Метою викладання курсу “Основи антропогенезу. Основи психогенетики” є вивчення походження та еволюції людини, людської спільноти й людської психіки з урахуванням сучасних тенденцій в розвитку антропології та певних генетичних механізмів вищезазначених процесів, а також формування у студентів наукового уявлення щодо невід’ємної участі спадкових факторів і чинників середовища у процесі становлення людської індивідуальності.
Завдання вивчення дисципліни
Завданнями вивчення дисципліни є:
- визначення місця людини в межах системи тваринного царства та розгляд доказів тваринного походження людини; порівняння морфологічних, психологічних, соціальних і генетичних особливостей людини та приматів;
- вивчення складових частин антропогенезу, основних біологічних і соціальних факторів гомінізації та сапієнтизації;
- визначення взаємозв’язку між процесами соціалізації та соціогенезом в цілому, ролі праці в антропогенезі та зв’язку її з виникненням тих чи інших археологічних культур палеоліту;
- виявлення ролі виникнення мовлення та соціалізації в антропогенезі;
- розглянути можливі основні тенденції еволюційного розвитку у популяціях сучасного людства;
- визначення причин, які є основою генетичної мінливості та виявлення їх ролі у формуванні міжіндивідуальних психологічних рис;
- формування у студентів правильного відношення до різноманітних індивідуальних варіантів поведінки, з якими психолог має справу на практиці.
У результаті вивчення дисципліни фахівець повинен з н а т и:
- місце людини у системі тваринного світу;
- основні тенденції еволюції приматів;
- основні тенденції еволюції психіки приматів та людини і її зв’язок з розвитком геному;
- генетичні та психологічні фактори процесів гомінізації та сапієнтизації;
- фактори та основні етапи еволюції приматів і людини;
- особливості соціальної поведінки антропоїдів;
- походження людського суспільства;
- можливі шляхи еволюції людини в майбутньому та можливі шляхи розвитку її психіки;
- основні методи психогенетики, їх недоліки та переваги;
- основні закономірності успадкування кількісних, якісних, психологічних ознак людини;
- причини відхилень у поведінці людини, пов’язаних із дією спадкових і середовищних факторів.
Підготовлений фахівець повинен у м і т и :
- відрізняти за специфічними ознаками представників різних стадій антропогенезу;
- на основі знань про різні етапи розвитку людини класифікувати знаряддя праці давніх антропоїдів у відповідності до тих чи інших археологічних культур палеоліту;
- відрізняти особливості психічного та соціального розвитку тих чи інших груп давніх гомінід;
- пов’язувати особливості психічного та соціального розвитку людини з тими чи іншими генетичними особливостями давніх антропоїдів та сучасних популяцій людства;
- виділяти основні закономірності антропогенезу;
- на основі знань основних закономірностей психогенетики прогнозувати формування тих чи інших психологічних рис особистості в певних умовах сімейного середовища;
- правильно інтерпретувати отримані під час психогенетичних досліджень результати;
- використовувати методи психогенетики для виявлення міжіндивідуальних відмінностей між дослідними групами людей;
- застосовувати знання психогенетичних досліджень для професійної участі в організації процесів навчання та виховання.
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
Лекційний курс
№ змістового модуля, теми
Назва і короткий зміст
змістовного модуля, теми
Кількість аудит. год.
Модуль І
Модуль 1. Змістовий модуль 1. Тема 1.
Змістовий модуль 1. Основи антропогенезу
Тема 1. Місце людини у системі тваринного світу
Тенденції еволюції приматів. Ознаки, характерні для приматів. Мавпи, гомініди і люди. Розвиток хапальної функції кінцівок. Розвиток передніх кінцівок як органів дослідження предметів. Розвиток травної системи травоїдного типу. Редукція органів нюху. Збільшення гостроти зору. Розвиток мозку. Зміна будови черепа. Зменшення числа одночасно народжуваних дитинчат. Викопні і сучасні людиноподібні мавпи. Риси будови людини, спільні із хребетними, ссавцями, приматами. Риси людини, відмінні від приматів.
2.0
Модуль 1. Змістовий модуль 1. Тема 2.
Змістовий модуль 1. Основи антропогенезу
Тема 2. Еволюція приматів і людини. Сучасні уявлення про основні етапи антропогенезу
Дріопітек – (рамапітек) – австралопітек – людина уміла – людина прямоходяча – неандерталець (палеоантроп) – неоантроп. Шкала еволюції людини. Австралопітек із Афара (4 млн.р.тому), австралопітек африканський (3 млн.р.), австралопітек могутній (2,5-1,5 млн.р.), австралопітек Бойса (2,5-1 млн.р.). Спосіб життя австралопітекових. Людина уміла. Ранні сліди матеріальної культури. Філогенія гомінід. Спосіб життя і знаряддя праці, можливий розвиток мови у Homo ereсtus. Неандерталець: вінець творіння чи тупікова модель. Зовнішній вигляд, середовище існування, суспільний устрій неандертальця. Зачатки духовного життя. Неандертальці і кроманьйонці: друзі і вороги. Перша глобальна війна. Кроманьйонець: поява і розселення, зовнішній вигляд, суспільний устрій і спосіб життя. Зародження мистецтва. Основні гіпотези еволюції людини у період становлення Homo sapiens.
4,0
Модуль 1. Змістовий модуль 1. Тема 3.
Змістовий модуль 1. Основи антропогенезу
Тема 3. Теорії антропогенезу. Фактори і критерії гомінізації
Теорії антропогенезу: креаціонізм, еволюціонізм, еволюційна теорія Ж.-Б. Ламарка, Карла Ліннея, Ч.Дарвіна, А.Уоллеса, Е.Геккеля. Трудова теорія Ф.Енгельса. Синтетична теорія еволюції. Теорія двох стрибків. Космізм. Теорія Болька. Моноцентризм і поліцентризм. Гіпотеза широкого моноцентризму (Я.Я.Рогінський). Відбір за “генами альтруїзму” (Дж.Б.С.Холдейн). Фактори і критерії гомінізації. Екологічні теорії гомінізації: “саванна” гіпотеза,“водяні” гіпотези, гіпотеза Я.Ліндблада. Гіпотези походження людини: симіальні, тарзіальна, гіпотеза “Африканської Єви” (А.Уілсон), польова гіпотеза (В.П.Казначеєв), основні етапи антропогенезу. Уфологічна гіпотеза, “Едемський сад” і “канделябр” (В.Хаувелс). Соціальні аспекти походження людини.
2,0
Модуль 1. Змістовий модуль 1. Тема 4.
Змістовий модуль 1. Основи антропогенезу
Тема 4. Екологічні аспекти еволюції людини. Природний добір, адаптація
Темп еволюції. Дрейф континентів. Періоди взаємодії природи і суспільства. Типи культурно-господарської діяльності і темпи розвитку. Антропогеоценоз споживацький і перетворюючий. Диференційне відтворення. Фактори, що обмежують відбір. Одиниця відбору. Адаптація: механізм виникнення, класифікація, шляхи виникнення адаптацій. Масштаб адаптацій, відносний характер адаптацій. Адаптація як процес вирішення задач. Оптимальність. Поведінкова екологія. Еволюція і розвиток індивідуума. Типи еволюційних змін. Адаптивна радіація. Конвергенція і паралелізм. Напрямок еволюційного розвитку. Преадаптація. Темп еволюції.
4,0
Модуль 1. Змістовий модуль 1. Тема 5.
Змістовий модуль 1. Основи антропогенезу
Тема 5. Соціальна поведінка антропоїдів. Антропосоціогенез.
Екологічні і філогенетичні детермінанти організації спільнот людиноподібних мавп. Морфо- і соціогенез. Соціальні тварини. Драбина соціальної еволюції.
Долюдське стадо: анонімна згуртованість, примітивна вибірковість. Тандем і гарем. Територія і статевий диморфізм. Ієрархія і вожак. Стадо пітекантропів. Стадо австралопітеків. Гаремні і материнсько-дитячі групи. Людське стадо: хронологічні рамки, соціальні критерії. Поява соціальних норм. Роль полювання, становлення колективізму, статеві стосунки, виникнення мислення і мови, зачатки ідеологічних уявлень. Тотемізм. Рід. Плем’я. Виникнення общинно-родового ладу: шлюб і сім’я, суспільні стосунки, організація влади, духовна культура.
2,0
Модуль 1. Змістовий модуль 1. Тема. 6
Змістовий модуль 1. Основи антропогенезу
Тема 6. Спірні питання антропосоціогенезу. Можливі шляхи еволюції людини у майбутньому
Спірні питання антропосоціогенезу. Грань між людиною і твариною: трудова діяльність (архантроп Homo erectus); об’єм і будова мозку; особливості кісток і тулуба, пов’язані з прямоходінням; предки людини – деревні чи наземні істоти? Концепція неандертальської фази (1927 р., А.Грдлічка).
Суперечності навколо ранніх етапів соціогенезу: моноцентризм чи поліцентризм (Ф.Вайденрайх, 1939, Г.Дебец, В.Алексеєв); місце прабатьківщини: Центральна Азія чи Південно-Східна Африка; екологічне оточення предкових форм людини: тропіки, савани чи літоралі. Майбутня еволюція: роль природного відбору, мутаційного процесу, ізоляції, хвиль чисельності. Посилення колективного розуму. Забруднення атмосфери, глобальні зміни компонентів середовища.
4,0
Модуль ІІ
Модуль 2. Змістовий модуль 1. Тема 1.
Змістовий модуль 1. Психогенетика як галузь науки. Основи генетики людини
Тема 1. Введення в курс психогенетики
Психогенетика – наука на стикові психології та генетики. Психогенетика як частина психології. Предмет психогенетики. Психогенетика як частина генетики. Психогенетика та генетика поведінки. Поняття поведінки в психології та психогенетиці.
Зародження психогенетики як частини генетики. Ф. Гальтон – засновник психогенетики й біометричної генетики. "Спадковий геній" Ф. Гальтона – перша наукова праця з психогенетики. Психогенетика та суспільство. Ф. Гальтон та євгенічний рух. Позитивна та негативна євгеніка. Критика крайніх позицій.
Суспільна полеміка з проблеми успадковуваності інтелекту в зв’язку з расовою політикою. Інтерпретація міжгрупових відмінностей. Психогенетика в проекті «Геном людини». Психогенетика та генетика поведінки тварин. Основні підходи до вивчення генетики поведінки тварин.
Основні етапи становлення та розвитку психогенетики. Особливості розвитку психогенетики в СРСР та СНГ.
2,0
Модуль 2. Змістовий модуль 1. Тема 2.
Змістовий модуль 1. Психогенетика як галузь науки. Основи генетики людини
Тема 2. Ознаки в популяціях
Видоспецифічні та індивідуально-специфічні особливості. Поняття ознаки. Поняття популяції в біології та генетиці. Популяція з панміксією. Порушення панміксії. Асортативність. Процеси, які відбуваються в популяціях. Особливості людських популяцій. Види людських популяцій. Мінливість у популяціях. Різноманітні види мінливості. Класифікація ознак залежно від характеру мінливості.
Якісні признаки, їх відмінні риси. Приклади якісних ознак людини. Якісні ознаки людини, пов’язані з поведінкою. Кількісні ознаки, їх відмінні риси. Приклади кількісних ознак людини. Графічне зображення частоти зустрічальності якісних та кількісних ознак. Мутагенні та мультифакторіальні ознаки. Ознаки з межовим ефектом як різновид кількісних ознак. Приклади різноманітних видів ознак. Психологічна ознака («психофен») як об’єкт генетичного дослідження. Континуальний характер психологічних ознак людини.
0,5
Модуль 2. Змістовий модуль 1. Тема 3.
Змістовий модуль 1. Психогенетика як галузь науки. Основи генетики людини
Тема 3. Генетична основа простих якісних ознак. Матеріальна основа спадковості
Етапи досліджень Г. Менделя. Дискретний характер спадковості. Закони Менделя. Кількісні співвідношення ознак у нащадків при моно- й дигібридному схрещуваннях. Хромосомна теорія спадковості. Рекомбінація хромосом у гаметогенезі. Зчеплення та кросинговер. Генетична унікальність індивіда. Гени в популяціях. Закон Харді-Вайнберга.
0,5
Модуль 2. Змістовий модуль 2. Тема 1.
Змістовий модуль 2. Генетичні основи кількісної та якісної мінливості
Тема 1. Біометрична генетика
Вимірювання кількісних ознак. Вимоги до вимірів у психогенетиці. Типи частотних розподілів та їх характеристики. Статистичні характеристики центральної тенденції та розбросу.
Виникнення кількісної мінливості під дією полімерних генів. Досліди Нільсона-Еле. Генетична дисперсія. Типи взаємодії генів: адитивна, повне й неповне домінування, епістаз, складні взаємодії Виникнення кількісної мінливості під дією середовища. Поняття про клони, чисті та інбредні лінії. Взаємодія генотипу та середовища. Норма реакції. Діапазон реакції. Конкретні приклади. Середовищна дисперсія. Виникнення кількісної мінливості за сумісної дії генотипу й середовища. Приклад розрахунку значень генетичної та середовищної складових фенотипової дисперсії на модельній популяції. Основна формула розкладання фенотипової дисперсії на генетичну та середовищну складові.
Коефіцієнт (показник) успадковуваності в широкому смислі слова. Формула для його підрахунку. Чутливість коефіцієнта успадковуваності до генетичного складу популяції. Чутливість генетичної дисперсії та показника успадковуваності до змін середовища. Важливість правильної інтерпретації показника успадковуваності. Приклади.
Генотип-середовищна (статистична) взаємодія та її внесок у мінливість. Способи виявлення генотип-середовищної взаємодії як компонента дисперсії. Конкретні приклади та графічні ілюстрації. Генотип-середовищна коваріація (кореляція). Причини виникнення позитивної та негативної коваріації. Типи коваріації. Конкретні приклади та графічні ілюстрації, способи дослідження.
1,0
Модуль 2. Змістовий модуль 2. Тема 2.
Змістовий модуль 2. Генетичні основи кількісної та якісної мінливості
Тема 2. Фенотипова структура популяції та математичне модулювання в психогенетиці
Поняття про математичне моделювання. Схема процедури моделювання. Компоненти генетичної дисперсії (адитивна, домінантна, епістатична). Компоненти середовищної дисперсії. Сімейне середовище. Позасімейне середовище. Середовище, яке формує відмінності між родичами, та середовище, що формує подібність (спільне та відмінне середовище, розділене та нерозділене). Компоненти генотип-середовищної взаємодії та генотип-середовищної коваріації (кореляції).
Загальна формула розкладання фенотипової дисперсії на субкомпоненти. Асортативність як фактор, який впливає на фенотипову дисперсію. Математичне моделювання в психогенетиці. Метод підбору моделей. Основні принципи планування дослідження із застосуванням математичного моделювання.
Основні моделі, які застосовуються із використанням методу близнюків. Поняття про метод аналізу шляхів. Латентні змінні та змінні, які спостерігаються. Діаграми шляхів. Моделювання спряженої варіативності. Генетичні та середовищні кореляції. Поняття про структурне моделювання.
2,0
Модуль 2. Змістовий модуль 3. Тема 1.
Змістовий модуль 3. Експериментальні методи психогенетики
Тема 1. Вимірювання подібності та відмінностей між родичами
Спадкові та середовищні причини подібності та відмінностей між родичами. Приклади сімейної, а не генетичної схожості. Спільні гени у родичів. Роль вірогідних процесів у виникненні генетичної подібності між родичами. Коефіцієнти спорідненості.
Способи кількісної оцінки фенотипової схожості між родичами (конкордатність, кореляція, регресія). Області використання та основні принципи розрахунку коефіцієнтів конкордатності, кореляції та регресії.
Формули для оцінювання коефіцієнтів успадковуваності за коефіцієнтами конкордатності та кореляції близнюків. Умови відповідності коефіцієнтів кореляції та коефіцієнтів спорідненості
2,0
Модуль 2. Змістовий модуль 3. Тема 2.
Змістовий модуль 3. Експериментальні методи психогенетики
Тема 2. Експериментальні схеми генетико-популяційних досліджень
Метод близнюків. Біологія близнюковості. Дизиготні (ДЗ) та монозиготні (МЗ) близнюки. Частота народження близнюків і фактори, які на неї впливають. Статистика багатоплідності. Класичний близнюковий метод. Зиготність близнюків і її діагностика. Генетичні фактори та чинники середовища, які є основою схожості та відмінності близнюків. Основні допущення, на яких базується метод близнюків. Теоретично очікувані кореляції між близнюками при генетичній та середовищній детермінації ознаки. Формули для оцінювання коефіцієнта успадковуваності та параметрів спільного та відмінного середовища на основі коефіцієнтів кореляції МЗ і ДЗ близнюків. Порушення допущення про рівнозначність умов середовища розвитку МЗ і ДЗ близнюків. Викривлення показників успадковуваності. Різновиди методу близнюків.
Метод прийомних дітей. Принцип методу. Теоретично очікувані коефіцієнти кореляції між різноманітними категоріями родичів у методі прийомних дітей під час генетичної та середовищної детермінації ознаки. Можливості та обмеження методу.
Сімейні дослідження. Метод аналізу родоводів: історія застосування, галузь використання, основні позначення, можливості та обмеження методу. Дослідження родичів у родинах: категорії порівнюваних родичів, інтерпретація результатів, можливості та обмеження.
Співставлення результатів, отриманих різними методами.
2,0
Модуль 2. Змістовий модуль 4. Тема 1.
Змістовий модуль 4. Психогенетичні дослідження нормальної варіативності
Тема 1. Елементарні психічні функції. Психофізіологічні та рухові функції
Психогенетичні дослідження сенсорного сприйняття. Смакова чутливість та її успадкування. Роль спадковості та середовища для формування слухової й зорової чутливості, зорового сприйняття. Психогенетичні дослідження морфології та фізіології мозку. Дослідження електроенцефалограм і потенціалів у психогенетиці. Основні результати. Асиметрія та спадковість. Основні результати психогенетичних досліджень рухів.
2,0
Модуль 2. Змістовий модуль 4. Тема 2.
Змістовий модуль 4. Психогенетичні дослідження нормальної варіативності
Тема 2. Психогенетичні дослідження когнітивних функцій
Перші дослідження спадковості розумових властивостей, проведені Ф. Гальтоном. Психометрична модель інтелекту. Інтелектуальні тести. Коефіцієнт інтелекту (IQ). Загальний інтелектуальний фактор (фактор g). Психогенетичні дослідження фактора g: основні результати. Коефіцієнт успадковуваності інтелекту: адитивний характер. Вікові зміни коефіцієнта успадковуваності інтелекту. Генетичні кореляції. Пошук «генів інтелекту» в сучасній психогенетиці. Вивчення факторів середовища, які впливають на розвиток інтелекту.
Поняття темпераменту. Основні ознаки темпераменту. Психогенетичні дослідження рис темпераменту: основні результати. Неадитивний характер успадковуваності. Психогенетика й факторно-аналітичний підхід до вивчення особистості. Фактори «Великої п’ятірки». Психогенетичні дослідження екстраверсії-інтроверсії та нейротизму. Психогенетичні дослідження рис особистості: основні підходи та результати. Середні коефіцієнти успадковуваності, роль спільного та різного середовища. Пошук конкретних генів особистісних рис.
2,0
Модуль 2. Змістовий модуль 5. Тема 1.
Змістовий модуль 5. Психогенетика та індивідуальний розвиток
Тема 1. Генотип і середовище в онтогенезі
Концепція норми реакції й розвиток. Внутрішнє та зовнішнє середовище організму та можливості його взаємодії з генотипом. Поняття фенотипу на клітинному рівні. Вікова динаміка співвідношення спадкової та середовищної компоненти у варіативності одного й того же фенотипу.
Експресія гена, її основні етапи та можливі механізми регуляції. Ранні гени та їх роль в онтогенезі. Гормони та їх роль у генетичній регуляції. Регуляторна роль G-білків. Морфогенез нервової системи та його основні етапи. Спадкові фактори та чинники середовища, які впливають на цей процес.
Роль ембріонального та неонатального досвіду в розвитку. Батьківські ефекти в розвитку. Варіабельність онтогенезу. Поняття епігенезу. Теорія селективної стабілізації синапсів.
Вікові аспекти генетичної психофізіології. Психогенетичні дослідження психічного дизонтогенезу.
2,0
Модуль 2. Змістовий модуль 6. Тема 1.
Змістовий модуль 6. Психогенетика та психопатологія
Тема 1. Психогенетичні дослідження девіантної поведінки
Основні фактори, що викликають психічні розлади. Результати психогенетичних досліджень порушеної поведінки. Євгенічні заходи та їх наслідки. Сучасні тенденції євгеніки. «Інженерія середовища», поняття «геном» та «енвіром».
Шизофренія: характеристика хвороби, ризик захворювання для родичів, психогенетичні дослідження близнюків, прийомних дітей, пошук генетичних моделей, перспективи подальших досліджень.
Депресивний розлад: характеристика хвороби, основні форми, генетичні дослідження, спадкова схильність і середовищні ризики, зв’язок із тривожними станами.
Хвороба Альцгеймера: характеристика й причини хвороби, сімейний характер, форма з раннім початком хвороби та спадковість.
Розумова відсталість і затримка розумового розвитку: загальна характеристика, ендогенні та екзогенні причини, спадкові форми розумової відсталості, роль хромосомних мутацій, синдром ламкої Х-хромосоми, спадкові та середовищні причини легких і важких форм розумової відсталості.
Специфічна нездатність до навчання: загальна характеристика, причини порушень, психогенетичні дослідження на прикладі дислексії.
Злочинність і алкоголізм: історія психогенетичних досліджень, необхідність обережності в інтерпретації результатів (приклади), сучасні дані щодо успадковуваності алкоголізму, моделювання алкоголізму на тваринах.
Асоціальна поведінка – генотип чи середовище?
1,5
Модуль 2. Змістовий модуль 6. Тема 2.
Змістовий модуль 6. Психогенетика та психопатологія
Тема 2. Практичне значення психогенетичних досліджень для диференціальної психології, психології розвитку та педагогічної психології
Психогенетика як спосіб вивчення загально психологічних і психофізіологічних проблем, причин міжіндивідуальної варіативності, зв’язку між генетичною та середовищною мінливістю і поведінкою та психікою, факторів, які формують популяційну мінливість.
Значення курсу психогенетики для рішення практичних задач психології та педагогіки.
