Розглянемо побудову математичної моделі задачі лінійного програмування
Задача №1
ОПТИМАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЛІНІЙ ЗА ВИДАМИ РОБІТ
МЕТА РОБОТИ:Засвоїти методику вирішення задачі
Оптимізації розподілу технологічних систем на виконання заданого обсягу робіт.
2.2 Теоретичні відомості
Оптимальний розподіл техніки за видами робіт може здійснюватись, як при річному, так і при оперативному плануванні виробництва. Тобто, цю задачу доводиться вирішувати протягом року багаторазово. Цільовими функціями можуть бути мінімум приведених витрат, затратипраці, палива або інших ресурсів.
Цю задачу важливовирішити методом багатомірної оптимізації з обмеженнями. В свою чергу серед методів багатомірної оптимізації з обмеженнями особливе місце займає лінійне програмування. Це пояснюється широким колом задач, щоможуть бути зведені до лінійних моделей, а також розвинутим математичним і програмним забезпеченням методу лінійного програмування.
Задача лінійного програмування у стандартній формі має вигляд
aj, cj – числові коефіцієнти при змінних величинах.
Вихідні данні для виконання роботи згідно даних таблиць 1.1 та 1.2.
Найменування
операції
Марка трактора
МТЗ-80
МТЗ-100
Внесення та загорнення гербіциду
2,14
3,29
Посів кукурудзи
2,5
3,57
№
Марка трактора
Номінальні витрати палива
МТЗ-80
12,2
МТЗ-100
15,4
Розглянемо побудову математичної моделі задачі лінійного програмування
На підприємстві за 4 днів планується провести внесення та загортання гербіцидів та посів кукурудзи. Внесення та загортання гербіцидів на площі – 400 га, та посів кукурудзи на 200 га. На ці роботи може бути виділено 1 трактор МТЗ-80, та 1 трактор МТЗ-100. Потрібно знати варіант оптимального розподілу обсягу робіт між двома видами агрегатів, забезпечити мінімум експлуатаційних витрат.
Математична модель питомої задачі в загальному вигляді
Z = C11x11 + C12x12 + C21x21 + C22x22 → min
(1.3)
при наступних умовах
1.
2.
3.
4.
5.
(1.4)
де Тзм – час нормативної зміни, год; Тзм = 7 год;
kзм – коефіцієнт змінності, приймається 1, 1,5 або 2 в
залежності від пори року проведення робіт;
n1, n2 – кількість ліній відповідного номеру.
Д – кількість днів проведення робіт, дні.
Для вирішення задачі необхідно задати годинну продуктивність кожногоагрегату на кожній операції, а також відповідні експлуатаційні витрати.
Годинна продуктивність трактор МТЗ-80 на внесенні гербіцидів-2,14 га/год,на
посіві -2,5 га/год
Годинна продуктивність трактор МТЗ-100 на внесенні гербіцидів -3,29 га/год,на
посіві -3,57 га/год
Експлуатаційні витрати можливо приблизно виразити крізь витрати палива.
На підставі досліджень встановлено, що доля вартості палива в експлуатаційних витратах становить приблизно 25%.
Годинна витрата палива трактора МТЗ-80 складає 12,2 кг/год
а трактора МТЗ-100 складає 15,4 кг/год
Тоді експлуатаційні витрати, наприклад, внесення гербіцидів на МТЗ-80 дорівнюють
(1.5)
де g150 – годинна витрата палива, g150 = 12,2кг/год;
W11 – годинна продуктивність, W11 = 2,14 га/год;
ЦДП – ціна палива, грн.
= 228 грн/га
Для складання рівнянь розрахункові дані занесемо до таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 – Вихідні дані для розрахунків
Технологічна операція
Обсяг робіт, га
Годинна продуктивність, га/год.
Експлуатаційні витрати, грн./га
Площа обробітку тракторами,
га
МТЗ-80
МТЗ-100
МТЗ-80
МТЗ-100
МТЗ-80
МТЗ-80
Внесення та загортання гербіцидів
2,14
3,29
187,2
х11
х12
посів кукурудзи
2,5
3,57
192,5
172,5
х21
х22
Тоді цільову функцію можна записати у вигляді виразу
Z = 228х11 + 187,2·х12 + 192,5·х21 + 172,5·х22 → min
Розглянемо графічне розв’язання цієї задачі. Спочатку необхідно визначити область допустимих рішень (ОДР). Для цього в усіх обмеженнях почергово припускаються до нуля змінні і знаходять відповідне числове значення іншої змінної. Ці значення будуть відповідати точкам перетину графічної прямої обмежень з осями координат х1 та х2 (рисунок 1.1). Відкладаємо значення х11 та х21 на осі х1, а значення х21 та х22 на осі х2.
Де залежність під номером
1 – рівняння х11 + х12 = 400;
2 – рівняння х21 + х22 = 200;
3 – нерівність 0,46·х11 + 0,4·х21 ≤ 56,при умові, що
трактор МТЗ-80 робив би тільки внесення гербіцидів , х21 = 0;
4 – нерівність 0,30·х12 + 0,28·х22≤ 56,при умові, що
трактор МТЗ-100 робив би тільки внесення гербіцидів , х22 = 0;
5 – нерівність 0,46·х11 + 0,4·х21 ≤ 56, при умові, що
трактор МТЗ-80 робив би тільки посів кукурудзи, х11 = 0;
6 – нерівність 0,30·х12 + 0,28·х22 ≤ 56, при умові, що
трактор МТЗ-100 робив би тільки посів кукурудзи, х12 = 0.
Положення прямої цільової функції Z знаходять відповідним завданням її значення, при якому пряма перетинається в межах рисунку, хоча б з однією координатою віссю. Для нашого прикладу розділяємо цільову функцію на дві.
Для внесення гербіцидів має вигляд:
Zк = 228·х11 + 187,2·х12 → min(1.8)
Для посіву кукурудзи
Zс = 192,5·х21 + 172,5·х22 → min (1.9)
Приймаємо початкове значення
Zс = 30000грн.
Будуємо прямі Zк і Zс. Проводячи плоско-паралельне переміщення прямої цільової функції 7 та 8 в напрямку ОДР, знаходять точку або лінію на її межі, що відповідає оптимальному рішенню. Приймаємо: О1та О2.
трактор МТЗ-80 робитьпосів кукурудзи на 140 га, а трактор МТЗ-100 робить посів кукурудзи на 60 га, операція внесення та загортання гербіцидів, що є в наявності, вчасно не зможуть виконати заданий термін
Витрати на виконання посіву кукурудзи становитимуть: