Мовлення-один із найвагоміших критеріїв оцінювання розвитку дитини, запорука майбутньої успішності навчання у школі. Надзвичайно важливо, наскільки повноцінно дитина сприймає мовлення дорослих та однолітків або прочитане (пасивний словниковий запас), як точно та змістовно вона може висловити власну думку(активний словниковий запас). Але не менш суттєво й те, як сприймають мовлення дитини дорослі й діти, з якими вона спілкується. Чи є воно чітким, виразним,розбірливим,зрозумілим і приємним на слух для співрозмовників?Чи не почувається малюк під час мовлення дискомфортно? Чи не стають мовленнєві вади на перешкоді нормальному спілкуванні дитини в колективі, чи не спричиняють негараздів у навчанні та розладів психічного здоров’я?
Мовленнєва діяльність дітей формується впродовж пізнання навколишнього світу, спілкування. Наслідуючи дорослих, дитина оволодіває мовою поступово і до 5-6 років, за умов нормального розвитку, в основному засвоює правильну вимову всіх звуків.
Однак є діти, в яких через різні причини(захворювання, слабке здоров’я, аномалія в будові відповідних органів, несприятливе оточення, тощо)мовленнєвий розвиток відбувається з певним запізненням або з відхилення від норми. У таких дітей формується, а згодом закріплюється неправильна, переважно спотворена артикуляція звуків.
Видатний педагог К.Ушинський зазначав, що правильна вимова кожного звука та добре розвинений фонематичний слух – головні передумови правильного правопису. Виправлення недоліків вимови і мовлення в учнів має особливе значення, оскільки безпосередньо впливає на ефективність уроків читання та оволодіння іншими навчальними предметами. Без уміння виразно і чітко прочитати той чи інший текст учень не зможе виконати завдання з мови, зрозуміти і розв'язати задачу, засвоїти певну інформацію. Виразність читання і мовлення учнів залежить від удосконалення звукової культури мовлення.
Підготовчий етап
Робота над виправленням вимови і мовлення має проводитися поступово і послідовно. Корекційну роботу над звуком слід починати з підготовчого етапу.
На цьому етапі проводяться вправи, ігри, що спрямовують увагу дитини на звуковий склад мов. Її навчають прислухатися, впізнавати мовні й немовні звуки, розрізняти їх за тембром, висотою і силою голосу .Починаючи з підготовчого етапу особлива увага звертається на виховання у діте слухової, зорово-мовленнєвої уваги, пам’яті, проводяться вправи на формування загально рухових функцій дитини, на розвиток тактильно - кінестетичних відчуттів, моторики, артикуляційного апарату. У цьому допоможуть різноманітні логопедичні ігри. Наприклад: «Добери малюнки до певного звука», «Відгадай, в якому слові допущено помилку». Гра «Що звучало?» Логопед добирає 3-4 іграшки, які можуть видавати різні звуки (барабан, брязкальце, дзвіночок, свисток, тощо), знайомить дитину з їх назвами і звучанням. Дитина заплющує очі, звучить одна з іграшок. Вона має впізнати і назвати іграшку, що звучала.
Гра «Магазин»
На столі стоять кілька однакових коробочок із різними предметами всередині. Покупець (дитина) запитує: «Що є в магазині?» продавець (логопед) відповідає, що в магазині є квасоля, гречка, борошно, цвяхи, ґудзики. Покупець називає потрібний йому товар, бере по черзі коробочки, трусить ними і знаходить товар за звучанням. Продавець на слух перевіряє, чи не помилився покупець – знайшов за звучанням той товар чи ні.
Гра «Покажи малюнок»
Уважно розгляньте малюнки разом із дітьми називаючи кожен із них. Після цього треба запитати у них: «Де миска?», «Де мишка?». Діти мають показати відповідний малюнок.
Мишка Миска
Жабка Шапка
Коза Коса
Підготовчі артикуляційні вправи
Розпочинаємо роботу з підготовки органів артикуляції звука [ш], для цього проводимо гімнастику для органів мовлення перед дзеркалом ритмічно, плавно, чітко. Мета артикуляційної гімнастики – виробити правильність рухів усіх частин мовних органів. Дитина повинна навчитись інтенсивно видихати струмінь повітря, завдяки виконанню різних вправ на розвиток дихання.
Вправа 1. «Хоботок»: зімкни зуби, губи витягни вперед
Витягни губи,
Зроби хоботок.
Будеш, як бджілка
Шукати медок.
Вправа 2. «Лопаточка»: відкрий рот і поклади широкий язик на нижню губу.
Я широкий язичок
На губу собі проклав.
Був рожевий п’ятачок –
Він лопаточкою став.
Вправа 3. «Чашечка»: відкрий рот. Бічні та передні краї широкого язика підніми, але не торкайся зубів.
Зроби широкий свій язик,
Його краєчки підніми
Бач, вийшла чашечка у нас,
Ану зроби її ще раз.
Вправа 4. «Хованка»: висунь широкий язик між зубами, а потім заховай його за нижні зуби.
Я – широкий язичок,
В хованку пограюсь –
Ліг за зуби і мовчок!
Краще всіх ховаюсь!
Вправа 5. «Покарання язичка»: щоб язик був спокійний, поплямкай його губами 5 разів, вимовляючи пя-пя-пя, а потім потримай широкий язик спокійно в роті.
Паралельно з артикуляційними вправами ми проводимо дихальну гімнастику. Мета такої гімнастики – формування подовженого ротового видиху під контролем рухів діафрагми та черевного пресу.