Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

СавченкоЮ.П., (Україна, м. Київ, ІАН НАУ)

Вступ.У будь-якій системі перетворення, де використаються різні системи аналізу й наступного синтезу виникає актуальна проблема двомірної стабільності розмірів зображень і точної приводки їх при сполученні в процесахелектронного цифровогорепродукуваннязображень (ЕЦРЗ) у складі CALS-технологій. Рішення цієї актуальної проблеми викликає значні технічні труднощі, оскільки доводиться забезпечувати дуже високі вимоги до точності приводки при всі зростаючих швидкостях технологічно процесів [1] і не уклонному прагненні до поліпшення якості технічної документації. Цим можна пояснити значний інтерес, що проявляє дослідниками й актуальність проблеми приводки. Так, при створенні різних спеціальних пристроїв у процесахвиготовлення документації в складі CALS-технологій [2], що здійснюють поперечну й поздовжню стосовно руху паперу приводку розглядалися різні аспекти приводки, включаючи аналіз точності роботи друкованих машин, припустимих величин не приводки, створення оптимальної системи електроприводів й автоматичних систем регулювання й керування й навіть виробіток однакових вимог до приводки. І все-таки, на наш погляд [3], недостатньо уваги у всіх цих дослідженнях приділяється теоретичним питанням, що розкривають суть явища не приводки зображень, а також аналізу впливу не приводки на об'єктивні характеристики, які характеризують якість технічної документації в складі CALS-технологій. Нам представляється, що ці питання є основними в проблемі приводки й вони повинні в майбутньому з'явитися предметом спеціальних досить широких теоретичних й експериментальних досліджень.

Аналіз останніх досліджень, в яких започатковано розв’язання проблеми взаємозв'язку ефектів приводки зображень для виготовлення документації в складі CALS-технологій і впливу на якість зображень [4] полягає в тому, що здається неможливим вирішення проблеми оптимальності процесу ЕЦРЗ його програмно-апаратними засобами [5] без допомоги розробки сучасних положень теорії.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими завданнями полягає в дослідженні взаємозв'язку ефектів приводки зображень і впливу на якість виготовлення документації в складі CALS-технологій. Проблеми можуть бути викликані низкою причин. При дослідженні адитивного [6] колірного синтезу зображень пропонується представити, що три або чотири сигнали, що відповідають чорному, червоному, зеленому й синьому складовим зображення, проходячи через лінії затримки (не приводка), надходять у суматор (відбиток), де відбувається їхнє сполучення. Причому лінії затримки двомірні, тобто координати 2, 3 й 4-го сигналів можуть зміщатися на величину ∆Xi й ∆Yi стосовно першого сигналу.

Якщо в процесах перетворення [7] виникають деформації носіїв зображення (фотоматеріалів, друкованих форм, і , нарешті, самого паперу), те величини сигналів ∆Xi і ∆Yi будуть залежати від координат X й Y. З огляду на відносно малу величину цих розмірних деформацій матеріалів, що визначають приводку зображень, це не виходить за межі області пропорційної деформації, можна у всіх випадках розгляду вважати, що деформаційні зрушення пов’язані лінійною залежністю з координатами X й Y, тобто ∆X=αxx∙X і ∆Y=αyy∙Y.

Xο=―αx ∕ βx , Yο = ― αy ∕ βy (1)

де

βx і βy – відповідають лінійним коефіцієнтам деформації зображення;

αx і αy – величини взаємних зрушень зображень, що сполучають, по осях абсцис й ординат;

α і β – визначають місце розташування на сполученому зображенні ділянки з ідеальної приводкої, тобто такої ділянки, для якої ∆X и ∆Y дорівнюють нулю.

При відсутності зрушення (α=0) і деформації (β=0) реалізується ідеальна приводка двох зображень, що сполучають. У процесах ЕЦРЗ [3] обов'язковою умовою цього явища є необхідність застосування різних матеріалів носіїв, що не деформуються. В останні роки практично всі матеріали носіїв переводяться на основи, що не деформуються. У друкованих процесах, де як носій зображення використається папір, така вимога нереально. Тому основне завдання зводиться до забезпечення таких умов проведення друкованого процесу [5], при яких деформаційні явища в площині друкованого аркуша були б зведені до мінімуму.

Метою дослідження є виготовлення якісних кольору розподілених форм на плівці, або на папері. з урахуванням впливу на якість зображень взаємозв'язку ефектів приводки зображень для виготовлення документації в складі CALS-технологій. Параметри αіβ можна вважати константами лише для одного процесу приводки зображень. Якщо розглядати всю сукупність друкованих відбитків, то через варіацію властивостей матеріалів, умов процесу печатки, параметри αіβ здобувають характер дискретних випадкових величин з деякими експериментально обумовленими середніми значеннями й дисперсіями. Для експериментального дослідження розподілу випадкових величин αіβ проведено серію вимірів на тиражних відбитках абсолютної неприводки мінімум у трьох точках кожного відбитка А, В і С на (рис.2). Якщо знаємо величини ∆XA, ∆YA, ∆XB і ∆YC, можливо знайти параметри αіβ

αx = (XA∙∆XB – XB ∙∆XA)/ (XA – XB), βx = (∆XA – ∆XB )/ (XA – XB),

αy = (YA∙∆YC –YC∙∆YA)/ (YA – YC), βy = (∆YA – ∆YC)/ (YA – YC) (2)

Критеріями приводки для серії відбитків у процесі тиражної печатки можуть служити середнє значення αсрх і αсру, а також їхньої дисперсії. При гарної приводки в друкованому процесі αсрх і αсру повинні бути близькі до нуля, а дисперсії мінімальні. Різні автоматичні пристрої приводки саме й призначені для забезпечення такого регулювання приводки. Природно, що на середнє значення αсрх і αсру впливає розмірна ідентичність перетворення зображень у формних процесах, особливо точність монтажу фотоформ. І тут корисну роль роблять різні допоміжні пристрої для приводки, що здійснюють приводку у всіх послідовних процесах. Зміна чисельних значень βср й їхніх дисперсій, проведені при кольоровій офсетній печатці на однобарвисті й чотирьохкольорових машинах, свідчать на користь печатки в один прогін. Це в певній мері пов'язане з малим впливом при печатці в один прогін [4] деформацій паперу за рахунок змін вологості, що особливо сильно проявляються при значному в часі знаходженні паперу між послідовними моментами печатки.

Кореляційний аналіз значень βх і βу при печатці на різних видах паперу в різних умовах дозволить у майбутньому встановити взаємозв'язок цих величин з параметрами, що характеризують розмірну стійкість паперу в лабораторних умовах, такими як розривна довга, твердість, об'ємна маса, деформаційна характеристика залежності від вологості й т.і. У той же час аналіз величини β при варіації лише одного компонента друкованого процесу при стабільності іншого дозволить визначити порівняльні характеристики однотипних друкованих машин в складі CALS-технології, правильність їх налагодження перед печаткою тиражу, вплив ряду інших факторів.

З історії питання. Слід зазначити також деяку методичну нечіткість у рекомендаціях інших дослідників [5] з виміру не приводки. У них не визначається можливість деформації носіїв зображень у друкованому процесі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Імовірно, для цього потрібно зрівняти дві схеми сполучення, що відповідають випадкам ідеальної приводки й не приводки другого зображення на величину α.

Новий підхід для вирішення проблем. Для простоти розуміння в експерименті ми обмежили розгляд лише случаю підсумовування двох одномірних сигналів ξ(L) і η(L) у відсутності деформаційних ефектів (β=0), тобто при постійній величині затримки другого сигналу стосовно першого. Авто кореляційній функції сигналів ζ1 і ζ2, будуть відмінні друг від друга й рівні відповідно

1(λ)=Rξ(λ)+Rη(λ)+ Rξη(λ)+Rηξ(λ), Rζ2(λ)=Rξ(λ)+Rη(λ,α)+Rξη(λ,α)+Rηξ(λ,α) (3)

У силу стаціонарності сигналів Rη(λ)= Rη(λ,α) і зміни авто кореляційній функції сумарного сигналу при не приводки відбувається лише за рахунок зміни їх взаємокореляційних функцій

∆Rζ(λ) = Rζ2(λ) – Rζ1(λ) = Rξη(λ,α) – Rξη(λ) + Rηξ(λ,α) – Rηξ(λ) (4)

Для стаціонарних і стационарно-пов’язаних сигналів ξ і η взаємні кореляційні функції є парними з виразу

∆Rζ(λ) = Rξη(λ,α) – Rξη(λ) + Rξη(–λ,–α) – Rξη(–λ) (5)

Імовірно, у самому загальному випадку, ∆Rζ(λ) буде тим менше, чим менше величина не приводки α (при досить малих значеннях α) і чим менше взаємозалежні, у кореляційному змісті, сигнали двох зображень при сполученні залежать від точності сполучення [4]. Якщо умови малого відхилення величини не приводки від нуля дозволяють обмежиться лінійною апроксимацією функції ∆Rζ(λ) = А(λ)∙α, то коефіцієнт пропорційності А(λ) і буде тим параметром, що дозволить оцінити ефект не приводки.

Науковий результат. Експериментально А(λ) може бути визначений шляхом послідовного виміру авто кореляційних функцій, одного зображення із двома різними значеннями не приводки

Аλ = (Rζ2(λ) – Rζ1(λ)) / (α2 – α1) (6)

Оскільки у всіх випадках остаточна оцінка ефекту неприводки виробляється людиною, необхідно знайти експериментально-психологічні припустимі значення або абсолютних, або відносних варіацій авто кореляційної функції приведеного зображення ∆Rζ(λ) або ∆Rζ(λ) / Rζ(λ).

Особистий внесок авторів полягає у наступному. Процес градаційного перетворення дає можливість оцінити за допомогою кількості градацій, переданих процесом, точність приводки в ефективному інтервалі

(7)

Величину G назвемо градаційної розв'язною здатністю, вона може бути визначена графічно як величина площі під кривої логарифмічної характеристики точності приводки. Відповідно до формули (7) загальна кількість інформації, сприйнята спостерігачем при сприйнятті приведених зображень, буде визначатися як різниця апріорної ентропії, тобто ентропії розглянутого приведеного зображення й усередненого значення ентропії погрішності сприйняття (ока)

(8)

Підтвердженням справедливості тверджень в роботі. Математично це означає, що потрібно визначити функцію , при якій забезпечується максимальне значення функціонала

(9)

Відшукання максимуму функціонала (9) повинне вироблятися за умови виконання нормировки функцій , тобто

(10)

Для рішення цього завдання варіаційного обчислення може бути застосований метод невизначених множників Лагранжа [ ]. Шукана функція повинна задовольняти наступному рівнянню

(11)

де

й – відповідно підінтегральні функції в (9) і (10) рівняння (11) у нашому випадку має після перетворень наступний вигляд

(12)

звідки

(13)

або відповідно до формули (13)

(14)

Зробимо оцінку ширини каналу сприйняття , скориставшись тим же інформаційним критерієм еквівалентності двох каналів з довільною функцією точності й з функцією прямокутного виду, що відповідає каналу з логарифмічно-рівномірною погрішністю сприйняття приводки зображень

(15)

У зоні симетричності точних функцій сприйняття щодо рівня адаптації, тобто при , де відхилення від закону Вебера-Фехнера симетричні, функція точності сприйняття досить добре відповідає нормальній кривій у напівлогарифмічному масштабі. Ентропія такої функції визначається з виразу

(16)

де

– дисперсія функції точності сприйняття приводки зображення.

Співвідношення (15) і (16) дозволяють оцінити ширину ентропійного екві-валентного каналу сприйняття приводки з логарифмічно-рівномірною погрішністю

(17)

Природно, що так само, як була визначена градаційна розв'язна здатність процесу, можна одержати градаційну розв'язну здатність візуального сприйняття приводки зображень, а ширина каналу визначається приблизно чотирма .

Висновки. Таким чином, мова йде про пошуки шляхів створення технології приводки зображень за допомогою також кольоророзподілу й кольорокорекції, при якій звичайно прийнята світова система кольорів у вигляді чотирьох або трьох фарб здійснюється лише для ділянок зображення, що мають обмежений просторовий частотний спектр.

Литература:

Алгоритми перетворення інформації на основі керованих двомісних операцій /Ізотов Б. В., Молдовян О. А., Молдовян М. А. //Кибернетика и системный анализ. – 2003. – № 2. – С. 164–177.

2. Братухин А.Г. Российские центры CALS – технологий в машиностроении // Технологические системы. – 2000. – №2. – С. 4155.

3. Ситник А. Г. Информационные критерии оценки методов и систем растрирования при моделировании электронно-цифрового репродуцирования изображений //Реєстрація, зберігання і обробка даних.–Том 5.–№ 3.–К.: ІПРІ та ОД, 2003.–С. 8–17.

4. Воро6ель P.A.. Дацко О.Р. Підсилення контрасту зображень з використанням змiни параметрiв функції нечiткої належностi // Вiсник НУ"Львiвська полiтехнiка". Комп'ютерна iнженерiя та iнформацiйнi технології. – № 433. –Львiв: 2001.– С. 233–238.

5. Дорош А.К., Шабас Л.Д. Комп`ютеризовані репросистеми, автоматизовані системи переробки текстової та графічної інформації. – К.: ІВЦ „Видавництво ”По-літехніка”, 2002. – 87 с.

6. Кривошеев М.И., Кустарев А.К. Цветовые измерения.– М.: Энергоатомиздат, 1990.– 240 с.

7. Про один підхід до розв'язку багатомірних задач навчання розпізнаванню образів / Бабак О. В., Гасанов А. С. // Кибернетика и системный анализ.– 2002.– № 6. – С. 161–167.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.