Оптимум товаровиробника. Ізокоста. Рівновага виробника

Частинна варіація факторів виробництва. Виробнича функція з одним змінним фактором. Правило спадної віддачі.

Ізоквантна варіація факторів виробництва. Виробнича функція з двома змінними. Гранична норма технологічного заміщення.

Пропорційна варіація факторів виробництва. Причини позитивного і негативного ефекту від масштабу виробництва.

Оптимум товаровиробника. Ізокоста. Рівновага виробника.

1.В залежності віл кількості факторів у виробництві функція може бути одно- і дво- і багатофакторна. Розглянемо виробництво з одним змінним вхідним ресурсом (L)

K	L	TP	APL=	MPL=
				-
				-4
				-8

З даних таблиці випливає що:

= за нульового показника праці обсяг ТР=0

= у міру зростання ресурсу праці до 8 одиниці ТР зростає,а потім спадає. Це пояснюється тим,що спочатку кожна додаткова одиниця ефективно використовує виробничі ресурси,але до певної межі.

= внесок,що робить робоча сила у виробничий процес відображають показники середнього та граничного продукту.

= залежність граничного продукту від праці відображається у законі спадної граничної продуктивності,згідно з яким при збільшенні обсягу використання певного фактора (L) і незмінних обсягах інших факторів (К),починаючи з певного моменту гранична продуктивність цього фактора спадає.

Причина ефекту спадної віддачі очевидна. Оскільки всі фактори виробництва використовуються разом,то необхідно дотримуватися певного співвідношення. Зміна одного фактора при незмінності інших факторів породжує диспропорції. (Н-д: к-сть працівників уже не відповідає к-сті устаткування,а к-сть устаткування-виробничим площинам). Віддача змінного ресурсу зменшується.

Взаємозвязок між ТР,АР,МР за умови одного змінного фактора можна відобразити графічно:

В залежності від значень АТ,ТР,МР визначають Н стадії виробництва:

· 1 стадія: зростають МР,АР і ТР

· 2 стадія: зростають АР і ТР;спадає МР

· 3 стадія: зростає ТР,спадають МР і АР

· 4 стадія: спадають всі показники

Закономірним є те,що криві АР і МР перетинаються в т. Е,де продуктивність праці є максимальною,тобто в цьому випадку досягається найефективніше використання ресурсу. Якщо гранична продуктивність вища за середню,то продуктивність праці зростає при збільшенні праці,якщо гранична продуктивність менша за середню,то продуктивність праці спадає при збільшенні праці.

2.Двофакторна функція відображає зміну обсягів виробництва при умові зміни L і К. Відображення у вигляді «виробничої сітки»,яка відображає випуск продукції при різних комбінаціях факторів виробництва.

2-х факторна виробнича функція може відображати залежність і таким чином,коли зміна структури ресурсів відбувається в протилежному напрямі. При цьому ці зміни даватимуть один і той же обсяг продукції. Дана залежність відображена графічно називається ізоквантою.

Ізокванта – це крива,на якій зображена нескінчено можлива комбінація величин обох факторів виробництва,здатних виробити однаковий максимальний обсяг продукції.

Карта ізоквант – це набір ізоквант,що показує нам,які ресурси потрібні для п-ва і щоб виготовити певний обсяг продукції.

Властивості ізокванти:

1. – має відємний нахил,це зумовлено тим,що при збільшення одного фактору при певному обсязі продукції супроводжується зменшенням кількості іншого фактору;

2. – має вигляд вигнутих кривих до початку координат;

3. – ізокванти,що розташовані далі від початку координат відповідають більшому обсягу продукції.

Кут нахилу ізокванти дозволяє визначити можливість зміни одного ресурсу іншим у процесі їх використання. Числове кута нахилу назив. Граничною нормою технологічного заміщення капіталу працею (MRTSLK) MRTSLK = - =

MRTSLK зменшується при русі вниз по ізокванті. Ізокванти можуть мати різну конфігурацію:

Досконала замінність виробничих ресурсів жорстка доповнюваність ресурсів

3.Пропорційне нарощування ресурсів веде до збільшення обсягів виробництва або зміни масштабу виробництва в довгостроковому періоді. Важливим поняттям цієї теорії є закон ефекту масштабу,який виражає зміни економічної ефективності при зростанні масштабів господарської діяльності. Він- пояснює траєкторію кривої випуску; - виражає зв’язки між усіма вхідними факторами та обсягом виробництва; - показує,що буде з рівнем виробництва,якщо пропорційно змінюється рівень вхідних факторів.

Виділяють зростаючий,незмінний (постійний),спадний ефекти масштабу.

Зростаючий ефект масштабу відображає зростання економічної ефективності при збільшенні масштабів господарської діяльності. У цьому випадку пропорційне зростання усіх вхідних факторів спричиняє більше ніж пропорційне зростання рівня виробництва,тобто подвоєння всіх вхідних факторів зумовлює більше ніж у два рази зростання рівня виробництва.

Постійний ефект масштабу полягає у відсутності зростання економічної ефективності при збільшенні масштабів господарської діяльності. У цьому випадку пропорційне зростання затрат усіх вхідних факторів виробництва призводить до пропорційного рівня виробництва,тобто подвоєння всіх вхідних факторів подвоює і рівень виробництва.

Спадний ефект масштабу відображає зниження економічної ефективності пр. збільшенні масштабів господарської діяльності. У цьому випадку пропорційне зростання витрат усіх вхідних факторів дає менше,ніж пропорційне зростання вхідної продукції,тобто подвоєння всіх вхідних факторів веде до меншого,ніж у два рази зростання рівня виробництва.

Причини позитивного ефекту масштабу:

- підвищення продуктивності факторів внаслідок спеціалізації та поділу праці;

- спеціалізація управлінського персоналу;

- (малі фірми нерідко виявляються неспроможними)

- ефективно використовувати виробниче обладнання;

- комплексне використання сировини.

Причини негативного ефекту масштабу:

- додаткові витрати на управління в умовах зростання розмірів фірми;

- важко здійснити контроль за реалізацією рішень;

- виникають локальні інтереси;

- зростають витрати на передання і опрацювання інформації,необхідної для прийняття ділових рішень.

4.Стан виробника при якому досягається максимальний прибуток при мінімальних витратах називається оптимумом виробника. Вибір полягає в комбінації виробничих факторів за критерієм їх мінімізації і максимізації випуску. Кожен виробник,купуючи ресурси,має певні бюджетні обмеження. Сукупність витрат на купівлю праці та капіталу утворюють сукупні витрати (ТС):

ТСLK = PL ∙L + PK ∙K

Точки лінії відповідають різним варіантам поєднання ресурсів. Ізокоста – це лінія,що відображає затрати капіталу і праці,при яких втрати виробництва залишаються незмінними.

Залежність кута нахилу вказує на співвідношення ціни і визначається граничною нормою технологічного заміщення MRST = - PL/ PK

Сукупність ізокост при різних рівнях сукупних вартісних витрат утворюють карту ізокост. При зміні співвідношення цін факторів виробництва нахил із окости буде змінюватися:

Властивості ізокости:

- кут нахилу із окости залежить від співвідношення цін факторів виробництва;

- чим далі від початку координат,тим більший обсяг ресурсів використовується;

- ізокоста у випадку зміни ціни на один з факторів (L) буде зміщуватись при зниженні ціни вправо,при підвищенні – вліво по осі абцис.

Отже,оптимум – це максимальний прибуток і мінімальні витрати. Геометрично така задача розв’язується наступним чином: суміщають ізокванту,яка відповідає певному обсягу продукції з картою ізокост.

Мінімум вартості затрат ресурсів L і К буде відповідати т. Е – точка дотику ізокванти та однієї з ізокост (Q1) . Будь-яка ізокоста розміщена ближче до початку координат дасть менший обсяг випуску продукції. Рівновага виробника досягається тоді,коли min витрати при фіксованій обмеженості забезпечить йому максимальний випуск продукції.

Принципом найменших витрат є стан,коли відношення граничних продуктів факторів виробництва до цін рівні між собою.

=

Це умова,при якій витрати мінімізуються,тобто кожна грошова одиниця дає однакову віддачу. Правило найменших витрат забезпечує рівновагу виробника,коли віддача від факторів виробництва однакова,зникає проблема їх перерозподілу. Виробник знаходиться в стані рівноваги,коли досягається оптимальна комбінація факторів виробництва і максимум випуску.

Господарюючий суб’єкт повинен постійно порівнювати свої граничні вигоди (доход) і граничні витрати.

MRP = MRC

Поиск по сайту: