Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Повноваження глави держави. У різних сферах державної діяльності глави держав наділяються загальними



У різних сферах державної діяльності глави держав наділяються загальними повноваженнями, які можна розбити на декілька груп:

1) представницькі повноваження (всередині і за межами країни):

- право підпису міжнародних договорів;

- право безпосереднього звернення до глав іноземних держав та урядів;

- призначення дипломатичних представників;

- здійснення акредитації представників у зарубіжних країнах;

- виступ з офіційними зверненнями до парламенту та посланнями до нації;

o Напр.. в США щорічні послання Президента розглядаються як виклад політичної прогарами урядової діяльності на майбутній період.

- в деяких країнах до повноважень Президента віднесено оголошення війни і підписання мирних договорів.

2) повноваження пов’язані із управлінням справами держави:

§ в законодавчій сфері:

- право скликання сесій парламенту, в тому числі надзвичайних сесій;

- право дострокового розпуску парламенту;

- законодавча ініціатива (в США Президент такого права немає);

- право вето на законопроекти;

- опублікування законів;

- право звернення в органи конституційного контролю щодо конституційності того чи іншого акту;

§ в сфері виконавчої влади:

- призначення глави уряду і прийняття його відставки;

- участь у Формуванні уряду;

- вирішення стратегічних питань військового управління, як військовим головнокомандуючим збройних сил;

- введення особливих режимів управління (у федеративних державах);

- видання власних нормативних актів (у країнах з парламентською формою правління вони часто потребують контрасигнатури).

§ в судовій сфері:

- призначення на судові і вищі судові посади;

- сприяння у виконанні рішень судів;

- та інші.

3) Повноваження з конкретизації правового статусу особи:

- вирішення питань громадянства;

- надання політичного притулку;

- здійснення права помилування та пом’якшення покарання;

- здійснення нагород;

- присвоєння почесних, спеціальних і вищих військових звань.

4) Надзвичайні повноваження:

- проголошення надзвичайного стану, в зв’язку із чим глава держави вправі приймати акти, які мають силу закону.

Що стосується повноважень глав держав конкретних країн, то вони відрізняються, залежно від форми правління в тій чи іншій державі.

Þ В президентських республіках формує склад уряду, який є йому підзвітний (США, Аргентина, Мексика, Венесуела). Система влади побудована на принципі чіткого розподілу компетенції гілок влади, тому президент не може розпустити парламент, а парламент не може відправити у відставку уряд, сформований президентом.

Þ У президенсько-парламентських республіках глава держави пропонує склад уряду і кандидатуру прем’єр-міністра, які затверджується Парламентом. Силові міністри і міністр внутрішніх справ підзвітні президентові. Він не є главою виконавчої влади, а розглядається як арбітр у суперечках між іншими гілками влади та державними органами. (Франція, Португалія, Росія).

Þ У парламентській республіці роль президента зводиться до представницьких, церемоніальних функцій, президент лише формально затверджує політичні рішення, прийняті урядом чи парламентом. Глава держави не впливає на склад і політику уряду, який підзвітний Парламенту.

Þ В абсолютній монархії монарх наділений всією повнотою влади. Посада прем’єр-міністра якщо і є, то її займає як правило один із ближніх родичів монарха.

Þ В дуалістичні монархії повноваження монарха також досить широкі, він підбирає і назначає міністрів, очолює уряд, але завжди є ще посада прем’єр-міністра.

Þ А в конституційній монархії монарх наділений найменшими повноваженнями. Склад уряду визначається парламентською більшістю, кандидатури міністрів підбирає лідер партії. Королівською прерогативою є так звані «сплячі повноваження» - розпуск парламенту, відставка прем’єр-міністра, введення військового стану. Він лише підписує акти, підготовлені парламентом. Право вето щодо законів парламенту передбачено не за всіма монархами (Японія, Іспанія), а якщо й передбачено, то практично не застосовується.

o Наприклад, хоча король Великобританії має право вето щодо законів, прийнятих парламентом, але вже три століття таке право ним не застосовується.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.