Фіксований сільськогосподарський податок у Податковому кодексі представлений як одна із спрощених систем оподаткування та направлений на підтримку розвитку аграрного сектору для сільськогосподарських підприємств. Особливості справляння ФСП визначено главою 2 розділу XIV Кодексу, яка набуває чинності з 1 січня 2011 року. Визначення термінів "фіксований сільськогосподарський податок", "платник, платник податку, оподаткування, ставка податку", "сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари)", "сільськогосподарський товаровиробник", "частка сільськогосподарського товаровиробництва" наведено у "глосарії" розділу І Кодексу. Новацією Кодексу є окрема норма, яка обмежує коло платників ФСП (п. 301.6). Зазначу, які суб'єкти господарювання не можуть бути зареєстровані у 2011 році платниками ФСП. 1. Суб'єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становитьдохід від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра. 2. Суб'єкти господарювання, які провадять діяльність з виробництва та/або реалізаціїпідакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції. У разі виявлення при проведенні перевірки, що платник провадить діяльність з виробництва та/або реалізації підакцизних товарів, крім виноматеріалів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, незалежно від частки такого доходу в загальній сумі доходу, орган державної податкової служби скасовує такому платнику реєстрацію платника ФСП. Враховуючи, що у 2010 році механізм справляння ФСП не передбачав такого обмеження для платників ФСП, тому здійснення сільськогосподарськими підприємствами у 2010 році діяльності з виробництва та/або реалізації підакцизних товарів не є підставою для відмови у реєстрації таких суб'єктів платниками ФСП за умови їх відповідності вимогам, визначеними статтями 301 та 308 Кодексу. 3. Суб'єкти господарювання, які на день подання документів для набуття статусу платника податку мають податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Разом з тим, (виключено слова) перелік доходів сільськогосподарського товаровиробника, отриманих від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, визначений пунктом 308.4 Кодексу, доповнено доходами, отриманими від реалізації продукції: - рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах; - тваринництва і птахівництва та продуктів їх переробки на власних підприємствах. Відразу слід звернути увагу на те, що Кодексом передбачено встановлення окремої ставки цього податку для ріллі, сіножатей і пасовищ у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки для сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті при дотриманні умови щодо перевищення частки доходу, отриманого від реалізації такої продукції та продукції її переробки, двох третин доходу (66 відсотків) від реалізації усієї власно виробленої сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки. Як і раніше, Кодексом встановлено, що об'єктом оподаткування ФСП є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому в користування, у тому числі на умовах оренди. Базою оподаткування ФСП є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995 року, для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) — нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, проведена станом на 1 липня 1995 року. Отже, індексація нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ та багаторічних насаджень) при обрахунку ФСП не проводиться.
Щодо базового податкового (звітного) періоду для ФСП, — залишається календарний рік (починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року). Збережено норму, відповідно до якої сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Сплата цього податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку. Порядок сплати не змінився — за перший та другий квартали податок визначається у розмірі 10 відсотків від річної суми, у третьому кварталі — 50 відсотків, а за четвертий квартал — 30 відсотків. Дата набуття і підтвердження статусу платника ФСП сільськогосподарським товаровиробникам не змінилась. До 1 лютого поточного року сільськогосподарські товаровиробники подають: - загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), — органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); - звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки — органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки; - розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва — органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики за погодженням з центральним органом державної податкової служби; - відомості (довідку) про наявність земельних ділянок — органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю). Підтвердження розміру площ сільськогосподарських угідь, що перебувають у власності сільськогосподарського виробника або надані йому у користування, у тому числі на умовах оренди, та їх нормативної грошової оцінки здійснюється відповідними органами державних земельних ресурсів за місцем розташування земельної ділянки. Разом з тим, податкові органи за місцезнаходженням сільськогосподарського товаровиробника протягом 10 робочих днів з дати подання податкової декларації або заяви видають довідку про набуття або підтвердження статусу платника ФСП. Також звертаю увагу на те, що Кодексом змінено перелік податків і зборів, платниками яких не є сільськогосподарські товаровиробники зі статусом платника ФСП (п. 307.1 статті 307 ПКУ). Так, відповідно до п. 307.1 ст. 307 ПКУ платники ФСП не є платниками податку на прибуток підприємств, збору за спеціальне використання води, збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у частині провадження торговельної діяльності та земельного податку, крімземельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Це пов'язано з тим, що збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, виключено з переліку загальнодержавних зборів, а комунальний податок — з місцевих. Ці податки замінено зборами за спеціальне використання води і збором за провадження деяких видів підприємницької діяльності (в частині провадження торговельної діяльності). Отже, сільськогосподарські підприємства – платники ФСП, для яких при визначенні фіксованої суми податку об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, з 1 січня 2011 року повинні сплачувати земельний податок за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Податки і збори, не зазначені у даному пункті 307.1 статті 307 ПКУ, сплачуються платником ФСП у порядку та розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування — в порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
