Індивідуальне науково-дослідне завдання

на тему:

Біорізноманіття Шацького національного природного парку

Підготував:

Студент 21 групи

Короць Микола

ЛУЦЬК 2011

План:

1. Шацький національний природний парк.

2. Рослини.

3. Птахи.

4. Риби.

5. Походження озер.

6. Туристичні можливості.

7. Екологічний туризм.

Висновоки

Література

Додатки

1. Шацький національний природний парк

З точки зору розвитку рекреаційних можливостей розглянемо один із регіонів України, а саме, Волинську область. Волинь здавна славиться своїми лісами, чудовими озерами, повноводними ріками і різноманітним тваринним світом. Соснові бори й розкішні діброви, загадкові вільшаники і білокорі березняки створюють неповторну красу цього краю. Мальовнича природа Волині надихнула славетну українську поетесу Лесю Українку на створення невмирущого твору «Лісова пісня», який є гордістю національної культури українського народу.

Природа щедро обдарувала Волинь озерами. Їх тут більше двохсот двадцяти – великих, менших і зовсім маленьких. Біля 20 найчистіших озер за прозорістю води не поступаються озеру Байкал та Іссик-Кулю.

Єдину систему становлять Шацькі природні водойми, які знаходяться в міжріччі Західного Бугу і Прип’яті. В 1974 році чотири озера – Світязьке, Пісочне, Пулемецьке та Кримне були оголошені ландшафтним заказником та взяті під охорону держави. Законодавством України природно-заповідний
фонд охороняється як національне надбання, щодо якого
встановлюється особливий режим охорони, відтворення і
використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину
світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають
під особливою охороною.

Одним із унікальних куточків природи Волині є Шацький національний природний парк, який було створено постановою Ради Міністрів УРСР від 28 грудня 1983 року № 533, на площі 32515,0 га. На сьогодні вона становить 48977,0 га, з них 20856,0 га земель знаходиться у його постійному користуванні. Територія парку знаходиться на заході одного з найкрупніших болотно-озерно-лісових комплексів у Європі – регіону Полісся, яке поширене на півночі України, півдні Білорусі та, частково у Польщі та Російській Федерації. Тут проходить головний Європейський вододіл, який розділяє басейни річок Прип'яті і Західного Бугу.

Природоохоронна цінність Шацького національного природного парку визнана міжнародною спільнотою. Рішенням 17-ї сесії Бюро Координаційного Комітету ЮНЕСКО-МАБ у березні 2002 р. Шацькому національному природному парку надано статус Біосферного Резервату ЮНЕСКО.

Парк було створено на базі державних ландшафтних заказників "Озеро Кримне", "Озеро Пісочне", "Озеро Пулемецьке", "Озеро Світязь", які були оголошені у 1974 році, зоологічної пам'ятки природи "Озеро Климівське", гідрологічних пам'яток природи "Болото Луки", "Болото Мелеване", "Болото Піддовге-Підкругле", що були оголошені у 1975 році. На сьогодні до території парку входять ботанічний заказник загальнодержавного значення "Втенський" (130,0 га), лісові заказники місцевого значення "Ростанський" (14,6 га) та "Ялинник" (83,0 га), іхтіологічний заказник "Соминець" (46,0 га) та 4 ботанічні пам'ятки природи місцевого значення.

Біля селища Шацьк знаходиться група (біля 30) озер, загальна площа яких складає 70 квадратних кілометрів. Територію, на якій вони розташовані, називають Шацьким поозер’ям. На території Шацького національного розташоване 21 живописне озеро. Серед них виділяється популярністю Світязьке (Світязь) – озеро, площа якого складає майже 28 квадратних кілометрів, з берегами, як і в більшості тутешніх озер, що поросли лісами, лугами, а також мають піщані пляжі. Чорницево-зеленомошні соснові ліси є тут найбільш характерним типом лісів.

Флора парку налічує 825 видів судинних рослин; понад двадцять рідкісних видів охороняється і занесено до Червоної книги України.

Рослини

Багатий тваринний світ: із ссавців – козуля, лось, свиня дика, заєць-русак, білка, ондатра, чорний тхір, ласка. Чисельність хижих звірів невелика. Основні представники їх вовк, куниця, єнотовидний собака, лисиця. На жаль, видра, борсук, горностай, кутора мала стали рідкісними і занесені до Червоної книги України.

Серед представників герпетофауни у значній кількості збереглися яіщірки, вужі, рідше можна побачити гадюку, черепаху болотяну та мідянку (занесена до Червоної книги). Тритони, ропухи, жаби трапляються часто.

З птахів гніздяться – качки, мартини, лебеді, кулики, чаплі, глухар, тетерук, з рідкісних – лелека чорний, шуліка рудий, журавель сірий і пугач, занесені до Червоної книги України.

Птахи

В озерах водиться 31 вид риби: вугор, окунь, щука, лин, лящ, плітка, карась, короп, сом, в’юн, є акліматизовані види (наприклад, в озерах Світязькому, Пулемецькому й Кримному – канадський сом, у Пісочному – форелеокунь, у Пулемецькому – чудський сиг, у Люцимирі та Чорному Великому озері – судак і сазан амурський. В деяких озерах водяться раки.

Риби

Шацькі озера перебувають на стадії старіння. Вони міліють, їх глибина, за винятком деяких, не перевищує 10 метрів. Мінералізація води помірна, або знижена, її величина коливається від 75-125 до 200-250 мг/л. Колір води змінюється від жовтувато-зеленого у мілководних озерах, до смарагдово-зеленого у глибоких. Дно вкрите переважно піщано-мулистими відкладами, торфовими й сапропелевими мулами.

Відносно походження Шацьких озер науковці не мають однакової думки. Академік П.А. Тутковський у 1899 році провів перші геологічні та лімнологічні (лімнологія – з грецької, – наука про поверхневі водойми суходолу – озера, ставки, водосховища; інша назва – озерознавство) дослідження волинських озер і пов’язав їх походження з дією льодовика. Дійсно, вздовж берегів озер можна знайти валуни, принесені титанічною силою льодовика, який насувався сюди декілька мільйонів років тому із Скандинавських гір. В Україні є близько 20 тис. озер, з них більше 7 тис. мають площу понад 0,1 км². В цих озерах акумулюються понад 11 км³ води, з якої 2,5 км³ - це прісна вода.

Утворення озер починається з заповнення водою озерної улоговини, походження якої часто визначає форму та величину озера. За походженням озерні улоговини бувають тектонічні, річкові, морські, льодовикові, карстові, вулканічні, завальні. Тектонічні – утворюються в місцях розломів та опускань земної кори. Їх улоговини, як правило, вузькі, довгі, глибокі.

Льодовикові озерні улоговини утворилися в тих районах земної кулі, де відбувалося переміщення льодовиків у порівняно недалекому минулому.

Карстовіозера утворюються у районах поширення легкорозчинних гірських порід.

На Поліссі багато карстових, або провальних озер. Це перлини цього краю. Вони утворилися внаслідок вимивання пухких порід (мергелів, вапняків, крейди, гіпсів, доломітів) та утворення провальних форм рельєфу. Озера різні за формою, зустрічаються групами і поодинці. Глибина озера Сомин в Турійському районі подекуди сягає 56 м. У ньому є карстові підводні печери, які називають бездонними. Найбільш відома група Шацьких озер. До них належить на території України і озеро Світязь.

Великі за площею карстові озера замерзають пізніше і звільняються від криги раніше, ніж заплавні у цій самій місцевості. Колір води змінюється від жовтувато-зеленого у мілководних озерах до смарагдово-зеленого у глибоких.

Поліська низовина утворилася на дні прадавнього прісноводного моря. Понад 260 волинських озер є залишками тієї пересохлої водойми. Карстові озера з’єднані між собою підземними ходами і ріками. Наприклад, посеред найбільшого українського озера Світязь виригають сотні тонн води два джерела діаметром 30 м кожне. Через них в озеро потрапляє диковинна риба і невластиві цій місцевості мінерали.

Донині серед учених немає єдиної думки щодо походження Світязя і інших Шацьких озер. Одні говорять, що дані озера є залишками древньої великої прісної водойми, так званого Пінського моря, інші вказують на льодовикове або карстове походження цих водойм. Дехто вважає, що після відступу дніпровського льодовика на Поліссі утворилося величезне водоймище. Льодовик з півночі підпирав його, не давши воді стікати вниз. Озера розглядаються ними як релікти, тобто залишки цього гігантського водоймища, западини якої з часом поглибилися вимиванням вапняків підземними потоками. Інші учені твердять, що озера мають виключно карстове походження. Останні дослідження підтвердили льодовикове походження Світязя і його найближчих побратимів. А поява глибоких западин, за їх припущенням, пов'язана з підняттям і опусканням окремих тектонічних блоків. Щодо походження озера Мошне, то вважають, що дане озеро є реліктовим і належить до групи залишкових озер. Серед групи Шацьких озер озеро Мошне вважається найстаршим і його вік становить приблизно 9800 років. Воно є еталоном реліктових озер.

Походження озер

Обриси берегової лінії озер не дуже виразні – низькі, пологі, складені піщаним, піщано-гальковим і біогенним матеріалом; є заболочені ділянки. Сипучі піски, крейдяний мергель і вапняки створюють своєрідну картину. Сосни перемежовуються з березами, грабами та дубами, підступають до самої води. Живлення озер складається переважно за рахунок атмосферних опадів та підземних вод, а також шляхом водообміну по канальній системі, яка з’єднує ряд озер. Влітку вода в озерах добре прогрівається, взимку – замерзає.

Мальовничість пейзажів Шацьких озер доповнюють сприятливі кліматичні умови. Середня температура влітку +18º – +20ºС. Найтепліший місяць – липень. На Шацьких озерах, завдяки близькості лісів та боліт, ніколи не відчувається спека, а цілюще хвойне повітря надає гарні умови для відпочинку у будь-яку пору року. Влітку окрім купання в озерах можна назбирати ягід (суниця, чорниця, ожина, малина, брусниця, журавлина) чи грибів (боровики, підберезники, підосичники, маслюки, лисички тощо). Любителеві порибалити варто тільки купити “картку рибалки” на певний термін і лови собі на здоров’я. Взимку берегами прогулюються лижники, а на льоду знову сидять рибалки.

Туристичні можливості

Шацький район, що охоплює північно-західну частину Волинської області, називають краєм голубих озер, або ж Шацьким поозер’ям. Як і скрізь на Поліссі тут чергуються поміж собою ліси, луки й болота, але поєднуються вони з численними, різними за розмірами та походженням озерами, які ваблять до себе людей найрізноманітніших інтересів. Маючи великий рекреаційний і природоохоронний потенціал, Шацьке поозер’я є справжньою окрасою України.

Вивченням озер займаються науково-дослідні установи України (Інститут гідробіології АН України, Укрїнський НДІ ГІДРОТЕХНІКИ І МЕЛІОРАЦІЇ, Львівський державний університет імені Івана Франка і ін.) та науковий відділ Шацького національного природного парку, який веде щорічні спостереження за станом озер.

У грудні 1983 року для поліпшення збереження і відновлення унікальних природних поліських комплексів, посилення охорони водно-болотних угідь міжнародного значення і сприяння розвиткові міжнародного співробітництва в галузі збереження біологічного та ландшафтного різноманіття було створено Шацький національний природний парк (другий в Україні об’єкт такої категорії). Під охорону держави взято лісо-болото-озерний комплекс загальною площею 32830 га (з 1999 р. 48997 га).

Шацький озерно-карстовий ландшафт за геолого-морфологічними особливостями не має аналогів в Україні. На території парку знаходиться 24 озера площею 6,5 тис. га. Найбільші з них: Світязь – площа 2,7 тис. га, Пулемецьке – 1,6 тис. га, Луки-Перемут – 0,8 тис. га.

Прозорість води в озерах 5-6 м, в заростаючих – 1-1,5 м. Із них для рекреаційних цілей найбільш придатні 8. Найбільш освоєні в рекреаційному відношенні озера Світязь і Пісочне з дуже чистою, цілющою водою, піщаним дном, піщаними пляжами, лісовим оточенням з високими фітонцидними властивостями.

Тривалість комфортного кліматичного періоду визначається 92-106 днями влітку і 31-35 днями взимку. Територія має свої мікрокліматичні особливості, які обумовлені впливом багаторічної рослинності, рельєфу, водних об’єктів.

Дуже інтенсивно в районах озер використовуються ліси, які займають 50% території парку, з них: сосняки – 64%, вільшняки – 20%, березняки – 16%. У віковому відношенні переважають середньовікові насадження і молодняки.

У лісових масивах ростуть характерні для Полісся гриби (білі, маслюки, підберезники, підосичники, опеньки та ін.) та ягоди (чорниця, лохина, ожина, малина, журавлина та ін.).

Основними рекреаційними ресурсами парку є ліси і озера. Саме на їх основі сформувалася озерно-лісова рекреаційна система парку.

За функціональними особливостями рекреаційна діяльність парку поділяється на лікувальну, оздоровчу, спортивно-туристичну, пізнавальну та утилітарну.

На сьогодні переважаючим на території парку є загальнооздоровчий відпочинок в зоні інтенсивної рекреації озер Світязь і Пісочне. Саме тут сконцентровано 56 баз відпочинку, 6 спортивно-оздоровчих і дитячих таборів, 4 наукових установи. Функціонують санаторій “Лісова пісня” і пансіонат “Шацькі озера”. В різних рекреаційних закладах одночасно можуть відпочивати 6180 осіб. Крім того, в літній період (переважно у вихідні дні) територію парку відвідують ще близько 3000 осіб. Відпочивають вони головним чином на озерах, але в період достигання чорниці та появи грибів багато відвідувачів віддають перевагу лісам. Популярною є також риболовля.

Для ознайомлення з природою парку на його території обладнано 2 еколого-пізнавальні стежки – “Лісова пісня” (5,6 км) та “Світязянка” (5,2 км).

На в’їздах в парк оформлено 2 інформаційні пункти, а для короткочасної зупинки і відпочинку обладнано 3 рекреаційні пункти: “Перемут”, “Турист” і “Венське”. Для любителів відпочинку в наметах обладнано 3 наметових містечка: “Гряда”, “Незабудка”, “Запісочне”. Обладнано альтанки, навіси, місця для розведення вогнищ.

Екологічний туризм

Шацький національний природний парк належить до перспективних територій, придатних для ефективного розвитку екологічного туризму. Цей туристичний напрямок стрімко розвивається в Європі і помітно зростає зацікавленість до природоохоронних територій на східних кордонах Євросоюзу. Ландшафти та природні комплекси Шацького національного природного парку різноманітні, вони приваблюють все більше відвідувачів. Сприятливі кліматичні умови на території національного парку є важливою передумовою розвитку інфраструктури, яка забезпечуватиме потреби у відпочинку та оздоровленні населення та туристів.

Висновок

В Шацькому національному природному парку виділено такі функціональні зони: заповідну, зону регульованої рекреації, зону стаціонарної рекреації, господарську. Шацький національний природний парк, безцінною перлиною якого є найбільше озеро України – Світязьке, має всі можливості стати найпопулярнішим в Європі місцем туризму та сімейного відпочинку. Великі невикористані рекреаційні ресурси цього регіону, який налічує десятки унікальних найчистіших озер, мальовнича природа, різноманітний рослинний і тваринний світ, м’який цілющий клімат з кожним роком все більше приваблюють любителів чудового відпочинку.

Кількість відпочиваючих на Шацьких озерах із кожним роком збільшується, а це вимагає великої уваги до збереження природних багатств цього краю, в першу чергу чистої води, флори і фауни озер та лісів. В той же час необхідно використовувати їх для оздоровлення і відпочинку, розвивати рекреаційну інфраструктуру, розширювати мережу санаторіїв та баз відпочинку, забезпечувати відпочиваючих житлом, харчуванням та засобами пересування. Необхідна також газифікація всіх навколишніх сіл з метою забезпечення опалення приміщень, щоб не використовувати для цього навколишні ліси.

Література

1. Булава Л.М. Фізична географія України. 8 кл. Підручник. – Харків: АН ГРО плюс, 2008.

2. Дітчук І.Л., Заставецька О.В. Географія України: Навчальний посібник. 8 кл. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006.

3. Колотило Д.М. Екологія і економіка: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1999.

4. Масляк П.О. Економічна і соціальна географія України: Підручник для 9 кл. – К.: Зодіак-ЕКО, 2006.

5. WWW.SVITYAZ.ORG.UA

6. WWW.SHATSK.COM/LACES.PHP

7. WWW.POEZDNIK.KIEV.UA/OZERA/KLIMIVSKE/

8. WWW.SHATSK.COM

Додатки

Додаток 1

Шацькі озера (карта)

Додаток 2

Довідковаінформація

Геоботанічна карта ендеміків Шацьких озер

Поиск по сайту: