Просторово часовий континуум

В'єтнамська війна

Хід подій

- 2 вересня 1945 року в Ханої політичний лідер В'єтміня Хо Ши Мін проголосив створення незалежної Демократичної Республіки В'єтнам (ДРВ). Однак, головні переможці у Другій світовій війні (Великобританія, США та СРСР) мали попередню домовленість про те, що усі колоніальні володіння Франції залишаються за нею. У зв'язку з тим, що після завершення війни французи не мали ані кораблів, ані зброї та солдатів для перекидання їх до В'єтнаму, було вирішено, що південну частину країни тимчасово окупуватимуть британські війська.

- 6 березня 1946 Франція визнає незалежність Республіки В'єтнам в якості вільної країни в складі Індокитайської Федерації та Французького Союзу

- В ході першої Індокидайсбкої Війнив Віце-президент Річард Ніксон, один з політичних «яструбів» Сполучених Штатів наполягав на тому, що країна повинна ввести своїх військових у В'єтнам. Президент США Дуайт Ейзенхауер запропонував залучити до військової операції британські збройні сили, але союзники відмовилися.

- у липні 1954 року були укладені Женевські угоди, що завершили восьмирічну війну.

- згідно з Женевськими угодами, територія В'єтнаму була тимчасово розділена по 17-ій паралелі (де була створена демілітаризована зона) на дві частини. Північний В'єтнам перейшов під контроль В'єтміня, і, відповідно, став територією ДРВ контрольованою Китаєм та СРСР. Південний В'єтнам залишався під владою призначеної французами місцевої адміністрації, причому Франція ще до угод встигла формально надати В'єтнаму незалежність. Тут при владі перебував профранцузськи налаштований імператор Бао Дай. Територія в ході війни входила в сферу впливу США.

- у січні 1959 Центральний комітет Комуністичної партії Північного В'єтнаму видав таємний наказ про початок широкомасштабної війни проти уряду та збройних сил південнов'єтнамців. Північний В'єтнам розпочав масові перекидання озброєних повстанців та поставки зброї та матеріальних засобів підпільному руху використовуючи так звану стежку Хо Ши Міна.

-1960 р - перемога Кенеді на виборах, Політика Кеннеді по відношенню до Південного В'єтнаму базувалася на його впевненості, що З'єм та збройні сили Республіки В'єтнам обов'язково подолають комуністичній опір самостійно, без озброєного втручання американців. Кеннеді був категорично проти введення американських військ у В'єтнам. Він наполягав на тому, що безпосереднє втручання збройних сил США у внутрішній конфлікт В'єтнаму врешті-решт призведе до негативних наслідків, як у політичній, так й у військовий сфері

- До 1963 року кількість американських військових вже нараховувала 16 000 чоловік, у той час, як при Ейзенхауері було лише 90

- Віце-президент Сполучених Штатів Ліндон Джонсон, який після вбивства Джона Кеннеді став 36-м Президентом країни та головним пріоритетом своєї роботи проголосив соціальний захист американців, вже 24 листопада 1963 сказав, що «битва проти розповсюдження комунізму повинна вестися з усією міццю та рішучістю об'єднаними зусиллями вільного світу».

- 2 серпня 1964 року - Тонкінський інцидент – причина для бомбардування півночі, і як наслідок – невдала для США операція

- війська США та Південного В’єтнаму зазнавали поразок майже у всіх битвах та сутичках

- виступ генерала Вестморленда з планом добитися рішучої перемоги вже до кінця 1967 року, що вимагало розширення американської присутності. Тим часом Вашингтон наполягав на підтримці своїх позицій у В'єтнамі за рахунок направлення військових контингентів за інших країн. Австралія, Нова Зеландія, Республіка Корея, Таїланд та Філіппіни погодилися з відправленням військ, у той час, як головні партнери США у НАТО, таки як Велика Британія та Канада відхилили дану пропозицію.

- У січні 1968 незважаючи на початок свята Тет (Нового року за місячним календарем), який має дуже велике значення для жителів країн Південно-Східної Азії, В'єтконг при підтримці в'єтнамської народної армії раптово розпочав широкомасштабний наступ на більш ніж 100 міст В'єтнаму, в тому числі здійснили зухвалі атаки на штаб-квартиру генерала Вестморленда та посольство США в Сайгоні. Незважаючи на попередню розгубленість, американські та південнов'єтнамські підрозділи швидко змогли організуватися для проведення контратак.

- З 1971 року Австралія та Нова Зеландія вивели свої війська з В'єтнаму

- останній солдат армії США залишив територію В'єтнаму у серпні 1972 року[Джерело?]. За іншою інформацією, американські вояки все ще продовжували гинути на території Південного В'єтнаму у жовтні 1972 рок, США не вдалося спрямувати в конфлікт в належне для них русло

Просторово часовий континуум.

Події В’єтнамської війни охопили суходіл, морський та повітряний простір сучасної Соціалістичної Республіки В’єтнам. Війну можна умовно розділити на три основних періоди: партизанська війна у Південному В'єтнамі (1955—1964); повномасштабне військове втручання США (1964—1973); завершальний етап війни (1973—1975). Отже, відправною часовою точкою війни є січень 1959 - центральний комітет Комуністичної партії Північного В'єтнаму видав таємний наказ про початок широкомасштабної війни проти уряду та збройних сил південнов'єтнамців. Завершення - серпні 1972 року – остаточне виведення військ США.

Поиск по сайту: