ВІЛ- позитивному знайомому, другу?» (5 хв.)

Вчитель: Доведено: вірус імунодефіциту не передасться від хворого здоровому під час звичайних побутових контактів, через повітря або через навколишні предмети. Тому головне – не давати хворому підстави вважати, що ті, хто знаходяться поруч, його бояться. Хворі на СНІД потребують особливої уваги, дбайливого, душевного ставлення оточення, друзів і родичів. Таке ставлення вкрай необхідне, бо ці люди через свій хворобливий стан часто бувають пригніченими, відчувають різні страхи. Важко уявити, який тягар взяли на себе чоловік ВІЛ-інфікованої дружини; друг молодої дівчини-вірусоносія; мати маленького сина, якого заразили в лікарні; лікар, який підтримує душевну й фізичну рівновагу пацієнта; чоловік, який спиняє свого інфікованого друга на краю прірви. Співіснування з інфікованими ВІЛ для багатьох людей стає випробуванням справжніх людських якостей, щирості материнських, подружніх та дружніх почуттів, фактично мірилом їхньої людяності. Кожній людині важливо виявляти співчуття до ВІЛ-позитивних людей та вміти протидіяти дискримінації і підтримувати людей, які живуть з ВІЛ. Я передаю по ряду список. Учень, який сидить зліва, читає варіант поведінки, а той, хто сидить справа, моделює його, не використовуючи варіант у дужках. Вчитель передає по ряду наведений нижче список

1. Привітайтеся («привіт», «як справи», «радий бачити»)

2. Сядьте поруч («ти не проти»)

3. Захистіть від нападок, образ ("можеш розраховувати на мене")

4. Вислухайте («я радий, що ти довіряєш мені»)

5. Зателефонуйте (з будь-якого приводу)

6. Візьміть за руку (можна і мовчки)

7. Поспілкуйтесь, але не нав'язуйтесь (про хобі, почуття, новини, тощо)

8. Запевніть у своїй дружбі («я ціную твою дружбу»)

9. Запитайте, чим Ви можете допомогти («що я можу зробити для тебе?»)

10. Запросіть на свято («обов'язково приходь на день народження»)

11. Прийдіть у гості (особливо, якщо робили це раніше «можна я зайду завтра в гості?»)

12. Відсвяткуйте якусь подію («чому б нам не відсвяткувати це, в мене є вільний час»)

13. Познайомте зі своїми друзями («а це мої приятелі, хочеш, познайомлю»). 14. Пограйте разом («у мене є чудова гра, приходь»)

15. Поговоріть про майбутнє («які в тебе плани після школи/училища»)

16. Напишіть листа (якщо Ви проживаєте в різних населених пунктах або не наважуєтесь поговорити віч-на-віч, зрештою, у багатьох є доступ до Інтернет і електронна пошта).

Підсумок заняття

На щастя, є ряд факторів, усвідомлення яких допомагає планувати і впроваджувати заходи, спрямовані на призупинення не тільки епідемії ВІЛ/СНІДу, а й епідемії страхів і чуток, якими переповнена вся історія виявлення і розвитку пандемії. Зокрема: · шляхи передачі інфекції відомі, обмежені і можуть бути контрольовані людиною; · розвиток інфекції можна вповільнювати медикаментозним шляхом, тим самим продовжуючи життя – так ВІЛ-інфекція перетворюється на варіант хронічної хвороби; · у ході лікування концентрація вірусу в рідинах організму знижується, що майже унеможливлює передачу інфекції; · зняття стигми з ВІЛ-інфікованості та ВІЛ-інфікованих поліпшує життя не тільки їм та їхньому оточенню, а й сприяє своєчасному зверненню за допомогою, уникненню ризикованих контактів тощо. Від страху і стигматизації, пов'язаної з ВІЛ/СНІДом, людство поступово переходить до усвідомлення того, що для призупинення епідемії потрібно не тільки говорити про ВІЛ-інфекцію та про те, яка вона небезпечна. Вочевидь, настає час вчитися жити в світі, де носієм інфекції може виявитись будь-хто, жити в світі, де є ВІЛ

Складання "пам'ятки безпеки" (5 хв.)

Матеріал: окремі картки, на яких записані способи, якими ВІЛ передається чи не передається. Дошка ділиться вертикально на 2 частини (або вивішуються 2 великі аркуші). На одній частині дошки (першому аркуші) прикріплюється або малюється червоне коло – сигнал небезпеки, на іншій (другому аркуші) – зелене коло. Картки тасуються і порівну діляться між командами. Команда читає текст на картці і прикріплює її в обраній зоні (безпека – небезпека), даючи короткий коментар, (якщо група не достатньо поінформована, можна застосувати варіант з підказкою групи: безпека – всі сидять, небезпека – встають, плескають в долоні тощо).

Червоний колір: ВІЛ передається:

· через кров та інші рідини організму;

· якщо користуються використаними ВІЛ-інфікованими шприцами;

· якщо інтимні стосунки з ВІЛ-інфікованим не захищені (особливі стосунки між чоловіком і жінкою);

· якщо переливають заражену кров;

· якщо дитина народжується від ВІЛ-інфікованої матері (часто);

· якщо контакти з кров'ю зараженої ВІЛ людини незахищені.

Зелений колір: ВІЛ не передасться:

· через чхання, кашель;

· за умови перебування в одному приміщенні з людиною, яка інфікована ВІЛ; · якщо сидіти за однією партою, користуватися спільними предметами та книжками;

· якщо потискати руки;

· якщо користуватися спільним посудом, постільною білизною, рушниками;

· якщо користуватися спільними: ванною кімнатою, туалетом, сауною, басейном;

· від домашніх тварин; · через поцілунки;

· через укуси комах;

· через обійми.

Складена „пам'ятка безпеки" узагальнюється і вивішується плакат

„Елементарні правила безпеки" ТИ НЕ ЗАРАЗИШСЯ ВІЛ, ЯКЩО ДОТРИМУВАТИМЕШСЯ ПРОСТИХ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИЕлементарні-правила безпеки · Будь обережним! Ніколи не грайся шприцами, які ти випадково знайшов на вулиці, і навіть не торкайся їх! · Якщо ти випадково вколовся знайденим шприцом, негайно повідом про це дорослих · Уникай всяких контактів з чужою кров'ю. Якщо це все-таки трапилось, добре промий шкіру проточною водою та негайно повідом дорослих · Слідкуй за тим, щоб медичний працівник, який тебе обслуговує, використовував гумові рукавички та одноразові шприци

ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ НЕ ЗАВАЖАЄ ДРУЖИТИ!

Поиск по сайту: