових дисциплін Вінницького медичного коледжу ім. Д.К. Заболотного;

Ю.В. Челідзе — викладач першої категорії Вінницького медичного коледжу ім. Д.К. Заболотного.

Програму розглянуто і схвалено на засіданні опорної циклової комісії з дисциплін природничо-наукової підготовки Вінницького медичного коледжу ім. Д.К. Заболотного 20 квітня 2011 року, протокол № 8.

Програму розглянуто і схвалено на засіданні опорної циклової комісії з дисциплін природничо-наукової підготовки.

Рецензенти:

Ю.Й. Гумінський — професор, завідувач кафедри анатомії людини Вінницького Національного медичного університету ім. М.І. Пирогова;

М.В. Волинська — викладач-методист, викладач вищої категорії Погребищенського медичного коледжу.

© МОЗ України, 2011

© ВСВ “Медицина”, 2011

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальну програму з дисципліни “Анатомія людини” складено для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.12010101 “Лікувальна справа” відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — ОКХ і ОПП, затверджених МОН України і МОЗ України в 2011 р., та навчальних планів 2011 р.

Анатомія є до однією з фундаментальних дисциплін і розкриває перед студентами найважливіші закономірності будови тіла людини, розвиває біологічний світогляд, бачення еволюційного розвитку органічного світу. Це наука про форми і будову, походження і розвиток людського організму, його систем і органів. Анатомія вивчає зовнішні форми тіла людини, його органи, їхню мікроскопічну і ультрамікроскопічну будову. Анатомія вивчає людський організм у різні періоди життя, починаючи від зародження і формування органів і систем у зародка та плода і до старечого віку, вивчає людину в умовах впливу зовнішнього середовища.

Анатомія людини як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, гістології, цитології і ембріології, фізики, латинської мови та інтегрується із цими дисциплінами;

б) закладає основи для вивчення студентами фізіології, пропедевтики клінічних дисциплін та формування умінь застосовувати знання з анатомії людини в процесі вивчення усіх клінічних дисциплін і в майбутній професійній діяльності.

Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є:

— лекції;

— навчальна практика під керівництвом викладача;

— самостійна робота студентів.

Теми лекцій розкривають проблемні питання відповідних розділів анатомії людини.

Навчальна практика передбачає:

— знання студентами будови органів, систем органів людини;

— оцінювання вікових, статевих та індивідуальних особливостей будови органів людини;

— вирішення ситуаційних завдань, що мають клініко-анатомічне обґрунтування.

Засвоєння тем контролюється на навчальній практиці відповідно до конкретної мети.

Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, контроль практичних навичок, знання анатомічних препаратів із наступним аналізом і оцінюванням статевих, вікових, індивідуальних особливостей будови органів людини; аналіз топографо-анатомічних взаємовідносин органів і систем людини; аналіз закономірностей пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіантів мінливості органів, вад розвитку.

Черговість розділів і тем, передбачена тематичним планом, узгоджена з іншими професійно-орієнтованими та клінічними дисциплінами.

Перед вивченням систем внутрішніх органів доцільно засвоїти знання про нервову та ендокринну системи, які забезпечують нейрогуморальну регуляцію всіх органів та систем організму людини.

Метою дисципліни є отримання студентами сучасних наукових знань про будову тіла людини, оволодіння основними термінами та поняттями анатомії людини, методами анатомічного дослідження, вивчення будови органів і систем тіла людини. Знання анатомії закладає основу наукового світогляду, становить фундамент медичних досліджень, лежить в основі пізнання функціонування організму людини і його зв’язки із зовнішнім світом.

Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:

¾ завдання та значення предмета анатомія в системі медичної освіти та в майбутній практичній діяльності. Методи морфологічних досліджень;

¾ види тканин, особливості їхньої будови, функції та здатність до регенерації;

¾ біологічну характеристику живого організму як відкритої складної біологічної системи, здатної до саморегуляції;

¾ кістки, їх з’єднання, особливості будови, функції;

¾ основні групи м’язів людини, їхні властивості та функції;

¾ основні положення функціональної анатомії нервової системи;

¾ будову, розміщення залоз внутрішньої секреції,

¾ будову, топографію, функції органів травної системи, проекцію їх на скелет та ділянки тіла;

¾ будову, топографію, функції органів дихальної системи, проекцію їх на скелет;

¾ особливості будови та розміщення органів кровотворення та імунологічного захисту;

¾ будову і топографію серця та судин;

¾ будову і топографію органів сечової системи;

¾ будову, топографію, функції органів чоловічої та жіночої статевих систем;

¾ —будову, топографію, функції органів чуття. Значення сенсорних систем (аналізаторів).

Студенти повинні вміти:

¾ розрізняти на гістологічних препаратах основні види тканин та їхні структурні особливості;

¾ визначати на скелеті кісткові утворення та промацувати їхні орієнтири на живій людині;

¾ демонструвати на муляжах топографічні утворення м’язів, їхні межі;

¾ визначати на муляжах та анатомічних препаратах відділи центральної нервової системи, автономної частини периферійної нервової системи;

¾ вирішувати проблемні та ситуаційні завдання щодо іннервації тіла людини, діяльності автономної частини периферійної нервової системи, півкуль великого мозку;

¾ вирішувати проблемні та ситуаційні завдання щодо функцій залоз внутрішньої секреції;

¾ розрізняти відділи травної та дихальної систем, особливості їхньої будови;

¾ визначати основний обмін речовин та складати добовий харчовий раціон;

¾ визначати межі серця, проекцію клапанів, верхівковий поштовх;

¾ виконувати аускультацію серця;

¾ знаходити місця пульсації артерій та серединну вену ліктя;

¾ демонструвати на муляжі відділи нефрона та аналізувати функцію нирок, враховуючи особливості кровопостачання;

¾ складати схеми будови та функції аналізаторів;

¾ визначати на муляжі зовнішні й внутрішні чоловічі та жіночі статеві органи;

¾ аналізувати схему оваріально-менструального циклу, його фази та регуляцію;

¾ самостійно користуватися анатомічними атласами, препаратами та муляжами. Вирішувати практичні завдання з будови та функцій організму.

Студенти повинні бути поінформовані про:

¾ основні етапи розвитку анатомії та фізіології людини. Сучасні методи морфологічних та фізіологічних досліджень;

¾ вплив зовнішнього середовища на будову, функції та розвиток людини;

¾ вікові та статеві особливості будови та функцій організму людини;

¾ сучасні досягнення теорії та практики медичної науки.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Примітка. Години для самостійної роботи студентів розподіляють за темами циклові (предметні) методичні комісії навчальних закладів.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Основні сучасні напрями розвитку анатомії. Київська анатомічна школа. Значення новітніх наукових досягнень для розвитку анатомії людини.

2. Значення процесу руху для життєдіяльності організму людини. Схеми з’єднання кісток. Рухи в суглобах. Вікові та статеві особливості черепа.

3. Топографо-анатомічні утвори шиї. Топографія нижньої кінцівки.

4. Варіанти відношення органів до очеревини. Похідні очеревини.

5. Топографія пристінкової плеври. Плевральна порожнина: вміст, закутки. Межі плевральних мішків і легень.

6. Значення процесів виділення для організму. Особливості кровоносної системи нирки (“чудесна сітка” нирки).

7. Вікові особливості внутрішніх чоловічих і жіночих статевих органів.

8. Класифікація залоз внутрішньої секреції (анатомічна, гістологічна, сучасна).

9. Проекція меж серця та клапанів. Схеми магістральних судин великого кола кровообігу.

10. Оболони великого мозку. Судинні сплетення четвертого, третього та бічних шлуночків.

11. Провідні шляхи великого та спинного мозку. Функціональне значення окремих зон кори (рухові, сенсорні, асоціативні).

12. Похідні шкіри: волосся, нігті, їх розміщення, будова, значення.

13. Додаткові структури ока. Сльозовий апарат.

Зміст

Тема 1. Вступ. Анатомія людини як фундаментальна біологічна дисципліна

ЛЕКЦІЯ

Визначення анатомії людини, її завдання та взаємозв’язок. Значення анатомії для медичної освіти. Поняття про морфологію. Загальні відомості з історії розвитку анатомії . Основні методи морфологічних досліджень.

Анатомічна термінологія. Осі та площини.

Анатомічні терміни

Sagittalis, frontalis, lateralis, medialis, medianus, medius, intermedius, anterior, posterior, ventralis, dorsalis, internus, externus, dexter, sinister, cranialis, caudalis, superior, inferior, superficialis, profundus, proximalis, distalis.

Клінічні терміни

Функція, конституція, норма, здоров’я, аномалія.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Основні сучасні напрями розвитку анатомії. Київська анатомічна школа. Значення новітніх наукових досягнень для розвитку анатомії людини.

Тема 2. Вчення про тканини. Поняття про тканини. Класифікація тканин. Епітеліальні та сполучні тканини. М’язова та нервова тканини

ЛЕКЦІЯ

Будова та основні властивості клітини як елементарної живої системи. Міжклітинна речовина.

Визначення поняття тканини. Класифікація тканин. Епітеліальні тканини (епітелій). Особливості будови, живлення, розміщення в організмі, функціональне значення, здатність до регенерації.

Основні види епітелію: покривний (епідермальний, ентодермальний) та залозистий (секреторний).

Види покривного епітелію:

¾ за відношенням клітин до базальної мембрани: одношаровий (однорядний та багаторядний), багатошаровий (зроговілий, незроговілий, перехідний);

¾ за формою епітеліальних клітин: плоский (лускатий), кубічний, стовпчастий. Поняття про ендотелій та мезотелій. Розміщення в організмі, значення.

Спеціальні структури клітин епітелію: тонофібрили, війки, мікроворсинки.

Поняття про секрецію. Особливості ендокринних та екзокринних залоз. Одноклітинні та багатоклітинні екзокринні залози, розміщення в організмі, значення.

Види екзокринних багатоклітинних залоз:

¾ за формою вивідної протоки: прості та складні;

¾ за формою секреторного відділу: трубчасті, альвеолярні, трубчасто-альвеолярні;

¾ за способом секреції: мерокринні (еккринні), апокринні, голокринні;

¾ за характером секрету: слизові, серозні, серозно-слизові.

Сполучні тканини. Особливості будови, живлення, розміщення в організмі, значення, здатність до регенерації. Структурні та функціональні особливості фібробластів, макрофагів, плазмоцитів, перицитів. Види волокон міжклітинної речовини: колагенові, еластичні, ретикулярні. Значення основної речовини в різних видах сполучної тканини.

Види сполучних тканин:

¾ волокниста: пухка та щільна (оформлена та неоформлена);

¾ зі спеціальними властивостями: ретикулярна, жирова, слизова, пігментна;

¾ скелетна: хрящова (гіаліновий хрящ, еластичний, волокнистий) і кісткова пластинчаста (компактна речовина й губчаста) та грубоволокниста.

М’язова тканина. Непосмугована та посмугована (скелетна й серцева). Розміщення в організмі, значення. Особливості будови міоцитів, скелетних м’язових волокон та кардіоміоцитів. Значення міофібрил. Значення вставних дисків у міокарді. Тип скорочення, характер функціонування та здатність до регенерації різних видів м’язової тканини.

Нервова тканина. Нейрони, їх види та значення. Види та значення відростків нейрона, їх закінчення (рецептори, ефектори). Значення нейрофібрил та хроматофільної речовини (Ніссля).

Нейроглія: мікроглія та макроглія. Розміщення та значення. Функції нейроглії. Поняття про нервове волокно. Види нервових волокон, особливості їх будови та здатність до регенерації. Поняття про нерв. Поняття про синапси та їх значення.

Анатомічні терміни

Basalis, apicalis, cytus, blastos, aden, glandula endocrinae, os, ossis, alveolaris, mucosus, reticularis, chondros, epidermis. Myos, myocardium, neuron, multus, unus, nervus, neuroglia.

Клінічні терміни

Ендотелій, мезотелій, кардіоміоцити, хондроцити, міоцити, остеоцити.

Практичні заняття

Вивчення будови клітин, особливості будови епітеліальних, сполучних, м’язової та нервової тканин, класифікацію тканин, їх функції, місце локалізації в організмі за допомогою таблиць та гістологічних препаратів.

Практичні навички:

¾ уміти розрізняти складові частини клітини на таблицях;

¾ уміти визначати основні види тканин на гістологічних препаратах і таблицях;

¾ уміти працювати з біологічним мікроскопом;

¾ уміти визначати на гістологічних препаратах основні види тканин та їхні структурні особливості;

¾ уміти зобразити схематично основні види тканин та позначити їхні структурні компоненти.

Тема 3. Поняття про орган, систему органів. Організм як єдине ціле

ЛЕКЦІЯ

Визначення поняття органа. Значення органів для організму. Особливості будови порожнистих та паренхіматозних органів. Поняття про системи органів. Значення основних систем органів. Поняття про тіло (“сому”), його порожнини та нутрощі. Значення нервової та судинної систем в об’єднанні організму в єдине ціле. Поняття про конституцію. Типи конституції людини за М.В. Черноруцьким. Поняття про норму та аномалію.

Анатомічні терміни

Viscus, eris, visceralis, splanchna, organon, soma, organismus, constitutio.

Клінічні терміни

Орган, апарат, організм.

Тема 4. Вчення про кістки та їх з’єднання. Загальна характеристика кісток. Види з’єднань кісток. Скелет тулуба. Кістки верхньої та нижньої кінцівок, їх з’єднання. Череп. Кістки черепа, їх з’єднання

ЛЕКЦІЯ

Загальна характеристика системи скелета людини (осьового та додаткового). Будова кістки як органа. Остеон — структурна одиниця кістки. Будова та значення окістя. Хімічний склад кісток. Форма кісток. Залежність будови кісток від дії на них сил деформації. Особливості будови компактної та губчастої речовини. Поняття про червоний та жовтий кістковий мозок. Особливості розвитку кісток скелета людини. Види з’єднання кісток: неперервні (синдесмози, синхондрози, синостози), перервні або синовіальні (суглоби). Будова суглоба, допоміжний апарат суглоба. Прості, складні, комбіновані, комплексні суглоби. Види суглобів за формою суглобових поверхонь та кількістю осей, навколо яких відбуваються рухи. Основні види рухів у суглобах.

Хребтовий стовп, його відділи. Будова хребця. Особливості будови шийних, грудних, поперекових хребців, зумовлені їхніми функціями. Крижова кістка. Куприк. Мис. З’єднання хребців і міжхребцеві диски, зв’язки та суглоби.

Скелет грудної клітки. З’єднання грудної клітки: синдесмози, синхондрози, суглоби, реброва дуга, міжребровий простір, підгрудинний кут, верхній та нижній отвори грудної клітки. Рухи грудної клітки під час дихання. Практичне значення незначної рухливості першої пари ребер.

Грудний пояс. Пояс верхньої кінцівки: лопатка, ключиця.

Вільна частина верхньої кінцівки. Плечова кістка. Променева кістка. Ліктьова кістка.

Кістки кисті. Зап’ясткові кістки. П’ясткові кістки (I—V): основа, тіло, головка. Кістки пальців; фаланги: проксимальна, середня, кінцева. З’єднання грудного пояса: синдесмози, суглоби. Надплечово-ключичний суглоб, груднинно-ключичний суглоб.

З’єднання вільної верхньої кінцівки. Променево-ліктьовий синдесмоз. Суглоби вільної верхньої кінцівки.

Тазовий пояс; пояс нижньої кінцівки. Крижова кістка (крижові хребці — I—V). Кульшова кістка та кістки, що її утворюють: клубова, сіднична, лобкова. Таз у цілому. Тазова порожнина. Підлобкова дуга, підлобковий кут. Великий і малий таз. Верхній та нижній отвори таза. Основні параметри великого й малого таза, що використовуються в акушерській практиці. Статеві особливості таза.

Вільна частина нижньої кінцівки. Стегнова кістка. Наколінок: основа, верхівка, суглобова та передня поверхні.

Кістки гомілки. Великогомілкова кістка. Малогомілкова кістка. Кістки стопи. З’єднання тазового пояса. З’єднання вільної нижньої кінцівки.

Значення черепа. Мозковий череп. Лицевий череп; Вісцеральний череп. Кістки мозкового черепа: лобова, тім’яна, потилична, клиноподібна, скронева, решітчаста. Дірчаста пластинка та дірчасті отвори решітчастої кістки.

Кістки лицевого черепа: нижня носова раковина, сльозова, носова, піднебінна, вилична, під’язикова кістки, верхня та нижня щелепи, леміш.

Особливості будови кісток черепа. Кістки черепа, що мають повітроносні приносові пазухи: лобова, решітчаста, клиноподібна, верхня щелепа. Волокнисті з’єднання черепа. Синдесмози черепа. Шви черепа. Зубо-комірковий синдесмоз. Вклинення. Синхондрози черепа. Суглоби черепа. Череп у цілому. Склепіння черепа. Основа черепа (внутрішня та зовнішня). Кісткова носова порожнина. Скронева ямка. Вилична дуга. Підскронева ямка. Крило-піднебінна ямка.

Анатомічні терміни

Sceletum(on), periosteum, perichondrium, articulatio, arthron, sutura, synovia, synovialis, syndesmosis, synchondrosis, symphysis, diaphysis, epiphysis, ligamentum (гpец. — desmos). Vertebra (spondylus — гpец.), columna vertebralis, canalis vertebralis, lordosis, kyphosis, scoliosis, vertebra cervicales, atlas, axis, vertebra prominens, vertebrae thoracicae, vertebrae lumbalis, os sacrum (vertebrae sacrales), os coccygis, coccyx, verlebrae coccygea, promontorium, skeleton thoracis, thoracalis, sternum, costa. Scapula, acromion, clavicula, humerus, radius, ulna, ossa manus, ossa digitorum, phalanges, os coxae, os ilium, os ischii, os pubis, pelvis, femur, patella, tibia, fibula, ossa pedis, articulatio coxae, articulatio gеnus, articulatio cubiti, meniscus, crista iliaca, spina iliaca, trochanter major, condylus, epicondylus. Calvaria, cranium, cavitas cranii, basis cranii, frons, diploe, orbita, os parietaile, os frontale, sinus frontalis, os occipitale, foramen magnum, clivus, os sphenoidale, sella turcica, sinus sphenoidalis, os tеmporale, os nasalе, maxilla, sinus maxillaris, alveoli dentales, mandibula, mentum, fonticuli cranii, crista galli, sutura coronalis, sutura sagittalis, sutura lambdoidea, os ethmoidale, os zygomaticus, os hyoideum.

Практичні заняття

Вивчення кісток тулуба, будову та з’єднання кісток верхньої та нижньої кінцівок, закріпити знання з будови кісток черепа, їхніх з’єднань, черепа в цілому і його основних топографічних утворень за допомогою муляжів, анатомічних препаратів, рентгенограм.

Практичні навички:

¾ уміти розрізняти хребці різних відділів хребтового стовпа, праве ребро від лівого;

¾ знаходити, називати, показувати анатомічні утворення кісток верхньої кінцівки;

¾ відрізняти кістки правої від лівої руки;

¾ знаходити, називати, показувати анатомічні утворення нижньої кінцівки;

¾ відрізняти кістки правої та лівої нижніх кінцівок;

¾ розпізнавати, до якого відділу черепа належить та чи інша кістка, називати й показувати основні анатомічні утворення кісток черепа;

¾ визначати вид кісток;

¾ розпізнавати, до якої частини скелета належить та чи інша кістка;

¾ визначати хребці різних відділів хребта за особливостями їхньої будови;

¾ промацувати на людині та визначати на скелеті: остисті відростки хребців, фізіологічні вигини хребта, яремної вирізки груднини, її мечоподібного відростка, кута груднини, міжребрових просторів, підгруднинного кута;

¾ визначати відділи довгих трубчастих кісток, тіло кістки, діафіз; наростки епіфізу; наростковий хрящ, приросток апофізу;

¾ визначати кістки, які утворюють кульшову кістку;

¾ демонструвати на скелеті статеві відмінності таза;

¾ визначати межі між малим і великим тазом;

¾ визначати кістки, які утворюють великий та малий таз; верхній та нижній отвори таза;

¾ визначати на скелеті та промацувати на людині клубовий гребінь, верхню передню клубову ость, сідничий горб, великий вертлюг стегнової кістки, наколінок, присередню та бічну кісточки;

¾ визначати за допомогою тазоміра на скелеті та на людині основні розміри таза: міжостьову відстань (distantia interspinosa), міжгребеневу відстань (distantia intercristalis), міжвертлюгову відстань (distantia intertrochanterica), зовнішню кон’югату (conjugata externa), діагональну кон’югату (conjugata diagonalis), справжню кон’югату (conjugata vera);

¾ промацувати на людині та визначати на скелеті: ключицю, ость лопатки, надостьову та підостьову ямки, бічний та нижній кут лопатки, присередній та бічний надвиростки плечової кістки, ліктьову кістку та її ліктьовий відросток, нижній кінець променевої кістки, п’ясткові кістки та кістки пальців;

¾ визначати на скелеті та рентгенограмах особливості будови суглобів та неперервних з’єднань кісток осьового та додаткового скелета;

¾ визначати на скелеті та рентгенограмах відділи черепа, кістки лицевого та мозкового черепа, склепіння та основи черепа, орбіту, кісткову носову порожнину, виличну дугу;

¾ промацувати на людині та визначати на скелеті: надбрівні дуги, лобові та тім’яні горби, виличну дугу, скроневу ямку, коміркові відростки верхньої та нижньої щелепи, кут нижньої щелепи, її підборідний виступ, скоронево-нижньощелепний суглоб;

¾ визначати шви черепа та місця розміщення тім’ячка;

¾ визначати на рентгенограмах повітроносні приносові пазухи кісток черепа.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Значення процесу руху для життєдіяльності організму людини. Схеми з’єднання кісток. Рухи в суглобах. Вікові та статеві особливості черепа.

Тема 5. М’язи. М’язова система. Основні відомості про м’язову систему людини та її значення. М’язи та фасції голови, шиї, тулуба. М’язи та фасції верхньої та нижньої кінцівок

ЛЕКЦІЯ

Будова скелетного м’яза як органа. Взаємозумовленість структури та функції скелетного м’яза. Сухожилки, апоневрози, фасції, особливості їхньої будови, значення. Види м’язів за формою, напрямком м’язових пучків, складністю будови, розмірами, функцією. М’язи-антагоністи та м’язи-синергісти.

М’язи голови: класифікація. Жувальні м’язи, характеристика їх. Мімічні м’язи, характеристика їх.

М’язи шиї: класифікація. Поверхневі, середні, глибокі м’язи шиї, характеристика їх.

М’язи спини: поверхневі і глибокі, характеристика їх.

М’язи грудної клітки: поверхневі і глибокі, характеристика їх.

М’язи живота: м’язи передньої, бічної, задньої стінок живота, характеристика їх.

Топографія передньої стінки живота: біла лінія живота, пахвинний канал.

Діафрагма — визначення. Частини діафрагми, отвори, їхній уміст, трикутники.

М’язи верхньої кінцівки: класифікація. М’язи пояса верхньої кінцівки, характеристика їх. М’язи плеча, класифікація, характеристика їх. М’язи передпліччя: класифікація, характеристика їх. М’язи кисті: класифікація, характеристика їх.

Пахвова ямка. Ліктьова ямка.

М’язи нижньої кінцівки: класифікація. М’язи пояса нижньої кінцівки: класифікація, характеристика їх. М’язи стегна: класифікація, характеристика їх. М’язи гомілки: класифікація, характеристика їх. М’язи стопи: класифікація, характеристика їх.

Підколінна ямка.

Анатомічні терміни

Musculus, fascia, tendo, insertio, caput, venter, aponeurosis, bursa synovialis, vagina synovialis, m. sphincter, m. dilatator, diaphragma, m. latissimus dorsi, platysma, m. sternocleidomastoideus, linea alba, anulus umbilicalis, trigonum caroticum, fossa axillaris, canalis inguinalis, m. trapеzius, hypochondrium, epigastrium, latus, regio latеralis, umbilicus, regio umbilicalis, rеgio inguinalis, inguen. Hypogastrium, regio pubica. M. biceps brachii, m. triceps brachii, m.supinator, m. pronator teres, m. pronator quadratus, m.opponens policis, fossa cubitalis, polex, index, m. gluteus maximus, m. gluteus medius, m. gluteus minimus, m. quadriceps femoris, fascia lata, lacuna musculorum, lacuna vasorum, trigonum femorale, anulus femoralis, fascia cribrosa, fossa poplitea, hallux.

Практичні заняття

Вивчення розташування і функцій м’язів голови, шиї, тулуба, основних груп м’язів верхньої та нижньої кінцівок на анатомічних препаратах, муляжах і атласах. Вивчення функцій м’язів за допомогою демонстрації рухів на живій людині.

Практичні навички:

¾ уміти визначати за місцем розташування основні групи м’язів;

¾ вирішувати практичні завдання щодо функції м’язів;

¾ визначати за місцем розташування основні групи м’язів людини;

¾ визначати топографічні утворення, що мають значення для практичної медицини;

¾ промацувати поверхневі жувальні м’язи;

¾ промацувати м’язи черевного пресу;

¾ промацувати груднинно-ключично-соскоподібний м’яз;

¾ вирішувати практичні завдання щодо функцій та основних рухів у суглобах.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Топографо-анатомічні утворення шиї. Топографія нижньої кінцівки.

Тема 6. Травна система. Загальна анатомія травної системи. Анатомія травного каналу. Анатомія великих травних залоз

ЛЕКЦІЇ

Класифікація внутрішніх органів: трубчасті, паренхіматозні. Загальний план будови стінки трубчастих органів: слизова, м’язова, зовнішня оболонки, характеристика їх. Поняття “сфінктер”, сфінктери травного каналу.

Черевна порожнина. Порожнина очеревини. Положення органів стосовно очеревини, функції очеревини, зв’язки, чепці, брижі.

Порожнина рота — присінок, власне ротова порожнина, тверде та м’яке піднебіння, ясна, піднебінні дужки, піднебінний язичок, зів.

Зуби: будова, види. Постійні зуби: формула, характеристика. Молочні зуби: формула, терміни прорізування. Язик: будова, частини, особливості будови слизової оболонки. Ротові залози: малі та великі слинні залози, характеристика їх.

Глотка: топографія, частини, сполучення, будова стінки. Лімфоїдне кільце глотки.

Стравохід: топографія, частини, будова стінки. Звуження стравоходу.

Шлунок: топографія, частини шлунка. Будова стінки і особливості будови слизової оболонки шлунка. Положення шлунка стосовно очеревини.

Тонка кишка, її відділи. Дванадцятипала кишка: частини, топографія порожньої й клубової кишок. Будова стінки тонкої кишки. Особливості будови слизової оболонки тонкої кишки в її різних відділах. Будова м’язової оболонки.

Товста кишка: відділи, топографія. Будова стінки товстої кишки.

Характеристика відділів товстої кишки. Макроскопічні відмінності будови тонкої і товстої кишок.

Печінка: топографія. Зовнішня будова: краї, поверхні, частки, зв’язки печінки. Внутрішня будова печінки. Судини печінки. Функції печінки. Положення стосовно очеревини.

Жовчний міхур: топографія, частини, будова стінки. Шляхи виділення жовчі.

Підшлункова залоза: топографія, частини, будова, функції. Підшлункові острівці.

Анатомічні терміни

Сavitas oris, lingua, dens, glandulae solivarie, polatinum, pharynx, esophagus, ventriculus (s. gaster), intestinum tenue, intestinum crassum, hepar, vesica fellea, pancreas, peritoneum, intestinum tenue, intestinum crassum, caecum, appendix vermiformis, colon, rectum, hepar, vesica fellea, pancreas, peritoneum.

Практичні заняття

Вивчення загальної схеми будови органів травлення, топографії та будови порожнини рота, зубів, язика, вивчення будови та значення глотки, стравоходу, топографію та будову шлунка, тонкої та товстої кишок; закріплення знань з анатомії травних залоз за допомогою анатомічних та гістологічних препаратів, муляжів, анатомічних атласів.

Практичні навички:

¾ знаходити на муляжах і вологих препаратах основні анатомічні утворення порожнини рота, глотки, стравоходу;

¾ визначати топографію шлунка, тонкої та товстої кишок, проекцію їх на скелет;

¾ знаходити на муляжах і вологих препаратах відділи шлунка;

¾ відрізняти тонку кишку від товстої;

¾ визначати проекцію на скелет, топографію травних залоз;

¾ визначати топографію окремих органів травної системи, проекції їх на скелет та на передню черевну стінку;

¾ визначати на муляжах відділи: ротової порожнини, язика, глотки, стравоходу, шлунка, тонкої та товстої кишок;

¾ показувати на муляжах зів та утворення, що його обмежують;

¾ показувати на муляжі місця відкриття вивідних проток під’язикової та піднижньощелепної слинних залоз;

¾ показувати на муляжі місця відкриття вивідної протоки привушної залози в присінку рота. Примітка: Враховувати під час догляду за ротовою порожниною в тяжкохворих!

¾ уміти аналізувати сублінгвальний (під’язиковий) шлях уведення лікарських засобів в організм;

¾ показувати на муляжі положення м’якого піднебіння та надгортанника під час акту ковтання;

¾ визначати і демонструвати на муляжі частки печінки на діафрагмовій та нутрощевій поверхнях;

¾ показувати на муляжі ворота печінки, ямку жовчного міхура, круглу зв’язку печінки;

¾ визначати на скелеті межі печінки;

¾ показувати на муляжі печінкові частки, гепатоцити, їхні балки, центральну вену, розгалуження ворітної вени та печінкової артерії, міжчасточкові проточки;

¾ уміти показувати на муляжі жовчовивідні шляхи та називати їхні м’язи-замикачі;

¾ визначати на муляжі відділи жовчного міхура;

¾ визначати на муляжі розміщення великого сосочка дванадцятипалої кишки;

¾ визначати на муляжі відділи підшлункової залози;

¾ складати графологічну структуру будови травного каналу та його окремих відділів;

¾ уміти відрізняти на муляжах та вологих препаратах тонку кишку від товстої;

¾ вирішувати практичні завдання стосовно будови та функцій травної системи.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Варіанти відношення органів до очеревини. Похідні очеревини.

Тема 7. Функціональна анатомія органів дихальної системи

ЛЕКЦІЯ

Поняття про повітроносні шляхи та дихальну частину. Особливості будови стінок повітроносних шляхів. Функції органів дихальної системи. Ніс: розміщення, будова. Корінь, спинка, кінчик, крила носа. Хрящі носа: великий криловий, малі крилові, додаткові носові, хрящ носової перегородки, лемешево-носовий хрящ. Носова порожнина. Ніздрі, хоани. Носова перегородка: перетинчаста, хрящова, кісткова частини. Присінок носа. Найвища, верхня, середня, нижня носові раковини. Печеристе сплетення раковини. Слизова оболонка. Дихальна та нюхова частини. Носові залози. Верхній, середній, нижній носові ходи. Спільні носові ходи. Носоглотковий хід. Значення дихання через ніс.

Приносові пазухи: верхньощелепна, клиноподібна, лобова та решітчасті комірки (передні, середні, задні).

Гортань: топографія, будова, функції. Гортань як орган голосоутворення. Хрящі та суглоби гортані. М’язи гортані. Порожнина гортані. Вхід до гортані. Присінок гортані: присінкова складка, присінкова щілина. Шлуночок гортані. Голосник: голосова складка, голосова щілина (міжперетинкова та міжхрящова частини). Підголосникова порожнина. Слизова оболонка. Гортанні залози. Еластичний конус. Голосова зв’язка.

Трахея: топографія, будова, значення. Шийна та грудна частини трахеї. Трахейні хрящі. Трахейний м’яз. Кільцеві зв’язки; Трахейні зв’язки. Перетинчаста стінка. Роздвоєння трахеї. Кіль трахеї.

Бронхи. Бронхове дерево. Правий та лівий головні бронхи. Часткові та сегментні бронхи.

Легені — топографія, будова. Права та ліва легені. Основа, верхівка легені. Реброва поверхня, хребтова частина. Середостінна поверхня. Серцеве втиснення. Діафрагмова поверхня. Міжчасткова поверхня. Передній край, серцева вирізка лівої легені. Нижній край. Ворота та корінь легені. Верхня частка. Язичок лівої легені. Середня частка правої легені. Нижня частка. Коса щілина. Горизонтальна щілина правої легені. Бронхо-легеневі сегменти, їхня будова та розміщення. Бронхіоли. Часточки.

Ацинус — основна структурно-функціональна одиниця легень. Дихальна паренхіма легень. Кровопостачання легень. Внутрішньолегеневі кровоносні судини. Аерогематичний бар’єр.

Анатомічні терміни

Nasus [rhin — y сполученні (гpец.) носовий], radix nasi, dorsum nasi, apex nasi. Cavitas nasi, nares, choanae, septum nasi, vestibulum nasi, meatus nasi communis, meatus nasi superior, meatus nasi medius, meatus nasi inferior, pars respiratoria, pars olfactoria.

Sinus paranasales. Sinus maxillaris, sinus sphenoidalis, sinus frontalis, cellulae ethmoidales. Larynx, cartilago thyroidea, cartilago cricoidea, cartilago arytenoidea, epiglottis. Cavitas laryngis, aditus laryngis, vestibulum laryngis, ventriculus laryngis, glottis, rima glottidis, rima vocalis, cavitas infraglottica, ligamentum vocale. Trachea. Pars cervicalis, pars thoracica, bifurcatio tracheae, carina tracheae. Bronchi, arbor bronchialis, bronchus principalis dexter, bronchus princinalis sinister, bronchi lobares et segmentales. Pulmo (pneumon — гpец.). Pulmo dexter, pulmo sinisner, basis pulmonis, apex pulmonis, hilum pulmonis, radix pulmonis, lobus superior, lobus medius pulmonis dextri, lobus inferior, segmenta bronchopulmonalia, bronchioli, lobulus.

Cavitas pleuralis, pieura vinceralis, pleura pulmonalis. Pleura parietalis. Cupula pleurae, pars costalis, pars diaphragmatica, pars mediastinalis. Recessus pleuraes. Mediastinum.

Практичні заняття

Вивчення топографії, будови та значення повітроносних шляхів; вивчення топографії, будови та значення легенів, плеври, середостінняя за анатомічними препаратами, муляжами, атласами, гістологічними препаратами. Визначення меж легень та плеври на скелеті та на людині.

Практичні навички:

¾ уміти визначати відділи та топографію органів дихання, їхню скелетотопію;

¾ визначати відділи та топографію органів дихальної системи, проекцію їх на скелет;

¾ складати граф логічної структури будови дихальної системи та її окремих органів;

¾ визначати межі легень та плеври на скелеті;

¾ визначати межі легень на людині методом перкусії.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Топографія пристінкової плеври. Плевральна порожнина: вміст, закутки. Межі плевральних мішків і легень.

Тема 8. Анатомія сечової системи

ЛЕКЦІЯ

Нирки: топографія, форма, будова, відношення до очеревини. Аномалії розміщення та форми нирок. Кіркова речовина нирки. Ниркові стовпи. Мозкові промені. Мозкова речовина нирки. Ниркові піраміди. Нирковий сосочок. Дірчасте поле, сосочкові отвори.

Ниркові сегменти: верхній, нижній, задній, верхній передній та нижній передній.

Ниркова миска. Великі ниркові чашечки: верхня, середня, нижня. Малі ниркові чашечки.

Особливості кровопостачання нирки, зумовлені її функцією.

Структурно-функціональна одиниця нирок — нефрон.

Ендокринна система нирки: реніновий (юкстагломерулярний) апарат та простагландиновий апарат. Роль нирки у кровотворенні.

Сечовід: розміщення, топографія, будова стінки, частини сечоводу. Черевна, тазова, внутрішньостінкова частини. Адвентиція, м’язова та слизова оболонки. Значення перистальтичних рухів сечоводів.

Сечовий міхур: топографія, будова. Відношення до очеревини та його практичне використання. Особливості входу сечоводів у сечовий міхур, зумовлені функцією.

Анатомічні терміни

Exсretorius. Ren. Nephros. Cortex renalis, medulla renalis, papilla rcnalis, pyramides renalis, foramina papillaria, segmenta renalia. Arteriae intrarenales, venae intrarenales. Pelvis renalis, calices renales majores, calices renales minores. Ureter. Pars abdominalis, pars pelvica, pars intramuralis.

Vesica urinaria. Apex vesicae, corpus vesicae, fundus vesicae, cervix vesicae (collum vesicae), trigonum vesicae, ostium ureteris, ostium urethrae internum, m. detrusor vesicae. Nephronum, corpusculum renale, glomerulus, capsula glomeruli.

Практичні заняття

Вивчення топографії та макроскопічної і мікроскопічної будови нирок, особливості кровопостачання їх; вивчення топографії, будови та функції сечоводу, сечового міхура та сечівника за допомогою анатомічних, гістологічних препаратів, муляжів, атласів та скелета.

Практичні навички:

¾ уміти визначати проекцію нирок на передню черевну стінку;

¾ визначати на муляжах та вологих препаратах основні структурні утворення нирок, сечового міхура;

¾ визначати на муляжі топографії нирок та проекції їх на скелет;

¾ демонструвати на муляжі розміщення очеревини на сечовому міхурі. Уміти пояснити практичне використання цієї анатомічної особливості;

¾ демонструвати на муляжі відділи нефрону та пояснювати механізм утворення сечі;

¾ вивчати на муляжі розміщення сечоводів. Пояснювати значення особливостей входження сечоводів у сечовий міхур.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Значення процесів виділення для організму. Особливості кровоносної системи нирки (“чудесна сітка” нирки).

Тема 9. Репродуктивні системи. Анатомія чоловічих статевих органів. Анатомія жіночих статевих органів

ЛЕКЦІЯ

Внутрішні чоловічі статеві органи. Яєчко: топографія, будова. Придаток яєчка. Оболонки яєчка. Сім’явиносна протока: частини, топографія їх. Будова стінки. Сім’яний канатик. Сім’яний пухирець: топографія, будова, функції. Сім’явипорскувальна протока. Передміхурова залоза: топографія, частини, функції. Цибулинно-сечівникові залози. Зовнішні чоловічі статеві органи. Калитка. Статевий член, його будова.

Жіноча статева система. Внутрішні жіночі статеві органи. Яєчник: топографія, зовнішня будова, внутрішня будова.

Маткові труби: топографія, частини, будова стінки, положення стосовно очеревини, функції.

Матка: топографія, форма, частини, будова стінки, положення стосовно очеревини.

Піхва: склепіння, будова стінки. Дівоча перетинка.

Зовнішні жіночі статеві органи: лобкове підвищення, великі соромітні губи, малі соромітні губи, присінок піхви, присінкові залози. Клітор.

Промежина: визначення. Сечостатева діафрагма, діафрагма таза.

Анатомічні терміни

Тestis, epididymis, funiculus, spermaticus, ductus, deferens, prostata, glandula bulbourethralis, vesiculae, seminale, scrotum, penis.

Ovarium, tuba uterina, uterus, vagina, clitoris, urethra feminina, рerineum

Клінічні терміни

Ендометрит, міометрит, параметрит, сальпінгооофорит, кольпіт, аднексит, менархе, аменорея, клімакс, антефлексіо, ретрофлексіо.

Практичні заняття

Вивчення топографії, будови та функцій органів чоловічої та жіночої статевих систем за допомогою анатомічних, гістологічних препаратів, муляжів та атласів.

Практичні навички:

¾ знаходити на таблицях і муляжах зовнішні та внутрішні жіночі й чоловічі статеві органи;

¾ розрізнити топографію та будову зовнішніх та внутрішніх жіночих і чоловічих статевих органів;

¾ вивчати на муляжі відділи чоловічого сечівника від зовнішнього до внутрішнього вічка;

¾ вивчати на муляжі сім’яний канатик та його розміщення;

¾ вивчати на муляжі розміщення зовнішнього та внутрішнього м’язів-замикачів у жіночому та чоловічому сечівниках;

¾ вивчати на муляжі сім’явивідні шляхи від прямих сім’яних трубочок яєчка до сечівника;

¾ визначати на муляжі розміщення яєчок та над’яєчок, передміхурової залози;

¾ визначати на муляжі відділи матки, шари її стінки, частини шийки матки, канал шийки матки;

¾ визначати на муляжі сагітального розрізу жіночого таза розміщення органів малого таза жінки, нормальне положення матки, міхурово-маткової та прямокишково-маткової заглибини, частини склепіння піхви, вічка матки, великої та малої соромітних губ. Уміти пояснити особливості будови шийки матки до пологів та після них;

¾ вивчати на муляжі зовнішні статеві органи.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Вікові особливості внутрішніх чоловічих і жіночих статевих органів.

Тема 10. Залози внутрішньої секреції. Загальний огляд залоз внутрішньої секреції. Центральні регулювальні ендокринні залози. Периферичні ендокринні залози

ЛЕКЦІЯ

Центральні регуляторні утворення ендокринних залоз: гіпоталамус (нейросекреторні ядра), гіпофіз, шишкоподібна залоза. Периферичні ендокринні залози: щитоподібна, прищитоподібні, надниркові залози (кіркова та мозкова речовина).

Органи, що об’єднують ендокринні та неендокринні функції: гонади (яєчники, яєчка), плацента, підшлункова залоза.

Гіпофіз. Мозковий придаток: розміщення, особливості будови, гормони. Аденогіпофіз. Передня частка. Горбова, проміжна, дальша частини.

Нейрогіпофіз. Задня частка. Лійка. Нервова частка. Нервова частина. Шишкоподібна залоза; Шишкоподібне тіло: розміщення, будова.

Щитоподібна залоза: топографія, форма, будова. Частка, перешийок щитоподібної залози (пірамідна частка), волокниста капсула, строма, паренхіма, часточки. Прищитоподібні залози (верхня, нижня, додаткові прищитоподібні залози), розміщення, форма, будова. Надниркові залози: розміщення, форма, будова. Кіркова речовина, особливості будови. Мозкова речовина надниркових залоз, її розміщення, особливості будови. Симпатичні параганглії.

Підшлункові острівці: розміщення, особливості будови. Одиничні гормонопродукуючі клітини: нейроендокринні клітини групи ПОДПА (АРUD) та одиничні гормонопродукуючі клітини не нервового походження.

Анатомічні терміни

Glandulae endocrinae. Hypothalamus, Hypophysis, glandula pituitaria, glandula pinealis, glandula thyroidea, glandula parathyroidea, glandula suprarеnalis, insulae pancreaticae, ovarium, testis. Adenohypophysis, lobus anterior, pars tubеralis, pars intermedia, pars distalis. Neurohypophysis, lobus posterior. Glandula thyroidea, lobus pyramidalis, isthmus glandulae thyroideae. Glandula parathyroidea superior, glandula parathyroidea inferior. Glandula suprarenalis. Cortex, medulla.

Практичні заняття

Вивчення будови та розміщення центральних і периферичних ендокринних залоз за допомогою анатомічних, гістологічних препаратів і таблиць.

Практичні навички:

¾ уміти визначати проекцію на скелет, топографію залоз внутрішньої секреції;

¾ знаходити на муляжах та вологих препаратах основні анатомічні утворення ендокринних залоз;

¾ вирішувати практичні ситуаційні та проблемні завдання стосовно функцій залоз внутрішньої секреції.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Класифікація залоз внутрішньої секреції (анатомічна, гістологічна, сучасна).

Тема 11. Анатомія серцево-судинної системи. Анатомія серця. Велике й мале коло кровообігу. Анатомія артеріальної та венозної систем організму. Загальна анатомія лімфатичних судин та імунної системи

ЛЕКЦІЇ

Процес кровообігу: визначення, значення, структури, що його здійснюють.

Судини: види, будова стінки артерій, вен, капілярів.

Серце: розміщення, загальні дані, зовнішня будова, анатомічна вісь, проекція меж серця на поверхню грудної клітки, камери серця, отвори серця, клапани серця (будова, проекція на поверхню грудної клітки), будова стінки серця. Вінцеве коло кровообігу.

Велике й мале коло кровообігу.

Артерії великого кола кровообігу. Аорта, її відділи: висхідна, дуга, низхідна. Гілки дуги аорти: плечоголовний стовбур, загальна сонна артерія, підключична артерія. Зовнішня сонна артерія, її гілки, внутрішня сонна артерія: артеріальне коло мозку (коло Вілізія).

Артерії верхніх кінцівок: пахвова, променева, ліктьова, артерії кисті.

Грудна аорта та її гілки. Черевна аорта та її гілки.

Артерії нижніх кінцівок: зовнішня клубова, стегнова, підколінна, передня великогомілкова, тильна артерія стопи, великогомілкова, присередня підошвова, бічна підошвова, малогомілкова.

Судини верхньої порожнистої вени: плечоголовна вена, яремні, підключична, непарна вена.

Вени голови та шиї: внутрішня яремна вена, лицева вена, зовнішня яремна вена.

Вени верхніх кінцівок: поверхневі і глибокі.

Вени грудної клітки: непарна, напівнепарна.

Нижня порожниста вена: загальна клубова вена, внутрішня й зовнішня клубова вена.

Вени нижньої кінцівки: поверхневі, глибокі вени нижньої кінцівки .

Ворітна печінкова вена, її гілки (верхня брижова, селезінкова, нижня брижова).

Загальний план будови лімфатичної системи: первинні лімфатичні органи (червоний і жовтий кістковий мозок, тимус), вторинні лімфатичні органи (селезінка, лімфатичне кільце глотки, регіонарні лімфатичні вузли). Лімфатичні стовбури та протоки. Особливості будови лімфатичних капілярів і судин. Лімфа та її склад. Шляхи відтоку лімфи. Поодинокі та скупчення лімфатичних вузлів: топографія, функції.

Імунітет та його морфологічні чинники.

Анатомічні терміни

Сor, endocardium, myocardium, epicardium, pericardium, arteria coranaria dextra et sinistra, atrium, ventriculus, valva, aorta, truncus brachiocephalicus, arteria carotis communis, arteria carotis externa, arteria carotis interna, arteria subclavia, arteria axillatis, arteria brachialis, pars thoracica aortae, pars abdominalis aortae, tr. celiacus, arteria mesenterica superior, arteria mesenterica inferior, arteria iliaca communis, arteria iliaca interna, arteria iliaca externa, arteria femoralis, arteria poplitea, vena cava superior, vena cava inferior, vena pоrtae (hepatis), ductus thoracicus, ductus lymphaticus dexter et sinister, nodi lymphatici, spleen, thymus.

Практичні заняття

Вивчення топографії та будови серця; вивчення судин малого кола кровообігу; вивчення відділів, гілок аорти та ділянки її кровопостачання; вивчення закономірностей розподілу судин в організмі; вивчення вен великого кола кровообігу; закономірності розподілу вен та визначення наявності клапанів у поверхневих венах верхньої кінцівки за анатомічними препаратами, атласами та за допомогою скелета.

Практичні навички:

¾ уміти визначати межі серця на скелеті;

¾ визначати місця вислуховування клапанів серця;

¾ промацувати пульс на променевій артерії;

¾ визначати підшкірні вени верхньої та нижньої кінцівок;

¾ визначати й пальпувати реґіонарні лімфатичні вузли;

¾ визначати роль імунного нагляду в організмі людини;

¾ визначати верхівковий поштовх візуально та пальпаторно;

¾ визначати межі серця на скелеті;

¾ визначати проекції клапанів серця на скелеті;

¾ визначати аускультацію серця людини;

¾ знаходити місце пульсації артерій: загальної сонної, лицевої, поверхневої скроневої, підключичної, плечової, ліктьової, променевої, стегнової, задньої великогомілкової, тильної артерії стопи;

¾ знаходити середню вену ліктя для внутрішньовенних ін’єкцій.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Проекція меж серця та клапанів. Схеми магістральних судин великого кола кровообігу.

Тема 12. Анатомія нервової системи. Анатомія спинного та головного мозку. Периферична нервова система

ЛЕКЦІЇ

Провідна роль нервової системи в організмі; її значення для інтеграції органів, систем органів в єдиний цілісний організм. Класифікація нервової системи. Морфологічна і функціональна класифікація нейронів. Рецептори, класифікація їх. Рефлекторна дуга. Біла й сіра речовини ЦНС. Нервові волокна, пучки, корінці.

Спинний мозок: топографія. Зовнішня будова спинного мозку. Сегменти спинного мозку. Внутрішня будова спинного мозку. Біла й сіра речовина. Будова задніх, передніх і бічних рогів. Склад передніх, задніх і бічних канатиків. Оболони спинного мозку, простори, спинномозкова рідина.

Головний мозок. Відділи головного мозку: довгастий, задній, проміжний, середній, кінцевий. Оболони головного мозку. Шлуночки головного мозку. Поняття про провідні шляхи ЦНС.

Спинномозкові нерви. Загальна характеристика спинномозкових нервів. Будова, класифікація нервів. Спинномозкові сплетення, їхні гілки. Ділянки іннервації.

Черепні нерви. Загальна характеристика черепних нервів. Спільні риси та відмінності будови черепних і спинномозкових нервів. Класифікація черепних нервів за функцією (рухові, чутливі, змішані), топографія ядер, місце виходу з черепа, ділянки іннервації.

Автономна частина периферичної нервової системи. Класифікація автономної частини. Будова її відділів: симпатичного і парасимпатичного. Схема вегетативної рефлекторної дуги.

Анатомічні терміни

Еncefalon, medulla spinalis, mielencephalou, metencephalou, pous, cerebellum, mesencephalon, diencephalon, telencephalon, meninges, nervi spinales, nervi cranialis.

Практичні заняття

Вивчення зовнішньої будови спинного мозку, оболони спинного мозку; розглянути під мікроскопом гістологічний препарат поперечного зрізу спинного мозку; вивчення схеми утворення і будови спинномозкового нерва, вивчення нервових сплетень, гілок та ділянок їхньої іннервації; вивчення будови довгастого мозку, мозкового мосту; вивчення ролі довгастого мозку і мозкового мосту в регуляції сенсорних і рухових функцій організму; вивчення будови і значення мозочка, будови 4 шлуночка; вивчення зовнішньої та внутрішньої будови середнього мозку; вивчення будови та функцій проміжного мозку; вивчення зовнішньої та внутрішньої будови кінцевого мозку; вивчення будови та ділянок іннервації черепних нервів; вивчення анатомічних особливостей автономної нервової системи за анатомічними препаратами, муляжами, атласами.

Практичні навички:

¾ уміти визначати відділи, частини, оболонки спинного мозку;

¾ замалювати схему утворення спинномозкового нерва, його гілки;

¾ визначати ділянки іннервації спинномозкових нервів;

¾ визначати основні анатомічні утворення довгастого мозку, мозкового мосту та мозочка;

¾ давати характеристику функцій ромбоподібного мозку;

¾ визначати відділи головного мозку та пояснити порушення, які виникають при ушкодженні середнього та проміжного мозку;

¾ визначати на муляжах і вологих препаратах півкулі головного мозку, поверхні, частки, борозни, звивини;

¾ пояснювати шляхи відтоку спинномозкової рідини;

¾ визначати, через які отвори черепні нерви виходять з порожнини черепа, ділянки іннервації їх;

¾ визначати на муляжі та скелеті верхню і нижню межу спинного мозку;

¾ визначати на муляжі шийне та попереково-крижове стовщення спинного мозку, борозни, кінський хвіст, мозковий конус, кінцеву нитку;

¾ визначати розміщення сірої речовини упродовж (сірі стовпи) та на поперечному зрізі (передній, задній і бічний роги), центральний канал спинного мозку;

¾ уміти показувати на муляжі передні, задні, бічні канатики білої речовини та щілини й борозни, що їх обмежують;

¾ уміти показувати на муляжі сегмента спинного мозку передні та задні корінці, стовбур спинномозкового нерва, спинномозковий вузол;

¾ уміти продемонструвати на скелеті місця виходу корінців спинного мозку;

¾ визначати на муляжі місця виходу гілок шийного сплетення та діафрагмового нерва;

¾ визначати на муляжі місця виходу гілок плечового сплетення між переднім та середнім драбинчастими м’язами;

¾ уміти показувати на кисті зони іннервації ліктьового, променевого та серединного нервів;

¾ визначати на муляжі місця виходу на стегно через м’язову затоку стегнового нерва;

¾ визначати на муляжі місця виходу на задню поверхню стегна сідничого нерва. Примітка: Враховувати під час виконання внутрішньом’язових ін’єкцій!

¾ знаходити на скелеті місця проходження міжребрових нервів;

¾ складати й аналізувати просту та складну рефлекторні дуги;

¾ аналізувати схеми сегментарної іннервації тіла людини;

¾ визначати на муляжі оболони спинного мозку та простори між ними;

¾ складати та аналізувати таблиці відмінностей оболон спинного та головного мозку;

¾ знаходити на кістках черепа сліди прилягання твердої оболони головного мозку;

¾ аналізувати таблиці іннервації внутрішніх органів, зон Захар’їна—Геда, вплив симпатичної та парасимпатичної частин автономного відділу на функції окремих органів;

¾ визначати на моделях і препаратах головного мозку відділи, що утворюють його стовбур;

¾ знаходити на моделях головного мозку частки півкуль великого мозку, межі між ними, основні борозни та звивини;

¾ уміти показати на муляжі головного мозку основні ядра, зовнішню та внутрішню капсули;

¾ уміти показати на рельєфній таблиці функціональні зони кори півкуль великого мозку;

¾ аналізувати схеми провідних шляхів головного та спинного мозку;

¾ вирішувати проблемні та ситуаційні завдання щодо іннервації тіла людини, діяльності автономної частини периферійної нервової системи, функціональних зон кори півкуль великого мозку;

¾ визначати на муляжі головного мозку та на черепі місця виходу черепних нервів та їхнії основних гілок.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Оболонки головного мозку. Судинні сплетення четвертого, третього та бічних шлуночків.

Провідні шляхи головного та спинного мозку. Функціональне значення окремих зон кори (рухові, сенсорні, асоціативні).

Тема 13. Органи чуття. Загальний огляд органів чуття та їх класифікація. Нюхова та смакова сенсорні системи. Шкіра як допоміжний апарат соматичної сенсорної системи. Зорова сенсорна система та її допоміжний апарат. Слухова та вестибулярна сенсорні системи та їхній допоміжний апарат

ЛЕКЦІЯ

Анатомо-функціональна характеристика органів чуття. Відділи сенсорної системи та їх функціональне значення.

Шкіра: розміщення, загальна площа та площа окремих ділянок у відсотках до загальної площі поверхні тіла. Функції шкіри. Будова шкіри.

Нюхова сенсорна система та її значення. Смакова сенсорна система та її значення.

Значення зорової сенсорної системи у пізнаванні зовнішнього світу. Очне яблуко. Оболонки очного яблука, їх будова. Внутрішнє ядро ока. Акомодаційний апарат ока. Додаткові структури ока: повіки, брови, м’язи очного яблука. Сльозовий апарат. Провідний шлях зорового аналізатора.

Значення слухової та вестибулярної сенсорних систем у пристосувальних реакціях організму людини. Вухо як орган слуху та рівноваги: розміщення, будова.

Зовнішнє вухо: частини, їхня будова. Середнє вухо: частини, барабанна порожнина, стінки, вміст. Слухові кісточки. Слухова труба. Внутрішнє вухо: частини, топографія. Кістковий лабіринт. Перетинчастий лабіринт. Провідні шляхи слуху та рівноваги.

Анатомічні терміни

Cutis. Epidermis. Derma. Corium. Stratum papillare. Stratum reticulare. Pili. Glandulae cutis. Unguis (гpец. Onyx).

Cavitas nasi. Pars olfactoria tunicae mucosae nasi. Glandulae olfactoriae. Nervus olfactorius. Lingua. Tunica mucosa linguae. Papillae lingualеs. Gemma gustatoria. Porus gustatorius. glandula lacrimalis, organum visus, bulbus oculi, palpebrae. Organum vestibulocochlearis, auris externa, auris media, membrane tympani, cavum tympani, ossicula auditus, tuba auditiva, auris interna, labyrinthus osseus, cochlea, labyrinthus membranaceus.

Клінічні терміни

Astigmatismus, hypermetrophia, myopia, daltonismus, presbyopia. Surdidas (kophosis, гpец.), surdomutus, prеsbyacusis.

Практичні заняття

Вивчення допоміжного апарату сенсорної системи — шкіри та її похідних; вивчення смакової та нюхової сенсорних систем; вивчення топографії, будови й функції зорової та слухової сенсорних систем за допомогою анатомічних і гістологічних препаратів, муляжів, атласів, черепа.

Практичні навички:

¾ уміти визначати на таблицях та муляжах основні морфологічні структури органів чуття;

¾ намалювати схему зорового аналізатора;

¾ схематично зображувати будову слухового аналізатора;

¾ складати й аналізувати схеми структури аналізаторів;

¾ визначати на черепі та муляжі розміщення очного яблука, зорового нерва, зовнішніх м’язів очного яблука;

¾ складати граф-логічної структури сльозового апарата ока;

¾ визначати гостроту зору за допомогою таблиці Головіна—Співцева;

¾ визначати кольоровий зір за допомогою таблиць Рабкіна;

¾ визначати на муляжі структурні утворення шкіри;

¾ складати граф логічної структури середнього вуха, кісткового та перетинчастого лабіринтів;

¾ визначати місця для підшкірного введення лікарських речовин.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Похідні шкіри: волосся, ні

Поиск по сайту: