Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

В) аспіраційний і заповненням судин змінної ємності



До якого класу пріоритетності ЗР відносяться ДДТ та інші хлорорганічні сполуки?

а) 1;

б) 2;

в) 3;

г) 4.

 

10. Під час організації фонового моніторингу у воді необхідно обов’язково визначати:

а)аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;

б) хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;

в) Біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;

г) органічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.

11. Під час організації фонового моніторингу в атмосфері необхідно обов’язково визначати:

а) аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, бенз(а)пирен, фреони;

б) аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;

в) біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;

г) хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні.

12. Під час організації фонового моніторингу в ґрунтах необхідно обов’язково визначати::

а) аерозолі, оксиди вуглецю та сірки, озон, вуглеводні та радіонукліди;

б) хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, важкі метали, вуглеводні;

в) біогенні елементи, радіонукліди, аніони і катіони;

г) хлорорганічні сполуки, біогенні елементи, ВМ.

 

До якого класу пріоритетності ЗР відносять ртуть та свинець?

а) 1;

б) 2;

в) 4;

г) 6.

 

14. Положення про Державну систему моніторингу довкілля України прийнять у:

а) 1994 році;

б) 1996 році;

в) 1998 році;

г) 2004 році.

 

15. Функції головного координатора в державній системі моніторингу покладено на:

а) держкомгідромет;

б) міністерство надзвичайних ситуацій (мнс);

в) міністерство екології і природних ресурсів;

г) міністерство охорони здоров’я (моз).

 

16. Основна маса забруднюючих атмосферне повітря речовин припадає на:

а) викиди автотранспорту;

б) викиди АЕС, ТЕС і ТЕЦ;

в) продукти спалювання органічної речовини;

Г) викиди транспорту і промислових підприємств.

 

17. До групи біологічних факторів забруднень відносять:

а) мікроорганізми, гриби та біогенні речовини;

б) макроорганізми та деякі продукти їх життєдіяльності;

в) відходи комунального господарства та АПК;

г) мікроорганізми (віруси, бактерії тощо) та деякі продукти їх життєдіяльності.

 

18. Зaгaльнa мaca cвiтoвиx пpoмиcлoвo-пoбyтoвиx вики­дів у атмосферу cтaнoвить пpиблизнo:

а) 600 гiгaтoн на рік;

б) 600 мегaтoн на рік;

в) 600 тис. тoн на рік;

г) 60 тис. тoн на рік.

Існуюча мережа спостережень за забрудненням атмосферного повітря включає:

а) стаціонарні і маршрутні пости спостережень;

б) стаціонарні і підфакельні пости спостережень;

в) маршрутні і підфакельні пости спостережень.

 

20. На 50-100 тис. жителів кількість постів спостережень за АП повинна становити не менше:

а) 2;

б) 3;

в) 4;

г) 2-3.

 

21. Регулярні спостереження за АП на стаціонарних постах проводяться по одній з чотирьох програм:

а) повній, неповній, скороченій, добовій;

б) розширеній, повній, скороченій і локальній;

в) глобальній, регіональній і локальній.

 

22. Основними методами відбору проб повітря є:

а) респіраторно-аспіраційний;

б) аспіраційний і заповненням судин обмеженої ємності;

в) аспіраційний і заповненням судин змінної ємності.

 

25. Для визначення забруднення грунтів пестицидами відбір проб ґрунту проводять:

а) 1 раз на рік;

б) 2 рази на рік;

в) 2-3 рази на рік;

г) 4 рази на рік.

 

26. Повний тур ґрунтового моніторингу вкладається в:

а) 1 рік;

б) 3 роки;

в) 5 років;

г) 2-4 роки.

 

27. Загальні запаси водних ресурсів в Україні на одного жителя становлять:

а) менше 1,0 тис. м3 на рік;

б) 1,25 тис. м3 на рік;

в) 1,70 тис. м3 на рік;

г) 1,95 тис. м3 на рік.

 

 

28. Відбір проб повітря на підфакельних постах виконують на відстанях від факела:

а) 0,5; 1; 2; 3; 4; 6; 8;10; 15 і 20 км;

б) 1; 2; 3; 4; 5; 6; 8;10 і 15 км;

в) 0,5; 1; 2; 4; 6; 8;10; 15; 20 і 30 км.

 

29. Основними забруднювальними факторами у разі радіаційного забруднення є:

а) радіаційне випромінювання і радіоактивні аерозолі;

б) радіоактивні дощі і радіоактивний пил;

в) радіаційне випромінювання і внутрішнє опромінення від радіонуклідів;

г) радіоактивний пилі опромінення від радіонуклідів.

 

30. Для більшості населення України основним джерелом ефективної дози радіаційного забруднення є:

а) вода і повітря;

б) продукти харчування;

в) радіоактивні дощі;

г) радіоактивний пил.

 

31. Термін “моніторинг” навколишнього середовища:

а) виник перед проведенням Рамсарської конференції ООН у 1962 р.;

б) виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1972 р.;

в) виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1982 р.;

г) перед проведенням конференції ООН в Ріо-де-Жанейро у 1992 р.

 

32. До глобальних екологічних проблем відносять:

а) втрата біологічної різноманітності, зміни клімату, забруднення біосфери і руйнування озонового шару;

б) «гарячі плями» на поверхні Землі, опустелювання в Азії, Африці та Європі;

в) зниження рН Світового океану, зміни клімату і забруднення поверхневих вод;

г) бідність і тероризм.

 

33. Основним завданням національного моніторингу є:

а) оцінювання стану НС в національних інтересах;

б) одержання інформації і оцінювання стану НС у національних інтересах;

в) одержання інформації про стан НС в інтересах народу;

г) одержання інформації про стан НС на різних рівнях.

 

34. Площа, охоплювана системою локального моніторингу, становить (км2):

а) 1-2;

б) 10…100;

в) 2…2×106;

г) до 107…108.

35. Площа, охоплювана системою регіонального моніторингу, становить (км2):

а) 1-2;

б) 10…100;

в) 2…2×106;

г) до 107…108.

36. Площа, охоплювана системою глобального моніторингу, становить (км2):

а) 1-2;

б) 10…100;

в) 2…2×106;

г) до 107…108.

37. Відстань між пунктами відбору проб у системі локального моніторингу, становить ( км):

а) 1-2;

б) 0,01…10;

в) 10…500;

г) До 3000…5000.

 

38. Відстань між пунктами відбору проб в системі регіонального моніторингу, становить ( км):

а) 1-2;

б)0,01…10;

в) 10…500;

г) до 3000…5000.

 

39. Відстань між пунктами відбору проб у системі глобального моніторингу, становить (км):

а) 1-2;

б) 0,01…10;

в) 10…500;

г) до 3000…5000.

 

40. Частота спостережень у системі локального моніторингу, становить:

а) секунди-хвилини;

б) хвилини-години;

в) декада-місяць;

г) 2…6 разів на рік.

 

41. Частота спостережень у системі регіонального моніторингу, становить:

а) секунди-хвилини;

б) хвилини-години;

в) декада-місяць;

г) 2…6 разів на рік.

42. Частота спостережень в системі глобального моніторингу, становить:

а) секунди-хвилини;

б) хвилини-години;

в) декада-місяць;

г) 2…6 разів на рік.

43. Біотичний моніторинг – це:

а) спостереження за станом і реакцією біотичної складової біосфери на антропогенні дії;

б) спостереження за реакцією абіотичної складової біосфери на антропогенні дії;

в) спостереження за відхиленнями біоти від нормального природного стану на різних рівнях;

г) спостереження за станом абіотичної складової біосфери.

 

44. Обов’язковому вивченню в усіх середовищах на фонових станціях підлягають:

а) бенз(а)пирен, хлорорганічні сполуки і важкі метали;

б) завислі речовини, двоокис сірки, озон;

в) окис вуглецю, оксиди азоту, вуглеводи;

г) біогенні елементи, аніони і катіони, радіонукліди.

 

45. Програма фонового екологічного моніторингу на базі біосферних заповідників включає такі розділи:

а) моніторинг антропогенного впливу, в першу чергу агротехнічного;

б) моніторинг забруднень і відгуків біоти, спостереження за зміною характеристик еталонних природних екосистем та їх антропогенних модифікацій;

в) моніторинг змін факторів антропогенного впливу;

г) моніторинг фонових рівнів природних екосистем та їх антропогенних модифікацій.

 

46. Методологічне забезпечення об'єднання складових частин і компонентів державної системи моніторингу покладається на:

а) Міністерство екології і природних ресурсів;

б) Міністерство з надзвичайних ситуацій;

в) Національне космічне агентство України;

г) Національне агентства з питань інформатизації при Президенті України.

 

47. Метрологічне забезпечення державної системи моніторингу також покладається на:

а) Міністерство екології і природних ресурсів і Держстандарт;

б) Міністерство з надзвичайних ситуацій;

в) Національне космічне агентство України;

г) Національне агентства з питань інформатизації при Президенті України.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.