Яким бути і яким не бути»

Добрі вчинки

Мета: Ознайомити учнів із поняттями «добро», «доброта», подовжувати вчити дітей оцінювати вчинки, розрізняти добро і зло, добре ставитись до старших людей, турбуватись про них, співчувати, але і радіти успіхам. Виховувати дружні взаємовідносини між дітьми, викликати бажання у дітей творити добро і уникати злих вчинків.

Обладнання: Відео, прислів’я.

1. Організаційний момент.

11.Вступне слово

Все – із доброго чи злого –

Починається з малого.

Хліб – з маленької зернини,

Дощ – із чистої краплини.

День турботою почнеться,

Все довкола усміхнеться.

Проганяй мерщій дрімоту –

І рукам давай роботу.

І роби невтомно, вміло,

Хоч мале, та добре діло.

2.Повідомлення теми заняття

-У нас сьогодні не звичайне, а чарівне заняття. Ми здійснимо подорож до країни, яка має чудову назву-Доброта. У нас заняття особливе тому, що воно має торкнутися не тільки розуму, а найперше – серця. Зачепити струну кожного сердечка, щоб заговорила душа.

- Покладіть долоньку на груди і послухайте своє сердечко.

Я гадаю, воно допоможе вам дати відповідь на запитання:

- Що, саме для вас, означає слово «Добро».

Отже, добро – це

1. Допомагати слабким, маленьким, хворим.

2. Не бути жадібним.

3. Пробачати іншим помилки.

4. Ніколи не заздрити.

5. Жаліти інших, а не себе.

6. Берегти природу.

3.Ситуації

Ситуація №1

Дві жінки брали воду з криниці. До них підійшла третя. І старенький дідусь сів на камінчик відпочити. Ось перша жінка каже другій:

- Мій син спритний і сильний ніхто його не подужає.

- А мій співає – як соловейко, ні в кого такого голосу немає, - каже друга.

А третя мовчить.

- Чому ти про свого сина не кажеш? – запитують у неї сусіди.

- А що казати? – мовить жінка. – Нічого в ньому особливого немає.

Набрали жінки повні відра води і пішли. А дідусь за ними. Йдуть жінки, зупиняються. Болять руки, розпліскується вода, ломить спину. Аж раптом хлопці вибігли. Один через голову перевертається, колесом крутиться, - милуються жінки. Другий пісню співає, соловейком заливається, - заслухалися жінки. А третій до матері підбіг, узяв у неї важкі відра й поніс. Запитують жінки у дідуся:

- Ну що? Як наші сини?

- А де ж вони? – відповідає дідусь – Я тільки одного бачу.

Бесіда:

- Котрий із трьох хлопчаків справив на вас враження? Чому?

- В чому проявляється мудрість дідуся.

Ситуація №2.

Ви з товаришем ідете до школи. По дорозі ви побачили, як, посковзнувшись, упала дівчинка, вдарилась, забруднила свій одяг. Ваша реакція, дії, слова? Уявімо один із варіантів. Дійшовши до дівчинки, кидаєте глузливо «Щасливого приземлення! Он що значить бути роззявою…» І сміючись проходите далі. Здається дрібничка. Що такого сталося? Упала – встане і піде далі. А от ваш сміх – це не дрібничка. Це сміх не доброзичливий, це насмішка над людиною, яка потрапила в незручне становище. На думку Василя Сухомлинського «той, хто сміється над помилкою, невдачею товариша, може стати жорсткою людиною».

Повернемося до уявної ситуації, яка сталася із дівчинкою на дорозі. Ви, сміючись пішли далі і не бачите як у дівчинки з’явилися сльози. Не від болю у коліні, а від образи. Від вашої бездушності. А могло бути по іншому.

Бесіда:

-Підкажіть, як повинні були вчинити хлопці, щоб замість сліз обличчя дівчинки осяяла посмішка.

Ситуація 3

Відео про дівчинку і іграшку.

4. Прислів’я

На дошці розкидані прислів’я. Давайте їх зберемо.

«Стережись злого, чини добро»

«Добро, яке ми чинимо, збагачує всіх»

«Не роби іншому того, чого собі не бажаєш»

«Хто людям добра бажає, той і собі має»

«Перший крок до добра - не роби зла»

«Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся»

«Слово-ключ, яким відкривають серце»

5. Гра

А зараз проведемо гру «Так чи ні?» на тему «Виховна людина, яка вона?»

Словничок

Байдужа, ввічлива, жадібна, тактовна, порядна, бездарна, безтурботна, інтелігентна, боязка, пристойна, дріб’язкова, точна, заздрісна, люб’язна, горда, привітна, хвалькувата, відповідальна, чемна, неохайна, насмішкувата.

6. Фізхвилинка відео.

Яким бути і яким не бути»

Кожна людина живе лише один раз. І що б не сталося у кожного з нас у житті, завжди пам’ятайте, що ми люди. Ніколи не звинувачуйте когось у тому, що вас погано виховали. Ми самі повинні якомога більше працювати над вдосконаленням своєї особистості. Цей шлях важкий і тернистий, але ми молоді й зможемо все подолати. І ось тоді у нашому серці навіки оселяться найсвятіші людські почуття – любов, доброта, прощення. Їх не купиш, їх ні в кого не позичиш, але можна навчити себе бути добрими, людяними, милосердними.

Як часто ми зриваємо квітку, не задумуючись над тим, що завдаємо їй болю. Як легко зранити серце одним необережним слово, тим самим не залишивши у цьому серці місця для проростання добра. Будьмо добрими і чуйними, лагідними і щедрими, бо саме внутрішня краса прикрашає людину. Відкриймо навстіж своє серце і душу для друзів, близьких і рідних. Життя таке прекрасне, тож поспішаймо творити добро на землі.

Бути людиною – не дуже просто,

Бути людиною – геройство в наші дні.

Раджу вам частіше заходити до бібліотеки, цікавитися серією «Яким бути і яким не бути».

Отже, діти, у вас попереду все життя, і треба так прожити його, щоб ніколи й нікому не зашкодити, не завдати болю та страждань, щоб вами завжди і всюди пишалися, пам’ятайте слова мудреця:

Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізняє від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!

- Діти, я знаю, що ви теж багато робите добрих вчинків, про які ми зараз з вами поговорим розкажіть один одному про свою добру справу, яку ви зробили у своєму житті.

8. Казка «Майже чарівна розмова»

- Вмощуйтесь зручненько і слухайте уважненько казку.

Це було теплого сонячного дня. Все навкруги раділо весні. Квітнули сади, щебетали пташки. У блакитному небі летів журавлиний ключ. Десь весело дзюрчав весняний струмок. А під високою тополею на вулиці стояв маленький хлопчик і плакав. Він не бачив, як квітнуть сади. Він не чув, як щебечуть пташки. Небо здавалось йому не блакитним, а чорним. Журавлиний ключ здавався хлопчикові разком сльозин.

Люди йшли повз маленького хлопчика й не помічали, що він плаче.

Один дідусь побачив хлопчика, підійшов до нього, поклав йому руку на голову. Він довго щось хлопчикові говорив, щось його розпитував. Хлопчик крізь сльози щось розповідав дідусеві.

Так вони розмовляли з годину. І от хлопчик усміхнувся. Він побачив, як навкруги квітнуть сади. Він почув, як весело щебечуть пташки. У блакитному небі перед ним затремтів журавлиний ключ, і хлопчик подумав: а зараз весна!

Як то мило та гарно, коли хто осушить сльози на очах іншої людини й пробудить у неї усмішку.

Бесіда:

- Чому змінився настрій хлопчика?

- Яким можна назвати вчинок дідуся?

9.Вправа – побажання.

Діти говорять один одному добрі слова, передаючи м’яку іграшку.

10.Підсумок.

Наше заняття підйшло до кінця. Чи сподобалося вам наше заняття? Що найбільше запам’яталося?

Поиск по сайту: