Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки визначається за статтею 274 ККУ. В частині 1 цієї статті передбачена відповідальність за по­рушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов'язана їх дотримуватися, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або за­подіяло шкоду здоров'ю потерпілого. Такі порушення можуть запо­діяти виключно тяжкі наслідки: людські жертви, вибухи, знищення або пошкодження атомних реакторів та інших експлуатаційних установок, радіоактивне зараження місцевості.

Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є ядерна або радіаційна безпека виробництва (включаючи безпеку праці).

Потерпілим від злочину можуть бути як працівники виробни­цтва, на якому використовуються ядерні або радіоактивні матеріа­ли, так і особи, які не мають до такого виробництва ніякого відно­шення.

З суб'єктивної сторони, злочин, що розглядається, може мати змішану або необережну форми вини.

Суб'єктом злочину можуть бути: громадяни — суб'єкти підпри-•ємницької діяльності, службові особи, робітники та службовці, сторонні виробництву особи, які зобов'язані дотримуватися на вироб­ництві правил ядерної чи радіаційної безпеки.

Частина 2 ст. 274 встановлює відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 274 — обмеження волі на строк до чотирьох років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 274 — позбавлення волі на строк від трьох до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. [9, с. 239].

Порушення правил, що стосуються безпечного викорис­тання промислової продукції або безпечної експлуатації бу­дівель і споруд

Порушення правил, що стосуються безпечного викорис­тання промислової продукції або безпечної експлуатації бу­дівель і споруд (ст. 275). У частині 1 цієї статті злочин описаний як порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпеч­ного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов'язана дотримуватися таких правил, як­що це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Небезпека таких порушень полягає в тому, що вони можуть спричинити небезпечні для споживача продукції наслідки: загорян­ня, вибух, техногенну аварію, зруйнування будівель і споруд, що супроводжується нещасними випадками, знищенням майна.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека викорис­тання промислової продукції і безпека експлуатації будівель і споруд.

Потерпілими від злочину є споживачі промислової продукції:

які працюють на інших виробництвах, що користуються нею в побу­ті, а також особи, які працюють, проживають або іншим чином ви­користовують будівлі та споруди.

З об'єктивної сторони злочин може мати місце при порушенні правил, що забезпечують безпечне використання промислової про­дукції, при розробці або конструюванні такої продукції (наприклад, серйозні прорахунки при розробці ракет-носіїв, авіаційних двигунів, турбін тощо) або в процесі її виготовлення чи зберігання. Так, при виготовленні продукції можуть бути використані недоброякісні ма­теріали, а при її зберіганні — порушені, наприклад, вимоги темпе­ратурних режимів. Крім того, з об'єктивної сторони злочин може бути виражений в порушенні правил безпеки при проектуванні або будівництві будівель і споруд (наприклад помилки, допущені при проектуванні будинків, відступу від встановлених технологій будів­ництва мостів, висотних споруд, складних перекриттів, виступаю­чих елементів будівель тощо).

Наслідками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 275, є: створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків; або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого. Між порушеннями правил і вказаними наслідками потрібно встановлювати причинний зв'язок.

З суб'єктивної сторони злочин, що розглядається може мати змішану або необережну форми вини.

Суб'єктом злочину можуть бути: громадяни—суб'єкти підпри­ємницької діяльності; службові особи, конструктори, проектуваль­ники, робочі промислового або будівельного виробництва, зобов'язані дотримувати правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.

Частина 2 ст. 275 КК встановлює відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі на­слідки.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 275 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого; за ч. 2 ст. 275 — виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк від двох до п'яти ро­ків, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися пев­ною діяльністю на строк до трьох років[10, с. 345].

ВИСНОВОК

Таким чином, в даній роботі були відображені моменти, що стосуються визначення складів злочинів у сфері безпеки виробництва. Вперше цей вид злочину був виділений в окремий розділ, що, зрозуміло, дуже добре для роботи з Кримінальним Кодексом таким особам, як працівникам.
Основним завданням було - визначення причин та умов виникнення злочинів у сфері безпеки виробництва, визначення складів таких злочинів, які передбачені статтями Кримінального Кодексу України, що стосуються відносин у сфері безпеки виробництва.

Порівнюючи дані статті, можна зробити висновок про те, що в чинному законодавстві з'єднані в одне ціле, в один розділ склади, які стосуються відносин у сфері забезпечення безпеки виробництва, законодавства про працю та інших відносин безпечного виробництва промислової продукції.

Тому, в роботі були розкриті основні причини виникнення злочинів проти безпеки виробництва, визначено методи державно-правового регулювання і впливу на дані злочини, а також показано сутність самих складів злочинів у сфері безпеки виробництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28 червня 1996 року //Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141

2. Кримінальний кодекс України: Закон від 05.04.2001//Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 25. – Ст. 131

3. Про охорону праці: Закон України від 14.10.92 року// Відомості Верховної Ради України. – 1992 . - № 49, ст.669

4. Закон України «Про об'єкти підвіщеної небезпеки» від 18 січня 2001 року / / Відомості Верховної Ради (ВВР) 2001, N 2 ст.39

5.Кримінальне право України: Особлива частина: Підручик для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.Я. Тацій, В.В. - 2004 р. ст. 95.

6.Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2т. / за заг.ред.В.Я. Тація, В.П.Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. – 5-те вид., допов. – Х.: Право, 2013. Т.1: Загальна частина / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І.Тютюгін та ін. – 2013. – 376с.

7. Перелік робіт з підвіщеною небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляд за охороною праці № 123 від 30 листопада 1993 року.

8. Теоретичні основи забезпечення якості кримінального законодавства та правозастосовчої діяльності у сфері боротьби зі злочинністю в Україні : монографія / за заг.ред.В.І.Борисова, В.С.Зелененького. – Х.: Право, 2011. – 344с.

9. Абакумова Ю.В., Денисов С.Ф., Денисова Т.А., Кулик С.Г., Рябчинська О.П. Кримінологія. Особлива частина: навчальний посібник. – Запоріжжя : КПУ, 2012. – 688с.

10. Кримінологія: Підручник (для навчальних закладів МВС України). Під ред. В.Г. Лихолоб і В.П. Філонова. - Київ-Донецьк, 1997.-398 с.

Поиск по сайту: