Герменевтика правового тексту

Тема 12 юридична герменевтика

Філософська герменевтика: історія виникнення, основні принципи, місце в сучасній світовій філософії.

Проблеми тлумачення в праві та їх зв’язок із філософською герменевтикою.

Специфіка предмету юридичної герменевтики.

Герменевтика правового тексту.

Герменевтика в структурі судового слідства.

Сучасні концепції юридичної герменевтики.

Вся юриспруденція повинна бути герменевтикою.

Г.Ф.Пухта

_______________________________________

Право є тотально герменевтичним явищем

_________________________________

герменевтичний процес загалом є основним джерелом

і формою розвитку права

=========================

Філософська герменевтика: історія виникнення,

Основні принципи, місце в сучасній світовій філософії

Герменевтика (тлумачення):

► напрямок у філософії та гуманітарних науках, в якому розуміннярозглядається як умова (осмислення) соціального буття (Хайдеггер).

► сукупність правил і технік витлумачення тексту (вузьке розуміння).

______________________

Філософська герменевтика визначає процес розуміння як безкінечний, що втілюється у принципі герменевтичного кола (- розуміти будь-що можна лише тоді, коли те, що намагаєшся осягнути, вже заздалегідь розумієш).

______________________

Історичні р і з н о в и д и герменевтики:

1. Переклад (досвід іншого і перенос смислу в свою мову):

♂ античне мистецтво тлумачення волі богів.

2. Реконструкція (відтворення істинного смислу або ситуації виникнення смислу):

♂ вживання у внутрішній світ автора, у його суб’єктивність і відтворення його творчої думки .

3. Діалог (формування нового смислу – і суб’єктивності – у співвідношенні з існюючим):

♂ буття само себе розуміє через конкретних людей і події

♂ таке буття є мова, традиція

♂ найповніше виявляємо механізми формування свого досвіду (забобони), якими наділяє його традиція.

Проблеми тлумачення в праві

Та їх зв’язок із філософською герменевтикою

_____________________________

“Немає більш вірного шляху не зрозуміти закон,

як прочитати його дослівно”

_____________________________

Які б форми юридичної практики ми не розглянули, вони з необхідністю складаються з сукупностірізноманітних інтерпретаційних процесів:

Ø Судовий процес – це завжди змагання протилежних або навіть суперечливих інтерпретацій однієї і тієї ж групи юридично значущих фактів.

Ø Практик-криміналіст – виникає проблема дешифрації, завдяки матеріальним залишкам (відбитки пальців, характер кульової рани тощо), реальної картини злочинного діяння.

Ø Слідчий – вимальовує цілісну картину (мотив, мета, склад та юридичні наслідки) протиправної поведінки суб’єкта.

Ø Законодавець – повинен дати належну оцінку існуючому стану соціальних відносин, відокремити (дозволити) позитивні з них і нормативно врегулювати (зобов’язати або заборонити) необхідні або шкідливі їх форми.

Надалі лише соціальна практика слугуватиме самостійним інтерпретатором адекватності чи неадекватності прийнятого закону чи рішення.

______________________

В.

Увесь правотворчий чи правозастосовчій процес здійснюється через розв’язання низки пізнавальних проблем герменевтичного плану:

1. Необхідність розуміння соціальної ситуації.

2. З’ясування форм її правової регламентації.

3. Роз’яснення основних положень законодавчого проекту.

4. Офіційне тлумачення прийнятого закону.

5. Неофіційні інтерпретації окремих його приписів у процесі реалізації та застосування права.

______________________

З герменевтики виникла і юридична наука як теоретизована форма тлумачення правових ситуацій.

______________________

■ Право настільки є правом, наскільки воно герменевтичне.

■ Юрист настільки є юристом, наскільки він герменевтик.

Цього вимагає сама символічно-смислова природа правової матерії.

______________________

♂ Закон –це особливого родувираз думки.

♂ Думка завжди потребує розуміння, розкриття смислу.

Специфіка предмету юридичної герменевтики

Проблема розуміння як основна проблема філософської герменевтики є водночас і основною проблемою герменевтики права і, відповідно, предметом самостійної науки юридичної герменевтики.

Герменевтика правового тексту

Право нерозривно пов’язано з мовою в різних її проявах:

► Спочатку соціальні норми формуються в процесі спілкування між людьми з приводу форм їх взаємодії.

♂ Мова є засобом спілкування і засобом формування правил такого спілкування і співіснування.

► Ці правила згодом стають основою правових норм: закріплюються як правові вже існуючі звичаї або просто формулюються з наявної соціальної практики.

♂ Але знову ж таки з використанням існуючих мовних структур, сформованих цією ж практикою.

► Після того якзагальноприйняті норми стають писаними нормами позитивного права, слово вже в своїй багатозначності вимагає адекватного тлумачення відповідно до смислової структури тексту.

♂ Цей смисл існуєу постійнійвзаємодії з лінгвіністичним наповненням речень і текстових структур:

☺ Смисл, який законодавець намагається надати реченню і в такий спосіб виразити норму-припис, визначає характер і тип використаних для цього семіотичних одиниць (слів, термінів тощо).

☻ Кожна лінгвіністична одиниця має свою систему значень, яка накладається на систему значень інших лінгвіністичним одиниць, і наслідком цього є багатосмислові структури.

______________________

Законодавець у процесі своєї діяльності неминуче потрапляє у своєрідне правове герменевтичне коло:

◘ Чим точніше викладається смисл і призначення юридичного припису, ◙ тим більш громіздким і ускладненим спеціальною термінологією стає сам текст припису і ◙ тим складнішим він стає для розуміння його реципієнтом, для кого він і призначений.

♂ Прагнемо до точності (професійні юристи), однозначності ► втрачаємо ясність (пересічні громадяни) і загальнодоступність тексту для сприйняття, ►і навпаки ◄ ( - для кожного з нас ці критерії досить відносні: що ясно одному, незрозуміло для іншого).

♂ До того ж роз’яснення термінів все одно здійснюється за допомогою загальновживаних слів, які самі собою характеризуються полісемантичністю значень, тобто самі потребують уточнень.

______________________

У тексті завжди п р и с у т н є :

● певне особистісне знання, яке не може бути однозначно виражене формальними засобами,

● неявні настанови, які для автора самі собою зрозумілі й приймаються як аксіоми.

______________________

В силу закону загальної ентропії:

► Будь-яка передача інформаціїтягне за собою неминучу втрату їїпевної частини.

► З метою більш адекватної комунікації інформація кодується з певним надлишком – її носій є більш складним, об’ємним, аніж це безпосередньо передбачається обсягом і складністю самої інформації.

______________________

Т е к с т, розвиваючи якусь т р а д и ц і ю,водночасє передавачем її.

♂ В тексті традиція зберігається, трансформується та передається іншим.

♂ Перервана традиція – це культурна катастрофа.

♂ Вивести традицію з тексту неможливо.

______________________

Отже, текст містить у собі:

▲ окрім явно виражених понять (чітко відокремлених одиниць інформації),

▲ ще й неявне, неформальне знання – є транслятором традицій, які не можуть бути зрозумілими для неносія цієї традиції. (наприклад, римського права).

______________________

В.

Фундаментальна правова антиномія герменевтичної природи:

☺ Правові текстиповинні бутичіткими, однозначними і ясними для розумінняїх максимальною більшістю громадян.

☻ Реалізація сформульованої вимоги неминуче призведе до переривання встановлених у суспільстві традиційправозастосовчої практики і юридичного мислення, що забезпечують стабільність функціонування правової системи.

======================

Основні типи інтерпретаційно-герменевтичної діяльності:

1. Країни англо-саксонського типу (позитивістсько-аналітична, емпірична традиція інтерпретації правових текстів) – центральною є проблема смислу правових текстів.

2. Країни романо-німецької групи – основною є проблема розуміння правових текстів.

Поиск по сайту: