Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Звучить запис пісні про Україну

ДЛЯ УЧНІВ 7-х КЛАСІВ

Мета: ознайомити учнів з основними центрами походження культурних рослин; розширити знан­ня про екзотичні овочі та фрукти, що є на прилав­ках наших магазинів; виховувати любов до рослин, почуття прекрасного.

ХІД ЗАХОДУ

Клас прикрашений вишитими рушниками, різноколірними надувними кульками. На дошці — карта світу, де позначено центри походження куль­турних рослин. У центрі, над картою, напис «Екзо­тичний географічний ярмарок». Перед дошкою роз­міщені «павільйони» — столи, на яких виставлено різноманітні плоди. Назви павільйонів: «Знайомі не­знайомці», «Заморські гості», «Українська кухня».

Ведуча. Благословилося на світ. Виткнулося за­спане сонце, стьобнуло промінням по луках, сте­пах, садках, по левадах...

І видно аж ген до того ліска, куди око дістає, вози потяглися...

І кіньми, і волами, і коровами... І гарби, і вози, і возенята... Із сіном, із соломою...

А на возах і кури, і вівця скручена, і теля мекає, підвестись намагаючись... А за возами і стригунці, і бузівки, і корівки з прив'язаними до хвостів телят­ками.

Гей! Цоб! Цабе! Н-н-но!

На ярмарок!

І ідуть, і ідуть, і ідуть...

І дорога вже не дорога, а строката величезна га­дюка, жива й покручена, що за отой лісок, не по­спішаючи полізла... І де її голова, а де хвіст — не­відомо, бо за лісок аж потяглася, а хвіст аж за отим бугром, десь там іззаду.

А наш віз вискакує з тої гадюки, лишаючи її то в праворуч, то в ліву, торохтить по грудках, шелес­тить травою...

І їдуть, і їдуть, і їдуть...

Приїхали...

(За О. Вишнею, «Ярмарок»).

Ведучий.

Увага! Увага! Спішіть, поспішайте! Господарі й гості, глядіть не минайте! На ярмарок, прошу, гуртом й поодинці! Чекають на всіх там чудові гостинці! На ярмарку нашім веселім, багатім Є чим дивуватись і є що придбати.

Ведуча. Який чарівний сьогодні березневий день!

Ведучий. Так, день справді гарний, якраз для свя­та - для нашого ярмарку.

Ведуча. А ярмарок у нас сьогодні ще й незви­чайний — екзотичний, географічний.

Ведучий. І приїхали на наш ярмарок кращі з кращих, найрозумніші з усіх розумних, справжні знавці географії — учні 7-х класів нашої школи. Вітаємо всіх вас на нашому ярмарку.

Ведуча. Уклін, вам, дорогі гості! Дякуємо, що завітали до нас. А щоб ви не заблукали, ми будемо поруч і проведемо вас нашими ярмарковими па­вільйонами.

Ведучий.Першим пропоную відвідати павільйон

«Знайомі незнайомці».

Учитель. Пізнання світу починається з добра. Рослинний світ є тим добротворцем для людини, який вона шанувала й обожнювала в усі часи.

Важко, майже неможливо собі уявити існування людини без рослин. Сто мільйонів років тому роз­селилися вони по Землі: яскраві і різноманітні, із соковитими квітами і плодами, яких ще не бачив світ. Сьогодні ми ще раз ознайомимо вас з рослина­ми, які поряд з нами, але про яких ми так мало знає­мо. Це рослини-переселенці, вихідці з інших країв, без яких ми нині не уявляємо свого життя.

Учениця.

Я — смачна, поживна страва

Добра йде про мене слава.

Ви варіть мене в мундирі,

В суп кладіть і смажте в жирі.

І в борщі потрібна я.

Ось візитка вам моя!

Я картопля всім відома

Господиня в кожнім домі.

Цікавою і загадковою є історія картоплі. Їй по­клонялись, її ненавиділи, її квітами прикрашали королівські палаци.

До Європи картоплю привіз з Південної Амери­ки мореплавець Френсіс Дрейк. У німецькому місті Оффенбурзі поставили пам'ятник Дрейку. На скульптурі зображено Дрейка з кущем картоплі в руці. Підніжжя пам'ятника оперізує гірлянда бульб. Це — вдячність нащадків за те, що Дрейк першим ознайомив європейців із цією культурою.

Спочатку картоплю у кожній країні називали по-різному. Англійці — потейт, голландці — ардапель, що в перекладі означає «земляне яблуко». Італійці — тартуфель, оскільки бульби, як і гриби трюфелі, викопують із землі. А німці — картуфель, тобто кар­топля. Ось скільки імен у картоплі.

Але перше картоплине ім'я було — тата, так на­зивали її на батьківщині, у Південній Америці індіанці з племені кечуа.

Як і в Європі, в Росії заморську гостю зустріли насторожено. Спочатку її відмовлялися вирощува­ти. Однак тепер ця гостя займає одне з перших місць на нашому столі.

Купуйте, купуйте усі бараболю. Варіте і смажте із сіллю й без солі. Сто страв господиня з картоплі готує Картопля, як хліб, усіх нагодує.

Учень. У цієї рослини два імені. У наукових книжках вона називається томатом. Це її індіансь­ке ім'я. Чому ж томати називають помідорами?

У перших, привезених з Америки томатів плоди були жовтуватого кольору і дрібні як райські яблу­ка, з яких варять варення. На сонці вони сяяли ніби золото. Італійці сказали: «Помодоро!» «Помо» по-італійськи - яблуко, «доро» - золото. Так у побуті і залишилось за цим овочем дане йому золоте ім'я.

Спершу «золоте яблуко» саджали на клумбах для краси. Покуштувати плоди не наважувалися, хо­дили чутки, що вони шкідливі для здоров'я. Найсміливішими виявилися португальці. «Золоте яблу­ко» їм сподобалося. Тоді осміліли і німці, французи, італійці. Помідори з квітників переселилися на го­род. Нині на земній кулі червоний помідор - один з найпоширеніших овочів.

Беріть помідори, вони пречудові.

До вашого столу хоч зараз готові!

Ми здалеку прийшли,

Там і назву нам дали.

Подивись, які ми гожі!

З яблуками трохи схожі,

Ось тому й назвались ними.

Яблуками золотими.

Учениця.

Тихше, тихше, тихше, друзі,

Дайте слово кукурудзі.

Знайте всі, що в мені є

Вітаміни А, С, Е.

Добра йде про мене слава

Я поживна і смачна!

Інша назва кукурудзи — маїс. Ніде в світі не люб­лять і не шанують її так, як у Мексиці. Маїс - году­вальник. Він тут головна їжа. Прісний кукурудзя­ний корж у Мексиці їдять тричі на день. Він заміняє хліб. Є багато сортів кукурудзи: із синіми, червони­ми, жовтими і білими качанами. З кукурудзи одер­жують олію, крохмаль, з неї варять смачну кашу.

Я з Америки прийшла

Звідти й назву принесла.

Наче шишка на ялині

На міцній росту стеблині.

Учитель. А чи знаєте ви, що наші традиційні овочі - буряк, капуста, морква і цибуля теж при­бульці? Вони потрапили до нас із Середземномор'я. І тепер ми не уявляємо українського борщу без цих овочів.

Учень.

Я — звичайний бурячок

Бач, який гладкий бочок!

На городі виростаю

Вітамінів купу маю.

Ви мене не забувайте

Якнайбільше споживайте!

У борщі, в салатах різних

Бурячок усім потрібний.

Учениця.

Я - рум'яна морковиця, серед овочів - цариця.

Й недаремно є в мені вітаміни головні.

Хто морквицю споживає, той міцне здоров'я має.

Чисту кров, рум'яне личко, їжте, друзі морковичку

Учениця.

Що корисна капустина знає навіть і дитина.

У борщі, в салаті, в супі споживайте мене, любі.

Знайте всі, що капустина справжнє диво вітамінне.

Різні мінерали маю і секрет здоров'я знаю.

Учениця.

Тут цибуля головата, вітамінами багата,

З них найбільш відомий «Це», кинула й своє слівце:

Може я і гіркувата, зате вмію лікувати.

Й по секрету вам скажу: вас від грипу вбережу.

Ведучий. А тепер просимо всіх гостей ярмарку відвідати павільйон «Заморські гості».

Адже ми використовуємо і рослини, які не ростуть на наших житомирських дерновопідзолистих грунтах. Та плоди цих рослин, страви, приготовлені з них, увійшли в наше повсякденне життя.

Учитель. Одні рослини дають плоди, необхідні для харчування, другі йдуть на будівництво, для потреб техніки, треті — прикрашають наше життя чудовими кольорами. Серед цього різноманіття мешканців царства Флори трапляються рослини зовсім незвичайні.

Учень. Ця рослина схожа на стручок гороху або квасолі. її батьківщина — Південна Америка. Це — арахіс, або земляний горіх. І кущ, і квітка арахісу дуже нагадують нам відомий горох. Жовта квітка його цвіте лише один день. Та в арахісу є й інші квітки — підземні, дрібні, біля верхівки головного кореня. Під землею відбувається запилення. З підземних квіток на глибині 10—20 см теж розвива­ються стручки земляних горіхів. Арахіс цінується через олію, яку вичавлюють з горіхів. Підсмаже­ний арахіс — чудові ласощі. А ми пропонуємо ку­пити арахіс у шоколаді.

Учениця. Зовні плід цієї рослини схожий на шишку, вкриту лусочками. Це — ананас. Верхівка ананаса увінчана чубчиком. Ананас - це трава з коротким стеблом, оточеним розеткою товстих і м'я­систих листків. У центрі — суцвіття. Батьківщиною ананаса є Бразилія. У Європу ананас був завезений у XVII ст. і тепер його тут вирощують в оранжереях. Ананас вживають у їжу в сирому і консервованому вигляді, з нього одержують сік, готують варення.

Учень.

До XVI ст. Азія, Африка і Європа не мали жод­ного уявлення про тютюн. Уперше з цією рослиною ознайомилися члени команди Христофора Колумба в Центральній Америці. Вони побачили, що індіанці згортали в довгі трубки сухі листки якоїсь рослини, один кінець трубки брали в рот, інший підпалювали. Цей згорток вони називали «табако». Європейці не розуміли, яке задоволення отримують індіанці від цього заняття. Адже дим від цієї росли­ни мав огидний запах, індіанці п'яніли і ставали неадекватними. Незважаючи на такі якості, уже через століття ця диявольська рослина поширилася по всій земній кулі. Перш ніж потрапити в Росію, тютюн довго подорожував.

Народна мудрість каже: «Курець сам собі моги­лу копає».

Особливої шкоди тютюн завдає молодому орга­нізмові. Наприклад, у юнаків під впливом нікотину, що міститься в тютюні, уповільнюється ріст і роз­виток окремих органів. Потрапляння диму в легені призводить до бронхітів, створює загрозу пневмонії та онкологічних захворювань, клітини організму одержують менше кисню. Особливо шкідлива не­стача кисню для кори головного мозку: курець важче сприймає інформацію. Кожна викурена цигарка скорочує життя в середньому на 6-10 хвилин.

Учениця. А тепер час поласувати цукерками. Справжнє «цукеркове дерево», або ховенія солод­ка, росте в Південно-Східній Азії. Цукерками на­зивають не їхні плоди, а потовщені плодоніжки. Вони дуже солодкі. Кожне дерево може дати до 35 кг таких ласощів.

Тут же, в Азії, в Гімалаях здавна використову­ють плоди мильного дерева—сапінолуса—для пран­ня вовняних і шовкових тканин.

У США та Канаді росте оцтове дерево, сік якого кислий, ніби оцет.

У тропічній Африці росте ковбасне дерево, на­зване так за плоди, схожі на ковбаси, що звисають на плодоніжках завдовжки 50 см. Однак, на жаль, ці плоди неїстівні.

Потрібно згадати й про хлібні дерева, які рос­туть на островах Океанії, в Азії та Африці. Округлі або довгасті плоди цього дерева мають вагу 12-25 кг. Усередині їх міститься тістоподібний м'якуш. Пло­ди їдять сирими, вареними, печеними. Плодами З— 4 таких дерев людина може харчуватися протягом цілого року.

У Південній Америці ростуть дерева галактодендрони, місцеві жителі називають їх коров'ячими деревами. Вони дають поживний сік, що містить білки, цукор, крохмаль. Протягом години з одного дерева витікає до одного літра соку. Під час кип'я­тіння з нього утворюється смачна поживна маса, що нагадує сир.

Учитель. Як бачимо, рослинний світ Землі різно­манітний і дивовижний. На нашому ярмарку так багато екзотичних чужоземців.

А який же ярмарок без запального танцю та без веселощів! На українському ярмарку здавна танцю­вали гопак. А оскільки у нас ярмарок екзотичний, то ми будемо танцювати інші танці.

Давайте запросимо до танцю представників да­лекої Америки (латиноамериканський танець у ви­конанні старшокласників).

А тепер послухаємо гуморески Павла Глазового у виконанні хлопців.

Ведучий.Пропоную перейти до наступного павільйона, де ми зможемо поласувати стравами на­шої, української кухні.

Учитель. Практично всі страви нашої кухні не обходяться без рослин-чужинців. Так, гречку завез­ли з далекої Азії. Звідти ж привезли запорізькі ко­заки кавуни й шовковицю. Про інші рослини, що їх використовують українці, ми вже говорили.

Народна кухня — це така сама культурна спад­щина як мова, мистецтво. Це неоціненний здобу­ток, яким можна пишатися, який не слід забувати. Українська кухня складалася протягом віків і здавна відзначалася різноманітністю страв, висо­кими смаковими та поживними якостями. Геогра­фічно-кліматичні умови давали населенню Украї­ни можливість харчуватися як рослинною, так і тва­ринною їжею. Про це дуже добре сказав Іван Котляревський у поемі «Енеїда».

Учениця.

Тут їли різнії потрави

і все з полив'яних мисок,

І самі гарнії приправи

з нових кленових тарілок:

Свинячу голову до хріну,

і локшину на переміну,

Потім з підливою індик;

на закуску куліш і кашу,

Лемішку, зубці, путрю, квашу

і з маком медовий шулик.

І кубками пили слив'янку,

мед, пиво, брагу, сирівець.

Горілку просту і калганку,

курив для духу яловець.

На другий день раненько встали,

огонь надворі розвели

І м'яса в казани наклали,

варили страву і пекли.

П'ять казанів стояло юшки,

а в чотирьох були галушки,

Борщу трохи було не з шість;

Баранів тьма було варених,

Курей, гусей, качок печених,

Досита, щоб було всім їсти.

Учитель. Хліб займає чільне місце в харчуванні українців. Адже хліб — це достаток, добро, благопо­луччя.

Учениця.

В народі ж хліб мов матір поважають,

Ця шана з плином часу не зника.

І дорогих гостей завжди стрічають

З хлібиною в барвистих рушниках.

Так хай же щедро наливає соком

І колоситься золотистий сніп!

І хай же родить більше з кожним роком

Його величність — годувальник хліб!

Учитель. А чи знаєте ви, що батьківщиною яч­меню, вівса, м'якої пшениці є Південно-Західна Азія? Людина відкрила хлібні рослини багато ти­сяч років тому. В усіх кінцях світу вчені-археологи знайшли стародавні стоянки, а в них зерно. Які б хлібні рослини не відкривала людина, знахідка ви­являлася щасливою. Борошнисті зерна давали відчуття ситості, допомагали пережити тяжку зи­мову пору, коли так бракувало харчів.

На думку вчених, вперше людина почала збира­ти й культивувати хлібні злаки понад 15 тисяч років тому. У кам'яному віці люди їли сирі зерна, лише пізніше навчилися розтирати їх між каменями і змішувати з водою. Очевидно звідси й веде свій по­чаток історія про перші жорна, перше борошно і перший хліб у вигляді рідкої каші. Археологи вва­жають, що ту кашу і можна вважати прахлібом. З часом зерна почали обсмажувати, а потім з'явився перший печений хліб.

З хлібного тіста печуть пиріжки, пампушки, торти.

Учениця.

Купуйте, люди, пиріжечки

-З м'ясом, сиром, зерном гречки,

Духмяні, свіжі як роса!

Учитель. Україна відома в світі своїм неповтор­ним українським борщем, галушками з часником, салом і, звичайно, варениками.

Тому давайте разом заспіваємо українську народну пісню «А мій ми­лий вареничків хоче».

Учитель. Шановні! А чи не здається вам, що ми все придивляємося, прицінюємося, але нічого не купуємо. Може, вже пора нам і купувати? Адже що роблять на ярмарку? Купують і продають. Ну, а гро­шима будуть ваші знання. Тому запрошую всіх до торгів.

1. Продаються плоди екзотичної рослини, яку вирощують у пустельних районах Південно-Західної Азії та Африки. Про неї кажуть: «Голова її має бути у вогні, а ноги - у воді». Що це за рослина і які у неї плоди? (Фінікова пальма).

2. Я росла в темній темниці, Як зросла — взяли в світлиці. З мене шкуру всі деруть, Мене варять, мене труть, Пироги з мене печуть. Відгадайте, хто ж я є. Скажіть ім'я ви моє (картопля).

3. Батьківщина цієї рослини - місцевість Кафа у південній частині Ефіопії в Африці. Плоди її схожі на великі вишні, мають по дві плескато-опуклі на­сінини, їх використовують для приготування тоні­зуючого напою, який раніше називали «напоєм ди­явола» (кава).

4. На городі родилася У віночку сушилася

Хто в моє нутро загляне — Тимчасово сліпим стане (цибуля).

5. Продається цитрусова рослина, надзвичайно багата на вітамін С. її батьківщина - Південно-Східна Азія. Вона має своєрідний аромат (лимон).

6. Я не яблуко, не шишка

Не капуста-білосніжка,

Я походжу від «чесати», а чесати - відділяти.

На зубки я розділяюсь і тому так називаюсь (часник).

7. Історичною батьківщиною цієї рослини є Південно-Східна Азія. її плоди — вишуканий делі­катес не тільки на батьківщині, а і в Європі. В Євро­пу ці плоди везуть переважно літаками, тому що вони швидко псуються і не можуть бути довго в до­розі. Плід - кістянка, розміром до 10 см. М'якуш плода має жовто-оранжеве забарвлення (манго).

8. Висота цих дерев родини лаврових досягає 10 м. Плоди зовні нагадують грушу. Колір його може бути зеленим, чорним або коричневим. Ці фрукти мають особливість: містять багато жирів. їх ще на­зивають алігаторовою грушею (авокадо).

9. Круглі червоні плоди цієї рослини ростуть у субтропічному поясі. Вони багаті вітамінами, містять залізо. їх рекомендують вживати при анемії (гранат).

10. Тут ви прочитаєте назву рослин, яких помил­ково вважають деревом. Однак це багаторічна тра­в'яниста рослина. У цьому слові потрібно відкину­ти шість літер: ШІБСАТНЬАЛІНТЕИР (банани).

11. Назва цього плода така ж, як назва птаха, що живе на островах Океанії (ківі).

12. Ми в окропі кипіли,

Велику муку терпіли.

Хоч не всі нас ліплять

Та всі нас люблять (вареники).

Ведучий. І коли на традиційному українському ярмарку всі товари було продано, а гроші полічено, люди поверталися додому.

Наш ярмарок, на жаль, також закінчується. Ми бажаємо вам, щоб завжди на ваших столах був до­статок. Щоб вам було що продавати і за що купу­вати.

Ведуча.

Милі гості! Вас чекають у макітрі

Вареники дуже ситні.

Білолиці, круглолиці

Із добірної пшениці.

їжте, їжте, просим щиро

Вареники наші з сиром.

Ведучий.

На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани.

Та тільки одна на Землі Україна

А ми її доньки й сини.

Ведуча.

Усюди є небо і зорі скрізь сяють

І квіти усюди ростуть...

Та тільки одну Батьківщину ми маєм

її Україною звуть.

Звучить запис пісні про Україну.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.