клінічний симптомокомплекс, який обумовлений зменшенням кількості і зміною функції діючих нефронів, що призводить до порушення гомеостатичної функції нирок. За рекомендаціями ІV Європейського конгресу педіатрів-нефрологів ХНН слід діагностувати у дітей із захворюваннями нирок та сечовидільних шляхів при наявності:
- клубочкової фільтрації нижче 20 мл/хв на 1,73 м2 ;
- рівня креатинину в сироватці крові більше 0,177ммоль/л;
- рівня сечовини в сироватці крові більше 8,3 ммоль/л
Розрізняють 4 стадії ХНН
І стадія
компенсації
Об’єм ниркових функцій складає 80-50 % від норми, а кількість функціонуючих нефронів від 50 до 25 % від норми.
Відсутність клінічних симптомів ХНН, незначні мікропротеінурія та підвищення АТ
ІІ стадія
субкомпенсації
Об’єм ниркових функцій складає 50-25 % від норми, а кількість функціонуючих нефронів менше 30 % від норми. Порушення толерантності до харчових інгредієнтів, всмоктування кальцію. Поліурія, виведення значної кількості електролітів з сечею, зниження концентраційної здатності нирок, розвиток анемії.
ІІІ стадія
декомпенсації
Об’єм ниркових функцій складає менше 30 % від норми, а кількість функціонуючих нефронів менше 15 % від норми. Анорексія, зростаючі неврологічні зміни (апатія, м’язова слабкість або м’язові спазми, головний біль, погіршення зору, судоми), сухість та свербіж шкіри, геморагії та некрози на шкірі та слизових оболонках, диспепсії, болі в кістках та суглобах, деформація кісток, шумне дихання, порушення серцево-судинної діяльності з брадікардією та гіпертензією.
ІV стадія
Уремія
Остаточна функція нирок складає менше 5 %. Запах сечовини з роту, стоматит, фарингіт, перикардит, плеврит, набряк легенів, розвиток коми
План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.
№
п/п
Етапи заняття
Роз-поділ
часу
Види контролю
Засоби навчання
1.
1.1.
1.2.
1.3.
Підготовчий етап
Організаційні питання
Формування мотивації
Контроль початкового рівня підготовки (стандартизовані засоби контролю
15 хв
Письмове тестування
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття, підручники, посібники
2.
2.1.
2.2.
Основний етап
Розбір теоретичного матеріалу
Курація хворих
Інтерпретація показників лабораторних методів обстеження
60 хв
Усне опитування за стандартизованим переліком питань
Практичний тренінг у відробці навичок та вмінь (самостійна робота студентів в підгрупах по 2-3 студента біля ліжка хворих дітей: збирання анамнезу, проведення огляду, пальпації та перкусії нирок).
Практичний тренінг у відробці навичок самостійно
Хворі діти та їх батьки
Результати аналізів сечі
3.
3.1.
3.2.
3.3.
Заключний етап
Контроль кінцевого рівня підготовки
Загальна оцінка навчальної діяльності студента
Інформування студентів про тему наступного заняття
15 хв
Ситуаційні задачі
Підручники, посібники, методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття,
Методика організації учбового процесу на практичному занятті.
Підготовчий етап
Викладач підкреслює значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивацій для цілеспрямованої учбової діяльності. Ознайомлення студента з конкретними цілями і планом заняття.
Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.
5.2. Основний етап – має бути структурованим і передбачати проведення зі студентами навчальної діяльності залежно від видів навчальних занять (практичних (семінарських); забезпечувати навчальну діяльність студента з об’єктами або моделями, що їх замінюють з метою формування нових знань, умінь, практичних навичок відповідно до конкретних цілей заняття.
Важливим для засвоєння нових знань та умінь на цьому етапі є вирішення ситуаційних задач, зображення графіків, малюнків, схем. Бажано, щоб завдання для студентів на цьому етапі були точними і структурованими, виконувались письмово і перевірялись викладачем під час заняття, обговорювались результати.
Заключний етап.
Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.
Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.
Додаток.
Тестові завдання для контролю початкового рівня знань
1.Гематурія – це збільшення в сечі:
а)еритроцитів; б) лейкоцитів та еритроцитів; в) гемаглобінових циліндрів;
г) лейкоцитів; д) гіалінових циліндрів;
2. Зміна кольору сечі по типу «колір пива» характерно для:
а) гломерулонефриту; б) пієлонефриту; в) циститу;
г) гепатиту; д) сечокам’яної хвороби.
3. Симптомокомплекс у вигляді значної протеінурії, генералізованих набряків та гіпопротеінемії найбільш вірогідно свідчить про:
38. Період відновлення при гострій нирковій недостатності в середньому триває:
а) 1-2 доби; б) до 2 років; в) 12-24 годин;
г) 5-7 днів; д) 1-2 тижні.
39.Для набрякового синдрому при патології нирок найбільш характерно:
а) поступовий розвиток, збільшення при фізичному навантаженні,вертикальному положенні хворих, як правилот наприкінці дня;
б) розвиваються швидко, більш виражені вранці, при русі зменшуються на нижніх кінцівках за рахунок перерозподілу рідини;
в) поступовий розвиток, залежать від рівня гіпоальбумінемії;
г) повільний розвиток, до процессу залучається шкіра та підшкірна клітковина, муцинозні набряки у підключичних ямках.
40. Дізурічні явища при циститі носять такі особливості:
а) олігурія з поступовим розвитком анурії;
б) поллакіурія з болем під час сечовипускання, особливо наприкінці;
в) ніктурія;
г) поліурія
41. За рекомендаціями ІV Європейського конгресу педіатрів-нефрологів ХНН слід діагностувати у дітей із захворюваннями нирок та сечовидільних шляхів при наявності змін наступних показників:
а) збільшення клубочкової фільтрації, збільшення рівня креатинину та рівня сечовини в сироватці крові;
б) зменшення клубочкової фільтрації, зменшення рівня креатинину та рівня сечовини в сироватці крові;
в) зменшення клубочкової фільтрації, збільшення рівня креатинину та рівня сечовини в сироватці крові;
г) збільшення клубочкової фільтрації, зменшення рівня креатинину та рівня сечовини в сироватці крові;
42.В І стадії розвитку ХНН об’єм ниркових функцій складає від норми:
1. Хвора С., 9 років Потрапила на стаціонарне лікування із скаргами на підвищення температури тіла до 37,8 0С, часті та болісні сечовипускання, біль у попереку. Захворіла гостро, різко підвисилася температура тіла до 38,60С, з’явилося нездужання, головний біль, біль у горлі, нежить, потім приєдналися часті та болісні сечовипускання. В анамнезі часті ГРВІ. При об’єктивному обстеженні шкіра та слизові оболонки бліді, тіні під очима. Язик обкладений білим нальотом. Температура тіла 37,5 0С. Пульс 82 за 1 хвилину, ритмічний. Артеріальний тиск 90/60 мм рт.ст. Тони серця звучні, ритмічні. В легенях везикулярне дихання. Живіт м’який, болючий при глибокій пальпації в області сечового міхура. Симптом Пастернацького позитивний справа. Сечовипускання часті, до 10-15 разів на добу, болючі. Сеча каламутна. Дослідження периферійної крові: лейкоцити – 15,6 · 109/л, ШОЕ – 33 мм/год. Дослідження сечі: невисока протеїнурія 0,33 г/л, лейкоцитурія –покривають ½ поля зору, еритроцити – 5-8 в п/з, бактеріурія: мікробне число Е.coli 150 000 в 1 мл. Біохімічні показники крові у межах нормальних величин. Який попередній діагноз можна поставити? Виділіть основні симптоми захворювання, об’єднайте їх у синдроми.
2. Хвора 10 років. Потрапила у лікарню із скаргами на пастозність обличчя, набряки на нижніх кінцівках, поганий апетит, загальну слабкість, блідість, зміни кольору сечі (темно-червоний). Захворіла гостро. З’явилась загальна слабкість, нездужання, біль у животі, погіршивсяапетит. На 3-й день захворювання з’явилась пастозність обличчя та кінцівок, сеча стала кольору «м’ясних помиїв». З анамнезу відомо, що 3 тижні тому дівчинка хворіла ангіною, з приволу якої отримувала амбулаторне лікування.. При об’єктивному обстеженні: блідість шкіри та слизових оболонок. Зуби каріозні. Відмічається пастозність обличчя, гомілок та стоп. ЧСС 90 за 1 хвилину, пульс ритмічний, напружений. Артеріальний тиск 130/95 мм рт.ст. При аускультації серця – тони ослаблені, ніжний систолічний шум на верхівці. З боку легенів патологічних змін не виявлено. Живіт м’який, безболісний, при пальпації печінка нижче правої реберної дуги на 2 см. Симптом Пастернацького позитивний з обох боків. В загальному аналізі сечі протеїнурія – 3,27 г/л, а добова – 3 г/л . Лейкоцитурія 10-15 лейкоцитів в полі зору мала транзиторний характкер і зникла через 1 тиждень, ерітроцитурія – 50 в полі зору.
Який попередній діагноз можна поставити? Виділіть основні симптоми захворювання, об’єднайте їх у синдроми. Які ще методи дослідження треба призначити цієї дитині?
3. Дитині 5 міс. Доставлена у лікарню каретою швидкої допомоги зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,5 0С, приступи занепокоєння, зниження апетиту, блювоту, рідкий стілець, плач під час сечовипускання. З анамнезу відомо, що дитина народилась від ІІ вагітності, ІІ фізіологічних пологів на 39 тижні. Мати в І триместрі вагітності перенесла грип, токсичну форму. Маса тіла при народженні 2.650. Знаходиться на штучному вигодовуванні. Захворів гостро, спочатку виникли приступи занепокоєння під час сечовипускання, потім підвищилась температура тіла до 38,8 0С та інші симптоми. При об’єктивному обстеженні стан дитини важкий. Важкість стану обумовлена вираженими симптомами інтоксикації. Дитина в’яла, бліда. Шкіра та слизові оболонки бліді, чисті. Велике тім’ячко запале, 1,5 на 1 см. М’язовий тонус та тургор тканин знижений. Звертають на себе увагу стигми дизембріогенезу: аномалія форми черепу, вушних раковин, гіпертеларізм, широке перенісся. В легенях дихання пуерільне, хрипів не має. Тони серця ослаблені, ритмічні. ЧСС – 150 за 1хвилину, ЧД – 42 за 1 хвилину. Межі відносної серцевої тупості у межах вікової норми. Живіт помірно вздутий, під час пальпації дитина неспокійна. Нижній край печінки виступає з під краю реберної дуги на 2,5 см. Випорожнення рідкі, жовтого кольору. Під час сечовипускання дитина проявляє ознаки неспокою. В загальному аналізі крові лейкоцити 25 · 109/л, ШОЕ – 47 мм/год. В загальному аналізі сечі: сеча каламутна, помірна протеінурія 0,99 г/л, лейкоцитурія – лейкоцити покривають ½ поля зору, значна бактеріурія. Який попередній діагноз можна поставити? Виділіть основні симптоми захворювання, об’єднайте їх у синдроми. Які ще методи дослідження треба призначити цієї дитині?
Які фактори сприяли розвитку патології нирок у дитини?
4. Хвора 5 років звернулася до дільничного лікаря зі скаргами на часті болісні сечовипускання, особливо наприкінці акту, малими порціями. Напередодні вищевказаних скарг мало місце переохолодження. У дитини 7 днів назад був поставлений діагноз глістна інвазія. Захворіла гостро, коли з’явилися вищевказані скарги. При об’єктивному обстеженні стан дитини порушений мало. Активна. Шкіра чиста, рожева. В легенях дихання везикулярне, хрипів не має. Тони серця ритмічні, звучні. ЧСС – 100 за 1хвилину. ЧД – 24 за 1 хвилину. Живіт – м’який, відмічається болючість в надлобковій ділянці. Сечовипускання: мають місце імперативні покликання, до 20 разів на добу, болісні, малими порціями. В загальному аналізі крові без патологічних змін. В загальному аналізі сечі: лейкоцитурія – 20-40 лейкоцитів в полі зору, еритроцити – 15-20 в полі зору, свіжі, помірна бактеріурія. Який попередній діагноз можна поставити? . Які ще методи дослідження треба призначити цієї дитині?
5. Проведіть оцінку отриманого при обстеженні дитини з підозрою на захворювання нирок загального аналізу сечі.
Аналіз сечі загальний
Прізвище, І.Б. _____І._________________________________Вік 7 років