Елементи топографічної анатомії нижньої кінцівки

П Л А Н.

1. М’язи живота.

2. Елементи топографічної анатомії живота.

3. М’язи таза:

а) передня група;

б) задня група.

4. М’язи стегна:

а) передня група;

б) задня група.

в) медіальна група.

5. м’язи гомілки:

а) передня група;

б) задня група (поверхневий і глибокий шари);

в) латеральна група.

6. М’язи стопи.

7. Елементи топографічної анатомії нижньої кінцівки.

М’язи живота.

Зовнішній косий м’яз живота – починаються від восьми нижніх ребер – прикріплюються до гребеня клубової кістки. У медіальному напрямку, утворює апоневроз. Нижній край апоневроза підгортається і утворює пахвинну зв’язку (нижню стінку пахвинного каналу).

Внутрішній косий м’яз живота – починається від гребеня клубової кістки, прикріплюється до нижніх ребер (10-12). У медіальному напрямку утворює апоневроз.

Поперечний м’яз живота – починається від гребеня клубової кістки, від нижніх ребер. М’язові пучки йдуть у поперечному напрямку, утворюють апоневроз.

Прямий м’яз живота – починається від хрящів 5 – 8 ребер, мечоподібного відростка груднини, прикріплюється до лобкової кістки.

Квадратний м’яз попереку – починається від гребеня клубової кістки, прикріплюється до 12 ребра і поперечних відростків поперекових хребців.

Фасції живота: а) поверхнева; б) власна; в) внутрішньо-черевна.

Елементи топографічної анатомії м’язів живота.

Пахвинний канал – щілина у нижньому відділі передньо-черевної стінки, крізь яку у чоловіків проходить сім’яний канатик, а у жінок кругла зв’язка матки.

Стінки пахвинного каналу:

а) передня стінка утворена апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота;

б) задня стінка утворена поперечною фасцією;

в) верхня стінка утворена нижнім внутрішнього косого і поперечного м’язів живота;

г) нижня стінка утворена жолобом пахвинної зв’язки.

Канал має поверхневе пахвинне кільце і глибоке пахвинне кільце.

Біла лінія живота знаходиться між мечоподібним відростком груднини і лобковим симфізом, утворена сухожильними волокнами апоневрозов зовнішнього косого, внутрішнього косого і поперечного м’язів живота.

Пупкове кільце – знаходиться посередині білої лінії, вкрите сполучнотканинним рубцем.

М’язи нижньої кінцівки.

М’язи таза – поділяються на 2 групи: передню і задню.

Передня група представлена клубово-поперековим м’язом, який починається двома головками від великого сідничного м’яза і клубового м’яза, прикріплюється до малого вертлюга стегнової кістки. Функція: згинає стегно.

Задня група м’язів.

Великий сідничний м’язпочинається від зовнішньої поверхні крила клубової кістки, крижа і куприка, прикріплюється до сідничної горбистості стегнової кістки, розгинає стегно.

Середній сідничний м’яз – починається від зовнішньої поверхні крила клубової кістки, прикріплюється до великого вертлюга, відводить стегно.

Малий сідничний м’яз знаходиться під попереднім, має аналогічний початок, прикріплення і функцію.

Грушоподібний м’яз – починається від тазової поверхні крижа, виходить крізь великий сідничний отвір, прикріплюється до великого вертлюга стегнової кістки, обертає стегно назовні.

Внутрішній затульний м’яз – починається від внутрішньої поверхні затульного отвору, виходить крізь малий сідничний отвір, прикріплюється до вертлюгової ямки стегнової кістки, обертає стегно назовні.

Квадратний м’яз стегна – починається від сідничного горба, йде у поперечному напрямку до міжвертлюгового гребеня стегнової кістки, обертає стегно назовні.

Зовнішній затульний м’яз – починається від зовнішньої поверхні затульного отвору, прикріплюється до вертлюгової ямки, обертає стегно на зовні.

М’яз-натягач широкої фасції – починається від передньої верхньої ості клубової кістки вплітається у широку фасцію стегна, натягає цю фасцію.

М’язи стегна.

Вони поділяються на 3 групи: передню, задню, медіальну.

Передня група.

Кравецький м’яз – починається від передньої верхньої ості клубової кістки, прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки. Функція: згинає стегно і гомілку.

Чотириголовий м’яз стегна – складається з 4-х головок:

- прямого м’яза стегна;

- бічного широкого м’яза стегна;

- медіального широкого м’яза стегна;

- проміжного широкого м’яза стегна,

які починаються відповідно:

- від передньо - нижньої ості клубової кістки;

- від міжвертлюгової лінії;

- від шорсткої лінії;

- від передньої поверхні стегнової кістки.

Усі головки об’єднуються загальним сухожилком який прикріплюється до гористості великогомілкової кістки. Функція: розгинання в колінному суглобі.

Задня група представлена трьома м’язами, що починаються від сідничного горба.

Півсухожилковий м’яз – прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки.

Півперетинчастий м’яз – прикріплюється до медіального виростка великогомілкової кістки.

Двоголовий м’яз стегна – має дві головки які прикріплюються загальним сухожилком до головки малогомілкової кістки.

Функція задніх м’язів стегна – можуть викликати рухи в обох суглобах (кульшовому і колінному).

Медіальна група – представлена м’язами, які об’єднані загальною функцією – вони приводять стегно. До цієї групи відносять 5 м’язів:

- гребінчастий м’яз;

- довгий привідний м’яз;

- великий привідний м’яз;

- короткий привідний м’яз;

- тонкий м’яз.

Усі м’язи починаються від лобкової кістки, прикріплюється до шорсткої лінії стегнової кістки.

М’язи гомілки.

Вони поділяються на 3 групи:

- передня – м’язи розгиначі;

- задня – м’язи згиначі;

- латеральна – м’язи, які піднімають бічний край стопи.

Передня група м’язів.

Передній великогомілковий м’яз – починається від латерального виростка великогомілкової кістки і міжкісткової мембрани прикріплюється до медіальної клиноподібної і І плесневої кістками, розгинає стопу.

Довгий розгинач пальців стопи – починається від проксимальних кінців кісток гомілки і міжкісткової мембрани, прикріплюється до фаланг ІІ – V пальців, розгинає пальці і стопу.

Довгий розгинач великого пальця стопи – починається від малогомілкової кістки і міжкісткової мембрани, прикріплюється до фаланг великого пальця, розгинає великий палець і стопу.

Задня група м’язів складає поверхневий і глибокий шари.

Поверхневий шар.

Триголовий м’яз литки – складається з литкового м’яза і камбало подібного м’язів. Литковий м’яз починається двома головками від медіального і латерального над виростків стегнової кістки. Камбалоподібний м’яз починається від верхньої третини малогомілкової кістки. Усі головки об’єднуються в п’ятковий (ахіллов) сухожилок, який прикріплюється до горба п’яткової кістки, згинає стопу.

Підошовний м’яз починається від латерального над виростка стегнової кістки, прикріплюється до п’яткового горба, згинає гомілку і стопу.

Глибокий шар.

Задній великогомілковий м’яз починається від міжкісткової мембрани, прикріплюється до човноподібної і медіальної клиноподібної кісток, згинає стопу.

Довгий згинач пальців – починається від великогомілкової кістки, поділяється на 4 сухожилка які прикріплюються до дистальних фаланг ІІ – V пальців, згинає ці пальці і стопу.

Довгий згинач великого пальця стопи – починається від двох нижніх третин малогомілкової кістки, прикріплюється до дистальної фаланги великого пальця, згинає великий палець і стопу.

Латеральна група.

Довгий малогомілковий м’яз починається від головки малогомілкової кістки, прикріплюється до І плесневої і медіальної клиноподібної кісткам, піднімає бічний край стопи.

Короткий малогомілковий м’яз – починається від нижньої половини малогомілкової кістки, прикріплюється до V плеснової кістки, піднімає бічний край стопи.

М’язи стопи.

На тилі стопи знаходяться 2 м’язи: короткий розгинач пальців і короткий розгинач великого пальця стопи.

На підошві, як і на кисті розрізняють 3 групи м’язів:

1) м’язи великого пальця стопи;

2) м’язи мізинця;

3) середня група м’язів.

Елементи топографічної анатомії нижньої кінцівки.

Стегновий трикутник обмежений зверху пахвинною зв’язкою, медіально- довгим привідним м’язом, латерально-правецьким м’язом. В області трикутника проходять стегнова артерія і вена.

Підколінна ямка – обмежена латерально-двоголовим м’язом стегна, медіально-півперетинчастим і півсухожилковим м’язами, нижня частина – двома головками литкового м’яза. Містить судини, нерви, лімфатичні вузли.

Поиск по сайту: