Отримувані космічні знімки є надзвичайно різноманітними залежно від:
–обрання випромінювальних та відбивних характеристик, що визначається спектральним діапазоном зйомки;
–технології отримування зображень і передачі їх на Землю, що багато в чому визначає якість знімків;
–параметрів орбіти космічного носія та знімальної апаратури, що визначають масштаб зйомки, оглядовість, роздільну здатність знімків і т.д.
При роботі з космічними знімками досить зручним є використання їх класифікації. Існують дві головні ознаки для класифікації знімків – це: а) комплексна за спектральним діапазоном і технологією здійснення зйомки (табл. 5) та б) за просторовими показниками (табл. 6).
Таблиця 5
Комплексна класифікація космічних знімків
І ступінь – за спектральним діапазоном зйомки*
ІІ ступінь – за технологією
одержання зображення та засобом його передачі на Землю
№ знімків
за варіантом
лабораторної роботи
У видимому і ближньому інфрачервоному (світовому) діапазонах
фотографічні
телевізійні і сканерні
багатоелементні електронні
фототелевізійні
У тепловому інфрачервоному
діапазоні
теплові інфрачервоні знімки, які одержуються за єдиною технологією і тому не підрозділяються
У радіодіапазоні
радіолокаційні
мікрохвильові радіометричні (радіотеплові)
* Поділ знімків за І ступенем не відповідає прийнятому у фізиці поділу ділянок спектра електромагнітних хвиль, що зумовлене наявністю вікон прозорості атмосфери та чутливістю приймачів випромінювання.
Розглянуті класифікаційні категорії за просторовими ознаками добре корелюють одна з одною (рис. 8).
Таблиця 6
Ознака класифікації
Класифікаційні категорії (групи)
Стисла характеристика
За масштабом (ступенем зменшення зніманої поверхні)
Дрібномасштабні
(1:10 млн – 1:100 млн)
отримують з геостаціонарних та метеорологічних супутників на навколоземних орбітах
Середньомасштабні
(1:1 млн –1:10 млн)
типові для зйомок з ПКК та ПОС
Великомасштабні
(крупніше 1: 1 млн)
отримують зі спеціальних картографічних супутників
За оглядовістю (площею території, охопленої одним знімком)
Глобальні (більше 10 млн км2)
охоплюють всю планету; отримують з геостаціонарних супутників і міжпланетних апаратів
Регіональні
(1-10 млн км2)
охоплюють частини материків чи регіонів; отримують з ресурсних та метеорологічних супутників
Локальні
(менше 1 млн км2)
охоплюють частини регіонів; отримують з КК та ПОС, ресурсних і картографічних супутників
За роздільною здатністю (найменшою лінійною величиною на місцевості зображених об’єктів, тобто площею найменшого об’єкта, який можна розрізнити на знімку)
Дуже низької
(сотні км2)
не дозволяють отримувати на знімку зображення локальних об’єктів (мікрохвильові радіометричні)
Низької
(десятки км2)
зображуються локальні об’єкти середніх розмірів (телевізійні та сканерні знімки з метеосупутників)
Середньої роздільної здатності
(сотні м2)
зображується багато природних об’єктів, але недостатньо відбиваються об’єкти господарювання (сканерні і теплові ІЧ-знімки з ресурсних супутників)
Високої
(десятки м2)
зображуються малі об’єкти (фотографічні знімки з ПК, ПОС, автоматичних картографічних супутників, сканерні з ресурсних супутників)
Надвисокої
(менше 10 м2)
зображуються найменші об’єкти (отримують дуже чутливими камерами з ПКК, картографічних супутників та ПОС) і застосовуються для великомасштабного картографування
За детальністю зображення
(кількістю інформації, що міститься на знімку:
Е, R, P*)
Високої детальності: Е=400-2500; R=0,02-0,05; Р=10-25
при роботі потребують збільшення в 2-5 раз
Середньої детальності: Е=100-400; R=0,05-0,1; Р=5-10
передають значну кількість інформації на одиницю площі знімка, що частково не сприймається оком; при роботі потребують збільшення масштабу в 2 р.
Малої детальності: Е<100; R=<0,1; Р<5
передають порівняно невеликий обсяг інформації на 1 мм2 зображення, повністю сприйманий неозброєним оком; опрацьовують їх без зміни масштабу
Класифікація знімків за просторовими показниками
* Е – кількість елементів зображення на 1 мм2 площі знімка; R – роздільна здатність на місцевості в масштабі знімка (мм); Р – число ліній на 1 мм для об’єктів середнього контрасту (мм –1).
Відсутність у схемі кореляції показника детальності зображення пояснюється тим, що для сучасних знімків не характерна сувора відповідність між роздільною здатністю і детальністю зображення.
За сукупністю просторових показників усі сучасні космічні знімки можуть бути розподілені на шість груп (табл. 7).
Таблиця 7
Групування космічних знімків за комплексом просторових показників
