Другий етап – революційний 1863-65 рр

Перевага Півночі

Часті повстання рабів, успішна морська блокада підривали економіку Півдня. Невелика промисловість не могла задовольнити усі потреби фронту. Відчувалася нестача у медикаментах, зброї,їжі. На відміну від них Північ торгувала з Європою, приїзджали нові іммігранти з Європи, працювали на повну потужність промисловість і сільске господарство.

Останнім великим успіхом конфедератів стала битва під Чанселорвіллє навесні 1863, у ході якої 130-тисячна армія жителів півночі зазнала поразки від 60-тисячної армії генерала Лі. Однак людські та матеріальні ресурси Півночі були величезні. Вже в серпні 1863 армія Лібула відкинута до Віргінії.

1863– бій біля м. Геттісберг – поразка армії Конфедерації, початок відступу.Восени 1864була захоплена Атланта - один із найбільших промислових центрів Півдня.

Жовтень-листопад 1864 – похід військ Півночі від центральної частини США до атлантичного узбережжя – «Марш Шермана до моря» Застосовували тактику спаленої землі.Під час походу була захопл. Саванна –великий морський порт Півдня.

На початку 1865 на північ від Річмонда обєдналися армії Гранта і Шермана.9 квітня 1865 після кривавих боїв пав Річмонд. Через місяць останні сили конфедератів капітулювали. Громадянська війна завершилася.

Останньою жертвою війни називають Президента Лінкольна– вбивство 14.04.1865 р. (Бутс – прихильник конфедератів)

Результати війни

- Втрати жителів півночісклали майже 360 тис. чоловік убитими й померлими від ран і більше 275 тис. пораненими. Конфедерати втратили, відповідно, 258тис. і близько 100тис. чоловік.

- Тільки військові витрати уряду США досягли 3 млрд. доларів. Війна продемонструвала нові можливості військової техніки, вплинула на розвиток військового мистецтва. Вона завершилася перемогою Союзу.

- Заборона рабства була закріплена 13-ою поправкою до Конституції США, що вступила в силу 18 грудня 1865.

- У країні були створені умови для прискореного розвитку промислового й сільськогосподарського виробництва, освоєння західних земель, зміцнення внутрішнього ринку.

- Прийнятий у 1862 р. акт про гомстеди став самим прогресивним у

світовій історії вирішенням аграрного питання

РЕКОНСТРУКЦІЯ

Війна не вирішила всі проблеми що стояли перед країною . Деякі з них знайшли вирішення під час Реконструкції Півдня, що тривала з 1865 до 1877. Після закінчення війни Південь перебував в економічному занепаді.

Частина плантацій позбавилася хазяїв і перейшла до нових власників, частина булла поділена на дрібні ділянки і здана в оренду. На плантаціях як і раніше трудилися в основному негри, але вже в якості батраків або орендарів здольників (кроперів), що віддавали хазяїну частину врожаю (така форма землекористування носить відсталий характер і схожа з становищем колишніх кріпаків Росії на поміщицькій землі.

Урядпроголошує кілька основних задач по економічному відродженню Півдня:

1. конфіскація земель у плантаторів і передача її звільненим рабам і безземельному біломку населенню.
2. надання рівних політичних і економ. прав чорношкірому населенню.
3. позбавлення колишніх рабовласників політичної влади на Півдні

Ця система заходів викликала розкол всередині Республ. партії

1. Прихильники швидких економ. реформ (Дуглас, Батлер)
2. Прихильники відновлення влади плантаторів на Півдні (Шерман, Президент Джонсон, який замінив вбитого Лінкольна)

Джонсон, который после убийства Линкольна стал президентом США, выдвинул программу, сводившуюся к формальному признанию бывшими мятежными штатами уничтожения рабства при сохранении всей полноты власти на Юге в руках бывших рабовладельцев. Тысячи активных участников мятежа были амнистированы. К февралю 1867 плантаторам была возвращена собственность, оценивавшаяся в 2 млрд. долл. Негры не получали никаких прав и превращались в безземельных с.-х. рабочих.

Ку-клукс-клан

Сразу же после окончания войны белые расисты развернули сопротивление по всей территории США. Они делали все, чтобы не дать неграм реализовать свои формальные свободы: вытесняли их с рабочих мест, запугивали и порой доводили дело до кровавых расправ. Лидерами белого терроризма стали члены полулегальной терористичної организации с легко запоминающимся названием - Ку-Клукс-Клан. созданной на Юге в 1865 в городе Пуласки, штат Теннеси. Город, где и в настоящее время проживает не более трех тысяч жителей, тогда был просто деревушкой, жизнь в которой была весьма скучной. В тот год шестеро молодых парней - бывших солдат армии Конфедератов - встретились как-то вечером, и один из них предложил создать тайное общество, назвав его «Кюклос» (от греческого kuk os - «круг»). Другие же, обсудив это предложение, выработали более звучный вариант «Куклукс», к которому затем, с общего согласия, было добавлено слово «клан».

На следующем собрании было решено, что униформа для всех членов Клана будет состоять из длинного белого балахона, белой маски и высокой шляпы, а сами собрания будут проводиться ночью в давно заброшенном старом кирпичном доме на окраине города.

В течение довольно долгого времени главными целями создателей Ку Клукс Клана были мистификацияжителей городка и привлечение новых членов. Красные огни и прогулки на лошадях, обязательные при посвящении, теперь часто можно было наблюдать на кладбищах и покинутых домах по всему штату. Ночные патрули одетых в белые одежды куклуксклановцев вселяли испуг в невежественных негров.

За 1867год влияние Ку Клукс Клана в Теннеси распространилось с необыкновенной быстротой. Затем к организации стали примыкать различные группы из Миссисипи и Алабамы. Постепенно отряды Клана были созданы во всех южных штатах вплоть до Техаса.

Именно тогда впервые возникла идея «невидимой империи», которая бы включала в себя все территории, где существовал Ку Клукс Клан. На этом же съезде был избран и первый лидер ордена - «Великий визирь», которым стал генерал Натан Бедфорд Форрест, знаменитый кавалерист армии Конфедератов.

Члены Ку Клукс Клана также пристально следили за деятельностью государственных чиновников. И если действия кого-либо из них казались им враждебными белому населению, то организация присылала им предупреждение с предложением покинуть город, которое, как правило, немедленно выполнялось, ибо ослушавшимся весьма часто грозила смерть. Подобная же судьба ожидала и тех, кто, по мнению руководителей Клана, разжигал ненависть негров к белому населению или защищал равенство между расами.

Поиск по сайту: