Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

МЕТОДИКА ОБ’ЄКТИВНОГО ОБСТЕЖЕННЯ КІСТКОВО-М’ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

 

 

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри педіатрії № 5

Завідувач кафедри

_________професор В.Д. Лукашук

“______” _____________ 2009р.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

 

 

Навчальна дисципліна Пропедевтика педіатрії
Розділ №
 
Тема заняття № 14 АФО, методика дослідження, семіотика уражень кістково-м’язової систем у дітей.
Курс
Факультет Медико-психологічний

 

 

Київ 2009


1. Актуальність теми:

Високi темпи росту та перебудови кiсткової тканини, що вiдбуваються за умовами функцiональної недосконалостi багатьох органiв та систем, особливо у дітей раннього віку, можуть призводити до високої частоти уражень опорно-рухового апарату. Кісткові зміни, які розвиваються найчастіше в періоди інтенсивного росту дитини, можуть негативно впливати на стан її здоров’я в подальшому.

2. Конкретні цілі:

Вивчити особливостi будови і функцiї кiсток та м’язiв у дiтей рiзного вiку, вмiти оцiнити стан даної системи, розпiзнавати найбiльш поширенi симптоми її ураження та виявляти їх причини.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

 

Назви попередніх дисциплін Отримані навики
1. Нормальна анатомія Застосовувати знання про анатомічну будову черепа, хребта, грудної клітки, кінцивок у дітей
2. Гістологія Застосовувати знання про гістологічну будову кісток і м’язів у дітей
3. Нормальна фізіологія Порівнювати функціональні особливості м’язів у дорослих і дітей
4. Біохімія Описувати хімічний склад кісткової і м’язової тканини у дітей

 

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
1. Краніотабес 2. Гіпотонія 3. Гіпертонія 4. Атрофія 5. Гіпертрофія   пом’якшення скроневої, потиличної кістки зниження тонусу м’язів підвищення тонусу м’язів крайній ступінь слабкого розвитку і недорозвинення це потовщення і збільшення маси м’язів  

 

4.2. Теоретичні питання до заняття:

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

 

1. Особливості будови окістя у дітей, клінічні висновки

2. Особливості біохімічного складу м'язів у дітей раннього віку

3. Порядок прорізування молочних зубів

4. Особливості будови м'язів у дітей раннього віку

5. Особливості кровопостачання кісток у дітей, клінічні висновки

6. Особливості біохімічного складу м'язів у новонароджених

7. Дати визначення поняттю кістковий вік. Як його визначити?

8. Особливості тонусу м'язів у новонароджених. Чим це зумовлено?

9. Особливості хімічного складу кісткової тканини у дітей раннього віку, клінічні висновки

10. Особливості гістологічної будови м'язової тканини у дітей раннього віку

11. Особливості гістологічної будови кісток у дітей раннього віку

12. Особливості розвитку м'язів у дітей різного віку

13. Особливості мінерального складу кісток у дітей раннього віку, клінічні висновки

14. Біохімічний склад м'язів у новонароджених

15. Строки появи фізіологічних вигинів хребта

16. Чим пояснюється гіпертонус м'язів-згиначів в дитини грудного віку?

 

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Зібрати анамнез у дитини та її батьків.

2. Провести об’єктивне обстеження кістково-м’язової системи у дітей різного віку (огляд, пальпація)

3. Призначити необхідні лабораторно – інструментальні методи дослідження і оцінити отримані результати.

Зміст теми:

М’язові волокна у новонароджених тонші, ніж у дорослих. Вони мають добре розвинену інтерстиціальну тканину, багаті на саркоплазму, але містять мало міофібрил. М’язові волокна у дітей короткі й ніжні, бліді, мають слабко виражену посмугованість. У них міститься менше скоротливих білків – міозину і актину, ніж у дорослих, вони більш еластичні, краще розтягуються, збільшуючись у 2 рази порівняно зі своєю початковою довжиною.

У м’язах дітей міститься мало неорганічних речовин і міоглобіну, але багато води.

Для новонароджених і дітей перших місяців життя характерний значний гіпертонус м’язів. Це зумовлено переважанням функціональної активності палідарної системи над стріарною. Гіпертонус згиначів на верхніх кінцівках утримується до 2-3 міс, а на нижніх – до 3-4 міс.

Кісткова тканина містить більше води і значно менше мінеральних речовин. Тому кістки у дітей раннього віку еластичніші, і менш ламкі, ніж у дорослих. Завдяки цьому діти перших років життя часто переносять травми, і навіть значні, без переломів кісток. Окістя товсте, функціонально активне, тому переломи бувають найчастіше без розриву окістя, тобто за типом “зеленої гілки”.

Кістки черепа у новонароджених балотують, оскільки відкриті стрілуватий, вінцевий і ламбдовидний шви. Бічні тім’ячка у доношених новонароджених закриті. Заднє тім’ячко буває відкритим у 25 % новонароджених і закривається не пізніше 2-го місяця життя. Переднє тім’ячко після народження у дітей завжди відкрите і закривається до 1-1,5 року.

Зуби у дітей прорізуються, починаючи з 6-місячного віку. У 6 міс. з’являються два нижні центральні різці, у 8 міс. – два верхні центральні різці, у 10 міс. – два верхні латеральні різці і на 12-му місяці прорізуються два нижні латеральні різці. Протягом 2-го року життя з’являється і решта 12 молочних зубів. Послідовно прорізуються перші молочні моляри (12-15 міс.), за ними ікла (17-20 міс.) і останніми – другі молочні моляри (21-24 міс.). Таким чином, у 2 роки закінчується процес прорізування молочних зубів, і в цьому віці діти мають по 20 зубів.

Хребет у новонароджених і у дітей перших місяців життя прямолінійний і не має фізіологічних вигинів. У 2-3 міс. формується шийний лордоз, дитина починає тримати голову. У 6-7 міс. утворюється грудний кіфоз і дитина починає сидіти. Утворення поперекового лордозу співпадає в часі з початком ходіння дитини (10-12 міс.).

 

 

МЕТОДИКА ОБ’ЄКТИВНОГО ОБСТЕЖЕННЯ КІСТКОВО-М’ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ

Пiд час обстеження дiтей необхідно вивчити данi анамнезу, що мають значення для розвитку кiстково-м’язової системи, статики та моторики (стан здоров’я матерi пiд час вагiтностi, характер її харчування, стан здоров’я дитини, її вигодовування та режим виховання); а також характернi скарги (бiль в кiстках, м’язах та суглобах, змiна конфiгурацiї, обмеження рухомостi суглобiв тощо).

Пiд час огляду звернути увагу на наступнi моменти: змiни розмiрiв i форми голови (мiкро- i макроцефалiя, баштоподiбний, сiдницеподiбний, сiдлоподiбний череп, скафоцефалiя, оксицефалiя, сплощення потилицi); розвиток верхньої та нижньої щелепи, особливостi прикусу, кiлькiсть зубiв, їх характер (молочнi, постiйнi); форму грудної клiтки (конiчна, цилiндрична, плоска) та змiни її (борозна Гаррiсона, кiлеподiбна, воронкоподiбна, дiжкоподiбна, “серцевий горб”, сплощення однiєї половини чи однобiчне випинання грудної клiтки); форму хребта (наявнiсть патологiчного кiфозу, лордозу, сколiотичних викривлень) та тазу дитини (плоско-рахiтичний, “оттовський” таз); конфiгурацiю кiнцiвок (акромегалiя, брадiдактилiя, адактилiя, афалангiя та iн.); форму суглобiв (набряк, деформацiя), рухомiсть в них та стан шкiри i навкружних тканин бiля суглобiв (наявнiсть висипiв, вузлових та iнших утворень); трофiку м’язiв (слабкий, середнiй та хороший ступiнь їх розвитку; атрофiя, гiпотрофiя, гiпертрофiя), стан тонусу м’язiв (гiпо-, гiпертонус).

За допомогою пальпацiї кiстково-м’язової системи визначають щiльнiсть кiсток черепа, стан швiв i тiм’ячок (кранiотабес, податливiсть країв тiм’ячка, розмiри тiм’ячок); наявнiсть переломiв та деформацiй; ознаки гiперплазiї остеоідної тканини (“рахiтичнi чотки”, “браслети”, “нитки перлiв”); температуру шкiри над суглобами, бiль в кiстках, м’язах та суглобах; силу та тонус м’язiв, наявнiсть затверджень (ущiльнень) в них.

Визначення трофiки i сили м’язiв.

Трофiку м’язiв, яка характеризує рiвень обмiнних процесiв, оцiнюють за ступенем i симетричнiстю розвитку окремих груп м’язiв. Оцiнку проводять у спокiйному станi i при напруженнi м’язiв. Розрiзняють три ступенi розвитку м’язiв: слабкий, середнiй та хороший. При слабкому ступенi розвитку м’язiв тулуба та кiнцiвок в станi спокою вони виявляються недостатньо, при напруженнi їх обсяг змiнюється досить мало, нижня частина живота звисає, нижнi кути лопаток вiдстають вiд грудної клiтки. При середньому ступенi розвитку маса м’язiв тулуба у спокiйному станi виражена помiрно, а кiнцiвок – добре, при напруженнi м’язiв змiнюється їх форма i обсяг. При хорошому ступенi розвитку м’язи тулуба i кiнцiвок розвиненi добре, а при напруженнi спостерiгається виразне збiльшення рельєфу м’язiв.

Оцiнку сили м’язiв у дiтей проводять за спецiальною шкалою за п’ятибальною системою: 0 балiв – вiдсутнiсть рухiв; 1 – активнi рухи вiдсутнi, але пальпаторно визначається напруження м’язiв; 2 – пасивнi рухи можливi при подоланнi незначного опору; 4 – пасивнi рухи можливi при подоланнi помiрного опору; 5 – сила м’язiв в межах норми.

Додатковi методи дослiдження: а) визначення вмiсту кальцiю,фосфору, лужної фосфатази в сироватцi кровi; б) рентгенологiчне дослiдження кiсток; в) електромiографiя; г) хронаксиметрiя; д) динамометрiя у дiтей старшого вiку; е) бiопсiя м’язiв; ж) денситометрія.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.