ПОШИРЕННЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У ЗЕМНІЙ КОРІ

Проблемою визначення середнього хімічного складу земної кори у 80-ті роки ХІХ століття став систематично займатися Ф. У. Кларк (1847-1931) – керівник хімічної лабораторії американського геологічного комітету в Вашінгтоні. У 1889 році він відібрав 880 найбільш точних аналізів гірських порід і визначив середній вміст у них 10 хімічних елементів. У 1924 році аналогічні дані були отримані ним вже для 50 елементів. У 1923 році О. Є. Ферсман, віддаючи дань працям Кларка, запропонував терміном «кларк» позначати середній вміст хімічного елемента в різни геосферах Землі, а також на планетах і інших космічних об’єктах.

Основна частина плану даної теми має включати наступні обов’язкові питання:

1. Сейсмічна модель Землі

2. Будова земної кори.

3. Що таке кларки хімічних елементів?

4. Що таке кларки концентрації та як їх використовують?

5. Що таке кларки розсіяння та що вони відображають?

6. З яких основних елементів складається земна кора

Студенти можуть скласти більш розширений план, узгодивши його з викладачем на практичних заняттях, а також використовувати іншу літературу ніж запропонована при створені даної роботи.

Захист реферативної роботи студентами проводиться на практичних заняттях після її оцінювання викладачем.

Рекомендована лiтература

1. Перельман А. И. Геохимия. М.: Высш. школа, 1989,528 с.

2. Сливко Є. М. Вступнi лекцiї до курсу "Геохiмiя". Вид-во Львiв. ун-ту, 1966,

138 с.

3. Сливко Є. М. Хiмiчний склад земної кори. Вид-во Львiв. ун-ту, 1965, 110 с.

РЕФЕРАТИВНА РОБОТА № 3

ГЕОХІМІЧНІ КЛАСИФІКАЦІЇ ЕЛЕМЕНТІВ

Класифікація елементів Д. І. Менделеєва – періодична система, має велике значення для геохімії. Але вона враховує тільки загальні особливості елементів і не характеризує їх поведінку в різних природних умовах. Тому, геохімічна класифікація не може бути замінена їх хімічною класифікацією, а повинна бути основана на використанні якісних і кількісних критеріїв інтенсивності міграції, концентрації та розсіяння елементів у різних геохімічних системах.

На сьогодні існують різні варіанти геохімічних класифікацій елементів, серед яких студентам пропонується описати наступні з них:

1. Класифікація В. М.Гольдшмідта

2. Класифікація О. Є. Ферсмана

3. Класифікація В. І. Вернадського

4. Класифікація О. М. Заварицького

5. Класифікація А. І. Перельмана

Для кожної з наведених класифікацій повинно бути відзначено, який з геохімічних критеріїв покладено в її основу.

Захист реферативної роботи студентами проводиться на практичних заняттях після її оцінювання викладачем.

Рекомендована лiтература

1. Войткевич Г. В., Закруткин В. В. Основы геохимии. М.: Высш. школа, 1976,

367 с.

2. Мейсон Б. Х. Основы геохимии. Пер. с англ.. М.: Недра, 1970,311 с.

3. Перельман А. І. Геохимия. М.: Высш. школа, 1989,528 с.

РЕФЕРАТИВНА РОБОТА № 4

ГЕОХІМІЯ СИСТЕМ КРІОГЕНЕЗУ, ГАЛОГЕНЕЗУ ТА ТЕХНОГЕНЕЗУ

В зоні гіпергенеза зустрічаються чисто фізико-хімічні (абіогенні) системи. До них, в першу чергу, відносяться системи кріогенеза – протікання геохімічних процесів при від’ємних температурах і галогенеза – процеси концентрації розчинних солей, обумовлені випаровуванням води (за О. Є. Ферсманом). Продукти галогенеза В. М. Гольдшмідт назвав евапоритами. Вони розповсюджені на 1/3 поверхні материків.

Серед техногенних систем існують різні рівні організації – від техногенних почв, ілів, кір вивітрювання, водоносних горизонтів до техногенних (культурних) ландшафтів, районів ,зон, країн, материків, океанів і, на кінець, всієї ноосфери Землі в цілому.

При створенні даної реферативної роботи в основній частині її плану студентами обов’язково мають бути включені наступні питання:

1. Геохімічні процеси в системі кріогенеза, утворення сульфідних руд.

2. Умови розвитку галогенеза, утворення родовищ солей.

3. Техногенні ѓрунти, іли, кори вивітрювання, водоносні горизонти.

4. Техногенні ландшафти.

5. Техногенні процеси в ріках і озерах.

6. Техногенез ноосфери та біосфери.

Студенти можуть запропонувати більш розширений план роботи, узгодивши його з викладачем.

Захист реферативної роботи студентами проводиться на практичних заняттях після її оцінювання викладачем.

Рекомендована лiтература

1. Перельман А. И. Геохимия. М.: Высш. школа, 1989,528 с.

2. Сливко Є. М. Вступнi лекцiї до курсу "Геохiмiя". Вид-во Львiв. ун-ту, 1966,

138 с.

3. Тугаринов А. И. Общая геохимия. М.: Атомиздат, 1973,288 с.

Поиск по сайту: