Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Ключові слова: психічна анорексія, психічна булімія, психічні розлади харчування, психотерапія

Магістр Maрциняk O.M.

Католицький Університет в Люблін

ПСИХОТЕРАПІЯ РОЗЛАДІВ ХАРЧУВАННЯ

У статті представлено способи розуміння психотерапії розладів харчування, а точніше анорексії та психічної булімії. Показано, що розлади харчування є клінічною проблемою, яка має негативний вплив на якість психічного, фізичного також суспільного функціонування. Звертаючи також увагу на специфіку різноманытності підходів до індивідуальної проблеми.

Ключові слова: психічна анорексія, психічна булімія, психічні розлади харчування, психотерапія.

Серед розладів харчування, які пов’язані з іншими психологічними чинниками можна перелічити психічну сітофобію, психічне обжорство і переїдання. Симптомом психічної сітофобії (anorexia nervosa) є значний спад ваги або брак росту ваги, викликаний схудненням. Спад ваги тіла становить щонайменше 15% нижче від нормальної ваги. Особа, що страждає на анорексію може важити наприклад близько 40 кг при середньому зрості і продовжувати худнути будучи переконаною, що є повною. Побоювання перед повнотою деколи набирає форми нав’язливої думки. Це проявляється у внутрішній дискусії, де є особа пацієнтки та друга особа «Анорексія», яка залякує пацієнтку катастрофічними думками про покарання, якщо вага підвищиться. Тому пацієнтки хворі на цей розлад живуть у постійному страху між прагненням жити та покаранням «Анорексії» (Juzefik). Періодами пацієнтка може відмовлятися від приймання їжі, споживаючи тільки фрукти чи знежирені йогурти і пластівці, уникати калорійної їжі (наприклад, кілька разів змінювати воду під час готування нежирного м’яса, відціджувати жир з супів). Поза уникненням харчування “яке повнить” хвора може застосовувати провокування рвоти, проносні засоби, виснажуючі фізичні вправи, а також зловживати мочегонними ліками і ліками, що знижують апетит.

Найчастіше розлади з’являються у молодих жінок і у дівчат в період статевого дозрівання.

Хворобу супроводжують ендокринологічні порушення, які проявляються припиненням місячних і втратою сексуальних зацікавлень. Деколи виступають порушення роботи нирок, крихкості кісток і порушення рівноваги електролітів. В деяких випадках виснаження організму може призвести до смерті.

Інколи лікування анорексії вимагає госпіталізації з метою врятувати життя, виснажене довготривалими голодуваннями. Одночасно метою медичного втручання є повернення рівноваги електролітів, а також підвищення ваги тіла до рівня, що відвертає загрозу життю пацієнтки. Наступним кроком є застосування психотерапії.

Психічне обжорство (bulimia nervosa) проявляться рецидивними епізодами переїдання. Особа, яка страждає на булімію може поспішаючи споживати велику кількість їжі, наприклад: чіпси, солодощі, деколи навіть їжу недоготовану або нерозморожену, а потім провокувати рвоту. В такий спосіб може чергувати об’їдання і провокування рвоти навіть кілька разів на день. Замість чи крім рвоти може протидіяти повноті застосовуючи ліки, які знижують апетит, проносні ліки, періодичні голодування або інтенсивні фізичні вправи. При чому концентрується увага на їжу і сильне прагнення або почуття необхідності їжі, а також хворобливе побоювання розповніти.

Регулярна рвота може викликати хворобу десен і дефекти зубів, зневодення, порушення рівноваги електролітів, порушення роботи серця, пошкодження нирок, змінити перистальтику кишок. Може призвести до тетанії, приступів епілепсії, ослаблення м’язів чи значного спаду маси тіла.

Як і булімія, обжорство пов’язане з іншими психологічними чинниками, характеризується епізодами переїдання, але особа, яка страждає на це захворювання не протидіє ефектам переїдання. Як наслідок це може призвести до значної повноти. Повнота може бути небезпечною для здоров’я з погляду на більший ризик коронарної хвороби, серцевих приступів і інфарктів.

Хорошим методом оцінки ваги тіла дорослих осіб є індекс ваги тіла (body mass index – BMI), який є показником ваги в кілограмах через ріст в квадратних метрах. Вважається, що межою правильної ваги становить 18-25 кг/м². Можна виявити анорексію, якщо (крім інших проявів) індекс ваги становить менше 17,5 кг/м².

Психотерапія розладів харчування розрізняється залежно від теоретичного напрямку і використовуваних теоретичних принципів, що стосуються причин цих порушень. Одним з таких методів лікування є психотерапія Гешталт, яка базується на принципі, що їжа була важливим засобом комунікації в родині, з якої походить пацієнтка, в великій мірі заступаючи інші форми виразу почуттів. Перебільшене піклування про заспокоєння голоду дитини могло маскувати амбівалентні емоції батьків стосовно неї, бути висловленням потреби здійснення над нею контролю, або бути формою компенсування браку емоціонального контакту з нею. Дисфункціональне виховання, яке в інших родинах проросло б неврозом, або порушеннями особистості, тут в поєднанні із споживанням їжі, як засобом комунікації проросло розладами харчування. В результаті емоціональні проблеми пацієнтки висловлюються у вигляді проблем з харчуванням. Брак достатніх вмінь для розпізнання власних почуттів і здатностей їх висловлення не користуючись при цьому їжею спричиняє, що пацієнтка висловлює їх не інакше, як розладами харчування.

Розлади харчування інколи метафорично виражають емоції хворої особи. Переїдання може символізувати потребу в теплі, яку ця особа не може, або не вміє її інакше заспокоїти. Рвота може означати ненависть до батьків, яку поцієнтка побоюється висловити безпосередньо. Голодування може бути виразом відкинення або неприймання виразів тепла від найближчих осіб.

Емоціональні проблеми осіб з розладами харчування зазвичай стосуються труднощів в період відособлення – індивідуалізації від батьків, встановлення меж і будування автономії. В випадку осіб недоглянутих в дитинстві, які мали слабкий емоціональний контакт з батьками, найістотнішою проблемою є їхні емоціональні дефіцити і пов’язані з цим симбіотичні тенденції. Зазвичай їх супроводжує конфлікт між суперечними тенденціями паціентки (наприклад між потребою залежності і потребою незалежності, між пошуками близьких контактів з мужчинами і побоюванням, або ворожістю стосовно них).

Інші проблеми осіб з розладами харчування це брак самоакцептації власної особи, власного тіла або плоті, труднощі в усвідомленні себе і експресії негативних емоцій, труднощі в прийнятті емоціональної підтримки, ауторегресивні тенденції, а також емоціональні травми, пов’язані з насиллям в родині або сексуальними домаганнями.

В тарапії Гесталт робиться наголос на самосвідомість пацієнтки, полегшуючи їй усвідомлення собі спостережень, тілесних відчуттів, витіснених емоцій і неакцептованих думок. Підкреслюється її право на всі пережиті нею емоції, як і її відповідальність за то якою є і як поводиться. Терапевт визнає її людські потреби і природну здатність до їх заспокоєння. Предметом зацікавлення терапевта є емоції паціентки отримані “тут і зараз” – під час терапевтичної сесії. Вони можуть переживатися у зв’язку із справами, про які пацієнтка розповідає, в стосунках з батькам, також отримані від спілкування з терапевтом. Терапевт неодноразово запитує про почуття, зміцнює їх, провокує експресії. Теми, які порушуються під час психотерапевтичних сесій, це наприклад прояви браку розуміння зі сторони батьків і пов’язані з цим почуття відчуженності, брак розуміння пацієнткою власного тіла і власної плоті, брак здатності здобувати і приймати тепло, брак здатності висловлення негативних почуттів, особливо злості чи ненависті до батьків, або проблеми відособлення від батьків. Справи пов’язані з їжею, вага поцієнтки і її фігура трактуються як прояв емоціональних проблем, розв’язання яких автоматично призводить до норми спосіб харчування поцієнтки.

Психотерапевт концентрується на розв’язанні конфлікту між суперечними тенденціями пацієнтки, забезпечення їй корекційного досвіду, допомоги в відреагуванні приглушених емоцій, вчить розпізнавати її власні потреби і емоціональні дефіцити, а також брати на себе відповідальність за їх заспокоєння. Техніки, які застосовуються в даних цілях – це між іншими чутливість на пережиті емоції, рольова гра і гра з пустим кріслом. Також спілкування з терапевтом має створювати пацієнтці можливість самоокреслення, відкриття власних думок, емоцій і ставлення, відмінних від оточення, сприйняття суперечних аспектів власної особи, признання власними своїх реакцій і прийняття за них відповідальності. Досвід здобутий в спілкуванні з психотерапевтом потім перевіряється і використовується в реальному житті і в стосунках з близькими.

Лікування розладів харчування є важким, тим не менше повне, тривале усунення симптомів (утримування правильної ваги, а також нормальне харчування без потреби контролювання), також покращення суспільного функціонування є ціллю можливою для досягнення. Терапія може тривати від кількох місяців до 2 років, чи більше. Чинники, які впливають на час тривання терапії і її шанси на успіх: це спільне існування інших порушень (особливо розлади особистості) разом з розладами харчування, інтенсивність симптомів, якість суспільного функціонування пацієнтки, участь пацієнтки в терапії і готовність її батьків до акцептування змін в стосунках з дочкою. Чим краще співвідношення цих чинників, тим швидше можливим є отримання значного покращення або цілковитого зникнення симптомів.

Як в анорексії, так і булімії застосовується найчастіше програма лікування, яка об’єднує різні теоретичні підходи і методи лікування.

До цих методів належать

психодинамічна терапія

пізнавально-біхевіоральна психотерапія

сімейна терапія

групова психотерапія

терапія сконцентрована на тілі

група підтримки і група самодопомоги.

Психодинамічна терапія дозволяє пацієнтові висловити і окреслити свої почуття , а також отримати емпатичне, недооцінене зрозуміння іншої особи. Ціллю такої терапії є відмежування пацієнта від дисфункціональної родинної системи, зменшення почуття провини і можливість правильного психосексуального розвитку. Пізнавально-бівехіональна психотерапія займає важливе місце в лікуванні розладів харчування і знаходить все більше прибічників. До пацієнтів з виснаженнням чи значною втратою ваги застосовують техніки класичного режиму. В випадку покращення соматичногоі психічного стану використовуються інші пізнавально-бівехіональні техніки. Катамнестичні дані вказують на надзвичайно корисні ефекти безпосередньо після закінчення терапії. Обговорюючи сімейну терапію потрібно підкреслити, що застосування цієї терапії не означає, що в батьках не вбачаються причини виникнувших проблем. Вважається, що в формуванні внутрішньосімейних стосунків беруть участь всі члени родини. Терапія сімей є однією з базових і ефективних метод лікування розладів харчування, особливо в стосунку до дітей та молоді. В лікуванні розладів харчування групова психотерапія становить важливий ефект лікування і застосовується разом з іншими методами лікування. Групова психотерапія дітей і молоді зорієнтована на сіменйну проблематику і аналітичну психотерапію. Терапія сконцентрована на тілі (BOT) діє на пацієнтів через роботу з тілом. ЇЇ ціллю є створення реалістичного образу тіла, бо розлади цього типу визнані однією з причин розладів харчування. Групи підтримки для сімей з проблемами анорексії і булімії мають завдання надати підтримку членам своєї сім’ї, навчитися способів зарадити з проблемою, збільшити суспільну свідомість. Групи самодопомоги об’єднують пацієнтів з пробемами анорексії або булімії найчастіше в період покращення після інтенсивного лікування. Вони важливі доповнення інших методів лікування розладів харчування. В лікування анорексії і булімії важливо встановити, які терапевтичні методи потрібно застосовувати. В випадку анорексії у дітей сімейна терапія є базовим методом. Для молоді потрібно застосовувати сімейну і індивідуальну терапію, яка допомагає розв’язувати проблеми, що виникають у період дозрівання, покращує власний вигляд. Лікування дорослих опирається на психодинамічній і пізнавально-бівехіональній терапії. Для підтримки ефектів лікування корисною є участь в груповій терапії, або групах самодопомоги. Немає одної універсальної моделі лікування розладів харчування, існує багато різноманітних методів і постійно тривають дослідження над новим способом вирішення цієї складної проблеми.

Форми застосовуваних прийомів.

Ціллю приготованої програми для дорослих, призначеної передусім для жінок, є забезпечення осіб з надмірною масою тіла знаннями, які дозволяють зменшувати вагу.

Програмою передбачений вплив на ті елементи особистості, які, як виникає з досліджень сприяють збільщенню маси тіла, тобто: низьке почуття власної вартості і діяльності, брак сильнолї волі,ююю, труднощі зараджувати із стресом. Основою змісту приготованих прийомів є вступні дослідження Ніни Огінської – Булік, які також вказують на факт, що особи з надвагою і повнотою характеризуються нижчим почуттям власної вартості і діяльності, нижчим рівнем оптимізму, слабшим вольовим контролем, і гіршим зарадженням у стресових ситуаціях, сконцентрованим головним чином на униканні.

Найчастіше використовувані техніки це:

Міні лекція – презентування змісту чи концепції перед початком терапії повноти;

Буря мозку – техніка, яка пробуджує творче мислення. Її ціллю є генерування якнайбільшої кількості ідей без оцінювання.

Робота в групах або підгрупах – дає почуття безпеки, особливо потрібне на початку терапії.

Дискусія – спосіб обміну поглядами, переконаннями, досвідом. Найчастіше її ціллю є розв’язок і вирішення окресленої проблеми. Безпосередньо отримуються інші цілі такі як: зацікавлення проблемою, здобуття нових знань, впорядкування і засвоєння вже отриманих, допінгування учасників до активної участі. Дає також можливість розвивати здібності колективної роботи, ділитися знаннями і досвідом, аргументування і охорони власної думки і вчить точного і логічного висловлення власних думок.

Рольова гра – техніка, що дає можливість індивідуального отримання знань і навиків окремими учасниками. Також ця техніка розвиває рівень емпатії і дозволяє краще зрозуміти допущені помилки, що має важливе значення, особливо в аналізі важких конфліктних ситуацій, що викликають почуття безпорадності чи безсильності.

Релаксаційні техніки і візуалізація – є базою сучасної лікувальної психопрофілактики. Опанування здібностей керування власною уявою дозволяє самокеруватися на рівні емоцій, отримати вплив на власні самопочуття і рівень активності. Ці техніки застосовуються в модифікації поведінки, іка не сприяє здоров’ю, можуть бути придатними в цілях збільшення здатностей акцептувати оточення і адекватних способів його оцінки.

Психотерапія психічних розладів харчування широко описана в літературі предмету, однак і надалі актуальна. Це свідчить про те, що необхідність розквіту різноманітних методів роботи в даній сфері весь час потрібний. Широкий діапазон методів дозволяє специфічний підхід до клієнтів, що дає можливість поглиблення даної теми також в аспекті розвитку психологічної допомоги при розладах харчування.

 

BIBLIOGRAFIA

1. Abraham S., (1999.) Llewelyn-Jones D., Bulimia i anoreksja, Warszawa.

2. Bilikiewicz A., (1998), (red.) Psychiatria, Warszawa.

3. Czabała J., (2000). Czynniki leczące w psychoterapii. WP PWN. Warszawa.

4. Człowiek – pytanie otwarte. Studia z logoteorii i logoterapii, pod. red. K. Popielskiego, Lublin 1987.

5. Garczyński S., (1972). Potrzeby psychiczne. Niedosyt. Zaspokojenie, Nasza Księgarnia, Warszawa.

6. Grzesiuk L., (2002). Psychoterapia, szkoły zjawiska, techniki i specyficzne problemy. WN PWN. Warszawa.

7. Jablow M., (1993). Anoreksja, Bulimia, Otyłość, Gdańsk.

8. Józefik B.,(1999) Anoreksja i Bulimia Psychiczna. Rozumienie i leczenie zaburzeń odżywiania się, pod red. B. Józefik, Kraków 1996.

9. Popielski K., (1994). Noetyczny wymiar osobowości. Psychologiczna analiza poczucia sensu życia, Lublin.

10. Suchońska A., (2000). Podmiotowe i społeczno - kulturowe uwarunkowania anoreksji: wybrane zagadnienia. Fundacja Humaniora. Poznań.

11. Włodawiec B., (2001). Psychoterapia zaburzeń odżywiania się, problemy emocjonalne, czynniki leczące, relacje z przebiegu terapii. Instytut Psychospołeczny. Warszawa.

 

Summary

In the article it is presented methods of understanding of psychotherapy of disorders of feed, and more precisely anorexia and psychical bulimii. It is indicated, that disorders of feed are a clinical problem that has negative influence on quality of the psychical, physical also public functioning. Returning also attention on the specific of heterogeneity to walk up to the individual problem.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.