Підготовка фахівців з фітнесу в Японії

В Японії прагнення досягти високого рівня фізичного здоров’я пронизує усю систему освіти та професійної діяльності та являє собою одну з особливостей японської нації. Розвиток оздоровчого фітнесу здійснюється у рамках національної програми «Здорова Японія – 21-­е століття», що передбачає не тільки збільшення числа тих, хто займається руховою активністю, але й створює організаційно - ­методичні умови для підготовки фахівців фізкультурно­-оздоровчого профілю. Так, у розділі цієї програми «Розвиток фізичного фітнесу» приділено велику увагу підготовці «тренерів зі здоров’я», котрі мають володіти знаннями як з медицини, так і з фізичного виховання та бути здатни­ми рекомендувати заняття за різними фітнес - програмами, орієнтуючись на показники здоров’я та фізичної підготовленості людини. При цьому слід відзначити суворе дотримання встановлених стандартів, вимог до професійної діяльності, що взагалі є характерним для будь - ­якої сфери діяльності в Японії.

Не випадково в Японії розташована штаб­-квартира ICPAFR (International Council for Physical Activity and Fitness Research) - Міжнародної Ради досліджень рухової активності та фізичної підготовленості. Ця організація займається розробкою та стандартизацією тестів з оцінки фізичної підготовленості, що є одним з найважливіших елементів професійної діяльності фахівців з фітнесу.

Державна система підготовки фахівців з фітнесу проводиться Міністерством освіти, науки та культури, котре розробило ви­моги до сертифікації знань та умінь інструкторів зі спорту, у тому числі інструкторів з рекреаційних та оздоровчих занять. Так, нині Міністерство освіти, науки та культури проводить підготовку та сертифікацію фахівців з шести напрямів:

o Інструктори з видів спорту (1-3): 1) регіональні інструктори зі спорту; 2) інструктори зі спорту ви­щих досягнень; 3) інструктори фітнес­ клубів.

o Інструктори зі спорту для широких верств населення (4-6): 4) методисти зі спорту; 5) інструктори з рекреації; 6) інструктори з роботи з дітьми та молоддю.

Освітні програми за цими категоріями здійснюють в основному спортивні федерації, такі, як Асоціація аматорського спорту Японії.

Останнім часом університети, що здійснюють підготовку вчителів з фізичного виховання і тренерів змінюють свої навчальні плани для того, щоб студенти могли здобути і кваліфікацію інструктора (див.вище).

Підготовка фахівців фізкультурно­-оздоровчого профілю здійснюють також громадські організації Японії, зокрема:

Ø Організація зі зміцнення здоров’я та фітнесу Японії;

Ø Спортивна організація Сасакава;

Ø Японська аматорська спортивна асоціація;

Ø Національна асоціація рекреації Японії.

Наприклад, Японська аматорська спортивна асоціація проводить різні курси за програмами, затвердженими Міністерством освіти, науки та культури для різних ка­тегорій фахівців, у тому числі для фитнес­-тренерів (Fitness Trainer) комерційних фітнес-­клубів.

Підготовка фахівців з фітнесу здійснюється також і в інших фізкультурно-­оздоровчих організаціях, наприклад: Jeff Fitness (Personal Training Corrective Exercise, Rehabilitation Education), що проводять підготовку фахівців трьох рівнів:

ü I рівень - інструктор фітнес­ - клубу (персональний тренер) - 7 днів по 8 годин;

ü II рівень - інструктор корекційних (реабілітаційних) занять - 7 днів по 8 годин, за наявності диплома I рівня;

ü III рівень - фахівець з силового та кондиційного тренування - 7 днів по 8 годин, за наявності диплома II рівня.

Таким чином, як і в інших країнах, разом із університетською (академічною) освітою функціонує система підготовки фахівців для фітнес-індустрії через систему курсів.

Висновок

Незважаючи на існування значних відмінностей в освітніх системах, в усіх без вик­лючення європейських країнах та Японії здійснюється підготовка фахівців з фізкультурно - оздоровчої роботи. Профілі фахівців, які готуються у зарубіжних країнах, визначаються на основі запитів соціальної практики.

В усіх вищерозглянутих зарубіжних країнах підготовка фахівців з фітнесу здійснюється в університетах (академічна освіта) та через систему різноманітних курсів, шкіл, студій, які організовані різноманітними установами, що культивують фітнес.

Порівняльний аналіз співвід­ношення професій зарубіжних фахівців указує на значне кількісне перебільшення різних професій в США, що можна пояснити вищим рівнем розвитку сфери надання фізкультурно­-оздоровчих послуг, порівняно з існуючою практикою в Європейських країнах та Україні.

Різні залишки інформації до лекції з різних джерел

Стаття В. Левицького (2004р.) (частина матеріалу – в основному тексті)

У зв’язку з цим навчальним закладам та структурним підрозділам професійних співтовариств необхідно суттєво розширити коло спеціальностей, за якими здійснюється підготовка відповідних фахівців. Звертає до себе увагу поява таких фахівців, як консультанти здорового способу життя та контролю за масою тіла. Діяльність таких фахівців не тільки спрямо­вана на розв’язання важливого соціального завдання - формування фітнес­-культури, а й має під собою комерційну основу. Абсолютно новими для вітчизняної практики є професії фахівців з фітнес­-тестування, які призвані не тільки оцінювати рі­вень здоров’я та фізичної підготовленості клієнтів фітнес ­клубів, але й рекомендувати їм ті або інші фітнес-­програми та, що найбільш важливо, супроводжувати клієнтів протягом усього періоду занять, постійно вносити корективи як у хід фізкультурно­-оздоровчого процесу, так і у складові компоненти здорового способу життя (харчування, боротьба зі стресами та ін.). Слід зазначити, що перераховані професії починають стрімко з’являтися у вітчизняній практиці фітнес­-послуг. Це в основному пов’язано зі встановленням кон­тактів з міжнародними фізкультурно-­оздоровчими організаціями, проведенням освітніх семінарів та фітнес­-конвенцій компаніями: ``REEBOK'', ``NIKE'', ``Планета фітнес'' та іншими, що стимулює процес створення фітнес­ центрів, котрі працюють за сучасною зарубіжною технологією.

На основі вивчення закономірностей сфери оздоровчого фітнесу було виявлено шляхи можливого використання ряду концептуальних положень зарубіжного досвіду підготовки фахівців з фітнесу:

1. Глобальні зміни у сучасному соціально-­економічному житті ставлять нові, ширші вимоги до якості підготовки фахівців з оздоровчого фітнесу. Освіта та професійна підготовка фахівців відіграють вирішальну роль у забезпеченні існуючої переваги зарубіжних країн у сфері оздоров­чого фітнесу.

2. Пріоритетним напрямом удосконалення якості підготовки фахівців з оздоровчого фітнесу у зарубіжних країнах є розробка стандартів до змісту підготовки та основних розділів професійної діяльності (тестування рівня фізичної підготовленості, рекомендації до застосування засобів фітнесу, вимоги до спортивних споруд та обладнання та ін.).

3. Зміст підготовки фахівців з оздоровчого фітнесу накладено на контекст майбутньої професійної діяльності та представлено в активних формах навчання. Відзначається перехід від вузько професійних, уніфікованих навчальних дисциплін до гнучких, професійно спрямованих і особистісно - орієнтованих курсів, що сполучають ядро обов’язкових предметів з широкою мож­ливістю вибору елективних курсів.

4. Введення нових спеціальностей, що ураховують потреби сфери оздоровчого фітнесу, котра бурхливо розвивається і залучає все більшу кількість людей, які мають різний статус здоров’я (реабілітаційні фітнес­програ­ми), різну вікову характеристику (фітнес-­програми для дітей, юнаків, людей похилого віку) та ін.

5. У галузі процесуально­-технологічних характеристик відзначається перехід від пасивних, здебільшого лекційно-­аудиторних форм і методів навчання до переважно інтерактивних, наб­лижених до реальної професійної діяльності та спілкування з клієнтами, що враховують особливості мотивації навчання дорослих людей - навчання за допомогою дії.

6. Система методичного за­безпечення процесу підготовки фахівців з оздоровчого фітнесу у зарубіжних країнах є одним з найрозвиненіших компонентів професійної підготовки. Широке комерційно орієнтоване виробництво технічних засобів навчання (аудіо­, відео­, CD­, web­сай­тів), разом з випуском високоякісної методичної літератури (підручники, посібники, професійні журнали) дозволяє максимально розширити коло потенційних споживачів оздоровчих послуг сфери оздоровчого фітнесу.

7. На ринку формування освітніх послуг, що надаються державними (вузи, технікуми) та недержавними (освітні структури професійних співтовариств) організаціями, держава, будучи за­цікавленою у підвищенні ролі оздоровчого фітнесу в розв’язанні широкого кола завдань (оздоровчих, виховних та ін.), могла б виступити у ролі «арбітра», забезпечуючи споживачам освітніх послуг захист від неякісної освіти, а споживачам діяльності (клі­єнтам) - захист від погано підготовлених фахівців.

Далі - з інтернету

Программа в разных странах предусматривает подготовку специалистов для ее внедрения. В США специалистов по фитнесу и рекреации выпускают отделения колледжей и университетов. Такие отделения носят название «Лидерство для досуга» и имеют целью подготовку всесторонне образованного специалиста, способного «захватить лидерство» (по терминологии американских ученых) в определенной группе людей для организации культурного или спортивного досуга.

Подготовка специалистов-организаторов досуга и отдыха длится 4 года и включает, наряду с общими дисциплинами, такие специальности, как: коллективная рекреация, теория планирования занятий по фитнесу, способы организации досуга, физические упражнения и спортивные игры на досуге, формы физической культуры в рекреации. Активно готовят специалистов-организаторов оздоровительного отдыха и досуга в Японии. Система подготовки не отличается принципиально от американской. В университетах Великобритании предлагается трехлетний курс обучения «Физическая культура, спортивная наука и управление рекреацией». В университетах Франции, на специальных курсах при университетах и спортивных обществах готовят организаторов туристских походов, инструкторов массового обучения плаванию, катанию на горных лыжах, руководящий персонал по организации досуга и отдыха населения в спортивных комплексах и обществах.

В странах, входивших в состав бывшей Югославии, физкультурные занятия рассматриваются учеными как составляющая досуга и отдыха в целом. На педагогических отделениях философских факультетов университетов изучают досуг как отдельную дисциплину.

Совершенствование системы физкультурного образования в нашей стране, равнение ее на ведущие зарубежные страны продиктовало необходимость в подготовке специалистов по фитнесу и рекреации. Именно поэтому перечень специальностей направления подготовки «Здоровье человека» включает специальность под названием «Фитнес и рекреация».

С 2008 года при университетах начали создаваться специальные кафедры здоровья человека, рекреации и фитнеса, которым делегированы полномочия по подготовке специалистов названного профиля. Проект учебного плана подготовки специалистов и магистров фитнеса и рекреации предполагает изучение нормативных дисциплин: высшее образование и Болонский процесс, рекреационный менеджмент, педагогика и психология высшей школы, психолого-педагогические аспекты физкультурно-оздоровительной работы различных слоев населения, методики научных исследований, практика рекреационных и фитнес занятий, медико-биологические основы фитнеса и рекреации, методика преподавания фитнеса, питания в фитнесе, рекреационный туризм и другие. Выпускники специализации смогут работать в сфере физкультурно-оздоровительной работы: в клубах шейпинга и аэробики, атлетической гимнастики, оздоровительного бега, вести секции нетрадиционных форм оздоровления, работать на туристических базах, в спортивных обществах, клубах.

Подготовка специалистов по фитнесу и рекреации, планируется, учитывает как опыт зарубежных учебных заведений так и местные условия, ресурсы и традиции.

Поиск по сайту: