Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Генетична культура. Спадковість

 

 

У результаті наукових пошуків сформувалися окремі концепції щодо механізмів дії явища спадковості. Розглянемо лише деякі з них. По-перше, в чому сутність поняття "спадковість"? Спадковість — це здатність біологічних організмів передавати своєму потомству певні задатки. Задатки — генетично детерміновані анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, які є індивідуально-природною передумовою процесу розвитку і формування особистості. Носіями задатків є гени. Отже, на основі поглядів на роль біологічних і соціальних чинників у розвитку людини сформувалися такі концепції: соціологізаторська, біологізаторська, генетико-соціальна.

 

Соціологізаторська концепція обґрунтована англійським філософом і педагогом Дж. Локком (1632—1704). Прибічники цієї концепції заперечують вплив на розвиток людини біологічних факторів і надають перевагу соціальним (соціальному середовищу та вихованню). На їхню думку, душа новонародженої дитини подібна до чистої дошки (звідси цю концепцію ще іменують "tabula rasa") і вона формується лише під впливом соціального середовища й виховання.

 

Починаючи з XVIII ст. утверджується теорія преформізму (лат. praeformo — утворюю заздалегідь). Преформісти дотримуються думки, що духовні якості людини, закладені в зародковій речовині, передаються спадково, а тому фізичний і психічний розвиток людини є виявом кількісного зростання спадкових задатків. У кінці XIX ст. цей напрям сформувався в біологізаторську концепцію. її апологети — американські вчені Дж. Дьюї(1859—1952) і Е. Торндайк(1874—1949)стверджували, що соціально-психічні якості детерміновані (лат. determinatio — обмеження, визначення) біологічними факторами і їх розвиток не залежить від соціального впливу, від процесу виховання.

 

З розвитком біологічної науки і, зокрема, генетики у XX ст. з'явилася гепетикосоціальна концепція розвитку людини. її прибічники вважають, що на розвиток людини впливають як біологічний, так і соціальний фактори. Вплив біологічного фактора виявляється у передачі через генну інформацію (спадковість) певних задатків, які становлять лише можливості для фізичного і соціального розвитку особистості.

 

Механізм дії біологічного фактора через спадковість схематично можна уявити так: чоловіча і жіноча клітини налічують по 23 пари хромосом. Хромосоми — це структурні елементи ядра клітини, які містять у собі ДНК (дезоксирибонуклеїнову кислоту) і складаються з набору генів. У кожному гені зашифровані певні задатки. Кількість генів у 46 хромосом сягає 25— ЗО тисяч. У процесі об'єднання чоловічої і жіночої яйцеклітин гени обмінюються між собою "люб'язностями". У результаті такого об'єднання відбувається складний процес утворення на цій базі пової клітини, яка має уже новий набір генів. Нова клітина є своєрідною матрицею, що буде повторюватися у всіх наступних.

Біологічний чинник починає діяти з моменту зародження. Отже, маленький Йоган Бах успадкував через генну інформацію спадковість музичних задатків для подальшого їх розвитку.

 

Треба зважити що па один важливий аспект дії механізму спадковості на розвиток особистості. Це — соціальне успадкування. Поняття "соціальне успадкування" увів у науковий обіг відомий російський генетик М.П. Дубій ін. Сутність цього феномену полягає в тому, що народжена дитина активно засвоює соціально-психологічний досвід батьків і людей, які її оточують (мову, звички, морально-етичні якості та ін.). Академік М.П. Дубінін писав: "Людина, знайшовши форму передачі особистого досвіду поколінь через виховання на ґрунті соціальної програми, яка в адекватній формі передає весь досвід історії кожному з поколінь, реально набуває значення важеля еволюції у сфері нової форми суспільного руху матерії. Вивчення сутності передачі соціальної програми, що спирається на генетичні особливості кожної людини, — це величезне завдання, яке стоїть перед сучасним природознавством і суспільствознавством. У процесі взаємодії соціальної та генетичної програм проявляється природа становлення унікальності особистісних якостей людей".

 

З дня народження Бах засвоював мову батьків.,звичаї жителів невеличкого німецького містечка Зальцбурга,традиції багато численної родини Бахів,яка щонеділі відвідувала духовні служби у місцевому костелі. У родині Баха завжди звучала музика.

Соціальне оточення активно впливало на соціальний розвиток дитини, сприяло формуванню тих чи інших особливостей характеру, якостей поведінки.

 

Народна мудрість, спираючись на багатовіковий досвід виховання дітей, стверджує:

 

• якщо дитина живе серед добра і турботливості — вона вчиться бути доброю і чуйною, турбуватися про інших;

 

• якщо дитина відчуває заохочення — вона пізнає свою цінність;

 

Навіть навколишня природа створює позитивний фон, який впливає па фізичний, психічний і соціальний розвиток дітей.

 

Зальцбург- надзвичайно красиве місто, розташоване в гірській місцевості. Вузенькими вулицями мальовничого містечка бігав маленький Йоган. Сама природа створювала позитивний фон для розвитку майбутнього генія.

 

Важливе місце в процесі розвитку і формування особистості посідає її безпосередня активна діяльність.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.