ХВОРОБИ М'ЯЗІВ КРУПА І СТЕГНА

Рани Етіологія.Рани крупа і стегна трапляються досить рідко і зумов­люються, як правило, механічним пошкодженням покривних тканин та хірургічним втручанням. Здебільшого вони є забито-рвані, рідше колоті та покусані.

Клінічніознаки. Основними клінічними ознаками таких ран є біль, кровотеча та зяяння. У кожному випадку їх прояв залежить від локалізації рани, механізму пошкодження, об'єму і глибини уражен­ня, а також загального стану організму.

Сила прояву болю зберігається тривалий час і залежить від ступе­ня ушкодження та інфікування тканин. При ушкодженні великих су­дин спостерігається тривала кровотеча з утворенням гематом, крово­виливів у товщу м'язів. Збільшення кінцівки в об'ємі, виражена пруж­ність тканин свідчать про ушкодження магістральних судин і утво­рення гематом, крововиливів.

Виражене розходження шкірних країв рани та наявність великої зони некрозу викликає розвиток запального процесу, супроводжува­ного болючим опуханням, некрозом, утворенням гнійного ексудату, підвищенням температури тіла та частоти пульсу. За утворення під­шкірних, міжм'язових порожнин і кишень рани досить часто усклад­нюються флегмонами з глибоким запливанням гнійного ексудату, абсцесами та норицями. При розгортанні симптомів запального про­цесу чітко виражений розлад статико-динамічної функції травмованої кінцівки. У разі інфікування рани анаеробною клостридіальною інфек­цією швидко розвивається і прогресує некроз тканин з утворенням набряку, скупченням газів, розвитком тяжкої інтоксикації.

Діагнозставлять на підставі характерних симптомів. Встановлю­ють локалізацію, розмір, глибину рани, характер кровотечі з рани (ар­теріальна, венозна, капілярна), і наявність ушкодження життєво важ­ливих структур (магістральних судин та нервів).

Прогноз при невеликих ранах сприятливий, глибоких - обереж­ний, за інфікування глибоких ран і утворення гнійних порожнин та нориць - сумнівний, у разі виникнення газово-некротичної анаероб­ної флегмони - несприятливий.

Лікуванняполягає у застосуванні фізичної, хімічної та біоло­гічної антисептики. Характер лікування визначається фазами ра­нового процесу. Свіжі рани після обробки зашивають (рис. 106), а інфіковані піддають невідкладній хірургічній обробці з метою висікання країв, стінок і дна рани в межах здорових тканин. Од­ночасно видаляють крововиливи, сторонні тіла, а також мікро­флору, що знаходиться в ній.

Коли рана з самого початку має вигляд гнійної (після розкриття абсцесів, флегмон), застосовують вторинну хірургічну обробку. Висі­кання країв, стінок і дна рани не про­водять, а видаляють механічним шля­хом некротизовані тканини, гній, фіб­рин, розкривають гнійні порожнини, кишені та запливи.

Місцево застосовують гігроскопіч­ні пов'язки з гіпертонічними розчина­ми середніх солей (10%-ний розчин хлориду натрію). Основними антисеп­тичними засобами є 3%-ний розчин борної кислоти, 0,02%-ний - хлоргексидину, 1%-нии - дюксидину, фурацилін 1:5000.

При наявності гнійних вогнищ, для евакуації ексудату, ефектив­ним є проточно-промивне дренажування: окрім дренажу для відтоку ранового ексудату використовують ще одну трубку і по ній вводять антисептичні засоби, протеолітичні ферменти.

Загальна антибактеріальна терапія включає парентеральне вве­дення препаратів, до яких чутлива мікрофлора рани (антибіотики пе-ніцилінового ряду, цефалоспорини І - IV покоління, аміноглікозиди, макроліди, тетрацикліни, фторхінолони, глікопептиди). Компонент комплексної терапії включає дезінтоксикацію та імунокоригуючу те­рапію, а також застосування гепатопротекторів. Застосовують і симп­томатичну терапію для усунення больового синдрому (анальгетики), при гарячках - жарознижувальні препарати (ацетилсаліцилову кисло­ту). При значних крововтратах проводять переливання крові, її ком­понентів або кровозамінників.

Запалення двоголового м'яза стегна(Myositis bicipitis femoris)

Етіологія- механічні пошкодження, перевантаження м'яза.

Клінічні ознаки.У стані спокою тварина опирається зачепом, під час руху спостерігається змішана кульгавість, що характеризується недостатнім винесенням хворої кінцівки і утрудненим опиранням. Пальпацією виявляють болюче опухання м'яза, підвищення місцевої температури.

Діагнозставиться за характерними клінічними ознаками.

Прогнозпри гострому перебігу хвороби сприятливий, при хроніч­ному - обережний.

Лікування- спокій, теплові процедури, втирання вказаного ра­ніше лініменту.

Поиск по сайту: